Колібрі-кокетка золотовусий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Lophornis ornatus (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Trochilus ornatus Boddaert, 1783 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-коке́тка золотовусий (Lophornis ornatus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 6,8-7 см, вага 2,3-2,8 г. У самців тім'я райдужно-зелене, на ньому є довгий рудий чуб. Верхня частина тіла мідно-зелена, на надхвісті білувата смуга, помітна в польоті. Верхні покривні пера хвоста фіолетові, центральні стернові пера бронзово-зелені, крайні стернові пера рудувато-коричневі, поцятковані бронзово-зеленими плямами. Горло смарагдово-зелене, решта нижньої частини тіла блідо-зелена. На щоках і шиї з боків є довгі пучки рудувато-коричневого пір'я, біля основи вони поцятковані блискучими зеленими плямками. Дзьоб прямий, червоний з чорним кінчиком, довжиною 10 мм.
У самиць чуб і пучки на щоках відсутні, надхвістя у них охристе, нижня частина тіла рудувато-коричневе, живіт блідіший, боки зелені. Хвіст переважно бронзово-зелений з темною смугою на кінці і білим кінчиком. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак горло у них білувате, поцятковане невеликими темними плямками.
Таксономія
Золотовусий колібрі-кокетка був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана). Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Trochilus ornatus у своїй праці «Planches Enluminées». Пізніше вид був переведений до роду Колібрі-кокетка (Lophornis), введеного французьким орнітологом Рене Прімевером Лессоном у 1829 році. Золотовусий колібрі-кокетка є типовим видом цього роду.
Поширення і екологія
Золотовусі колібрі-кокетки мешкають в центральній і східній Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, на півночі Бразильської Амазонії (від Рорайми до Амапи), а також на півночі Венесуели (північний схід Ансоатегі, північ Монагаса, Сукре) і на острові Тринідад. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, в галерейних лісах, на плантаціях і полях, в саванах. Зустрічаються на висоті до 950 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 500 м над рівнем моря.
Золотовусі колібрі-кокетки живляться нектаром квітучих рослин з родин акантових, ластівневих (зокрема нектаром ваточника), айстрових, молочайних, бобових (зокрема нектаром Cajanus cajan), глухокропивних, марантових, миртових, маренових і вербенових. Вони віддають перевагу квітами з невеликими віночками, бідним на нектар, які зазвичай запилюються не іншими колібрі, а комахами. В пошуках нектару птахи переміщуються по певному марштруту, коромові території не охороняють. Крім того, вони доповнюють свій раціон комахами, яких ловлять в польоті.
Сезон розмноження на Тринідаді припадає на сухий сезон з січя по квітень, в Гаяні з грудях по березень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з тонких, м'яких волокон, розміщується на висоті 2 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Lophornis ornatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 листопада 2022.
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1781). Le hupecol. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 24—25.
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Oiseau mouche dit le hupecol, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 640 Fig. 3.
- Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 39, Number 640 Fig. 3.
- Lesson, René P. (1829). Histoire naturelle des Oiseaux-Mouches. Paris: Arthus Bertrand. с. xxxvii.
Джерела
Посилання
- Stamps (for Guyana, Suriname, Trinidad and Tobago)
- Tufted coquette photo gallery VIREO Photo-High Res
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri koketka zolotovusijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina LesbiinaeTriba LesbiiniRid Kolibri koketka Lophornis Vid Kolibri koketka zolotovusijBinomialna nazvaLophornis ornatus Boddaert 1783 Areal viduSinonimiTrochilus ornatus Boddaert 1783PosilannyaVikishovishe Lophornis ornatusVikividi Lophornis ornatusITIS 555087MSOP 22687181NCBI 1118745 Koli bri koke tka zolotovusij Lophornis ornatus vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisSamec zolotovusogo kolibri koketki Dovzhina ptaha stanovit 6 8 7 sm vaga 2 3 2 8 g U samciv tim ya rajduzhno zelene na nomu ye dovgij rudij chub Verhnya chastina tila midno zelena na nadhvisti biluvata smuga pomitna v poloti Verhni pokrivni pera hvosta fioletovi centralni sternovi pera bronzovo zeleni krajni sternovi pera ruduvato korichnevi pocyatkovani bronzovo zelenimi plyamami Gorlo smaragdovo zelene reshta nizhnoyi chastini tila blido zelena Na shokah i shiyi z bokiv ye dovgi puchki ruduvato korichnevogo pir ya bilya osnovi voni pocyatkovani bliskuchimi zelenimi plyamkami Dzob pryamij chervonij z chornim kinchikom dovzhinoyu 10 mm U samic chub i puchki na shokah vidsutni nadhvistya u nih ohriste nizhnya chastina tila ruduvato korichneve zhivit blidishij boki zeleni Hvist perevazhno bronzovo zelenij z temnoyu smugoyu na kinci i bilim kinchikom Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic odnak gorlo u nih biluvate pocyatkovane nevelikimi temnimi plyamkami TaksonomiyaZolotovusij kolibri koketka buv opisanij francuzkim naturalistom Zhorzhem Luyi Leklerkom de Byuffonom v 1780 roci v praci Histoire Naturelle des Oiseaux za zrazkom z Kayenni Francuzka Gviana Naukovo vid buv opisanij v 1783 roci koli gollandskij naturalist Piter Boddert klasifikuvav jogo pid nazvoyu Trochilus ornatus u svoyij praci Planches Enluminees Piznishe vid buv perevedenij do rodu Kolibri koketka Lophornis vvedenogo francuzkim ornitologom Rene Primeverom Lessonom u 1829 roci Zolotovusij kolibri koketka ye tipovim vidom cogo rodu Poshirennya i ekologiyaZolotovusi kolibri koketki meshkayut v centralnij i shidnij Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani na pivnochi Brazilskoyi Amazoniyi vid Rorajmi do Amapi a takozh na pivnochi Venesueli pivnichnij shid Ansoategi pivnich Monagasa Sukre i na ostrovi Trinidad Voni zhivut na uzlissyah vologih tropichnih lisiv v galerejnih lisah na plantaciyah i polyah v savanah Zustrichayutsya na visoti do 950 m nad rivnem morya perevazhno na visoti ponad 500 m nad rivnem morya Zolotovusi kolibri koketki zhivlyatsya nektarom kvituchih roslin z rodin akantovih lastivnevih zokrema nektarom vatochnika ajstrovih molochajnih bobovih zokrema nektarom Cajanus cajan gluhokropivnih marantovih mirtovih marenovih i verbenovih Voni viddayut perevagu kvitami z nevelikimi vinochkami bidnim na nektar yaki zazvichaj zapilyuyutsya ne inshimi kolibri a komahami V poshukah nektaru ptahi peremishuyutsya po pevnomu marshtrutu koromovi teritoriyi ne ohoronyayut Krim togo voni dopovnyuyut svij racion komahami yakih lovlyat v poloti Sezon rozmnozhennya na Trinidadi pripadaye na suhij sezon z sichya po kviten v Gayani z grudyah po berezen Gnizdo nevelike chashopodibne robitsya z tonkih m yakih volokon rozmishuyetsya na visoti 2 m nad zemleyu V kladci 2 yajcya Inkubacijnij period trivaye 13 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 20 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Lophornis ornatus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 03 listopada 2022 Buffon Georges Louis Leclerc de 1781 Le hupecol Histoire Naturelle des Oiseaux fr T 11 Paris De L Imprimerie Royale s 24 25 Buffon Georges Louis Leclerc de Daubenton Louis Jean Marie 1765 1783 Oiseau mouche dit le hupecol de Cayenne Planches Enluminees D Histoire Naturelle T 7 Paris De L Imprimerie Royale Plate 640 Fig 3 Boddaert Pieter 1783 Table des planches enlumineez d histoire naturelle de M D Aubenton avec les denominations de M M de Buffon Brisson Edwards Linnaeus et Latham precede d une notice des principaux ouvrages zoologiques enlumines fr Utrecht s 39 Number 640 Fig 3 Lesson Rene P 1829 Histoire naturelle des Oiseaux Mouches Paris Arthus Bertrand s xxxvii Dzherelaffrench Richard 1991 A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago vid 2nd Comstock Publishing ISBN 0 8014 9792 2 Hilty Steven L 2003 Birds of Venezuela London Christopher Helm ISBN 0 7136 6418 5 PosilannyaStamps for Guyana Suriname Trinidad and Tobago Tufted coquette photo gallery VIREO Photo High ResCe nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi