Гледичія терниста 1 гледичія колюча 2 Gleditsia triacanthos L високе дерево родини бобових Fabaceae Батьківщиною є Півні

Гледичія терниста, гледичія колюча (Gleditsia triacanthos L.) — високе дерево родини бобових (Fabaceae). Батьківщиною є Північна Америка. Акліматизована в Україні.

Гледичія терниста

Гледичія терниста
Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Підродина:	Цезальпінієві (Caesalpinioideae)
Рід:	Гледичія (Gleditsia)
Вид:	*Гледичія терниста (G. triacanthos)*
Біноміальна назва
*Gleditsia triacanthos* L., 1753

2023 року, згідно з наказом Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 року внесена до "Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів", з відповідною забороною використовувати її для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні.

Морфологічна характеристика

Рослина до 40 м заввишки, з темно-бурою корою і розлогою ажурною кроною. На гілках міцні прості або розгалужені колючки (3–7, а інколи й 30 см завдовжки).

Листки (14–20 см завдовжки) чергові, парноперисті з 10–24 парами довгасто-яйцеподібних чи ланцетних листочків або листки двічі перисті з 8–16 парами листочків.

Квітки майже правильні, одностатеві, зібрані в китиці до 7 см завдовжки. Жіночі квітки з подвійною оцвітиною. Чашечка широко дзвоникувата, п'ятилопатева, пухнаста; віночок із трьох-п'яти зеленуватих, майже однорідних дрібних пелюсток, що дорівнюють чи майже дорівнюють довжині чашечки. Пелюстки зовні запушені. Маточка одна, зав'язь верхня з коротким стовпчиком і великою колінчастою приймочкою. Чоловічі квітки звичайно з простою оцвітиною і складаються із широко дзвоникуватої п'ятилопатевої пухнастої чашечки, 6–10 вільних тичинок.

Плід сплюснутий, трохи зігнутий біб (20–40 см завдовжки, 2,5–4 см завширшки). Плоди висячі, на довгій ніжці, майже не розкриваються, темно-коричневі, шкірясті. Насінини (близько 15 мм завдовжки) овальні, темно-коричневі, голі, блискучі.

Екологічна пристосованість

Росте в лісових культурах у вигляді чистих, рідше мішаних лісостанів. Світлолюбна, солевитривала, довговічна порода, невимоглива до родючості ґрунту. Квітне в червні. В Україні насадження гледичії створювалися з 1809 року, переважно в степовій зоні (Херсонська, Запорізька, Миколаївська області) та на території АР Крим. Окремі ділянки є і в Лісостепу (Черкаська, Харківська області).

Практичне використання

Медоносна, харчова, деревинна, кормова, лікарська, інсектицидна, фітомеліоративна декоративна рослина.

Гледичія колюча — гарний літній медонос, який у південних районах України дає продуктивний взяток. Характерна особливість гледичії як медоносу це те, що вона виділяє нектар і в посушливу погоду. Бджоли охоче відвідують її квітки та за будь-якої погоди приносять у вулик чимало нектару та пилку. Медопродуктивність 200 −250 кг з 1 га.

Деревина гледичії міцна, важка, з красивим малюнком, іде на різні вироби, цінна для підводних і підземних споруд, використовують ще як дрова.

Плоди її м'ясисті, солодкі, поїдаються худобою. Листки й плоди багаті на вітамін С, з її насіння виготовляють сурогат кави. Молоді листки містять алкалоїд тріакантин, що застосовують від астми. Листки гледичії виділяють фітонциди, що згубно діють на деревницю в'їдливу. Тому її часто вводять як домішку в ясеневі культури для захисту їх від цього шкідника.

Гледичія колюча — гарна фітомеліоративна рослина. Коренева система її поверхнева, дуже розгалужена, розростається вбік від стовбура до 10 м і більше, вона утворює кореневі паростки, до ґрунту невибаглива, витримує засолення ґрунту. Добре переносить стрижку, придатна для створення непрохідних живоплотів, так само її використовують в інших декоративних насадженнях.

Відомі такі декоративні форми: пірамідальна, плакуча, карликова тощо.

Галерея

Гілка з плодами
Загальний вигляд дерева
Усіяний колючими шипами стовбур
Колючка
Gleditsia triacanthos — Тулузький музей

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

Gleditsia triacanthos // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. 05.05.2023, 15:10
У лісах України заборонили садити 13 видів дерев-чужинців. 06.05.2023, 10:15
Терещенко, Л.І.; Лось, С.А.; Бойко, Н.М. (2 липня 2024). Гледичія колюча: прощавай чи до зустрічі?. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації.
Адамчук, Л.; Антонів, А.; Лисюк, Ю.; Хархан, Л.; Харіна, Т.; Майор, А.; Ковальська, І. (2021). Адамчук, Л. (ред.). Буферні зони у системах вирощування сільськогосподарських культур. Київ: ННЦ "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича". doi:10.13140/RG.2.2.14542.38720.

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
, Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Дерев‘янко В.М., Левон Ф.М. Гледичія на Півдні України. — К.: ННЦ ІАЕ, 2007. — 148 с.
Гледичія колюча // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 111. — .

[1] Gleditsia triacanthos // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.

[3] Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. 05.05.2023, 15:10

[4] У лісах України заборонили садити 13 видів дерев-чужинців. 06.05.2023, 10:15

[5] Терещенко, Л.І.; Лось, С.А.; Бойко, Н.М. (2 липня 2024). Гледичія колюча: прощавай чи до зустрічі?. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації.

[6] Адамчук, Л.; Антонів, А.; Лисюк, Ю.; Хархан, Л.; Харіна, Т.; Майор, А.; Ковальська, І. (2021). Адамчук, Л. (ред.). Буферні зони у системах вирощування сільськогосподарських культур. Київ: ННЦ "Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича". doi:10.13140/RG.2.2.14542.38720.