Колотило Олександр Ілліч (1979-2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Колотило Олександр Ілліч | |
---|---|
Старший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 27 лютого 1979 Банилів, Вижницький район |
Смерть | 13 липня 2014 (35 років) Розкішне (Лутугинський район) |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Десантні війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1979 року в Банилові. Проживав в селі Банилів Вижницького району. 1996 року закінчив Банилівську ЗОШ; в 1997—1998 роках проходив строкову службу, старший сержант. Здобув професію помічника машиніста; працював різноробочим.
8 квітня 2014 призваний до Збройних Сил України. Військовик 1-го батальйону 80-ї бригади, гавбична батарея. 13 липня 2014-го від нього був дзвінок додому — приблизно в районі бази Орєхово біля Луганська, повідомив, що вирушив із загоном на завдання, ще один дзвінок увечері того ж дня, повідомив, що по них стріляють з «градів» і живими вони напевно не повернуться. Є певні дані, що автомобіль з військовими горів, але був час урятуватися. Наступного дня Розкігне було звільнено від бандформувань.
Вважався зниклим безвісти.
За іншою інформацією: Загинув 13 липня 2014 р. в районі с. Розкішне, Лутугинський район, Луганська область у бою під час операції з розблокування оточеного терористами міжнародного аеропорту Луганська. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з Лутугине на луганський аеропорт та була обстріляна з протитанкової зброї. Разом з Олександром загинули старший сержант А. Альошин, сержант І. Діяконюк та солдат П. Коноплев[].
Залишились батьки, брат, дружина Олеся та дві донечки — Анжеліка й Олександра.
Нагороди та вшанування
- 8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- в липні 2016-го у Банилові відкрито пам'ятну дошку чести Олександра Колотила.
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Джерела
- Указ Президента [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Четверо буковинців зникли безвісти у зоні АТО [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
- На Вижниччині відкрили меморіальну дошку Героям АТО Івану Діяконюку та Олександру Колотилу [ 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Книга пам'яті [ 13 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Вижницька РДА [ 13 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolotilo Oleksandr Illich 1979 2014 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kolotilo Oleksandr Illich Starshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya27 lyutogo 1979 1979 02 27 Baniliv Vizhnickij rajonSmert13 lipnya 2014 2014 07 13 35 rokiv Rozkishne Lutuginskij rajon Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Desantni vijskaFormuvannya 80 OAeMBrVijni bitviRosijsko ukrayinska vijna Boyi za Luganskij aeroportNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Nagrudnij znak Za oboronu Doneckogo aeroportu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolotilo ZhittyepisNarodivsya 1979 roku v Banilovi Prozhivav v seli Baniliv Vizhnickogo rajonu 1996 roku zakinchiv Banilivsku ZOSh v 1997 1998 rokah prohodiv strokovu sluzhbu starshij serzhant Zdobuv profesiyu pomichnika mashinista pracyuvav riznorobochim 8 kvitnya 2014 prizvanij do Zbrojnih Sil Ukrayini Vijskovik 1 go bataljonu 80 yi brigadi gavbichna batareya 13 lipnya 2014 go vid nogo buv dzvinok dodomu priblizno v rajoni bazi Oryehovo bilya Luganska povidomiv sho virushiv iz zagonom na zavdannya she odin dzvinok uvecheri togo zh dnya povidomiv sho po nih strilyayut z gradiv i zhivimi voni napevno ne povernutsya Ye pevni dani sho avtomobil z vijskovimi goriv ale buv chas uryatuvatisya Nastupnogo dnya Rozkigne bulo zvilneno vid bandformuvan Vvazhavsya zniklim bezvisti Za inshoyu informaciyeyu Zaginuv 13 lipnya 2014 r v rajoni s Rozkishne Lutuginskij rajon Luganska oblast u boyu pid chas operaciyi z rozblokuvannya otochenogo teroristami mizhnarodnogo aeroportu Luganska Kolona vijskovoyi tehniki potrapila u zasidku diversijnoyi grupi na povoroti z Lutugine na luganskij aeroport ta bula obstrilyana z protitankovoyi zbroyi Razom z Oleksandrom zaginuli starshij serzhant A Aloshin serzhant I Diyakonyuk ta soldat P Konoplev dzherelo Zalishilis batki brat druzhina Olesya ta dvi donechki Anzhelika j Oleksandra Nagorodi ta vshanuvannya8 veresnya 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno v lipni 2016 go u Banilovi vidkrito pam yatnu doshku chesti Oleksandra Kolotila nagrudnij znak Za oboronu Luganskogo aeroportu posmertno DzherelaUkaz Prezidenta 1 grudnya 2016 u Wayback Machine Chetvero bukovinciv znikli bezvisti u zoni ATO 25 lipnya 2014 u Wayback Machine Na Vizhnichchini vidkrili memorialnu doshku Geroyam ATO Ivanu Diyakonyuku ta Oleksandru Kolotilu 10 veresnya 2016 u Wayback Machine Kniga pam yati 13 grudnya 2021 u Wayback Machine Vizhnicka RDA 13 grudnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi