Колотило Ксенія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колотило.

Колотило Ксенія Іванівна (5 квітня 1916, с. Підзахаричі, Путильський район, Чернівецька обл. — 19 січня 2007, Відень) — майстриня художньої вишивки, живописець. Дружина Василя Колотила — українського публіциста, громадсько-культурного діяча. Членкиня НСХУ (1996).

Колотило Ксенія
Народження	5 квітня 1916 с. Підзахаричі, Путильський район, Чернівецька область
Смерть	19 січня 2007
	Відень, Австрія
Національність	українка
Країна	Україна  СРСР
Жанр	вишивання

Біографія

Ксенія Колотило народилася на Буковині в гуцульському селі Підзахаричі в сім’ї священника-просвітителя. Дитинство мисткині пройшло серед карпатської природи на березі Черемошу. З шести до десяти років навчалася в народній школі, де вчителювала дружина буковинського письменника Данила Харов’юка. В школі дівчинку вважали “фахівцем” у вишиванні: вона знала вже всі місцеві техніки вишивання. Після закінчення народної школи, навчалась у гімназії в Чернівцях, де відвідувала уроки малювання та ручних робіт, і на виставках, які в кінці навчального року організовувалися в гімназії, роботи Ксенії відзначалися нагородами. Дівчинка також писала аквареллю й олією. На канікулах майбутня мисткиня збирала в гуцульських майстрів узори та створювала свою власну збірку, до чого її, за словами самої майстрині, заохочувала українська письменниця Ольга Кобилянська. У 1935 році Ксенія вийшла заміж за Василя Колотила — студента-філолога Чернівецького університету і потрапила в сім’ю, де цінували народний стрій. З 1939 року жила у Відні, де її чоловік навчався в аспірантурі, а по закінченні залишився на викладацькій роботі. Весь вільний час Ксенія віддавала улюбленій роботі — вишиванню. У Відні подружжя Колотило створило невеликий осередок української народної культури. Їхня домівка стала своєрідним музеєм гуцульського мистецтва.

Творчість

У збірці майстрині понад 1000 узорів для серветок, подушок, скатертин, сорочок, рушників. Основний стиль – «малювання голкою»; мисткиня використовує техніки – хрестик, низинка, гладь, стебнівка, яворівка, мережка. Від 40-х років в Австрії в серпні кожного року традиційно проводяться “Культурні тижні”, під час яких виставлялися роботи Ксенії Колотило. Виставки мисткині мали великий успіх у Нідерландах, Німеччині, Швейцарії та Бельгії. ЇЇ роботи експонувалися в Києві, Чернівцях, Львові. Твори Ксенії Колотило уособлюють високий художній рівень орнаментального мистецтва гуцульської вишивки, її поліхромність. Роботи майстрині зберігають народні традиції, вирізняються ніжним ажуром та несподіваністю колірної гами, вражають новизною композицій і витонченою майстерністю. В доробку мисткині “мальовані голкою” без підготовчих начерків цілі картини.

Вшанування пам'яті

У травні 1995 року з метою збереження високохудожніх творів Ксенії Колотило для наступних поколінь у селі Підзахаричі,при освітньому закладі,директором-Томюк Фрозіною Семенівною та її чоловіком-Марком Миколайовичем,за сприяння самої мисткині, був заснований Музей мистецьких робіт народної художниці, де представлені рушники, скатертини, серветки, доріжки, вишиті із застосуванням різних видів техніки. В музеї також експонуються жіночі прикраси з дерева і ґердани, у яких втілилися вишуканий смак, ніжність і витончена майстерність художниці. Представлені в музеї й вишиті картини, на одній з яких зображено будинок художниці, річку Черемош і Карпатські гори.

Мистецькі видання

• Ксенія Колотило. Альбом. Київ, Мистецтво, 1990.
• Ксенія Колотило. Альбом. Друге видання. Київ, Мистецтво, 1991.
• Ксенія Колотило. Альбом. Київ, Мистецтво, 1992.

• Обкладинка видання 1990 року
• Обкладинка видання 1991 року
• Обкладинка видання 1992 року

Примітки

1. Колотило Ксенія Іванівна. Процитовано 22 червня 2022 року.
2. Ксенія Колотило. Процитовано 22 червня 2022 року.
3. Музей мистецьких робіт народної художниці Ксенії Колотило (с.Підзахаричі, Чернівецька обл.): карта, фото, опис. Процитовано 22 червня 2022 року.