Коло́денці (пол. Kłodzienko) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення станом на 2001 р. становило 852 особи. Орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська рада.
село Колоденці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Львівський район | ||||
Громада | Жовтанецька сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1448 | ||||
Населення | 852 | ||||
Площа | 12,21 км² | ||||
Густота населення | 69,78 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 80433 | ||||
Телефонний код | +380 3254 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°00′22″ пн. ш. 24°15′59″ сх. д. / 50.00611° пн. ш. 24.26639° сх. д.Координати: 50°00′22″ пн. ш. 24°15′59″ сх. д. / 50.00611° пн. ш. 24.26639° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 230 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 80431, Львівська обл., Львівський р-н, с. Жовтанці | ||||
Карта | |||||
Колоденці | |||||
Колоденці | |||||
Мапа | |||||
Колоденці у Вікісховищі |
Назва
У 1989 р. назву села Колоденце було змінено на одну літеру.
Символіка
Затверджена 22 травня рішенням сесії Жовтанецької сільської ради. Колодязь вказує на назву поселення, а також уособлює місцеві джерела. Ділення щита та дві блискавки символізують Перунову гору, а хрест означає давній Василіанський монастир, який у XVII—XVIII ст. стояв під цією горою. Золото (жовтий колір на прапорі) є символом щедрості, добробуту, вказує на сільське господарство. Зелений колір характеризує природні багатства.
Герб с. Колоденці: у зеленому полі золотий колодязь із дашком, над ним — такий же розширений хрест, у відділеній кроквоподібно золотій главі скошені обабіч від центру дві сині блискавки.
Прапор с. Колоденці: квадратне полотнище, на зеленому фоні жовтий колодязь із дашком, над ним — такий же розширений хрест, з бічних країв до середини під верхнім краєм йде кроквоподібне січення, яке відділяє верхнє жовте поле з двома синіми блискавками.
Історія
У середині XV ст. власником села був львівський багач Б. Вовчик.
У податковому реєстрі 1515 року повідомляється про неможливість отримання податків з села через зруйнування волохами і татарами.
В XVI–XVII століттях в селі розміщувався чоловічий монастир Отців Василіян, зліквідований 1744 року. Монастир стояв на горбку, який називали Перунова гора, де давні предки поселян поклонялися ідолу того імені. У «грамотах усопших» збереглися імена багатьох монахів, що працювали тут для Божої слави. Колоденецькі монахи після ліквідації їхньої обителі перейшли в монастир у Добромилі. Туди ж із Колоденецького монастиря було перенесено чудотворний образ святого Онуфрія.
Станом на 1785 рік в селі Колоденці проживало 550 мешканців, у тому числі — 513 українців, 30 поляків і 7 євреїв.
В 1915 році, під час Першої світової війни, австрійська військова влада звинуватила багатьох мешканців села у симпатіях до росіян, і вони були ув'язнені у відомому концентраційному таборі Талергоф. Серед них Валько Петро, Войтків Сава та Кушка Петро. Головка Петро був вбитий мадярами. Кушка Юрій (1861 р. н.), був страчений за рішенням воєнного суду 31-ї піхотної дивізії, що відбувся у Новому Ставі.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 846 | 99.3% |
російська | 6 | 0.7% |
Усього | 852 | 100% |
Церква Святого пророка Іллі УГКЦ (1896 р.)
Сучасна мурована, хрещата в плані з укороченими боковими раменами споруда, завершена над навою, бабинцем і вівтарем шоломовими банями на світлових восьмибічниках, збудована у 1896 р. на місці розібраної старої церкви. Відновлювалася у 1927 р. З 1946 по 1989 р. стояла зачиненою.
Відомі люди
Народились
- о. Антін Юзичинський (29 лютого 1815 — 25 жовтня 1886, Перемишль) — церковний і політичний діяч, греко-католицький священик, москвофіл;
- Юліян Вассиян (12 січня 1894 — 3 жовтня 1953, Чикаго США) — український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів;
- Пахомій Борис (14 лютого 1903 — 28 листопада 1973, Львів) — український церковний діяч, священик УГКЦ, василіянин, головний редактор греко-католицького часопису «Місіонар» (1935–1939); в'язень ГУЛАГу; підпільний протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя (1961–1972).
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 168 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- K. Rzemieniecki. Spis ludności parafii Żółtańce z 1785 roku. Przeszłość Demograficzna Polski: materiały i studia. 0079-7189. T. 34 (2014), s. 53-60. (пол.)
- «Кур'єр Львовски» за 3/8 1915 № 234
- . www.pslava.info. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
Посилання
- Погода в селі Колоденці [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Іван Фур. Ременів, село моєї молодости і праци. Парма, Огайо, 1991.-178 с.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolo denci pol Klodzienko selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 r stanovilo 852 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Zhovtanecka silska rada selo Kolodenci Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Zhovtanecka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1448 Naselennya 852 Plosha 12 21 km Gustota naselennya 69 78 osib km Poshtovij indeks 80433 Telefonnij kod 380 3254 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 00 22 pn sh 24 15 59 sh d 50 00611 pn sh 24 26639 sh d 50 00611 24 26639 Koordinati 50 00 22 pn sh 24 15 59 sh d 50 00611 pn sh 24 26639 sh d 50 00611 24 26639 Serednya visota nad rivnem morya 230 m Misceva vlada Adresa radi 80431 Lvivska obl Lvivskij r n s Zhovtanci Karta Kolodenci Kolodenci Mapa Kolodenci u VikishovishiNazvaU 1989 r nazvu sela Kolodence bulo zmineno na odnu literu SimvolikaZatverdzhena 22 travnya rishennyam sesiyi Zhovtaneckoyi silskoyi radi Kolodyaz vkazuye na nazvu poselennya a takozh uosoblyuye miscevi dzherela Dilennya shita ta dvi bliskavki simvolizuyut Perunovu goru a hrest oznachaye davnij Vasilianskij monastir yakij u XVII XVIII st stoyav pid ciyeyu goroyu Zoloto zhovtij kolir na prapori ye simvolom shedrosti dobrobutu vkazuye na silske gospodarstvo Zelenij kolir harakterizuye prirodni bagatstva Gerb s Kolodenci u zelenomu poli zolotij kolodyaz iz dashkom nad nim takij zhe rozshirenij hrest u viddilenij krokvopodibno zolotij glavi skosheni obabich vid centru dvi sini bliskavki Prapor s Kolodenci kvadratne polotnishe na zelenomu foni zhovtij kolodyaz iz dashkom nad nim takij zhe rozshirenij hrest z bichnih krayiv do seredini pid verhnim krayem jde krokvopodibne sichennya yake viddilyaye verhnye zhovte pole z dvoma sinimi bliskavkami IstoriyaU seredini XV st vlasnikom sela buv lvivskij bagach B Vovchik U podatkovomu reyestri 1515 roku povidomlyayetsya pro nemozhlivist otrimannya podatkiv z sela cherez zrujnuvannya volohami i tatarami V XVI XVII stolittyah v seli rozmishuvavsya cholovichij monastir Otciv Vasiliyan zlikvidovanij 1744 roku Monastir stoyav na gorbku yakij nazivali Perunova gora de davni predki poselyan poklonyalisya idolu togo imeni U gramotah usopshih zbereglisya imena bagatoh monahiv sho pracyuvali tut dlya Bozhoyi slavi Kolodenecki monahi pislya likvidaciyi yihnoyi obiteli perejshli v monastir u Dobromili Tudi zh iz Kolodeneckogo monastirya bulo pereneseno chudotvornij obraz svyatogo Onufriya Stanom na 1785 rik v seli Kolodenci prozhivalo 550 meshkanciv u tomu chisli 513 ukrayinciv 30 polyakiv i 7 yevreyiv V 1915 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni avstrijska vijskova vlada zvinuvatila bagatoh meshkanciv sela u simpatiyah do rosiyan i voni buli uv yazneni u vidomomu koncentracijnomu tabori Talergof Sered nih Valko Petro Vojtkiv Sava ta Kushka Petro Golovka Petro buv vbitij madyarami Kushka Yurij 1861 r n buv strachenij za rishennyam voyennogo sudu 31 yi pihotnoyi diviziyi sho vidbuvsya u Novomu Stavi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 846 99 3 rosijska 6 0 7 Usogo 852 100 Cerkva Svyatogo proroka Illi UGKC 1896 r Suchasna murovana hreshata v plani z ukorochenimi bokovimi ramenami sporuda zavershena nad navoyu babincem i vivtarem sholomovimi banyami na svitlovih vosmibichnikah zbudovana u 1896 r na misci rozibranoyi staroyi cerkvi Vidnovlyuvalasya u 1927 r Z 1946 po 1989 r stoyala zachinenoyu Vidomi lyudiNarodilis o Antin Yuzichinskij 29 lyutogo 1815 25 zhovtnya 1886 Peremishl cerkovnij i politichnij diyach greko katolickij svyashenik moskvofil Yuliyan Vassiyan 12 sichnya 1894 3 zhovtnya 1953 Chikago SShA ukrayinskij publicist gromadskij i politichnij diyach filosof ideolog OUN chlen Provodu Ukrayinskih Nacionalistiv Pahomij Boris 14 lyutogo 1903 28 listopada 1973 Lviv ukrayinskij cerkovnij diyach svyashenik UGKC vasiliyanin golovnij redaktor greko katolickogo chasopisu Misionar 1935 1939 v yazen GULAGu pidpilnij protoigumen provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya 1961 1972 Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2019 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 168 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s K Rzemieniecki Spis ludnosci parafii Zoltance z 1785 roku Przeszlosc Demograficzna Polski materialy i studia 0079 7189 T 34 2014 s 53 60 pol Kur yer Lvovski za 3 8 1915 234 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih www pslava info Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Kolodenci 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Ivan Fur Remeniv selo moyeyi molodosti i praci Parma Ogajo 1991 178 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi