Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Дихотомія «Свій-Чужий» — це одна із базових концепцій у сприйнятті реальності, що вписується в людинознавчі студії як внутрішня структура, яка моделює уявлення про світ. Ця концепція є універсальною категорією, властивою людському суспільству на кожному етапі його історичного розвитку, адже існує як «постійний принцип культури в основі етнічної самосвідомості, формує колективне, масове, народне сприйняття».
Таке ментальне утворення, що відмежує «себе»/«своє» від «не свого», «іншого», «чужого», є операцією, спрямованою на самоідентифікацію та самооцінку. Вона притаманна не лише людській спільноті, але й кожній людині зокрема.
Історія
Уявлення про «своє», «інше» та «чуже» починають своє формування ще в архаїчній свідомості. Вже в давнину свідомість людини створила структуру внутрішньої установи навколишнього світу, яка базувалась на особливостях помічати протилежності й постійну конфліктність дійсностей.
Розгляд образу «чужого» починається із первісного суспільства, у якому чужий не завжди був ворогом. Письменник Л. Копелев у праці «(…)„ обґрунтовує це такими словами: “…першими соціальними законами (…) були заборони (…) на вступ до шлюбу кровних родичів. Дружин і чоловіків добували з чужого роду. Значить, не кожен образ чужого був „образом ворога“». А до кінця середньовіччя фундаментальна протилежність цих центральних образів мала форму стійкого протиставлення — соціального, культурного (елліни й варвари) та релігійного (християни і язичники).
Далі настає новий час, який приносить зміни в розумінні «своїх» та «чужих». У цей час з'являються великі географічні відкриття, у людей починає змінюватися уявлення про світ, створюються передумови для нового розуміння не лише «чужого», але й себе. У XVII ст. з'являється думка, що всі люди належать до спільного роду «людства». Національна ідея, що виникає паралельно до ідеї «людства», відділяючи одну від одної групи людей, зовсім не передбачала (принаймні спочатку) приниження одних іншими. Навпаки, вона передбачала різноманіття всередині єдності.
Проте в ХІХ ст. у національній ідеї (що стала потужною інтеграційною силою) відбулись зміни. Вічні соціальні страхи почали породжувати образ ворога, національна ідея почала створювати агресивну ксенофобію. Тут варто згадати сумні сторінки історії, коли расові теорії ставали основою тоталітарних режимів.
Дослідниця у своїй статті «Дихотомія „свій“/ „чужий“ у контексті теорії кордонів та порубіжжя» зазначає: "Суспільно-політична криза прискорила процес негативної мобілізації у соціокультурному просторі, сформувала в ньому конфігурацію «свої»/«чужі»/«інші». За умов надто швидкої зміни ціннісних матриць суспільства актуалізується (…) ментальний простір з переплетенням маркерів «свій»/«чужий»"
Сьогодні на опозицію «Свій-Чужий» дивляться[] більш зі сторони становлення індивіда. Тобто задля того, щоб зрозуміти власний внутрішній світ потрібно пізнавати «Чужого», адже своє «Я» можна сповна усвідомити тільки в протиставленні.
Взаємозв'язок між «Своїм» та «Чужим»
Дослідниця пише: «Бінарна опозиція „свій“ — „чужий“ є неподільною структурою, між членами якої існує нерозривний зв'язок і взаємна залежність, оскільки людська свідомість, принаймні на сучасному етапі, не може оперувати лише одним із цих двох понять». Неможливо зрозуміти, що є своїм, без чіткого визначення чужого. Людина підсвідомо дивиться на «чужого» й зіставляє його із собою, помічаючи всі відмінності, усі розбіжності в культурі, побуті тощо. Водночас «чужий» виступає так званим регулятором того, що організовує наші поведінку та досвід. Як зазначає культуролог Арон Гуревич: "…"своя" культура будується в об'єднанні двох можливостей — (…) відмежування себе від іншої культури (…) й (…) розкривання себе іншій культурі — можливості відділення й можливості взаємодії…". Тобто «своя» культура знаходить свою своєрідність лише в процесі усвідомлення чужої культури та взаємодії з нею.
Кожна людина, кожне суспільство, етнічна спільнота будує своє світосприйняття на основі зіставлення «свого» та «чужого». Людський внутрішній світ орієнтується на концепцію «Свій-Чужий».
Межі між «своїм» та «чужим» дуже мінливі. Його динамічність зумовлена природою людського «Я», що уможливлює перехід з одного статусу в інший. Характеристики «чужого» можуть мати й люди зі «своєї» спільноти. Ті, хто наділені особливими здібностями та знаннями, ті, хто змінюють свої статуси чи стани в соціумі, або ті, хто виконують певні ритуальні ролі, також вважаються за «чужих».[]
До «чужих» ще відносили людей із фізичними недоліками. Відчуження – це дія, пов’язана із вилученням когось за межі «свого» простору.[]
Ще важливо підмітити, що повне знищення «чужого» є нереальним. Зникнення «чужого» може привести й до руйнації свого «Я».[]
Саме тому діалог між «своїм» та «іншим»/«чужим» є дуже важливим. Існування нашого «Я» підтримується цим діалогом.[]
Примітки
- Семашко Т. «Межі дихотомії „свій“ — „чужий“ в аспекті етнічної стереотипізації» //Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. — Вип. ІІ(24) 2014 — с. 2.
- Семашко Т. «Межі дихотомії „свій“ — „чужий“ в аспекті етнічної стереотипізації» //Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. — Вип. ІІ(24) 2014 — с. 4.
- Гуревич, Арон (1994). Одиссей. Человек в истории 1993: Образ "другого" в культуре (Російська) . Москва: Наука. с. 8.
- Кривицька О. «Дихотомія „свій“/ „чужий“ у контексті теорії кордонів та порубіжжя» // Наукові записки. Вип. 2 (76). — с. 2.
- Семашко Т. «Межі дихотомії „свій“ — „чужий“ в аспекті етнічної стереотипізації» //Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. — Вип. ІІ(24) 2014 — с. 5.
- Гуревич, Арон (1994). Одиссей. Человек в истории 1993: Образ "другого" в культуре (Російська) . Москва: Наука. с. 5.
Посилання
1. Семашко Т. «Межі дихотомії „свій“ — „чужий“ в аспекті етнічної стереотипізації» // Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. — Вип. ІІ(24) 2014 — 6 С. 2. Словник української мови: в 11 тт. // АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — 799 С. 3. Одиссей. Человек в истории 1993: Образ «другого» в культуре. М.: Наука. 1994 р. — 338 С. 4. Кривицька О. «Дихотомія „свій“/ „чужий“ у контексті теорії кордонів та порубіжжя» // Наукові записки. Вип. 2 (76). — 13 С. 5. Барт Ф. (ред.). Этнические группы и социальные границы: Социальная организация культурных различий. Пер. с англ. Игоря Пильщикова. — М.: Новое изд-во, 2006. — 200 С.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svij chuzhij Dihotomiya Svij Chuzhij ce odna iz bazovih koncepcij u sprijnyatti realnosti sho vpisuyetsya v lyudinoznavchi studiyi yak vnutrishnya struktura yaka modelyuye uyavlennya pro svit Cya koncepciya ye universalnoyu kategoriyeyu vlastivoyu lyudskomu suspilstvu na kozhnomu etapi jogo istorichnogo rozvitku adzhe isnuye yak postijnij princip kulturi v osnovi etnichnoyi samosvidomosti formuye kolektivne masove narodne sprijnyattya Take mentalne utvorennya sho vidmezhuye sebe svoye vid ne svogo inshogo chuzhogo ye operaciyeyu spryamovanoyu na samoidentifikaciyu ta samoocinku Vona pritamanna ne lishe lyudskij spilnoti ale j kozhnij lyudini zokrema IstoriyaUyavlennya pro svoye inshe ta chuzhe pochinayut svoye formuvannya she v arhayichnij svidomosti Vzhe v davninu svidomist lyudini stvorila strukturu vnutrishnoyi ustanovi navkolishnogo svitu yaka bazuvalas na osoblivostyah pomichati protilezhnosti j postijnu konfliktnist dijsnostej Rozglyad obrazu chuzhogo pochinayetsya iz pervisnogo suspilstva u yakomu chuzhij ne zavzhdi buv vorogom Pismennik L Kopelev u praci Obraz inshogo v kulturi obgruntovuye ce takimi slovami pershimi socialnimi zakonami buli zaboroni na vstup do shlyubu krovnih rodichiv Druzhin i cholovikiv dobuvali z chuzhogo rodu Znachit ne kozhen obraz chuzhogo buv obrazom voroga A do kincya serednovichchya fundamentalna protilezhnist cih centralnih obraziv mala formu stijkogo protistavlennya socialnogo kulturnogo ellini j varvari ta religijnogo hristiyani i yazichniki Dali nastaye novij chas yakij prinosit zmini v rozuminni svoyih ta chuzhih U cej chas z yavlyayutsya veliki geografichni vidkrittya u lyudej pochinaye zminyuvatisya uyavlennya pro svit stvoryuyutsya peredumovi dlya novogo rozuminnya ne lishe chuzhogo ale j sebe U XVII st z yavlyayetsya dumka sho vsi lyudi nalezhat do spilnogo rodu lyudstva Nacionalna ideya sho vinikaye paralelno do ideyi lyudstva viddilyayuchi odnu vid odnoyi grupi lyudej zovsim ne peredbachala prinajmni spochatku prinizhennya odnih inshimi Navpaki vona peredbachala riznomanittya vseredini yednosti Prote v HIH st u nacionalnij ideyi sho stala potuzhnoyu integracijnoyu siloyu vidbulis zmini Vichni socialni strahi pochali porodzhuvati obraz voroga nacionalna ideya pochala stvoryuvati agresivnu ksenofobiyu Tut varto zgadati sumni storinki istoriyi koli rasovi teoriyi stavali osnovoyu totalitarnih rezhimiv Doslidnicya u svoyij statti Dihotomiya svij chuzhij u konteksti teoriyi kordoniv ta porubizhzhya zaznachaye Suspilno politichna kriza priskorila proces negativnoyi mobilizaciyi u sociokulturnomu prostori sformuvala v nomu konfiguraciyu svoyi chuzhi inshi Za umov nadto shvidkoyi zmini cinnisnih matric suspilstva aktualizuyetsya mentalnij prostir z perepletennyam markeriv svij chuzhij Sogodni na opoziciyu Svij Chuzhij divlyatsya hto bilsh zi storoni stanovlennya individa Tobto zadlya togo shob zrozumiti vlasnij vnutrishnij svit potribno piznavati Chuzhogo adzhe svoye Ya mozhna spovna usvidomiti tilki v protistavlenni Vzayemozv yazok mizh Svoyim ta Chuzhim Doslidnicya pishe Binarna opoziciya svij chuzhij ye nepodilnoyu strukturoyu mizh chlenami yakoyi isnuye nerozrivnij zv yazok i vzayemna zalezhnist oskilki lyudska svidomist prinajmni na suchasnomu etapi ne mozhe operuvati lishe odnim iz cih dvoh ponyat Nemozhlivo zrozumiti sho ye svoyim bez chitkogo viznachennya chuzhogo Lyudina pidsvidomo divitsya na chuzhogo j zistavlyaye jogo iz soboyu pomichayuchi vsi vidminnosti usi rozbizhnosti v kulturi pobuti tosho Vodnochas chuzhij vistupaye tak zvanim regulyatorom togo sho organizovuye nashi povedinku ta dosvid Yak zaznachaye kulturolog Aron Gurevich svoya kultura buduyetsya v ob yednanni dvoh mozhlivostej vidmezhuvannya sebe vid inshoyi kulturi j rozkrivannya sebe inshij kulturi mozhlivosti viddilennya j mozhlivosti vzayemodiyi Tobto svoya kultura znahodit svoyu svoyeridnist lishe v procesi usvidomlennya chuzhoyi kulturi ta vzayemodiyi z neyu Kozhna lyudina kozhne suspilstvo etnichna spilnota buduye svoye svitosprijnyattya na osnovi zistavlennya svogo ta chuzhogo Lyudskij vnutrishnij svit oriyentuyetsya na koncepciyu Svij Chuzhij Mezhi mizh svoyim ta chuzhim duzhe minlivi Jogo dinamichnist zumovlena prirodoyu lyudskogo Ya sho umozhlivlyuye perehid z odnogo statusu v inshij Harakteristiki chuzhogo mozhut mati j lyudi zi svoyeyi spilnoti Ti hto nadileni osoblivimi zdibnostyami ta znannyami ti hto zminyuyut svoyi statusi chi stani v sociumi abo ti hto vikonuyut pevni ritualni roli takozh vvazhayutsya za chuzhih dzherelo Do chuzhih she vidnosili lyudej iz fizichnimi nedolikami Vidchuzhennya ce diya pov yazana iz viluchennyam kogos za mezhi svogo prostoru dzherelo She vazhlivo pidmititi sho povne znishennya chuzhogo ye nerealnim Zniknennya chuzhogo mozhe privesti j do rujnaciyi svogo Ya dzherelo Same tomu dialog mizh svoyim ta inshim chuzhim ye duzhe vazhlivim Isnuvannya nashogo Ya pidtrimuyetsya cim dialogom dzherelo PrimitkiSemashko T Mezhi dihotomiyi svij chuzhij v aspekti etnichnoyi stereotipizaciyi Naukovi zapiski TNPU Seriya Movoznavstvo Vip II 24 2014 s 2 Semashko T Mezhi dihotomiyi svij chuzhij v aspekti etnichnoyi stereotipizaciyi Naukovi zapiski TNPU Seriya Movoznavstvo Vip II 24 2014 s 4 Gurevich Aron 1994 Odissej Chelovek v istorii 1993 Obraz drugogo v kulture Rosijska Moskva Nauka s 8 Krivicka O Dihotomiya svij chuzhij u konteksti teoriyi kordoniv ta porubizhzhya Naukovi zapiski Vip 2 76 s 2 Semashko T Mezhi dihotomiyi svij chuzhij v aspekti etnichnoyi stereotipizaciyi Naukovi zapiski TNPU Seriya Movoznavstvo Vip II 24 2014 s 5 Gurevich Aron 1994 Odissej Chelovek v istorii 1993 Obraz drugogo v kulture Rosijska Moskva Nauka s 5 Posilannya1 Semashko T Mezhi dihotomiyi svij chuzhij v aspekti etnichnoyi stereotipizaciyi Naukovi zapiski TNPU Seriya Movoznavstvo Vip II 24 2014 6 S 2 Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tt AN URSR Institut movoznavstva za red I K Bilodida K Naukova dumka 1970 1980 T 11 799 S 3 Odissej Chelovek v istorii 1993 Obraz drugogo v kulture M Nauka 1994 r 338 S 4 Krivicka O Dihotomiya svij chuzhij u konteksti teoriyi kordoniv ta porubizhzhya Naukovi zapiski Vip 2 76 13 S 5 Bart F red Etnicheskie gruppy i socialnye granicy Socialnaya organizaciya kulturnyh razlichij Per s angl Igorya Pilshikova M Novoe izd vo 2006 200 S