Колесников Володимир Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесников.

Володи́мир Григо́рович Коле́сников (1951—2014) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1987 року.

Колесников Володимир Григорович
Народження	1 травня 1951(1951-05-01) Луцьк, Українська РСР, СРСР
Смерть	28 червня 2014(2014-06-28) (63 роки)
	Полтава, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Львівська національна академія мистецтв
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України

Життєпис

Народився 1951 року в місті Луцьк.

1978 року закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва; викладачі М. Гладкий, В. Манастирський).

Член НСХУ від 1987 року; на творчій роботі. Від 2000-го — професор, завідувач кафедри рисунка, живопису та графічного дизайну Київського університету технологій та дизайну.

Від 1980-х — учасник всеукраїнських художніх виставок. Персональні відбулися у Києві та Москві (1989—1990), Фільдерштадті, Полтаві — 2008, 2010 та 2012 роки.

Основні напрями творчості — монументально-декоративне мистецто (розписи), станковий живопис (жанрові картини, натюрморти, пейзажі, портрети), графіка (афіші, політичні і соціальні плакати) — у стилях реалізму та сюрреалізму. Окремі роботи зберігаються у Полтавському художньому музеї.

Батько Володимира та Дмитра Колесникових. Дружина — Тетяна Волошко.

Помер 2014 року в місті Полтава.

Твори:

• плакати
  • «Колоніалізм» (1980)
  • до театральних вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера (1981)
  • «З коханням не жартують» П. Кальдерона (1981)
  • «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка (1982)
  • «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1983)
  • «Майська ніч» за М. Гоголем (1983)
  • «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1983)
• розписи
  • «Онкологічна барокамера» (1982)
  • «Майбутня перемога медичної науки над хворобою рак» (1982, Українська медична стоматологічна академія)
  • «Весна» (1984, управління комунальним господарством)
  • «Музика квітів» (1985, будинок-інтернат)
  • «Полтавська битва» (аеропорт; 1985)
  • «Битва під Жовтими Водами» (1987)
  • «Возз'єднання» (1987)
  • «Маруся Чурай» (1987)
  • «Слов'яни» (1987, автовокзал, Полтава)
  • «Івана Купала» (1984, Будинок культури села Мартинівка Гадяцького району)
• живопис
  • «Автопортрет» (1988)
  • «Вічний поклик» (1981)
  • «Дочка Марина» (1984)
  • «Полин — трава гірка» (1986)
  • «Драматург (А. Пундик)» (1986)
  • «Печаль» (1986)
  • «Зрілість» (1987)
  • «Раїса» (1988)
  • «Зимова дорога» (1991)
  • «Виноградники» (1992)
  • «Горіхи» (1992)
  • «Пустеля» (1992)
  • «Каміння вічності» (1993)
  • «Горіхи на червоному» (1993)
  • «Пелюстки» (1993)
  • «Алупка» (1993)
  • «Танець» (1993)
  • «Травнева ніч» (1993)
  • «Магнолії» (1993)
  • «Персик на заході» (1993)
  • «Кримська венера» (1993)
  • «Безкінечні гори» (1994)
  • «Блакитний ранок» (1994)
  • «Перли» (1994)
  • «Небесна кірха» (1994)
  • «Повернення до Японії» (1994)
  • «Спокуса в часі (Ірина)» (1994)
  • «Листя інжиру (Вікторія)» (1994)
  • «Скеля (Автопортрет)» (1994)
  • «Мадонна» (1995)
  • «Ніжність (Юлія)» (1997)
  • «Лілії» (1997)
  • «Л. Каденюк» (2000)
  • «Пасічник» (2002)
  • «Скелі» (2003)
  • «Бузок» (2007)
  • «І. Гресик» (2010)
  • «Балерини» (2011)
  • «Протистояння» (2011)
  • «Олена» (2011)
  • «Моя Скіфія» (2011).

22 червня 2018 року в Полтаві відкрито та освячено меморіальну дошку Володимиру Колеснікову.

Джерела

• ЕСУ [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Архієпископ Федір освятив меморіальну дошку художнику Володимирові Колєснікову [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.]