Володи́мир Володи́мирович Коле́сников (* 1977) — український живописець, член НСХУ (2013).
Володимир Колесников | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 27 серпня 1977 (46 років) Полтава | |||
Країна | СРСР → Україна | |||
Діяльність | художник | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
| ||||
Життєпис
Народився 1977 року в місті Полтава. Син Володимира Колесникова і Тетяни Волошко, брат Дмитра Колесникова.
У 1992 році вступив у Харківське державне художнє училище на факультет живопису. У 1995 році продовжив навчання у Львівській національній академії мистецтв, 1998 року перевівся в Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури в Києві на факультет живопису (майстерня М. Стороженка).
Від 2002 року працює у Київському університеті технологій і дизайну; з 2009-го — доцент кафедри рисунка та живопису.
З 2004 року — учасник всеукраїнських художніх виставок. Персональні відбувалися у Києві (2006), Полтаві (2010, 2012), Пряшеві (2011), Липанах (2013).
Основні напрями — станковий та монументальний живопис. Створює натюрморти, пейзажі, портрети у реалістичному стилі, монументальні розписи, вітражі та мозаїки.
Від 2008 року як другий художник-постановник брав участь у зйомках телесеріалів «Без особливих прикмет», «Двері», «Свати».
З 2013 року — член Національної спілки художників України. Активний учасник пленерів в Україні та за кордоном.
10 лютого 2022 року в галереї НЮ АРТ (Київ) відкрилась персональна виставка художника «У пошуках амазонок» . В експозиції виставки представлено близько 50 витворів живопису і графіки, більшість з яких ще не виставлялася публічно.
Родина
Дружина — Марина Розуванова.
Роботи
- «Музи» (2001)
- «Художник за роботою (Батько)» (2007)
- «Торс у природі» (2010)
- «Кримський каньйон узимку» (2010)
- «Чудесні скелі» (2010)
- «Перед грозою» (2010)
- «Виноградники» (2010)
- «Осінь» (2010)
- «Останній промінь світла» (2010)
- «Гора Кішка» (2010)
- «Оголена» (2010)
- «Верба» (2011)
- «Піони» (2011)
- Дивовижний острів (2017—2018)
- Фруктова фея (2018)
- Весна (2019)
- Літо (2019)
- Осінь (2019)
- Зима (2019)
- Вітрильник (2019)
- Ніжна фіалка (2019)
- Народження весни (2019)
- Сонячні зайчики (2019)
- Спокушена місячним світлом (2019)
- Замріяна (2020)
- Ніч така місячна (2020)
- Ранкові промені (2020)
- Спалах почуттів (2020)
- Сон у квітах (2020)
- День та Ніч (2020)
- На березі жовтого моря (2020)
- Ніч на Івана Купала (2021)
- Рожеві фламінго (2021)
- Серед червоних скель (2021)
- Мати соняшників (2021)
- Губи твої червоні (2021)
- Квітка (2021)
- Moon watching (2021)
- У майстерні художника [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- Косова, Ольга. . Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 7 травня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Volodi mirovich Kole snikov 1977 ukrayinskij zhivopisec chlen NSHU 2013 Volodimir KolesnikovNarodzhennya27 serpnya 1977 1977 08 27 46 rokiv PoltavaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnisthudozhnikChlenNacionalna spilka hudozhnikiv Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolesnikov ZhittyepisNarodivsya 1977 roku v misti Poltava Sin Volodimira Kolesnikova i Tetyani Voloshko brat Dmitra Kolesnikova U 1992 roci vstupiv u Harkivske derzhavne hudozhnye uchilishe na fakultet zhivopisu U 1995 roci prodovzhiv navchannya u Lvivskij nacionalnij akademiyi mistectv 1998 roku perevivsya v Nacionalnu akademiyu obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi v Kiyevi na fakultet zhivopisu majsternya M Storozhenka Vid 2002 roku pracyuye u Kiyivskomu universiteti tehnologij i dizajnu z 2009 go docent kafedri risunka ta zhivopisu Z 2004 roku uchasnik vseukrayinskih hudozhnih vistavok Personalni vidbuvalisya u Kiyevi 2006 Poltavi 2010 2012 Pryashevi 2011 Lipanah 2013 Osnovni napryami stankovij ta monumentalnij zhivopis Stvoryuye natyurmorti pejzazhi portreti u realistichnomu stili monumentalni rozpisi vitrazhi ta mozayiki Vid 2008 roku yak drugij hudozhnik postanovnik brav uchast u zjomkah teleserialiv Bez osoblivih prikmet Dveri Svati Z 2013 roku chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Aktivnij uchasnik pleneriv v Ukrayini ta za kordonom 10 lyutogo 2022 roku v galereyi NYu ART Kiyiv vidkrilas personalna vistavka hudozhnika U poshukah amazonok V ekspoziciyi vistavki predstavleno blizko 50 vitvoriv zhivopisu i grafiki bilshist z yakih she ne vistavlyalasya publichno RodinaDruzhina Marina Rozuvanova Roboti Muzi 2001 Hudozhnik za robotoyu Batko 2007 Tors u prirodi 2010 Krimskij kanjon uzimku 2010 Chudesni skeli 2010 Pered grozoyu 2010 Vinogradniki 2010 Osin 2010 Ostannij promin svitla 2010 Gora Kishka 2010 Ogolena 2010 Verba 2011 Pioni 2011 Divovizhnij ostriv 2017 2018 Fruktova feya 2018 Vesna 2019 Lito 2019 Osin 2019 Zima 2019 Vitrilnik 2019 Nizhna fialka 2019 Narodzhennya vesni 2019 Sonyachni zajchiki 2019 Spokushena misyachnim svitlom 2019 Zamriyana 2020 Nich taka misyachna 2020 Rankovi promeni 2020 Spalah pochuttiv 2020 Son u kvitah 2020 Den ta Nich 2020 Na berezi zhovtogo morya 2020 Nich na Ivana Kupala 2021 Rozhevi flamingo 2021 Sered chervonih skel 2021 Mati sonyashnikiv 2021 Gubi tvoyi chervoni 2021 Kvitka 2021 Moon watching 2021 U majsterni hudozhnika 5 listopada 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Arhiv originalu za 7 travnya 2022 Procitovano 7 travnya 2022 Kosova Olga Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 7 travnya 2022