Кока Євген Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кока.

Євген Костянтинович Ко́ка (молд./рум. Eugen Coca;(15 квітня 1893, Курешниця, Сорокського повіту, Бессарабська губернія — 9 січня 1954, Кишинів) — молдовський радянський скрипаль і композитор, заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР (1946).

Євген Кока
Зображення
Основна інформація
Дата народження	15 квітня 1893(1893-04-15)
Місце народження	Курешниця, Сорокського повіту, Бессарабія Російська імперія нині Сорокський район Молдова
Дата смерті	9 січня 1954(1954-01-09) (60 років)
Місце смерті	Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Поховання	Центральний цвинтар Кишинева
Громадянство	Російська імперія, Румунське королівство і СРСР
Професії	Композитор, скрипаль.
Інструменти	скрипка
Жанри	симфонічна, хорова, камерна, вокальна музика; виконання академічної музики
Файли у Вікісховищі

Біографія

Євген Кока народився 15 квітня 1893 року в селі Курешниця Сорокського повіту Бесарабська губернія|Бессарабської губернії].

У дитинстві навчався грі на скрипці у власного батька — відомого леутара Костаке Кока, потім у Кишинівській музичній школі Російського музичного товариства за класом Йосипа Фінкеля і К. Теута. У 1926 ріку закінчив приватну кишинівську консерваторію «Уніря» за класом скрипки.

Як виконавець, виступав у багатьох містах Румунії та Бесарабії, а згодом. У 1942 році, підробивши свідоцтво про хрещення, добився звільнення з Кишинівського єврейського гетто свого зятя Еммануїла Пінчевського.

Як композитор Євген Кока охопив величезну кількість жанрів: симфонія, балет, ораторія, хорова сюїта, симфонічна поема, романс, музика до спектаклів та фільмів, п'єси для фортепіано та скрипки, обробка народних пісень та мелодій. Автор музики до першої молдавської музичної комедії «Марійкино щастя» , дитячої опери «Жар-птиця» (Птах — Pasǎrea Maiastrǎ), музики до п'єси Леоніда Корняну та Якова Кутковецького «У долинах Молдавії» (поставлена під назвою «Звільнення йде зі Сходу», 1945, Кишинів) та багатьох інших творів.

На згадку про Євгена Кока названі вулиці в Кишиневі (на , 1954), Дрокії, Сороках та Страшенах та спеціальна музична школа-інтернат у Кишиневі (1967). На будинку в Кишиневі (вул. Матійовича, 97), де мешкав Кока, встановлено меморіальну дошку.

Твори

• Опера "Жар-птиця, або Принц Іонел і чарівний вовк" (для дітей, 1926);
• балет «Квіти маленької Іди» (за казкою , 1926);
• музична комедія «Марійкино щастя» (разом з К. Бенцом, на лібрето , Кишинев, 1951);
• кантата для хору та симфонічного оркестру «Співає серце Молдавії» (слова );
• картина для симфонічного оркестру «Ніч у Криму» (1915);
• Дві симфонії (1928, 1932);
• для симфонічного оркестру - Молдавське каприччіо (1937, 1-а премія на Міжнародному конкурсі ім. ), поема «Кодрул» (1950);
• для скрипки та симфонічного оркестру — Весняна симфонія (фантазія, 1941);
• 2 струнних квартету (1928, 1949);
• для голосу і фортепіано - романси на слова Емінеску, Міхай | Емінеску]], та ін;
• для хору - ораторія (слова Е. Н. Букова), сюїта «Дійна] (слова Е. Н. Букова);
• Пісні на слова , , Є. Цепілова та ін;
• Музика до драм. вистав і фільмів.

Примітки

Джерела

• Фото надгробка на Вірменському цвинтарі з Billiongraves.com
• {{книга

Назва = Театральна енциклопедія | |сторінки = 220 |посилання = http://culture.niv.ru/doc/theatre/encyclopedia/220.htm }}

• {{{Заголовок}}}.
• {{{Заголовок}}}. — Кишинів : Головна редакція Молдавської Радянської Енциклопедії, 1984. — С. 297.

Література

• . Євген Кока. Кишинів: Держвидав Молдови, 1955; 2-е, розширене видання - Кишинів: Картя молдовеняске, 1959.