Козлі́в — селище в Україні, центр Козлівської селищної громади Тернопільського району Тернопільській області. Розташоване в центрі району на берегах річки Восушка (притоки Стрипи, басейн Дністра) та її притоки Цецорки, за 14 км від залізничної станції Денисів — Купчинці. До 2015 центр селищної ради, якій було підпорядковане село Дмухівці. До Козлова приєднані хутори Бойки, Габазівка, Грицайка, Мазепівка, Поплави.
селище Козлів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козлівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040250010051560 |
Основні дані | |
Статус | із 2024 року |
Площа | 7 км² |
Населення | ▼ 1758 (01.01.2022) |
Густота | 265 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 47631 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні координати | 49°33′40″ пн. ш. 25°19′41″ сх. д. / 49.56111° пн. ш. 25.32806° сх. д.Координати: 49°33′40″ пн. ш. 25°19′41″ сх. д. / 49.56111° пн. ш. 25.32806° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 348 м |
Водойма | річки Восушка, Цицорка |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Денисів-Купчинці |
До станції: | 14 км |
До райцентру: | |
- фізична: | 35 км |
Селищна влада | |
Адреса | 47631, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козлів, вул. Галицька, буд. 15 |
Голова селищної ради | Колісник Володимир Михайлович |
Карта | |
Козлів | |
Козлів | |
Козлів у Вікісховищі |
У зв'язку з переселенням жителів хутори Каспрівка, Підзабойки, Підліс, Хрипки виключені з облікових даних.
Від вересня 2015 року — центр Козлівської селищної громади.
Населення — 1944 особи (2002).
Назва
Походження назви населеного пункту краєзнавці пояснюють тим, що перших поселенців була авторитетна людина, можливо, їх поводир, на прізвисько «Козел», бо мав найбільше кіз. Він став засновником цього поселення, котре на його честь отримало назву Козлів.
Також існує версія походження назви, коли при описі населеного пункту і кількості населення (кріпаків), що чиновник, який це робив, мав якісь причини далеко не приязного відношення до його жителів, тому так і записав "село Козлів".
Історія
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (вересень 2019) |
Початком існування того чи іншого населеного пункту прийнято вважати дату, яка вперше згадана в тому чи іншому документі. І в нашому випадку такий документ є — це королівська грамота на пергаменті з датою — 23 серпня 1448 р., коли король Казимир IV Яґеллончик, перебуваючи в селі Козлів, видав грамоту стосовно надання маґдебурзького права селу Дзушиці (записана Яном з Конєцполя — королівським канцлером).
Згадується 2 березня 1456 року в книгах галицького суду як село Козлів у Теребовлянському повіті, коли Грицько Кердейович продав свій спадковий Козлів за 400 гривень старості снятинському і коломийському Міхалові «Мужилу» Бучацькому.
31 жовтня 1467 р. король Казимир IV Яґеллончик видав грамоту, за якою польському шляхтичеві Альбертові Боровському надано 200 польських марок на розбудову королівського села (королівщини) Козлів, Кропивна, Городище, Вільшанка, Таврів Теребовлянського повіту. Згідно із згаданою грамотою, Козлів і навколишні поселення належали польським королям.
31 грудня 1474 р. король Казимир IV Яґеллончик видав грамоту (датована в Радомі), за якою записав Альбертові Боровському 50 гривень звичайних грошей на селах королівських Козлові й Таурові в тодішньому Теребовлянському повіті Галицької землі, що знаходились на той момент у нього в заставі.
Протягом І століття з часу заснування постійними орендарями села були нащадки Альберта Боровського — Мацей і Войцех, про що свідчать інші документи, котрі зберігаються в державному архіві Тернопільської області.
27 травня 1502 року польський король Олександр Яґеллон у Сандомирі видав грамоту, згідно з якою передав Козлів з присілками шляхтичу Анджеєві Ружі гербу «Порай» — львівському латинському архиєпископу, дозволив йому підвищити статус села до міста. Того ж року він став власністю Львівського римо-католицького єпископства. У Теребовлянських Ґродських Актах за 1581 рік Козлів також проходить як містечко, яке перебувало у власності Анджея Ленінського.
Трагічним в історії Козлова був, зокрема, 1575 рік. Повертаючись із походу, татари зненацька, із західної сторони, напали на Козлів і знищили його вщент, а його мешканці опинилися у татарському полоні. Звідки майже ніхто не повертався. По суті, поселення довелося засновувати знову. І це сталося через два роки після згаданої трагедії. У вересні 1577 року вийшов королівський указ, щоб на місці зруйнованого села Козлів закласти однойменне містечко з Магдебурзьким правом. На той час навколишні землі й території майбутнього містечка належали польському шляхтичу Людвіґові Будзиновському. Саме йому й вдалося заново відбудувати Козлів з добре розвиненою інфраструктурою.
Після королівського указу 1577 року в Козлові життя дуже пожвавилось, адже на руїнах вчорашнього села будували нове містечко з іншим укладом суспільного життя. Сюди в пошуках кращої долі почали звідусіль з'їжджатися незаможні шляхтичі, польські міщани, а також євреї, щоб знайти собі тут менш-більш пристойні умови для життя. З набуттям нового статусу Козлів поступово розбудовувався, населення швидко зростало, і, як бачимо, ставало інтернаціональним. Поляки і євреї з'являлися тут, як гриби після дощу. Ті наші далекі предки за своєю вірою були православними християнами, але з жовтня 1596 року, згідно з Брестською церковною унією, вони стали знову православними, а 1991 року 95 % козлівчан на місцевому референдумі висловилися на користь греко-католицизму.
Віками наші предки були принижені. Їм дозволялось лише працювати до сьомого поту. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького не принесла їм жодного полегшення. Вони лише відчули, що можуть боротися за своє національне визволення.
Після Зборівської битви 1649 р. Козлів зазнав руйнувань від татарських загонів. Особливо спустошливою була турецько-татарська навала 1672 р.. Німецький мандрівник У. фон Вердум залишив у своєму щоденнику запис про зруйноване м-ко.
З 1772 по 1918 рік Галичина входила до складу Австро-Угорщини. За цей час становище селянства поліпшилося. Селяни навіть мали право оборони в судах. Стала доступною освіта для кожної людини. Українська мова стала другою державною мовою. Галичина мала свій парламент і уряд. Власне, за часів Австро-Угорщини через розвиток освіти, культури були закладені основи демократії в Галицькому суспільстві. Козлів не був винятком у тих суспільних процесах, які відбувалися у ті сприятливі для національного розвитку часи. У 1848 році було скасовано кріпаччину. У кожному селі ставили пам'ятник з нагоди цієї події. У Козлові, на початку вулиці Передмістя, був такий пам'ятник. Але у 1950-х роках, антинародна радянська влада скинула той пам'ятник у річку. Скинула, бо запрягла наш народ у нове, комуністичне ярмо, а пам'ятник нагадував про волю, котру більше ста років тому дарував австрійський цісар. Тому такі пам'ятники були радянські владі, як більмо на оці.
Влітку 1990 року Козлівське товариство ім. Тараса Шевченка разом із церковним комітетом зробили все для того, аби реставрувати цей пам'ятник, завдяки річці, яка зберегла його (мабуть, сам Бог велів). Треба виділити належне в цій величній справі покійному Роману Міляну, його сину Богдану, Михайлу та Мирону Мілянам, Йосипу Демковичу та іншим, які доклалися до того, аби відродити святиню.
Належачи до Австрії, Козлів зберігав статус заштатного містечка у Бережанському повіті. У 1875 р. львівський краєзнавець Антон Шнайдер створив для містечка проект герба: на червоному тлі срібна квітка троянди (родовий герб одного з колишніх власників Козлова, єпископа Боришевського).
Що стосується Козлова, то Австро-Угорська імперія залишила по собі добру пам'ять. Церква, костел, дмухавецька церква, школа (старий корпус), декілька адміністративних будинків, ліс — все це було зроблено за часів Австро-Угорщини. В народі зберігся афоризм, що «Небіжка Австрія була доброю мачухою».
У 1880 році в Козлові проживало 3470 осіб, з них поляків — 1501, євреїв — 1038 і українців — 931. Козлів мав 5586 орної землі, 7 морґів лісу, 20 морґів ставу, 115 морґів доріг. Щодо костелу, то польська громада збудувала його у 1870—1880 роках. Костел був споруджений у готичному стилі, старі люди кажуть, що був дуже гарний як ззовні, так і в середині. Але війна не пощадила цього храму. Навесні 1944 року, коли в Козлові стояв фронт, костел зруйнували гітлерівці.
Щодо євреїв, то вони мали свою гарну синагогу, яку після війни переобладнали у житловий будинок (нині — на вулиці Незалежності, 1). До речі, євреї мали і свій цвинтар, під лісом, з правого боку, коли їхали «на оренду». Сьогоднішні козлівчани добре знають це місце, тільки не всім відомо, що там колись було.
У 1910 році була заснована хата-читальня святого Андрія, яка відіграла значну роль у патріотичному вихованні населення. Це товариство проіснувало до 1944 року.
Уже восени 1914 року наше містечко опинилося в руках московських яничарів. Вони своїми варварськими методами хотіли винищити українське життя та його культурні сили. Тому недивно, що молоді хлопці та їх батьки воліли вмерти за волю України, аніж гибіти в снігах чужої імперії. Десятки козлівських юнаків та чоловіків середнього віку опинилися у рядах Українського січового стрілецтва. За п'ять років війни стрільці брали участь у сотнях битв на різних теренах України. Сьогодні можна гордитися такими предками, котрі віддали життя за волю України. Але… у липні 1919 року Польща знову окупувала Галичину, зробивши її колонією. 1 липня 1925 р. гміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до Тернопільського. У вересні 1930 року була проведена так звана «пацифікація», метою якої було фізично і морально покарати неслухняних українців за те, що вони посміли піднятися на боротьбу за створення незалежної Української держави.
Варто також відзначити і позитивні моменти в стосунках між поляками і українцями — це освячення води на Йордан на річці Восушці. Греко-католицький священик отець Зарицький і католицький ксьондз Роком по черзі відправляли Службу Божу, а потім освячували воду в річці. Отець Зарицький, на відміну від ксьондза Рокоша, який розпалював ворожнечу між українцями і поляками, був українським патріотом, був на висоті свого звання і покликання, вболівав за громадські справи, позитивно впливав на прихожан, виховуючи в них почуття національної гідності. Користувався великим авторитетом і повагою у козлівчан.
До 1939 діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» й інші українські товариства й організації.
5 липня 1941 — 21 липня 1944 перебував під німецько-нацистською окупацією.
Символіка
Герб
Краєзнавець А. Шнайдер у XIX ст. пропонував свій варіант герба для містечка.
За основу він брав герб його колишнього власника, львівського римо-католицького архієпископа Боришевського, який належав до герба "Порай": у червоному полі срібна троянда.
Такий герб Козлова офіційного затвердження не мав і на місці не вживався.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення селища був таким:
Мова | Число осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,54 | |
російська | 0,46 |
Пам'ятки
Є церква Вознесіння Господнього (1896; мурована, УГКЦ).
Споруджено меморіал на братській могилі воїнів РА (1953), пам'ятники полеглим у німецько-радянській війні односельцям (1965), Тарасу Шевченку (1992, скульптор В. Мельник), Борцям за волю України (1993), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1990), на хуторі Грицайка насипано могилу трьом борцям за волю України (1991).
19 лютого 2015 року у Козлові встановили хрест на честь Героїв Небесної сотні; меморіал споруджено стараннями вірних парафії та місцевого пароха і декана Козлівського о. Романа Гука. Автор мозаїки є о. Євген Андрухів, священик Івано-Франківської єпархії, раніше працював на мозаїками Патріаршого собору Воскресіння Господнього у Києві
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований на вулиці Галицькій.
Встановлений 1992 р. Скульптор – В. Мельник, архітектор – І. Самарик.
Погруддя – карбована мідь, постамент – бетон.
Погруддя – 1,5 м, постамент – 2,2 м.
Соціальна сфера
Діють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури із залою на 460 місць, бібліотека, дошкільний заклад, дільнична лікарня № 2, поліклініка, спиртовий та цегельний заводи, с.-госп. ТзОВ «Зірка», торговельні заклади.
За радянських часів діяли кінотеатр, 2 бібліотеки, районна лікарня на 75 ліжок, аптека і дитсадок.
У селищі є народний (від 1996) жіночий вокальний ансамбль, шаховий клуб.
Церковна сфера
- Згідно книги І. Скочиляса «Генеральні візитації» (с. 91) містечко Козлів у 1733 році мало 3 унійні церкви: Вознесіння Господнього, св. Дмитрія та св. Миколая. Оригинал візитаційних актів знаходиться у Національному музеї у Львіові (Книга Ркл — 11, аркуш 165).
- Освячення нової каплиці стало початком місій отців редемптористів у смт Козлів [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Владика Василій відвідав парафії Козлівського деканату
Спорт
У містечку є ФК — аматорський футбольний клуб, учасник розіграшу Кубка України-2009 серед аматорів.
Некрополі
Є військовий цвинтар. На ньому поховано 1260 воїнів і офіцерів радянської армії, які загинули при визволенні від нацистів. Їх тіла спочатку були поховані на сільському цвинтарі у 10 братських могилах. Пізніше цю ділянку могил (1952 р.) виділили із загальної площі цвинтаря, там встановлено пам'ятник і стели із прізвищами загиблих.
Відомі люди
Народилися
- Дичко Олександр Вікторович (1990—2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- доктори наук І. Мриглод, О. Осів,
- польський скульптор Целестин Гошовський,
- лікар і громадський діяч Ігор Кушнір,
- заслужений лікар України Василь Пришляк,
- живописець Ігор Шумський.
- Сроковський Володимир — командант сотні Легіону Українських січових стрільців.
Пов'язані з містечком
- Навчалися геолог І. Вовк, архітектор Б. Мриглод, доктор фізико-математичних наук О. Овсяников
- Коцюбко Андрій — майстер спорту зі спортивної ходьби і надмарафонського бігу, переможець змагань «Тернопільська озеряна» у 2015 і 2016 роках.
- працював доктор, професор Петро Кузів
- о. Андрій Левицький гербу Рогаля (пом. 1811) — декан і парох у Козлові
Проживали
- доктор наук Дмитро Бучко
- отець Олексій Заклинський (1862—1863 роки)
- отець (1920—1934 роки)
- лікар вів у містечку лікарську практику (до 1944 року)
Примітки
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- Діалектний варіант «Кізлів»
- Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 241. — № 2767. (лат.)
- тепер Городоцького району Львівської області
- Akta grodzkie i ziemskie [ 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]. — 1870. — Т. 2. — S. 133—135.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 43. (пол.)
- . Архів оригіналу за 22 Квітня 2021. Процитовано 24 Липня 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie [ 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]. — 1870. — Т. 2. — S. 212.
- Akta grodzkie i ziemskie [ 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]. — 1870. — Т. 2. — S. 239—242.
- . Архів оригіналу за 13 Жовтня 2016. Процитовано 2 Жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 Січня 2019. Процитовано 28 Січня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 31 Березня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 Лютого 2015. Процитовано 24 Лютого 2015.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 68. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- . Архів оригіналу за 15 Лютого 2016. Процитовано 3 Листопада 2015.
- Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.
- Olgierd Zagórowski. Hoszowski Celestyn // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964.— t. Х/….— Zeszyt ….— S. 30. (пол.)
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2016.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — t. 14. — S. 193. (пол.)
Джерела
- Демкович Й., Колісник В. Козлів // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 129-130. — .
- Демкович Й. «Козлів колись і сьогодні: Історико-краєзнавчий нарис», 2002.
- Kozłów 4), miasteczko, pow. brzeżański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 562. (пол.) — S. 562. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kozliv Kozli v selishe v Ukrayini centr Kozlivskoyi selishnoyi gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskij oblasti Roztashovane v centri rajonu na beregah richki Vosushka pritoki Stripi basejn Dnistra ta yiyi pritoki Cecorki za 14 km vid zaliznichnoyi stanciyi Denisiv Kupchinci Do 2015 centr selishnoyi radi yakij bulo pidporyadkovane selo Dmuhivci Do Kozlova priyednani hutori Bojki Gabazivka Gricajka Mazepivka Poplavi selishe KozlivKrayina UkrayinaOblast TernopilskaRajon Ternopilskij rajonGromada Kozlivska selishna gromadaKod KATOTTG UA61040250010051560Osnovni daniStatus iz 2024 rokuPlosha 7 km Naselennya 1758 01 01 2022 Gustota 265 osib km Poshtovij indeks 47631Telefonnij kod 380 3547Geografichni koordinati 49 33 40 pn sh 25 19 41 sh d 49 56111 pn sh 25 32806 sh d 49 56111 25 32806 Koordinati 49 33 40 pn sh 25 19 41 sh d 49 56111 pn sh 25 32806 sh d 49 56111 25 32806Visota nad rivnem morya 348 mVodojma richki Vosushka CicorkaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Denisiv KupchinciDo stanciyi 14 kmDo rajcentru fizichna 35 kmSelishna vladaAdresa 47631 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Kozliv vul Galicka bud 15Golova selishnoyi radi Kolisnik Volodimir MihajlovichKartaKozlivKozlivKozliv u VikishovishiDorozhnij znak pri v yizdi v KozlivCerkva Voznesinnya GospodnogoKaplicyaSilska vulicyaPam yatnij hrest z nagodi skasuvannya panshiniAvtobusna zupinkaRichka Vosushka U zv yazku z pereselennyam zhiteliv hutori Kasprivka Pidzabojki Pidlis Hripki viklyucheni z oblikovih danih Vid veresnya 2015 roku centr Kozlivskoyi selishnoyi gromadi Naselennya 1944 osobi 2002 NazvaPohodzhennya nazvi naselenogo punktu krayeznavci poyasnyuyut tim sho pershih poselenciv bula avtoritetna lyudina mozhlivo yih povodir na prizvisko Kozel bo mav najbilshe kiz Vin stav zasnovnikom cogo poselennya kotre na jogo chest otrimalo nazvu Kozliv Takozh isnuye versiya pohodzhennya nazvi koli pri opisi naselenogo punktu i kilkosti naselennya kripakiv sho chinovnik yakij ce robiv mav yakis prichini daleko ne priyaznogo vidnoshennya do jogo zhiteliv tomu tak i zapisav selo Kozliv IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019 Pochatkom isnuvannya togo chi inshogo naselenogo punktu prijnyato vvazhati datu yaka vpershe zgadana v tomu chi inshomu dokumenti I v nashomu vipadku takij dokument ye ce korolivska gramota na pergamenti z datoyu 23 serpnya 1448 r koli korol Kazimir IV Yagellonchik perebuvayuchi v seli Kozliv vidav gramotu stosovno nadannya magdeburzkogo prava selu Dzushici zapisana Yanom z Konyecpolya korolivskim kanclerom Zgaduyetsya 2 bereznya 1456 roku v knigah galickogo sudu yak selo Kozliv u Terebovlyanskomu poviti koli Gricko Kerdejovich prodav svij spadkovij Kozliv za 400 griven starosti snyatinskomu i kolomijskomu Mihalovi Muzhilu Buchackomu 31 zhovtnya 1467 r korol Kazimir IV Yagellonchik vidav gramotu za yakoyu polskomu shlyahtichevi Albertovi Borovskomu nadano 200 polskih marok na rozbudovu korolivskogo sela korolivshini Kozliv Kropivna Gorodishe Vilshanka Tavriv Terebovlyanskogo povitu Zgidno iz zgadanoyu gramotoyu Kozliv i navkolishni poselennya nalezhali polskim korolyam 31 grudnya 1474 r korol Kazimir IV Yagellonchik vidav gramotu datovana v Radomi za yakoyu zapisav Albertovi Borovskomu 50 griven zvichajnih groshej na selah korolivskih Kozlovi j Taurovi v todishnomu Terebovlyanskomu poviti Galickoyi zemli sho znahodilis na toj moment u nogo v zastavi Protyagom I stolittya z chasu zasnuvannya postijnimi orendaryami sela buli nashadki Alberta Borovskogo Macej i Vojceh pro sho svidchat inshi dokumenti kotri zberigayutsya v derzhavnomu arhivi Ternopilskoyi oblasti 27 travnya 1502 roku polskij korol Oleksandr Yagellon u Sandomiri vidav gramotu zgidno z yakoyu peredav Kozliv z prisilkami shlyahtichu Andzheyevi Ruzhi gerbu Poraj lvivskomu latinskomu arhiyepiskopu dozvoliv jomu pidvishiti status sela do mista Togo zh roku vin stav vlasnistyu Lvivskogo rimo katolickogo yepiskopstva U Terebovlyanskih Grodskih Aktah za 1581 rik Kozliv takozh prohodit yak mistechko yake perebuvalo u vlasnosti Andzheya Leninskogo Tragichnim v istoriyi Kozlova buv zokrema 1575 rik Povertayuchis iz pohodu tatari znenacka iz zahidnoyi storoni napali na Kozliv i znishili jogo vshent a jogo meshkanci opinilisya u tatarskomu poloni Zvidki majzhe nihto ne povertavsya Po suti poselennya dovelosya zasnovuvati znovu I ce stalosya cherez dva roki pislya zgadanoyi tragediyi U veresni 1577 roku vijshov korolivskij ukaz shob na misci zrujnovanogo sela Kozliv zaklasti odnojmenne mistechko z Magdeburzkim pravom Na toj chas navkolishni zemli j teritoriyi majbutnogo mistechka nalezhali polskomu shlyahtichu Lyudvigovi Budzinovskomu Same jomu j vdalosya zanovo vidbuduvati Kozliv z dobre rozvinenoyu infrastrukturoyu Pislya korolivskogo ukazu 1577 roku v Kozlovi zhittya duzhe pozhvavilos adzhe na ruyinah vchorashnogo sela buduvali nove mistechko z inshim ukladom suspilnogo zhittya Syudi v poshukah krashoyi doli pochali zvidusil z yizhdzhatisya nezamozhni shlyahtichi polski mishani a takozh yevreyi shob znajti sobi tut mensh bilsh pristojni umovi dlya zhittya Z nabuttyam novogo statusu Kozliv postupovo rozbudovuvavsya naselennya shvidko zrostalo i yak bachimo stavalo internacionalnim Polyaki i yevreyi z yavlyalisya tut yak gribi pislya doshu Ti nashi daleki predki za svoyeyu viroyu buli pravoslavnimi hristiyanami ale z zhovtnya 1596 roku zgidno z Brestskoyu cerkovnoyu uniyeyu voni stali znovu pravoslavnimi a 1991 roku 95 kozlivchan na miscevomu referendumi vislovilisya na korist greko katolicizmu Vikami nashi predki buli prinizheni Yim dozvolyalos lishe pracyuvati do somogo potu Vizvolna vijna pid provodom Bogdana Hmelnickogo ne prinesla yim zhodnogo polegshennya Voni lishe vidchuli sho mozhut borotisya za svoye nacionalne vizvolennya Pislya Zborivskoyi bitvi 1649 r Kozliv zaznav rujnuvan vid tatarskih zagoniv Osoblivo spustoshlivoyu bula turecko tatarska navala 1672 r Nimeckij mandrivnik U fon Verdum zalishiv u svoyemu shodenniku zapis pro zrujnovane m ko Z 1772 po 1918 rik Galichina vhodila do skladu Avstro Ugorshini Za cej chas stanovishe selyanstva polipshilosya Selyani navit mali pravo oboroni v sudah Stala dostupnoyu osvita dlya kozhnoyi lyudini Ukrayinska mova stala drugoyu derzhavnoyu movoyu Galichina mala svij parlament i uryad Vlasne za chasiv Avstro Ugorshini cherez rozvitok osviti kulturi buli zakladeni osnovi demokratiyi v Galickomu suspilstvi Kozliv ne buv vinyatkom u tih suspilnih procesah yaki vidbuvalisya u ti spriyatlivi dlya nacionalnogo rozvitku chasi U 1848 roci bulo skasovano kripachchinu U kozhnomu seli stavili pam yatnik z nagodi ciyeyi podiyi U Kozlovi na pochatku vulici Peredmistya buv takij pam yatnik Ale u 1950 h rokah antinarodna radyanska vlada skinula toj pam yatnik u richku Skinula bo zapryagla nash narod u nove komunistichne yarmo a pam yatnik nagaduvav pro volyu kotru bilshe sta rokiv tomu daruvav avstrijskij cisar Tomu taki pam yatniki buli radyanski vladi yak bilmo na oci Vlitku 1990 roku Kozlivske tovaristvo im Tarasa Shevchenka razom iz cerkovnim komitetom zrobili vse dlya togo abi restavruvati cej pam yatnik zavdyaki richci yaka zberegla jogo mabut sam Bog veliv Treba vidiliti nalezhne v cij velichnij spravi pokijnomu Romanu Milyanu jogo sinu Bogdanu Mihajlu ta Mironu Milyanam Josipu Demkovichu ta inshim yaki doklalisya do togo abi vidroditi svyatinyu Nalezhachi do Avstriyi Kozliv zberigav status zashtatnogo mistechka u Berezhanskomu poviti U 1875 r lvivskij krayeznavec Anton Shnajder stvoriv dlya mistechka proekt gerba na chervonomu tli sribna kvitka troyandi rodovij gerb odnogo z kolishnih vlasnikiv Kozlova yepiskopa Borishevskogo Sho stosuyetsya Kozlova to Avstro Ugorska imperiya zalishila po sobi dobru pam yat Cerkva kostel dmuhavecka cerkva shkola starij korpus dekilka administrativnih budinkiv lis vse ce bulo zrobleno za chasiv Avstro Ugorshini V narodi zberigsya aforizm sho Nebizhka Avstriya bula dobroyu machuhoyu U 1880 roci v Kozlovi prozhivalo 3470 osib z nih polyakiv 1501 yevreyiv 1038 i ukrayinciv 931 Kozliv mav 5586 ornoyi zemli 7 morgiv lisu 20 morgiv stavu 115 morgiv dorig Shodo kostelu to polska gromada zbuduvala jogo u 1870 1880 rokah Kostel buv sporudzhenij u gotichnomu stili stari lyudi kazhut sho buv duzhe garnij yak zzovni tak i v seredini Ale vijna ne poshadila cogo hramu Navesni 1944 roku koli v Kozlovi stoyav front kostel zrujnuvali gitlerivci Shodo yevreyiv to voni mali svoyu garnu sinagogu yaku pislya vijni pereobladnali u zhitlovij budinok nini na vulici Nezalezhnosti 1 Do rechi yevreyi mali i svij cvintar pid lisom z pravogo boku koli yihali na orendu Sogodnishni kozlivchani dobre znayut ce misce tilki ne vsim vidomo sho tam kolis bulo U 1910 roci bula zasnovana hata chitalnya svyatogo Andriya yaka vidigrala znachnu rol u patriotichnomu vihovanni naselennya Ce tovaristvo proisnuvalo do 1944 roku Uzhe voseni 1914 roku nashe mistechko opinilosya v rukah moskovskih yanichariv Voni svoyimi varvarskimi metodami hotili vinishiti ukrayinske zhittya ta jogo kulturni sili Tomu nedivno sho molodi hlopci ta yih batki volili vmerti za volyu Ukrayini anizh gibiti v snigah chuzhoyi imperiyi Desyatki kozlivskih yunakiv ta cholovikiv serednogo viku opinilisya u ryadah Ukrayinskogo sichovogo strilectva Za p yat rokiv vijni strilci brali uchast u sotnyah bitv na riznih terenah Ukrayini Sogodni mozhna gorditisya takimi predkami kotri viddali zhittya za volyu Ukrayini Ale u lipni 1919 roku Polsha znovu okupuvala Galichinu zrobivshi yiyi koloniyeyu 1 lipnya 1925 r gminu samovryadnu gromadu Kozliv vilucheno z Berezhanskogo povitu i vklyucheno do Ternopilskogo U veresni 1930 roku bula provedena tak zvana pacifikaciya metoyu yakoyi bulo fizichno i moralno pokarati nesluhnyanih ukrayinciv za te sho voni posmili pidnyatisya na borotbu za stvorennya nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Varto takozh vidznachiti i pozitivni momenti v stosunkah mizh polyakami i ukrayincyami ce osvyachennya vodi na Jordan na richci Vosushci Greko katolickij svyashenik otec Zarickij i katolickij ksondz Rokom po cherzi vidpravlyali Sluzhbu Bozhu a potim osvyachuvali vodu v richci Otec Zarickij na vidminu vid ksondza Rokosha yakij rozpalyuvav vorozhnechu mizh ukrayincyami i polyakami buv ukrayinskim patriotom buv na visoti svogo zvannya i poklikannya vbolivav za gromadski spravi pozitivno vplivav na prihozhan vihovuyuchi v nih pochuttya nacionalnoyi gidnosti Koristuvavsya velikim avtoritetom i povagoyu u kozlivchan Do 1939 diyali Prosvita Ridna shkola Silskij gospodar j inshi ukrayinski tovaristva j organizaciyi 1940 1962 Kozliv rajcentr 5 lipnya 1941 21 lipnya 1944 perebuvav pid nimecko nacistskoyu okupaciyeyu 1955 vipav silnij grad sho znishiv blizko polovini vrozhayu SimvolikaGerb Krayeznavec A Shnajder u XIX st proponuvav svij variant gerba dlya mistechka Za osnovu vin brav gerb jogo kolishnogo vlasnika lvivskogo rimo katolickogo arhiyepiskopa Borishevskogo yakij nalezhav do gerba Poraj u chervonomu poli sribna troyanda Takij gerb Kozlova oficijnogo zatverdzhennya ne mav i na misci ne vzhivavsya NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya selisha buv takim Mova Chislo osib Vidsotokukrayinska 99 54rosijska 0 46Pam yatkiPam yatnik Tarasovi Shevchenku Ye cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1896 murovana UGKC Sporudzheno memorial na bratskij mogili voyiniv RA 1953 pam yatniki poleglim u nimecko radyanskij vijni odnoselcyam 1965 Tarasu Shevchenku 1992 skulptor V Melnik Borcyam za volyu Ukrayini 1993 vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini 1990 na hutori Gricajka nasipano mogilu trom borcyam za volyu Ukrayini 1991 19 lyutogo 2015 roku u Kozlovi vstanovili hrest na chest Geroyiv Nebesnoyi sotni memorial sporudzheno starannyami virnih parafiyi ta miscevogo paroha i dekana Kozlivskogo o Romana Guka Avtor mozayiki ye o Yevgen Andruhiv svyashenik Ivano Frankivskoyi yeparhiyi ranishe pracyuvav na mozayikami Patriarshogo soboru Voskresinnya Gospodnogo u Kiyevi Pam yatnik T Shevchenku Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovanij na vulici Galickij Vstanovlenij 1992 r Skulptor V Melnik arhitektor I Samarik Pogruddya karbovana mid postament beton Pogruddya 1 5 m postament 2 2 m Socialna sferaDiyut ZOSh 1 3 stup Budinok kulturi iz zaloyu na 460 misc biblioteka doshkilnij zaklad dilnichna likarnya 2 poliklinika spirtovij ta cegelnij zavodi s gosp TzOV Zirka torgovelni zakladi Za radyanskih chasiv diyali kinoteatr 2 biblioteki rajonna likarnya na 75 lizhok apteka i ditsadok U selishi ye narodnij vid 1996 zhinochij vokalnij ansambl shahovij klub Cerkovna sferaZgidno knigi I Skochilyasa Generalni vizitaciyi s 91 mistechko Kozliv u 1733 roci malo 3 unijni cerkvi Voznesinnya Gospodnogo sv Dmitriya ta sv Mikolaya Original vizitacijnih aktiv znahoditsya u Nacionalnomu muzeyi u Lviovi Kniga Rkl 11 arkush 165 Osvyachennya novoyi kaplici stalo pochatkom misij otciv redemptoristiv u smt Kozliv 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine Vladika Vasilij vidvidav parafiyi Kozlivskogo dekanatuSportU mistechku ye FK amatorskij futbolnij klub uchasnik rozigrashu Kubka Ukrayini 2009 sered amatoriv NekropoliYe vijskovij cvintar Na nomu pohovano 1260 voyiniv i oficeriv radyanskoyi armiyi yaki zaginuli pri vizvolenni vid nacistiv Yih tila spochatku buli pohovani na silskomu cvintari u 10 bratskih mogilah Piznishe cyu dilyanku mogil 1952 r vidilili iz zagalnoyi ploshi cvintarya tam vstanovleno pam yatnik i steli iz prizvishami zagiblih Vidomi lyudiNarodilisya Dichko Oleksandr Viktorovich 1990 2022 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni doktori nauk I Mriglod O Osiv polskij skulptor Celestin Goshovskij likar i gromadskij diyach Igor Kushnir zasluzhenij likar Ukrayini Vasil Prishlyak zhivopisec Igor Shumskij Srokovskij Volodimir komandant sotni Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv Pov yazani z mistechkom Navchalisya geolog I Vovk arhitektor B Mriglod doktor fiziko matematichnih nauk O Ovsyanikov Kocyubko Andrij majster sportu zi sportivnoyi hodbi i nadmarafonskogo bigu peremozhec zmagan Ternopilska ozeryana u 2015 i 2016 rokah pracyuvav doktor profesor Petro Kuziv o Andrij Levickij gerbu Rogalya pom 1811 dekan i paroh u KozloviProzhivali doktor nauk Dmitro Buchko otec Oleksij Zaklinskij 1862 1863 roki otec 1920 1934 roki likar viv u mistechku likarsku praktiku do 1944 roku Primitkihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Dialektnij variant Kizliv Akta grodzkie i ziemskie T XII S 241 2767 lat teper Gorodockogo rajonu Lvivskoyi oblasti Akta grodzkie i ziemskie 26 Lyutogo 2019 u Wayback Machine 1870 T 2 S 133 135 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa 1907 Cz 1 T 10 S 43 pol Arhiv originalu za 22 Kvitnya 2021 Procitovano 24 Lipnya 2021 Akta grodzkie i ziemskie 26 Lyutogo 2019 u Wayback Machine 1870 T 2 S 212 Akta grodzkie i ziemskie 26 Lyutogo 2019 u Wayback Machine 1870 T 2 S 239 242 Arhiv originalu za 13 Zhovtnya 2016 Procitovano 2 Zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 28 Sichnya 2019 Procitovano 28 Sichnya 2019 Arhiv originalu za 6 Bereznya 2016 Procitovano 31 Bereznya 2022 Arhiv originalu za 23 Lyutogo 2015 Procitovano 24 Lyutogo 2015 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 68 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 r 112 Arhiv originalu za 15 Lyutogo 2016 Procitovano 3 Listopada 2015 Bogdan Andrushkiv Nekropoli Ternopilshini abo pro sho rozpovidayut movchazni mogili Ternopil Pidruchniki i posibniki 1998 Olgierd Zagorowski Hoszowski Celestyn Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1962 1964 t H Zeszyt S 30 pol Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2016 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1911 Cz 1 t 14 S 193 pol DzherelaPortal Ternopilshina Demkovich J Kolisnik V Kozliv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 129 130 ISBN 966 528 199 2 Demkovich J Kozliv kolis i sogodni Istoriko krayeznavchij naris 2002 Kozlow 4 miasteczko pow brzezanski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 562 pol S 562 pol