Ко́зина — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на північному сході району. До 2020 підпорядковане Красненській сільраді. До Козини приєднано хутір Білка.
село Козина | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Автобусна зупинка | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський район | ||||
Громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
Облікова картка | Козина | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 86 (2014) | ||||
Територія | 1.09 км² | ||||
Поштовий індекс | 48231 | ||||
Телефонний код | +380 3557 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°17′21″ пн. ш. 26°15′19″ сх. д. / 49.28917° пн. ш. 26.25528° сх. д.Координати: 49°17′21″ пн. ш. 26°15′19″ сх. д. / 49.28917° пн. ш. 26.25528° сх. д. | ||||
Водойми | Брідок | ||||
Відстань до районного центру | 30 км | ||||
Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
Відстань до залізничної станції | 20 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 | ||||
Карта | |||||
Козина | |||||
Козина | |||||
Мапа | |||||
Козина у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.
Географія
Розташування
Розташоване на правому березі р. Збруч (ліва притока р. Дністер) та лівому березі р. Брідок (права притока р. Збруч, басейн р. Дністер), за 40 км від районного центру і 31 км від найближчої залізничної станції Скалат. За 7 км на захід від села проліг автошлях Сатанів–Галич, від якого у с. Красне відгалужена дорога з твердим покриттям до даного поселення.
Територія — 1,09 км² Дворів — 86 (2014).
Місцевості
- Білка — хутір, від 1958 р. належить до с. Козина; нині його вулиця Білка за 1,5 км на південний захід від села. Розташований на правому березі р. Збруч (ліва притока р. Дністер). За 1 км на північ від хутора пролягає ґрунтова дорога Козина–Волиця.
Відомий із 1457 р. як поселення Теребовлянського староства тодішнього Руського воєводства Польського королівства. Прикордонний населений пункт: від 1772 р. між імперіями Габсбурґів і Романових (Тернопільського циркулу, від 1863 р. — Скалатського повіту); в 1921—1939 рр. між Польщею і Радянською Україною (Скалатського повіту Тернопільського воєводства). У березні 1949 р. на хуторі було 36 дворів, 125 мешканців. У 1950 р. влада надала Білці статус села з підпорядкуванням Козинській сільській раді. У лютому 1952 р. в селі — 44 двори, 120 осіб.
На північному та південному заході від Білки ростуть ліси, що належать до державного заповідника «Медобори».
Топоніміка
Назва походить, імовірно, від слова «коза». За леґендою, у давнину дід Микита поселився першим на широких лугах заплави Збруча і почав випасати тут свої кози; за іншою версією, у цій місцевості водилося багато диких кіз.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури. Побутують перекази, що на території Козини було місто Тростянець, яке провалилося під землю «від погляду» місцевого князя на вродливу полонянку.
Село відоме від XVI століття.
Під час Національно-визвольної революції українського народу середини 17 ст., військових дій у 1649 р. у Козині знищено 49 господарств.
У 1672—1699 — прикордонний населений пункт Польщі з Туреччиною.
Після 1-го поділу Речі Посполитої село від 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул). Протягом 1863—1920 — Скалатського повіту. На початку серпня 1914 р., під час 1-ї світової війни, з Козини на лівий берег Збруча переправивсь австрійський корпус ґенерал-майора Фрайраха.
У листопаді 1918 р. в Козині проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921—1939 рр. село — Скалатського повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії «Просвіти» (1907—1939) та інших товариств, кооператива (господарська споживська спілка «Блеск»).
Після 17 вересня 1939 р. в Козині встановлена радянська влада. Тут одним із перших на Гримайлівщині створено колгосп. Від січня 1940 р. до березня 1959 р. село — Гримайлівського району.
Від 7 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 28 чоловіків.
27 березня 1945 р. відбувся бій відділу українських повстанців (вони квартирували у селі) з підрозділом військ НКДБ, який оточив село, отримавши інформацію від місцевого сексота; після багатогодинної перестрілки повстанці зуміли увечері прорвати кільце оточення й відійти до лісу. Внаслідок бою загинуло два повстанці, вбито 17 червоноармійців; у селі згоріло 45 будинків. За участь у національно-визвольній боротьбі українського народу середини 20 ст. репресій зазнали близько 30 жителів села; було засуджено до 10 років ув'язнення 7 осіб (із них Федір Шведак (1902—1946) закатований у Норильському концтаборі), депортовано у Сибір 17 осіб (Кароліна Накальська (1918—1947), Варвара Пелехата (1911—1947), Ганна (1905—1945) і Параскевія (1880—1945) Шаравари, Степанія Шведак (1910—1947) та Павло Янішевський (1910—1945) померли на засланні); під час військових дій каральних радянських формувань із українськими повстанцями у квітні 1946 р. вбито Івана Стецького (1914 р. н.). В УПА за волю України загинули: Михайло Накальський (1922—1948), Федір Підгородецький («Білий»; 1910—1944) й Антон Янишевський (1910—1944).
Від березня 1959 р. до грудня 1962 р. село належало до Скалатського району, до січня 1965 р. — Підволочиського району; до 2020 — Гусятинського району. В серпні 2011 р. завершено газифікацію села.
Символіка
Затверджена 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов. Герб є промовистим.
Герб
Щит понижено хвилясто перетятий срібною нитяною балкою на зелене і синє; у першому полі золота коза, у другому три срібних риби, дві і одна. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "КОЗИНА".
Коза – символ назви села; зелена частина – ліси Медоборів, лазурова частина з рибами – символ ріки Збруч.
Прапор
Квадратне полотнище розділене хвилясто горизонтально на зелену, білу і синю смуги (38:3:19). На зеленій смузі до древка скаче жовта коза, на синій до древка пливе три білі риби, дві над одною.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610223, розташована у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.
- Результати
- зареєстровано 88 виборців, явка 60,23%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» і Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — по 18,87%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 15,09%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 31,37%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 23,53%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 11,76%.
Пам'ятки
Є церква святої великомучениці Параскеви (17 ст., дерев'яна; за переказами, храм набагато давніший, і його не раз відновлювали) з дзвіницею (16 ст., дерев'яна і перебудована на муровану) — зразки подільської школи дерев'яної архітектури і пам'ятки архітектури національного значення; будинок-садиба (1-ї пол. 20 ст., пам'ятка архітектури місцевого значення).
Скульптура Матері Божої — вагітної
Виготовлена із каменю. Встановлена 1884 року.
Розміри: фігура — 1,35 м, постамент — 1,4 м.
Є однією із чотирьох унікальних фіґур в світі, на якій Богородиця зображена вагітною.
Соціальна сфера
Нині діє фельдшерський пункт.
Природа
На північ та південь від села ростуть ліси, що належать до державного заповідника «Медобори». За 1 км вище по течії Збруча є Мартинківське водосховище, на лівому березі (Хмельницька область) якого діють бази відпочинку.
Відомі люди
У Козині народився господарник Анатолій Миськів (нар. 1963).
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Сакральна скульптура Тернопільщини / упоряд. : С. Грабовий, В. Зацна, , Л. Строцень, М. Ягодинська. — Тернопіль : «Підручники і посібники», 2020. — 384 с. : іл. — .
- Дмитрук, Г. Таких скульптур у світі лише чотири // Вільне життя плюс. — 2020. — № 68 (2 верес.). — С. 7. — (Це цікаво).
Джерела
- Уніят В. Козина // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 126. — .
- Уніят В., Щавінський В. Козина // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 66—67. — .
- Kozina (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 553. (пол.). — S. 553—554. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kozina Ko zina selo v Ukrayini u Grimajlivskij selishnij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Zbruch na pivnichnomu shodi rajonu Do 2020 pidporyadkovane Krasnenskij silradi Do Kozini priyednano hutir Bilka selo Kozina Gerb Prapor Avtobusna zupinkaAvtobusna zupinka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Grimajlivska selishna gromada Oblikova kartka Kozina Osnovni dani Naselennya 86 2014 Teritoriya 1 09 km Poshtovij indeks 48231 Telefonnij kod 380 3557 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 17 21 pn sh 26 15 19 sh d 49 28917 pn sh 26 25528 sh d 49 28917 26 25528 Koordinati 49 17 21 pn sh 26 15 19 sh d 49 28917 pn sh 26 25528 sh d 49 28917 26 25528 Vodojmi Bridok Vidstan do rajonnogo centru 30 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Grimajliv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 20 km Misceva vlada Adresa radi 48210 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Grimajliv vul Mazepi bud 8 Karta Kozina Kozina Mapa Kozina u Vikishovishi Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi Skulptura Bozhoyi Materi vagitnoyi Starij vodyanij mlin na richci Zbruch Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Grimajlivskoyi selishnoyi gromadi GeografiyaRoztashuvannya Roztashovane na pravomu berezi r Zbruch liva pritoka r Dnister ta livomu berezi r Bridok prava pritoka r Zbruch basejn r Dnister za 40 km vid rajonnogo centru i 31 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Skalat Za 7 km na zahid vid sela prolig avtoshlyah Sataniv Galich vid yakogo u s Krasne vidgaluzhena doroga z tverdim pokrittyam do danogo poselennya Teritoriya 1 09 km Dvoriv 86 2014 Miscevosti Bilka hutir vid 1958 r nalezhit do s Kozina nini jogo vulicya Bilka za 1 5 km na pivdennij zahid vid sela Roztashovanij na pravomu berezi r Zbruch liva pritoka r Dnister Za 1 km na pivnich vid hutora prolyagaye gruntova doroga Kozina Volicya Vidomij iz 1457 r yak poselennya Terebovlyanskogo starostva todishnogo Ruskogo voyevodstva Polskogo korolivstva Prikordonnij naselenij punkt vid 1772 r mizh imperiyami Gabsburgiv i Romanovih Ternopilskogo cirkulu vid 1863 r Skalatskogo povitu v 1921 1939 rr mizh Polsheyu i Radyanskoyu Ukrayinoyu Skalatskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva U berezni 1949 r na hutori bulo 36 dvoriv 125 meshkanciv U 1950 r vlada nadala Bilci status sela z pidporyadkuvannyam Kozinskij silskij radi U lyutomu 1952 r v seli 44 dvori 120 osib Na pivnichnomu ta pivdennomu zahodi vid Bilki rostut lisi sho nalezhat do derzhavnogo zapovidnika Medobori ToponimikaNazva pohodit imovirno vid slova koza Za legendoyu u davninu did Mikita poselivsya pershim na shirokih lugah zaplavi Zbrucha i pochav vipasati tut svoyi kozi za inshoyu versiyeyu u cij miscevosti vodilosya bagato dikih kiz IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi kulturi Pobutuyut perekazi sho na teritoriyi Kozini bulo misto Trostyanec yake provalilosya pid zemlyu vid poglyadu miscevogo knyazya na vrodlivu polonyanku Selo vidome vid XVI stolittya Pid chas Nacionalno vizvolnoyi revolyuciyi ukrayinskogo narodu seredini 17 st vijskovih dij u 1649 r u Kozini znisheno 49 gospodarstv U 1672 1699 prikordonnij naselenij punkt Polshi z Turechchinoyu Pislya 1 go podilu Rechi Pospolitoyi selo vid 1772 r nalezhalo do Avstriyi Ternopilskij cirkul Protyagom 1863 1920 Skalatskogo povitu Na pochatku serpnya 1914 r pid chas 1 yi svitovoyi vijni z Kozini na livij bereg Zbrucha perepravivs avstrijskij korpus general majora Frajraha U listopadi 1918 r v Kozini progolosheno vladu ZUNR voseni 1920 r vstanovleno polsku vladu Protyagom 1921 1939 rr selo Skalatskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Diyali filiyi Prosviti 1907 1939 ta inshih tovaristv kooperativa gospodarska spozhivska spilka Blesk Pislya 17 veresnya 1939 r v Kozini vstanovlena radyanska vlada Tut odnim iz pershih na Grimajlivshini stvoreno kolgosp Vid sichnya 1940 r do bereznya 1959 r selo Grimajlivskogo rajonu Vid 7 lipnya 1941 r do 23 bereznya 1944 r pid nacistskoyu okupaciyeyu V roki nimecko radyanskoyi vijni u Chervonij armiyi zaginulo 28 cholovikiv 27 bereznya 1945 r vidbuvsya bij viddilu ukrayinskih povstanciv voni kvartiruvali u seli z pidrozdilom vijsk NKDB yakij otochiv selo otrimavshi informaciyu vid miscevogo seksota pislya bagatogodinnoyi perestrilki povstanci zumili uvecheri prorvati kilce otochennya j vidijti do lisu Vnaslidok boyu zaginulo dva povstanci vbito 17 chervonoarmijciv u seli zgorilo 45 budinkiv Za uchast u nacionalno vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu seredini 20 st represij zaznali blizko 30 zhiteliv sela bulo zasudzheno do 10 rokiv uv yaznennya 7 osib iz nih Fedir Shvedak 1902 1946 zakatovanij u Norilskomu konctabori deportovano u Sibir 17 osib Karolina Nakalska 1918 1947 Varvara Pelehata 1911 1947 Ganna 1905 1945 i Paraskeviya 1880 1945 Sharavari Stepaniya Shvedak 1910 1947 ta Pavlo Yanishevskij 1910 1945 pomerli na zaslanni pid chas vijskovih dij karalnih radyanskih formuvan iz ukrayinskimi povstancyami u kvitni 1946 r vbito Ivana Steckogo 1914 r n V UPA za volyu Ukrayini zaginuli Mihajlo Nakalskij 1922 1948 Fedir Pidgorodeckij Bilij 1910 1944 j Anton Yanishevskij 1910 1944 Vid bereznya 1959 r do grudnya 1962 r selo nalezhalo do Skalatskogo rajonu do sichnya 1965 r Pidvolochiskogo rajonu do 2020 Gusyatinskogo rajonu V serpni 2011 r zaversheno gazifikaciyu sela SimvolikaZatverdzhena 23 zhovtnya 2020r rishennyam 1303 XLII sesiyi silskoyi radi VII sklikannya Avtori V M Napitkin S V Tkachov K M Bogatov Gerb ye promovistim Gerb Shit ponizheno hvilyasto peretyatij sribnoyu nityanoyu balkoyu na zelene i sinye u pershomu poli zolota koza u drugomu tri sribnih ribi dvi i odna Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napis KOZINA Koza simvol nazvi sela zelena chastina lisi Medoboriv lazurova chastina z ribami simvol riki Zbruch Prapor Kvadratne polotnishe rozdilene hvilyasto gorizontalno na zelenu bilu i sinyu smugi 38 3 19 Na zelenij smuzi do drevka skache zhovta koza na sinij do drevka plive tri bili ribi dvi nad odnoyu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610223 roztashovana u primishenni feldshersko akusherskogo punktu Rezultati zareyestrovano 88 viborciv yavka 60 23 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu i Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina po 18 87 za Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 15 09 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 31 37 za Romana Vasilickogo Ob yednannya Samopomich 23 53 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 11 76 Pam yatkiYe cerkva svyatoyi velikomuchenici Paraskevi 17 st derev yana za perekazami hram nabagato davnishij i jogo ne raz vidnovlyuvali z dzviniceyu 16 st derev yana i perebudovana na murovanu zrazki podilskoyi shkoli derev yanoyi arhitekturi i pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya budinok sadiba 1 yi pol 20 st pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Skulptura Materi Bozhoyi vagitnoyi Vigotovlena iz kamenyu Vstanovlena 1884 roku Rozmiri figura 1 35 m postament 1 4 m Ye odniyeyu iz chotiroh unikalnih figur v sviti na yakij Bogorodicya zobrazhena vagitnoyu Socialna sferaNini diye feldsherskij punkt PrirodaNa pivnich ta pivden vid sela rostut lisi sho nalezhat do derzhavnogo zapovidnika Medobori Za 1 km vishe po techiyi Zbrucha ye Martinkivske vodoshovishe na livomu berezi Hmelnicka oblast yakogo diyut bazi vidpochinku Vidomi lyudiU Kozini narodivsya gospodarnik Anatolij Miskiv nar 1963 PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 5 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Sakralna skulptura Ternopilshini uporyad S Grabovij V Zacna L Strocen M Yagodinska Ternopil Pidruchniki i posibniki 2020 384 s il ISBN 978 966 07 3814 0 Dmitruk G Takih skulptur u sviti lishe chotiri Vilne zhittya plyus 2020 68 2 veres S 7 Ce cikavo DzherelaPortal Ternopilshina Uniyat V Kozina Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 126 ISBN 966 528 199 2 Uniyat V Shavinskij V Kozina Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 66 67 ISBN 978 966 457 228 3 Kozina 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 553 pol S 553 554 pol