Михайло Григорович Козимиренко (*6 лютого 1938, Чернігів — †19 липня 2005) український ромський поет, публіцист, перекладач, музикант. Відомий також як Міха Козимиренко. Член Національної спілки письменників України, Спілки самодіяльних композиторів Житомирщини. Ромською мовою перекладав твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка.
Козимиренко Михайло Григорович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 6 лютого 1938 |
Місце народження | Чернігів, Українська РСР, СРСР |
Дата смерті | 19 липня 2005 (67 років) |
Професії | поет, перекладач |
Біографія
Михайло Козимиренко народився четвертою дитиною у сім’ї цигана-ліверанта в Чернігові 1938 року. Мати Міхи – з роду українських селян. Батько був репресовний по доносу в 1938 році і відправлений до Сибіру, реабілітований в 1950-ті роки. Близько 40 кровних родичів (в тому числі і брати з сестрами) Міхи Козимиренка загинули під час трагедії в Чернігові – розстрілу населення ромської національності, котрий тривав три дні у серпні 1942 року. Міха уцілів: мама - Варвара Минівна – перекинула його через огорожу до сусіда Олександра Бондаренка, котрий спас хлопчика.
Після воєнного лихоліття сім’я Козимиренків переїхала до міста Коростеня. Міха навчався в загальноосвітній школі №6, потім - в Київському музичному училищі ім. Глієра. В 1989 році закінчив факультет музики і хорового співу Ніжинського педінституту. Після служби в армії працював в Коростенській музичній школі, майже 40 років віддав справі навчання дітей музиці.
Помер М. Г. Козимиренко 19 липня 2005 року після важкої хвороби.
14 жовтня 2016 року на приміщенні Коростенської школи мистецтв ім. А. Білошицького відкрили меморіальну дошку М. Козимиренку.
Творчість
З 1993 року Міха Козимиренко займається поетичною діяльністю. Теми його віршів - любов до України, ніжність до матері і коханої, тривога за долю ромів.
1998 року Міха Козимиренко видав збірку «Тепло душі».
2000 року вийшла двомовна книжка «Романо-кхам» («Циганське сонце»).
В 2001 році відбувся творчий вечір М. Козимиренка, єдиного на той час в Україні, ромського професійного поета – в рамках ІІ Міжнародного ромського фестивалю «Алама - 2001».
У 2002 році вийшли збірка для дітей двома мовами «Коли виростеш ти, сину», збірка поезій українською мовою «Я – ром».
Михайло Григорович відомий як перекладач. Вперше в Україні переклав на ромську мову твори Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Пушкіна «Цигани», Степана Руданського, Володимира Сосюри, Михайла Емінеску, Степана Келаре, Павла Тичини, Максима Рильського. Козимиренко переклав на циганську мову гімн української держави – перший переклад мовами національних меншин України.
Міху Козимиренка прозвали «ромським кобзарем» за симпатію до творчості Т. Шевченка. У 1996 році вийшла перша збірка перекладів ромською мовою Т. Шевченка «Думи мої» («Думі мырэ»).В перекладацькому доробку Козимиренка близько тридцяти творів Шевченка. Михайло Григорович першим переклав на ромську мову поеми «Катерина», «Відьма». Михайло Козимиренко брав участь в ХІ міжнародному Шевченківському святі «В сім’ї вольній, новій…».
Був членом Спілки самодіяльних композиторів Житомирщини. Його пісні друкувалися в обласних газетах, звучали на радіо, в телепередачах. Співпрацював музикант з місцевими авторами Володимиром Пригорницьким, Михайлом Туровцем, Світланою Кагановою та відомим поетом Миколою Сингаївським.
Діяльність
Автор ромської абетки (1996), 1998 року в співавторстві з Іллє Мазоре підготовлений ромський буквар «О Чхіндлар». Ілюстроване видання було допущено Міністерством освіти України як підручник для учнів на факультативних заняттях і курсах за вибором. За сприяння М. Козимиренка відкрито декілька недільних шкіл для дітей циган. Згодом розпочалася тісна співпраця з єдиною в Україні ромською газетою «Романі Яг» («Циганська ватра»). Асоціація ромів України, членом правління якої був Міха Козимиренко, в 1997 році обрала його заступником редактора ромської газети.
В 2002 році Михайло Григорович стояв на чолі створення і реєстрації ромської організації «Циганське сонце», яка надавала правовий захист потерпілим ромам.
Міха Козимиренко був одним із ініціаторів встановлення загиблим у роки Другої світової війни ромам монументів, зокрема в Бабиному Яру (м. Київ) та в Подусівському лісі (м.Чернігів).
Нагороди
- 2004, Премія імені Івана Франка
- 2001, Орден «Амала» («Дружба»)
Бібліографія
- «Коли виростеш ти сину…»
- «Циганське сонце» («Романо кхам»)
- «Я — ром»
- «Тепло душі»
Примітки
Посилання
- Козимиренко Міха [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Доторкаючись словом до струн
- Ром, який завжди казав своє [ 14 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Міха Козимиренко - український ром [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- У Луцьку розказали про "Циганського Кобзаря" [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- КоростеньТВ_26-05-14_"Приглашение в душу" (Выпуск-7) [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Міха Козимиренко - ром, який завжди казав своє [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Вірш рома за походженням Михайла Козимиренка «Моя Україна» [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Ромська гілка української літератури [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- 50 известных стихотворений Украины переведут на ромский язык [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Выдающиеся люди цыганского народа [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- У Коростені відкрили пам’ятну дошку ромському поету, перекладачу Михайлу Козимиренку [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Засновнику ромської абетки, Михайлу Козимиренку, в Коростені відкрили пам’ятну дошку [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- У Коростені вшанували пам'ять письменника Міхи Козимиренка [ 27 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Grigorovich Kozimirenko 6 lyutogo 1938 Chernigiv 19 lipnya 2005 ukrayinskij romskij poet publicist perekladach muzikant Vidomij takozh yak Miha Kozimirenko Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Spilki samodiyalnih kompozitoriv Zhitomirshini Romskoyu movoyu perekladav tvori Tarasa Shevchenka Lesi Ukrayinki Ivana Franka Kozimirenko Mihajlo GrigorovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 6 lyutogo 1938 1938 02 06 Misce narodzhennya Chernigiv Ukrayinska RSR SRSRData smerti 19 lipnya 2005 2005 07 19 67 rokiv Profesiyi poet perekladachBiografiyaMihajlo Kozimirenko narodivsya chetvertoyu ditinoyu u sim yi cigana liveranta v Chernigovi 1938 roku Mati Mihi z rodu ukrayinskih selyan Batko buv represovnij po donosu v 1938 roci i vidpravlenij do Sibiru reabilitovanij v 1950 ti roki Blizko 40 krovnih rodichiv v tomu chisli i brati z sestrami Mihi Kozimirenka zaginuli pid chas tragediyi v Chernigovi rozstrilu naselennya romskoyi nacionalnosti kotrij trivav tri dni u serpni 1942 roku Miha uciliv mama Varvara Minivna perekinula jogo cherez ogorozhu do susida Oleksandra Bondarenka kotrij spas hlopchika Pislya voyennogo liholittya sim ya Kozimirenkiv pereyihala do mista Korostenya Miha navchavsya v zagalnoosvitnij shkoli 6 potim v Kiyivskomu muzichnomu uchilishi im Gliyera V 1989 roci zakinchiv fakultet muziki i horovogo spivu Nizhinskogo pedinstitutu Pislya sluzhbi v armiyi pracyuvav v Korostenskij muzichnij shkoli majzhe 40 rokiv viddav spravi navchannya ditej muzici Pomer M G Kozimirenko 19 lipnya 2005 roku pislya vazhkoyi hvorobi 14 zhovtnya 2016 roku na primishenni Korostenskoyi shkoli mistectv im A Biloshickogo vidkrili memorialnu doshku M Kozimirenku TvorchistZ 1993 roku Miha Kozimirenko zajmayetsya poetichnoyu diyalnistyu Temi jogo virshiv lyubov do Ukrayini nizhnist do materi i kohanoyi trivoga za dolyu romiv 1998 roku Miha Kozimirenko vidav zbirku Teplo dushi 2000 roku vijshla dvomovna knizhka Romano kham Ciganske sonce V 2001 roci vidbuvsya tvorchij vechir M Kozimirenka yedinogo na toj chas v Ukrayini romskogo profesijnogo poeta v ramkah II Mizhnarodnogo romskogo festivalyu Alama 2001 U 2002 roci vijshli zbirka dlya ditej dvoma movami Koli virostesh ti sinu zbirka poezij ukrayinskoyu movoyu Ya rom Mihajlo Grigorovich vidomij yak perekladach Vpershe v Ukrayini pereklav na romsku movu tvori Lesi Ukrayinki Ivana Franka Oleksandra Pushkina Cigani Stepana Rudanskogo Volodimira Sosyuri Mihajla Eminesku Stepana Kelare Pavla Tichini Maksima Rilskogo Kozimirenko pereklav na cigansku movu gimn ukrayinskoyi derzhavi pershij pereklad movami nacionalnih menshin Ukrayini Mihu Kozimirenka prozvali romskim kobzarem za simpatiyu do tvorchosti T Shevchenka U 1996 roci vijshla persha zbirka perekladiv romskoyu movoyu T Shevchenka Dumi moyi Dumi myre V perekladackomu dorobku Kozimirenka blizko tridcyati tvoriv Shevchenka Mihajlo Grigorovich pershim pereklav na romsku movu poemi Katerina Vidma Mihajlo Kozimirenko brav uchast v HI mizhnarodnomu Shevchenkivskomu svyati V sim yi volnij novij Buv chlenom Spilki samodiyalnih kompozitoriv Zhitomirshini Jogo pisni drukuvalisya v oblasnih gazetah zvuchali na radio v teleperedachah Spivpracyuvav muzikant z miscevimi avtorami Volodimirom Prigornickim Mihajlom Turovcem Svitlanoyu Kaganovoyu ta vidomim poetom Mikoloyu Singayivskim DiyalnistAvtor romskoyi abetki 1996 1998 roku v spivavtorstvi z Illye Mazore pidgotovlenij romskij bukvar O Chhindlar Ilyustrovane vidannya bulo dopusheno Ministerstvom osviti Ukrayini yak pidruchnik dlya uchniv na fakultativnih zanyattyah i kursah za viborom Za spriyannya M Kozimirenka vidkrito dekilka nedilnih shkil dlya ditej cigan Zgodom rozpochalasya tisna spivpracya z yedinoyu v Ukrayini romskoyu gazetoyu Romani Yag Ciganska vatra Asociaciya romiv Ukrayini chlenom pravlinnya yakoyi buv Miha Kozimirenko v 1997 roci obrala jogo zastupnikom redaktora romskoyi gazeti V 2002 roci Mihajlo Grigorovich stoyav na choli stvorennya i reyestraciyi romskoyi organizaciyi Ciganske sonce yaka nadavala pravovij zahist poterpilim romam Miha Kozimirenko buv odnim iz iniciatoriv vstanovlennya zagiblim u roki Drugoyi svitovoyi vijni romam monumentiv zokrema v Babinomu Yaru m Kiyiv ta v Podusivskomu lisi m Chernigiv Nagorodi2004 Premiya imeni Ivana Franka 2001 Orden Amala Druzhba Bibliografiya Koli virostesh ti sinu Ciganske sonce Romano kham Ya rom Teplo dushi PrimitkiPosilannyaKozimirenko Miha 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Dotorkayuchis slovom do strun Rom yakij zavzhdi kazav svoye 14 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine Miha Kozimirenko ukrayinskij rom 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine U Lucku rozkazali pro Ciganskogo Kobzarya 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine KorostenTV 26 05 14 Priglashenie v dushu Vypusk 7 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Miha Kozimirenko rom yakij zavzhdi kazav svoye 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Virsh roma za pohodzhennyam Mihajla Kozimirenka Moya Ukrayina 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Romska gilka ukrayinskoyi literaturi 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine 50 izvestnyh stihotvorenij Ukrainy perevedut na romskij yazyk 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vydayushiesya lyudi cyganskogo naroda 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine U Korosteni vidkrili pam yatnu doshku romskomu poetu perekladachu Mihajlu Kozimirenku 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zasnovniku romskoyi abetki Mihajlu Kozimirenku v Korosteni vidkrili pam yatnu doshku 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine U Korosteni vshanuvali pam yat pismennika Mihi Kozimirenka 27 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi