Ко́дра — селище Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Селище міського типу з 1938 року, за часів СРСР було відомим центром видобутку торфу, але нині це значення Кодри значно зменшилося. Селище Кодра розташоване на відстані 85 км від обласного центру і за 25 км від центру громади. Найближча залізнична станція — Тетерів — 15 км. Площа населеного пункту — 284,8 га, кількість дворів — 750. Населення становить — 1421 особа (2020). День селища — 10 листопада.
селище Кодра | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бучанський район | ||||
Громада | Макарівська селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1765 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 0.48 км² | ||||
Населення | ▲ 1421 (01.01.2020) | ||||
Поштовий індекс | 08010 | ||||
Телефонний код | +380 4478 | ||||
Географічні координати | 50°35′39″ пн. ш. 29°34′00″ сх. д. / 50.59417° пн. ш. 29.56667° сх. д.Координати: 50°35′39″ пн. ш. 29°34′00″ сх. д. / 50.59417° пн. ш. 29.56667° сх. д. | ||||
Водойма | Річка Кодрянка, Гульва, Тростянка | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Буян | ||||
До станції: | 4 км | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 28 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 08010, Київська обл., Бучанський р-н, смт. Кодра, вул. Горького, 4 | ||||
Карта | |||||
Кодра | |||||
Кодра | |||||
Кодра у Вікісховищі |
Географія
Через село течуть річки Гульва та Тростянка, праві притоки Кодри.
Історія
Селище розміщене в широкій долині річки Кодрянки, що впадає в річку Тетерів. З усіх боків Кодру оточує зона мішаних лісів. Північно-західна частина Полісся, де розташована Кодра, — це територія розселення древлян. У Кодрі знайдено знаряддя праці доби пізнього неоліту та бронзи. У селищі мешкала патріархальна родина або кілька кровноспоріднених сімей. З особливостями місцевості був пов'язаний їх спосіб життя та заняття.
Назва
Довгий час із покоління в покоління передавалася легенда, що назва «Кодра» походить від назви дрімучих соснових борів. І дійсно, за переказами старожилів, перші поселенці Кодри розташовували свої житла «гніздами», далеко одне від одного, біля річок, водойм, джерел, серед лісу на галявинах. Займалися вирубним землеробством, мисливством, рибальством, бджільництвом, відгінним випасанням худоби, заготівлею сіна на болотах, ремеслами. Сіяли жито, ячмінь, просо, овес, гречку, льон, коноплі та всяку городину. Жили в дерев'яних у зруб хатинах під солом'яною покрівлею. Назва селища і річки «Кодра» має свої відповідники і на Балканах, і в Прусії. Балканська річка «Кодряна», Пруська — «Кодринен» (згадка 1425 р.). Вчені-дослідники припускають, що гідронім «Кодряна» — неслов'янського походження, і пов'язують з Істрійсько-романським «Кодру», румунським — «Кодреана», албанським — «Кодре». Ще одна гіпотеза: індоєвропейська назва «куендер» означає назви кількох рослин, зокрема болотяних.
Відомий дослідник Київщини Л. Похилевич вважає, що гідронім «Кодра» молдавською означає «дрімучий ліс».
XVI—XIX століття
Річка Кодра вперше згадується 19 травня 1612 року. Село Кодра згадується під час продажу Макарівської маєтності ксьондзу Каетану Росцішевському на початку 1768 року. Як свідчить опис Л. Похилевича, ліси та землі по Тетереву належали маєтності давніх православних митрополитів Києво-Печерської лаври. Пізніше їх успадкували греко-католицькі митрополити. Їхньою резиденцією було містечко Радомишль. Л. Похилевич писав, що села Межирічка і Кримок, сусідні з Кодрою, були населені «шляхтою». Очевидно, польські поселенці в Кодрі — з часів XIV—XVI ст., коли Правобережною Україною володіли польсько-литовські магнати Речі Посполитої. Багато родичів кодрян і нині проживають у селі Кримок Житомирської області. Церкви в Кодрі не було. На той час уже сформувалися давні кодрянські роди — Башинські, Білявські, Мілевські, Галицькі, Лісовські, Багінські, Барановські, Бернацькі, Осецькі, Кубицькі, Житніцькі, Свідерські. Про це й свідчить назва сільського кутка (нині найдовша вулиця Кодри — «Варшава»). Тому й досі в селищі існують спільні язичницькі, православні, католицькі, громадські традиції.
Із книги «Уезды Киевский и Радомышльский» Л. Похилевича дізнаємося про подальшу долю «лісів і земель по Тетереву». Вони переходили із рук в руки «со всеми исчисленными селениями»: були і власністю князя Голіцина", который немедленно продал подарок за наличные деньги графу Браницкому, деду нынешнего владельца Константина Владиславовича Браницкого, в дополнение к обширным его степным имениям. При владельческой экономии недавно содержалось замечательное собачье заведение с надлежащею для охоты владельца прислугою". Ці маєтності були у володінні і воєводини Троцької, і князів Любомирських, і Потьомкіна, після смерті якого — у його родича Енгельгардта, а потім належали «дочери сего графине Александре Васильевне Браницкой. Ныне внуку ее Владиславу Браницкому 1838 года».
На початку XIX ст. землі й ліси навколо Кодри належали графам Браницьким, маєток яких був у Білій Церкві. Тут серед лісів були галявини, багаті на природні випаси. За 3 км на північ від сучасної Кодри є галявини, на яких у середині XIX ст. утримувалися графські тваринницькі приміщення, де тварин доглядали кріпаки, а після реформи 1861 р. — наймані селяни. Згодом доглядачі худоби поселилися на сучасній Ринві (заплава річки Кодрянки). Це був початок заснування сучасного селища. Свідченням цього є джерело з чистою смачною водою та кладовище, які близько розташовані біля Ринви. Сучасна вулиця Ворошилова, по-народному Трибухівка, стала продовжувати поселення.
У середині XIX ст. жителі Кодри займалися тваринництвом, вирубним землеробством, рибальством, збирали в лісі ягоди, гриби, плоди диких дерев, заготовляли сіно з боліт правого берега річки Кодрянки.
У 1875 р. землі навколо Кодри і Забуяння у графа Браницького (5807 десятин) купив пан С. Г. Єремеєв, який узяв для цього позику в Київському Земельному банку. Пізніше торговці — євреї Герш Слуцький і Брохман, які викупили землю у пана С. Г. Єремеєва, у 80-х рр. XIX ст. побудували в Кодрі склозавод, на якому виробляли красивий побутовий посуд: склянки, вази, тарелі, графини, лампове скло. Завод називали «гутою», а його робітників — «гутниками».
XX століття
1900 року у власницькому селі (належало Михайлові Степановичу Єремєєву) Кодра був 91 двір, мешкало 385 осіб. Головним заняттям мешканців було хліборобство. У селі був водяний млин із одним робітником, млин належав власнику села, лісопильний завод, що належав Гершель-Беру Бялику, на заводі працювало 8 осіб, скляний завод, що належав власнику, але винаймався селянином Романом Харченком, працювало на заводі 40 осіб, у тому числі 15 жінок.
У 1916 р. збудовано другий завод побутового скла, Більшість населення в Кодрі стало «гутниками». Умови праці робітників були тяжкі: низька заробітна плата, довгий робочий день, відсутність охорони праці, політичне безправ'я. Населення було неграмотним: лише 2-3 селянина вміли читати і писати. Нелегко жилося й дітям. Від 8-9 років вони вже працювали по 14-16 годин, виконуючи при цьому норму дорослого, а отримували за це значно менше, ніж дорослі робітники. Школи до революції в селі не було. Зрідка приїжджав піп або дяк, збирав дітей в якійсь хатині і навчав співати релігійних пісень, різних молитов, інколи вчив читати й писати. За найменшу провину сурово карали й били різками.
Наступив 1914 рік. Розпочалася Перша світова війна. Багато чоловіків із Кодри пішло на фронт. Одні загинули, інші повернулися поранені. Пан Єремеєв відчув, що скоро прийде кінець пануванню, і влітку 1916 р. отруївся.
Лютий 1917 року. Влада царя навіки пала. Ця звістка докотилася і до селища. Робітники, селяни, молодь під керівництвом робітника Цесаревського провели демонстрацію, співали «Марсельєзу», кричали «Ура! Геть царя!»
Після жовтневого перевороту сім'ям сіл Кодри і Забуяння наділили 400 десятин землі пана С. Г. Єремеєва (в народі його звали «пан Вєрємєй»). Заводи стали націоналізовані. На землі селяни Кодри добровільно організували артіль «Червоні лани». Першим головою артілі був батрак М. Й. Куровський. Село стало швидко розбудовуватися. Виростали нові будинки робітників, добудована початкова школа, новий Будинок культури, щовечора грав духовий оркестр, працювали гуртки художньої самодіяльності, демонструвалися кінофільми, працювали спортивні секції.
У 30-ті роки збудовано двоповерхове приміщення десятирічки. Тут середню освіту здобувала молодь із сусідніх сіл: Соболівки, Буди, Язвинки, Забуяння, Білої Криниці.
У 1932 р. закінчена колективізація в селі. Голодомор 1921—1923 рр. та 1932—1933 рр. не обминув і Кодру, хоч масштаби голоду не були вражаючі.
Під час сталінських репресій 1937—1938 рр. заарештовано 30 осіб, з них 24 розстріляно, серед них і вчитель математики Ф. С. Остапчук та вчителька Я. В. Котвицька.
У 1938 р. Кодра одержала статус «селища міського типу». Цього ж року відбувся і перший випуск із середньої школи. Випускники перших довоєнних випусків майже всі пішли на фронт.
Трагічний відбиток в історії селища залишила Друга світова війна. У червні 1941 р. захищати рідну землю пішло більше 920 чоловіків. Серед них були й п'ять братів Лопатіних, які всі загинули за свободу Вітчизни.
19 серпня 1941 р. селище було окуповане. Окупанти встановили так званий «новий порядок»: забирали худобу, примусово примушували валити ліс, копати торф, будувати лісопилку, маслозавод. За непокору жорстоко карали: знущалися, били, розстрілювали. Десять жителів селища закатовані в гестапо смт Макарів, зокрема і юна підпільниця З. Г. Мілевська.
Першими борцями з окупантами були молоді підпільники: вчителька Галина Дворська, Леонід Лютаревич, Анна Лосєва, Марія Потапова, Дар'я Грицак, Петро Жудра. Через деякий час їх схопили фашисти і закатували в Радомишльській жандармерії. Залишилися в живих Петро Жудра та Марія Потапова, які пізніше воювали в партизанському з'єднанні Героя Радянського Союзу М. І. Наумова. Вчителька Галина Пилипівна Дворська розстріляна за Житомиром.
У 1941—1943 рр. мешканці селища воювали з фашистами, об'єднавшись у партизанський загін ім. Суворова, що діяв у Кодрянських лісах. Пізніше загін увійшов до складу Київського партизанського з'єднання під командуванням І. О. Хитриченка. Всього 258 жителів Кодри брали участь у партизанській боротьбі проти ворога. У роки Другої світової війни, надаючи допомогу братньому чехословацькому народу в боротьбі з фашизмом, загинув наш односельчанин — учитель, партизан, майор, комісар десантного загону Б. І. Башинський. Його прах покоїться в чеському місті Фрідек-Містек, пам'ять про нього зберігають чехи в книзі «Партизанські портрети». 10 березня 1943 р. в селище Кодру вступили партизани Сумського партизанського з'єднання на чолі з С. А. Ковпаком. Ковпаківці три дні стояли в Кодрі, роздали жителям 15 тонн зерна, 100 тонн картоплі, що німці запланували вивезти до Німеччини. Через день у районі Гугища партизани провели велику бойову операцію з розгрому німецького угрупування з Житомира. Смертю хоробрих у цьому бою полягли 17 ковпаківців.
Не обірвав історію Кодри і «чорний четвер» 24 квітня 1943 р., коли карателі спалили 813 дворів, усе дощенту селище. Жителів селища прийняли сусідні села, деякий час люди мешкали навіть у корівнику с. М. Буди. Згарища Кодри з обгорілими бовдурами коминів та осиротілими дворами так і стояли до 10 листопада 1943 р., поки селище не звільнили війська Першого Українського фронту під командуванням М. Ф. Ватутіна, 3-ї Гвардійської Танкової армії під командуванням генерала П. С. Рибалка і Чехословацької бригади Людвіка Свободи. Кодра — єдиний населений пункт колишнього Макарівського району, що був повністю спалений окупантами.
Відродження Кодри почалося відразу ж після вигнання ворога. Повернулися після перемоги лише 200 осіб. Усі вони нагороджені орденами і медалями, серед них: М. Т. Приймак, Г. Д. Сидоренко, Ф. Б. Шатило, І. Л. Свідерський, С. С. Тищенко, С. І. Шишкін, В. Й. Осецький, П. Т. Первушин, І. М. Підсуха, П. І. Нагорний, І. І. Кубіцький, В. Г. Дука, М. Г. Дука, А. В. Євсеєнко та ін.
У 1965 р. завершено будівництво триповерхової школи на 530 місць.
А в 1968 р. свою першу продукцію дав Кодрянський завод медичного скла. Було зведено багатоповерхові будинки для робітників. Розкрив світлі кімнати справжній палац дитинства — двохповерховий дитсадок «Пролісок» із впорядкованою територією. Пролягла шосейна дорога до райцентру Макарова. Кодрянський склозавод постачав свою продукцію у всі республіки колишнього Радянського Союзу та в зарубіжні держави. Серед робітників трудилися ветерани війни і праці, чий труд удостоєний урядових нагород.
Кодрянське лісництво, яке організоване в 1938 р., із довоєнних років має славні трудові традиції. Кодрянське лісництво відноситься до Тетерівського дослідно-виробничого лісгоспзагу Київського управління лісового господарства і лісозаготівель.
У важкому повоєнному 1946 році приїхала в Кодру сім'я Глущуків — фельдшер Іларіон Веремійович та акушерка Катерина Іванівна. У власному будинку вони обладнали медамбулаторію, де приймали хворих селян, які так постраждали від воєнного лихоліття. За час роботи у Катерини Іванівни не було жодного мертвого немовля. Іларіон Веремійович лікував травами і про його знали далеко за межами країни.
Поштовим відділенням понад 20 років після війни завідував А. І. Осецький, а нині завідує Г. І. Оборська.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Кодру початку 1970-х було подано таку інформацію:
Кодра - селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 25 км від районного центру. До найближчої залізничної станції Буян - 5 км. Населення - 2100 чоловік. У Кодрі-комплексна бригада колгоспу «Україна» (центральна садиба в с. Забуянні), яка має 324 га орної землі, вирощують переважно льон, картоплю, зернові. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. У селищі є склозавод. Поблизу Кодри з 1927 року ведуться розробки торфу. 1960 року побудовано завод напівбрикету, 1964 року-завод біомінеральних добрив, сировиною для виробництва яких служить місцевий торф» В гелі є лісництво Тетерівського лісгоспзагу, у розпорядженні якого 6,5 тис. га лісу. У Кодрі є середня школа, будинок культури, бібліотека.
XXI століття
У 2000 р. склозавод припинив свою роботу.
Понад 30 років завідувала селищною бібліотекою В. К. Гріневич. Роботою Будинку культури керував ветеран війни і праці І. М. Підсуха, композитор-аматор. Під його керівництвом хор «Кодряночка» не одне десятиліття тішив односельчан, жителів району і області своїм майстерним виконанням народних пісень. Нині завідує Будинком культури Р. Панчук .
Футбольна команда — багаторазова переможниця обласних і районних змагань. У селищі працює філія Макарівської музичної школи, яку очолює Л. Ф. Пірнач. Ф. С. Пірнач пише музику та виступає з концертами як бард.
У 2007 р. в селищі відкрита амбулаторія сімейної медицини.
На території селища знаходиться 12 малих підприємств із переробки деревини та 13 торговельних точок.
Кожен з обраних у різні часи на посаду селищних голів дбав про розбудову і зробив певний внесок у розвиток селища, залишивши по собі добру пам'ять, це: М. Й. Куровський, В. Г. Дука, І. І. Кубіцький, Ф. Б. Кубіцький, М. К. Башинська, Ф. І. Дворський, А. А. Згурський, О. Х. Кучеренко, М. В. Однодворець, І. О. Мокійчук. Нині посаду селищного голови обіймає Т. В. Гапоненко. Селище електрифіковане, телефонізоване, а з 2002 р. газифіковане, має автобусний зв'язок із м. Києвом, колишнім районним центром Макаровом та Бородянкою. На території селища діють Українська Православна церква великомучениці Параскеви Київського патріархату, община євангельських християн-баптистів та харизматична церква.
Школа
У 1967 р. відбувся перший випуск новозбудованої в 1965 р. десятирічки. Директором школи працював Ю. К. Гріневич (1952—1971 рр.). З 1971 р. по 1991 р. колектив школи очолювала Н. Ф. Драпей — відмінник народної освіти УРСР, нагороджена медалями «За трудову доблесть», «1500 років Києва», «Ветеран праці», як дипломантка ВДНГ СРСР 1985 року відзначена бронзовою медаллю. З 1991 р. по 2001 р. школу очолював П. П. Драпей, а у 2001—2007 рр. — Б. Л. Башинський. З 1971 р. школа носить ім'я двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака. Понад 30 років у школі діє музей бойової слави (1941—1945 рр.). У 1985 р. пошукову роботу школи і музею відзначено дипломом ВДНГ СРСР, а у 2004 р. — дипломом «Зразковий музей» Міністерства освіти України. Керує роботою музею Н. Ф. Драпей. При школі діє танцювальний колектив «Тріумф», який виборює першість на районних і обласних фестивалях дитячої творчості. Ним керує Л. А. Михалевич.
У 2006—2007 навчальному році в стінах школи створено Кодрянське навчально-виховне об'єднання «загальноосвітня школа — дитячий садок». У селі ще до війни діяв дитячий садок, а після неї діти виховувались в дерев'яному і цегляному пристосованих приміщеннях. Завідувачами довгий час працювали В. М. Кубіцька — учасник бойових дій, ветеран ВВВ, відзначена бойовими і трудовими урядовими нагородами, та А. М. Хворостяна — відмінник народної освіти.
Персоналії
Петро Семененко — майстер художнього скла.
Станція Буян
На території селища є тупикова станція Південно-західної залізниці «Буян», яка у радянські часи мала пасажирське сполучення зі станцією «Спартак» на залізничній лінії Київ — Коростень. Нині використовується тільки як вантажна станція, має зв'язок з військовим містечком Макарів-1.
Населення становить — 82 особи. Кількість дворів — 47.
Дільниця Київ-Коростень Південно-Західної залізниці, у тому числі і станція Буян, була збудована 1902 року.
У 1910 р. сполучена вузькоколійкою з Комарівською лісопилкою. На території висілка Буян розміщені склади сільгосптехніки, районних будівельних організацій, Червонослобідського спиртзаводу, нижнього складу Макарівського держлісгоспу.
Кодра-Торф № 1
Кодра-Торф-1 — робітниче селище, засноване у 1938 р. при новозбудованому торфозаводі. Населення — 50 осіб.
Від заснування тут проживало 500 осіб, діяла пекарня. Після Вітчизняної війни виробництво розширили, населення зросло. Директором торфозаводу працював Л. Д. Юдіцький. Виселок мав власну інфраструктуру: клуб, ФАЛ, восьмирічну школу. У 1977 р. школу було закрито. Під час перебудови старий торфозавод занепадає. Виробництво майже припинено.
Кодра-Торф № 2
Кодра-Торф-2 — виселок, розміщений за селом Забуяння, по річці Буян. Налічує 16 будинків та 17 жителів.
Як і Кодра Торф І (Поселення № 1), Кодра Торф ІІ вперше позначена під назвою Поселення № 2 на німецьких топографічних картах 1943 року.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. — К., 1900. — С. 172. (pdf [ 28 Серпня 2017 у Wayback Machine.])
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кодра (селище) |
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 158—162, 222, 278—279.
- Облікова картка
- Селище міського типу Кодра[недоступне посилання з квітня 2019]
- Інформація про Кодру[недоступне посилання з квітня 2019] на
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.PDF [ 6 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2015) |
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kodra Ko dra selishe Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Selishe miskogo tipu z 1938 roku za chasiv SRSR bulo vidomim centrom vidobutku torfu ale nini ce znachennya Kodri znachno zmenshilosya Selishe Kodra roztashovane na vidstani 85 km vid oblasnogo centru i za 25 km vid centru gromadi Najblizhcha zaliznichna stanciya Teteriv 15 km Plosha naselenogo punktu 284 8 ga kilkist dvoriv 750 Naselennya stanovit 1421 osoba 2020 Den selisha 10 listopada selishe KodraKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Buchanskij rajonGromada Makarivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovano 1765Status iz 2024 rokuPlosha 0 48 km Naselennya 1421 01 01 2020 Poshtovij indeks 08010Telefonnij kod 380 4478Geografichni koordinati 50 35 39 pn sh 29 34 00 sh d 50 59417 pn sh 29 56667 sh d 50 59417 29 56667 Koordinati 50 35 39 pn sh 29 34 00 sh d 50 59417 pn sh 29 56667 sh d 50 59417 29 56667Vodojma Richka Kodryanka Gulva TrostyankaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya BuyanDo stanciyi 4 kmDo rajcentru avtoshlyahami 28 kmSelishna vladaAdresa 08010 Kiyivska obl Buchanskij r n smt Kodra vul Gorkogo 4KartaKodraKodraKodra u VikishovishiGeografiyaCherez selo techut richki Gulva ta Trostyanka pravi pritoki Kodri IstoriyaSelishe rozmishene v shirokij dolini richki Kodryanki sho vpadaye v richku Teteriv Z usih bokiv Kodru otochuye zona mishanih lisiv Pivnichno zahidna chastina Polissya de roztashovana Kodra ce teritoriya rozselennya drevlyan U Kodri znajdeno znaryaddya praci dobi piznogo neolitu ta bronzi U selishi meshkala patriarhalna rodina abo kilka krovnosporidnenih simej Z osoblivostyami miscevosti buv pov yazanij yih sposib zhittya ta zanyattya Nazva Dovgij chas iz pokolinnya v pokolinnya peredavalasya legenda sho nazva Kodra pohodit vid nazvi drimuchih sosnovih boriv I dijsno za perekazami starozhiliv pershi poselenci Kodri roztashovuvali svoyi zhitla gnizdami daleko odne vid odnogo bilya richok vodojm dzherel sered lisu na galyavinah Zajmalisya virubnim zemlerobstvom mislivstvom ribalstvom bdzhilnictvom vidginnim vipasannyam hudobi zagotivleyu sina na bolotah remeslami Siyali zhito yachmin proso oves grechku lon konopli ta vsyaku gorodinu Zhili v derev yanih u zrub hatinah pid solom yanoyu pokrivleyu Nazva selisha i richki Kodra maye svoyi vidpovidniki i na Balkanah i v Prusiyi Balkanska richka Kodryana Pruska Kodrinen zgadka 1425 r Vcheni doslidniki pripuskayut sho gidronim Kodryana neslov yanskogo pohodzhennya i pov yazuyut z Istrijsko romanskim Kodru rumunskim Kodreana albanskim Kodre She odna gipoteza indoyevropejska nazva kuender oznachaye nazvi kilkoh roslin zokrema bolotyanih Vidomij doslidnik Kiyivshini L Pohilevich vvazhaye sho gidronim Kodra moldavskoyu oznachaye drimuchij lis XVI XIX stolittya Richka Kodra vpershe zgaduyetsya 19 travnya 1612 roku Selo Kodra zgaduyetsya pid chas prodazhu Makarivskoyi mayetnosti ksondzu Kaetanu Roscishevskomu na pochatku 1768 roku Yak svidchit opis L Pohilevicha lisi ta zemli po Teterevu nalezhali mayetnosti davnih pravoslavnih mitropolitiv Kiyevo Pecherskoyi lavri Piznishe yih uspadkuvali greko katolicki mitropoliti Yihnoyu rezidenciyeyu bulo mistechko Radomishl L Pohilevich pisav sho sela Mezhirichka i Krimok susidni z Kodroyu buli naseleni shlyahtoyu Ochevidno polski poselenci v Kodri z chasiv XIV XVI st koli Pravoberezhnoyu Ukrayinoyu volodili polsko litovski magnati Rechi Pospolitoyi Bagato rodichiv kodryan i nini prozhivayut u seli Krimok Zhitomirskoyi oblasti Cerkvi v Kodri ne bulo Na toj chas uzhe sformuvalisya davni kodryanski rodi Bashinski Bilyavski Milevski Galicki Lisovski Baginski Baranovski Bernacki Osecki Kubicki Zhitnicki Sviderski Pro ce j svidchit nazva silskogo kutka nini najdovsha vulicya Kodri Varshava Tomu j dosi v selishi isnuyut spilni yazichnicki pravoslavni katolicki gromadski tradiciyi Iz knigi Uezdy Kievskij i Radomyshlskij L Pohilevicha diznayemosya pro podalshu dolyu lisiv i zemel po Teterevu Voni perehodili iz ruk v ruki so vsemi ischislennymi seleniyami buli i vlasnistyu knyazya Golicina kotoryj nemedlenno prodal podarok za nalichnye dengi grafu Branickomu dedu nyneshnego vladelca Konstantina Vladislavovicha Branickogo v dopolnenie k obshirnym ego stepnym imeniyam Pri vladelcheskoj ekonomii nedavno soderzhalos zamechatelnoe sobache zavedenie s nadlezhasheyu dlya ohoty vladelca prislugoyu Ci mayetnosti buli u volodinni i voyevodini Trockoyi i knyaziv Lyubomirskih i Potomkina pislya smerti yakogo u jogo rodicha Engelgardta a potim nalezhali docheri sego grafine Aleksandre Vasilevne Branickoj Nyne vnuku ee Vladislavu Branickomu 1838 goda Na pochatku XIX st zemli j lisi navkolo Kodri nalezhali grafam Branickim mayetok yakih buv u Bilij Cerkvi Tut sered lisiv buli galyavini bagati na prirodni vipasi Za 3 km na pivnich vid suchasnoyi Kodri ye galyavini na yakih u seredini XIX st utrimuvalisya grafski tvarinnicki primishennya de tvarin doglyadali kripaki a pislya reformi 1861 r najmani selyani Zgodom doglyadachi hudobi poselilisya na suchasnij Rinvi zaplava richki Kodryanki Ce buv pochatok zasnuvannya suchasnogo selisha Svidchennyam cogo ye dzherelo z chistoyu smachnoyu vodoyu ta kladovishe yaki blizko roztashovani bilya Rinvi Suchasna vulicya Voroshilova po narodnomu Tribuhivka stala prodovzhuvati poselennya U seredini XIX st zhiteli Kodri zajmalisya tvarinnictvom virubnim zemlerobstvom ribalstvom zbirali v lisi yagodi gribi plodi dikih derev zagotovlyali sino z bolit pravogo berega richki Kodryanki U 1875 r zemli navkolo Kodri i Zabuyannya u grafa Branickogo 5807 desyatin kupiv pan S G Yeremeyev yakij uzyav dlya cogo poziku v Kiyivskomu Zemelnomu banku Piznishe torgovci yevreyi Gersh Sluckij i Brohman yaki vikupili zemlyu u pana S G Yeremeyeva u 80 h rr XIX st pobuduvali v Kodri sklozavod na yakomu viroblyali krasivij pobutovij posud sklyanki vazi tareli grafini lampove sklo Zavod nazivali gutoyu a jogo robitnikiv gutnikami XX stolittya 1900 roku u vlasnickomu seli nalezhalo Mihajlovi Stepanovichu Yeremyeyevu Kodra buv 91 dvir meshkalo 385 osib Golovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo U seli buv vodyanij mlin iz odnim robitnikom mlin nalezhav vlasniku sela lisopilnij zavod sho nalezhav Gershel Beru Byaliku na zavodi pracyuvalo 8 osib sklyanij zavod sho nalezhav vlasniku ale vinajmavsya selyaninom Romanom Harchenkom pracyuvalo na zavodi 40 osib u tomu chisli 15 zhinok U 1916 r zbudovano drugij zavod pobutovogo skla Bilshist naselennya v Kodri stalo gutnikami Umovi praci robitnikiv buli tyazhki nizka zarobitna plata dovgij robochij den vidsutnist ohoroni praci politichne bezprav ya Naselennya bulo negramotnim lishe 2 3 selyanina vmili chitati i pisati Nelegko zhilosya j dityam Vid 8 9 rokiv voni vzhe pracyuvali po 14 16 godin vikonuyuchi pri comu normu doroslogo a otrimuvali za ce znachno menshe nizh dorosli robitniki Shkoli do revolyuciyi v seli ne bulo Zridka priyizhdzhav pip abo dyak zbirav ditej v yakijs hatini i navchav spivati religijnih pisen riznih molitov inkoli vchiv chitati j pisati Za najmenshu provinu surovo karali j bili rizkami Nastupiv 1914 rik Rozpochalasya Persha svitova vijna Bagato cholovikiv iz Kodri pishlo na front Odni zaginuli inshi povernulisya poraneni Pan Yeremeyev vidchuv sho skoro prijde kinec panuvannyu i vlitku 1916 r otruyivsya Lyutij 1917 roku Vlada carya naviki pala Cya zvistka dokotilasya i do selisha Robitniki selyani molod pid kerivnictvom robitnika Cesarevskogo proveli demonstraciyu spivali Marselyezu krichali Ura Get carya Pislya zhovtnevogo perevorotu sim yam sil Kodri i Zabuyannya nadilili 400 desyatin zemli pana S G Yeremeyeva v narodi jogo zvali pan Vyeryemyej Zavodi stali nacionalizovani Na zemli selyani Kodri dobrovilno organizuvali artil Chervoni lani Pershim golovoyu artili buv batrak M J Kurovskij Selo stalo shvidko rozbudovuvatisya Virostali novi budinki robitnikiv dobudovana pochatkova shkola novij Budinok kulturi shovechora grav duhovij orkestr pracyuvali gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti demonstruvalisya kinofilmi pracyuvali sportivni sekciyi U 30 ti roki zbudovano dvopoverhove primishennya desyatirichki Tut serednyu osvitu zdobuvala molod iz susidnih sil Sobolivki Budi Yazvinki Zabuyannya Biloyi Krinici U 1932 r zakinchena kolektivizaciya v seli Golodomor 1921 1923 rr ta 1932 1933 rr ne obminuv i Kodru hoch masshtabi golodu ne buli vrazhayuchi Pid chas stalinskih represij 1937 1938 rr zaareshtovano 30 osib z nih 24 rozstrilyano sered nih i vchitel matematiki F S Ostapchuk ta vchitelka Ya V Kotvicka U 1938 r Kodra oderzhala status selisha miskogo tipu Cogo zh roku vidbuvsya i pershij vipusk iz serednoyi shkoli Vipuskniki pershih dovoyennih vipuskiv majzhe vsi pishli na front Tragichnij vidbitok v istoriyi selisha zalishila Druga svitova vijna U chervni 1941 r zahishati ridnu zemlyu pishlo bilshe 920 cholovikiv Sered nih buli j p yat brativ Lopatinih yaki vsi zaginuli za svobodu Vitchizni 19 serpnya 1941 r selishe bulo okupovane Okupanti vstanovili tak zvanij novij poryadok zabirali hudobu primusovo primushuvali valiti lis kopati torf buduvati lisopilku maslozavod Za nepokoru zhorstoko karali znushalisya bili rozstrilyuvali Desyat zhiteliv selisha zakatovani v gestapo smt Makariv zokrema i yuna pidpilnicya Z G Milevska Pershimi borcyami z okupantami buli molodi pidpilniki vchitelka Galina Dvorska Leonid Lyutarevich Anna Losyeva Mariya Potapova Dar ya Gricak Petro Zhudra Cherez deyakij chas yih shopili fashisti i zakatuvali v Radomishlskij zhandarmeriyi Zalishilisya v zhivih Petro Zhudra ta Mariya Potapova yaki piznishe voyuvali v partizanskomu z yednanni Geroya Radyanskogo Soyuzu M I Naumova Vchitelka Galina Pilipivna Dvorska rozstrilyana za Zhitomirom U 1941 1943 rr meshkanci selisha voyuvali z fashistami ob yednavshis u partizanskij zagin im Suvorova sho diyav u Kodryanskih lisah Piznishe zagin uvijshov do skladu Kiyivskogo partizanskogo z yednannya pid komanduvannyam I O Hitrichenka Vsogo 258 zhiteliv Kodri brali uchast u partizanskij borotbi proti voroga U roki Drugoyi svitovoyi vijni nadayuchi dopomogu bratnomu chehoslovackomu narodu v borotbi z fashizmom zaginuv nash odnoselchanin uchitel partizan major komisar desantnogo zagonu B I Bashinskij Jogo prah pokoyitsya v cheskomu misti Fridek Mistek pam yat pro nogo zberigayut chehi v knizi Partizanski portreti 10 bereznya 1943 r v selishe Kodru vstupili partizani Sumskogo partizanskogo z yednannya na choli z S A Kovpakom Kovpakivci tri dni stoyali v Kodri rozdali zhitelyam 15 tonn zerna 100 tonn kartopli sho nimci zaplanuvali vivezti do Nimechchini Cherez den u rajoni Gugisha partizani proveli veliku bojovu operaciyu z rozgromu nimeckogo ugrupuvannya z Zhitomira Smertyu horobrih u comu boyu polyagli 17 kovpakivciv Ne obirvav istoriyu Kodri i chornij chetver 24 kvitnya 1943 r koli karateli spalili 813 dvoriv use doshentu selishe Zhiteliv selisha prijnyali susidni sela deyakij chas lyudi meshkali navit u korivniku s M Budi Zgarisha Kodri z obgorilimi bovdurami kominiv ta osirotilimi dvorami tak i stoyali do 10 listopada 1943 r poki selishe ne zvilnili vijska Pershogo Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam M F Vatutina 3 yi Gvardijskoyi Tankovoyi armiyi pid komanduvannyam generala P S Ribalka i Chehoslovackoyi brigadi Lyudvika Svobodi Kodra yedinij naselenij punkt kolishnogo Makarivskogo rajonu sho buv povnistyu spalenij okupantami Vidrodzhennya Kodri pochalosya vidrazu zh pislya vignannya voroga Povernulisya pislya peremogi lishe 200 osib Usi voni nagorodzheni ordenami i medalyami sered nih M T Prijmak G D Sidorenko F B Shatilo I L Sviderskij S S Tishenko S I Shishkin V J Oseckij P T Pervushin I M Pidsuha P I Nagornij I I Kubickij V G Duka M G Duka A V Yevseyenko ta in U 1965 r zaversheno budivnictvo tripoverhovoyi shkoli na 530 misc A v 1968 r svoyu pershu produkciyu dav Kodryanskij zavod medichnogo skla Bulo zvedeno bagatopoverhovi budinki dlya robitnikiv Rozkriv svitli kimnati spravzhnij palac ditinstva dvohpoverhovij ditsadok Prolisok iz vporyadkovanoyu teritoriyeyu Prolyagla shosejna doroga do rajcentru Makarova Kodryanskij sklozavod postachav svoyu produkciyu u vsi respubliki kolishnogo Radyanskogo Soyuzu ta v zarubizhni derzhavi Sered robitnikiv trudilisya veterani vijni i praci chij trud udostoyenij uryadovih nagorod Kodryanske lisnictvo yake organizovane v 1938 r iz dovoyennih rokiv maye slavni trudovi tradiciyi Kodryanske lisnictvo vidnositsya do Teterivskogo doslidno virobnichogo lisgospzagu Kiyivskogo upravlinnya lisovogo gospodarstva i lisozagotivel U vazhkomu povoyennomu 1946 roci priyihala v Kodru sim ya Glushukiv feldsher Ilarion Veremijovich ta akusherka Katerina Ivanivna U vlasnomu budinku voni obladnali medambulatoriyu de prijmali hvorih selyan yaki tak postrazhdali vid voyennogo liholittya Za chas roboti u Katerini Ivanivni ne bulo zhodnogo mertvogo nemovlya Ilarion Veremijovich likuvav travami i pro jogo znali daleko za mezhami krayini Poshtovim viddilennyam ponad 20 rokiv pislya vijni zaviduvav A I Oseckij a nini zaviduye G I Oborska V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Kodru pochatku 1970 h bulo podano taku informaciyu Kodra selishe miskogo tipu centr selishnoyi Radi roztashovane za 25 km vid rajonnogo centru Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Buyan 5 km Naselennya 2100 cholovik U Kodri kompleksna brigada kolgospu Ukrayina centralna sadiba v s Zabuyanni yaka maye 324 ga ornoyi zemli viroshuyut perevazhno lon kartoplyu zernovi Rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo U selishi ye sklozavod Poblizu Kodri z 1927 roku vedutsya rozrobki torfu 1960 roku pobudovano zavod napivbriketu 1964 roku zavod biomineralnih dobriv sirovinoyu dlya virobnictva yakih sluzhit miscevij torf V geli ye lisnictvo Teterivskogo lisgospzagu u rozporyadzhenni yakogo 6 5 tis ga lisu U Kodri ye serednya shkola budinok kulturi biblioteka XXI stolittya U 2000 r sklozavod pripiniv svoyu robotu Ponad 30 rokiv zaviduvala selishnoyu bibliotekoyu V K Grinevich Robotoyu Budinku kulturi keruvav veteran vijni i praci I M Pidsuha kompozitor amator Pid jogo kerivnictvom hor Kodryanochka ne odne desyatilittya tishiv odnoselchan zhiteliv rajonu i oblasti svoyim majsternim vikonannyam narodnih pisen Nini zaviduye Budinkom kulturi R Panchuk Futbolna komanda bagatorazova peremozhnicya oblasnih i rajonnih zmagan U selishi pracyuye filiya Makarivskoyi muzichnoyi shkoli yaku ocholyuye L F Pirnach F S Pirnach pishe muziku ta vistupaye z koncertami yak bard U 2007 r v selishi vidkrita ambulatoriya simejnoyi medicini Na teritoriyi selisha znahoditsya 12 malih pidpriyemstv iz pererobki derevini ta 13 torgovelnih tochok Kozhen z obranih u rizni chasi na posadu selishnih goliv dbav pro rozbudovu i zrobiv pevnij vnesok u rozvitok selisha zalishivshi po sobi dobru pam yat ce M J Kurovskij V G Duka I I Kubickij F B Kubickij M K Bashinska F I Dvorskij A A Zgurskij O H Kucherenko M V Odnodvorec I O Mokijchuk Nini posadu selishnogo golovi obijmaye T V Gaponenko Selishe elektrifikovane telefonizovane a z 2002 r gazifikovane maye avtobusnij zv yazok iz m Kiyevom kolishnim rajonnim centrom Makarovom ta Borodyankoyu Na teritoriyi selisha diyut Ukrayinska Pravoslavna cerkva velikomuchenici Paraskevi Kiyivskogo patriarhatu obshina yevangelskih hristiyan baptistiv ta harizmatichna cerkva ShkolaU 1967 r vidbuvsya pershij vipusk novozbudovanoyi v 1965 r desyatirichki Direktorom shkoli pracyuvav Yu K Grinevich 1952 1971 rr Z 1971 r po 1991 r kolektiv shkoli ocholyuvala N F Drapej vidminnik narodnoyi osviti URSR nagorodzhena medalyami Za trudovu doblest 1500 rokiv Kiyeva Veteran praci yak diplomantka VDNG SRSR 1985 roku vidznachena bronzovoyu medallyu Z 1991 r po 2001 r shkolu ocholyuvav P P Drapej a u 2001 2007 rr B L Bashinskij Z 1971 r shkola nosit im ya dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu S A Kovpaka Ponad 30 rokiv u shkoli diye muzej bojovoyi slavi 1941 1945 rr U 1985 r poshukovu robotu shkoli i muzeyu vidznacheno diplomom VDNG SRSR a u 2004 r diplomom Zrazkovij muzej Ministerstva osviti Ukrayini Keruye robotoyu muzeyu N F Drapej Pri shkoli diye tancyuvalnij kolektiv Triumf yakij viboryuye pershist na rajonnih i oblasnih festivalyah dityachoyi tvorchosti Nim keruye L A Mihalevich U 2006 2007 navchalnomu roci v stinah shkoli stvoreno Kodryanske navchalno vihovne ob yednannya zagalnoosvitnya shkola dityachij sadok U seli she do vijni diyav dityachij sadok a pislya neyi diti vihovuvalis v derev yanomu i ceglyanomu pristosovanih primishennyah Zaviduvachami dovgij chas pracyuvali V M Kubicka uchasnik bojovih dij veteran VVV vidznachena bojovimi i trudovimi uryadovimi nagorodami ta A M Hvorostyana vidminnik narodnoyi osviti PersonaliyiPetro Semenenko majster hudozhnogo skla Stanciya BuyanNa teritoriyi selisha ye tupikova stanciya Pivdenno zahidnoyi zaliznici Buyan yaka u radyanski chasi mala pasazhirske spoluchennya zi stanciyeyu Spartak na zaliznichnij liniyi Kiyiv Korosten Nini vikoristovuyetsya tilki yak vantazhna stanciya maye zv yazok z vijskovim mistechkom Makariv 1 Naselennya stanovit 82 osobi Kilkist dvoriv 47 Dilnicya Kiyiv Korosten Pivdenno Zahidnoyi zaliznici u tomu chisli i stanciya Buyan bula zbudovana 1902 roku U 1910 r spoluchena vuzkokolijkoyu z Komarivskoyu lisopilkoyu Na teritoriyi visilka Buyan rozmisheni skladi silgosptehniki rajonnih budivelnih organizacij Chervonoslobidskogo spirtzavodu nizhnogo skladu Makarivskogo derzhlisgospu Kodra Torf 1Kodra Torf 1 robitniche selishe zasnovane u 1938 r pri novozbudovanomu torfozavodi Naselennya 50 osib Vid zasnuvannya tut prozhivalo 500 osib diyala pekarnya Pislya Vitchiznyanoyi vijni virobnictvo rozshirili naselennya zroslo Direktorom torfozavodu pracyuvav L D Yudickij Viselok mav vlasnu infrastrukturu klub FAL vosmirichnu shkolu U 1977 r shkolu bulo zakrito Pid chas perebudovi starij torfozavod zanepadaye Virobnictvo majzhe pripineno Kodra Torf 2Kodra Torf 2 viselok rozmishenij za selom Zabuyannya po richci Buyan Nalichuye 16 budinkiv ta 17 zhiteliv Yak i Kodra Torf I Poselennya 1 Kodra Torf II vpershe poznachena pid nazvoyu Poselennya 2 na nimeckih topografichnih kartah 1943 roku Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Spisok naselennyh mest Kievskoj gubernii Izdanie Kievskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta K 1900 S 172 pdf 28 Serpnya 2017 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 24 lyutogo 8 10708 S 6 Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kodra selishe Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 158 162 222 278 279 Oblikova kartka Selishe miskogo tipu Kodra nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Informaciya pro Kodru nedostupne posilannya z kvitnya 2019 na Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 24 lyutogo 8 10708 S 6 PDF 6 Bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2015 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti