Ковалі́вка — село в Україні, у Великосорочинській сільській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 895 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Ковалівська сільська рада.
село Ковалівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район | Миргородський район | ||
Громада | Великосорочинська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA53060070080029141 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Населення | 895, Кількість дворів – 371 | ||
Площа | 6,649 км² | ||
Поштовий індекс | 38010 | ||
Телефонний код | +380 5352 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°01′22″ пн. ш. 34°03′38″ сх. д. / 50.02278° пн. ш. 34.06056° сх. д.Координати: 50°01′22″ пн. ш. 34°03′38″ сх. д. / 50.02278° пн. ш. 34.06056° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 100 м | ||
Водойми | річка Стеха | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 38010, Полтавська обл., Шишацький р-н, с. Ковалівка | ||
Карта | |||
Ковалівка | |||
Ковалівка | |||
Мапа | |||
Ковалівка у Вікісховищі |
Географія
Село Ковалівка знаходиться на березі річки Стеха, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Вертелецьке, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Климове. На річці зроблена загата. Поруч з селом протікає річка Грунь-Ташань. До села примикає лісовий масив (сосна).
Символіка
Враховуючи місцеву геральдику та з метою відновлення давньої символіки було розроблено герб та прапор Ковалівки.
Герб Ковалівки: на зеленому полі зі срібного півмісяця виходить золотий хрест з розширеними раменами, над ними — обабіч по срібній 8-ми променевій зірці.
Прапор Ковалівки: квадратне зелене полотнище, у центрі з білого півмісяця виходить жовтий хрест із розширеними раменами, у верхніх кутах — по білій 8-ми променевій зірці.
Дана символіка затверджена 10.06.2005 року рішенням сімнадцятої сесії сільської ради четвертого скликання .
Історія
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Ковалівка від середини 17 століття була сотенним містечком .
На 1725 рік (на той час Ковалівська сотня входила до Гадяцького полку) зображений тогочасний символ містечка — півмісяць з хрестом і дві 8-ми променеві зірки. Пізніше (у 1740-х — 1750-х рр.) символіка герба дещо спростилася: у щиті — великий хрест із сяйвом.
Зі знищеннямполково-сотенного устрою на Лівобережній Україні, Ковалівська сотня до 1782 року припинила своє існування. У 1781—1796 роках Ковалівка була у складі Миргородського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у містечку Кавалівка було 2076 душ. Було у власності різного звання казених людей, козаків і власників: графа Кирила Григоровича Розумовського, сотника Лисевича, військових товаришів Кирила і Павла Дем'яновичів та Івана Фурси.
На 1859 рік у містечку Ковалівка було 2 православних церкви, Сільське управління, проходило 3 ярмарки на рік. Налічувалося 1573 мешканця чоловічої та 1632 жіночої статі, дворів — 446.
На 1914 рік у селі було три школи, вісім учителів. У земській та церковній школах діти навчалися три роки, у міністерській — п'ять. Серед ковалівців нараховувалось 997 неписьменних. У селі діяло три церкви.
Влітку 1917 року, під час відпочинку у Хатках, у Ковалівку приїжджав і виступав Володимир Короленко.
Першу семирічну школу відкрито 1920 року.
1923 року було створено Ковалівський район до якого входили населені пункти: Ковалівка, Романки, Загрунівка, Бірки, Троянівка, Дейкалівка, Кирило-Ганнівка, Човно-Федорівка, Воскобійники, Михайлики.
У жовтні 1924 року Ковалівський район реорганізований і Ковалівка стала центром сільської ради. 1928 комуністи почали заганяти самостійних господарів до крпіацьких артілів, частину людей депортували з України, а 1932 вдалися до масових убивств голодом. І лише 1936 заново відкрита лікарня на 20 ліжок, пологовий будинок, розширено приміщення амбулаторії, нарешті відкрито аптеку.
Ковалівська семирічна школа була реорганізована в середню 1938, але навчання у старших класах комуністи зробили платним і люди змушені були йти горбатися на комуністичні лани.
Голодоморний колгосп «За врожай» розділився на три окремі колгоспи: «Переможець», «Червона зірка», «Більшовик». Грошей там не платили, а за роботу без вихідних ставили «паличку».
У вересні 1941 року німецькі війська звільнили Ковалівку від сталінсько-колгоспної влади. З війни не повернулося 260 ковалівчан. 22 вересня 1943 року сталіністи почали масово обстрілювати село, підірвали вибухівкою два приміщення середньої школи, лікарню, спалили три ферми, 50 будинків. 1946 росіяни почали знову голодоморити людей, по Ковалівці багато було пухлих.
Ковалівський район існував до 3 липня 1947 року.
У 1950 році три колгоспи об'єдналися в одне господарство — колгосп ім. Жданова, який згодом перейменований на «Перше травня».
У 1976 році у колгоспі було 23 трактори різних марок, 16 комбайнів, 12 автомашин. У селі працювало 27 спеціалістів різних галузей з вищою освітою.
1999 року було проведено реформування сільськогосподарського підприємства та проведено розподіл земель на земельні частки .
Економіка
- «Прометей-2000», ПП.
- «Укрнафтогазтехнологія-Буд», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Будинок культури.
Особистості
- Присецький Іван Миколайович — політичний та громадський діяч Російської імперії, депутат I Державної Думи, член партії конституційних демократів.
- Богомолець Софія Миколаївна — українська революціонерка-народниця. Одна з очільниць ліворадикальної народницької організації "Південно-російський робітничий союз
- Гармаш Юрій Тимофійович — радянський, український кінооператор, оператор-постановник близько 30 художніх фільмів; член Правління Гільдії кінооператорів, член Спілки кінематографістів України, член Європейської асоціації кінооператорів I.M.A.G.O. Заслужений діяч мистецтв України.
- Зуб Петро Григорович, уродженець села Ковалівки — поет і композитор.
- Наріжний Костянтин Григорович, 1927 р.н., житель села Ковалівка, вчитель, письменник, член спілки письменників України.
- Юшко Наталія Матвіївна,1935 р.н., жителька с. Ковалівка, учителька-пенсіонерка, нагороджена орденом Жовтневої революції за багаторічну працю на освітянській ниві, якій віддала 40 років, та досягнення високих показників у справі навчання та виховання молодого підростаючого покоління.
- Антоненко Олександра Іванівна, 1945 р.н., сільський голова, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ст., яким нагороджена за активну громадську роботу, за високий професіоналізм в розбудові соціально-економічного розвитку об'єктів соціальної сфери сільської громади. Вона 23 роки працювала учителем Ковалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. і вже понад 20 років — Ковалівським сільським головою.
Нагороджені орденом Червоного Прапора:
- ОнішкоМарія Макарівна, 1936 р.н., член ланки — за багаторічну працю та вагомі здобутки по вирощенню сільськогосподарської продукції
Нагороджені орденом «Знак пошани»:
- Лейченко Катерина Григорівна, 1923 р.н., агроном, нині пенсіонерка, за досягнення високих врожаїв сільськогосподарських культур. Багато скликань обиралась депутатом сільської ради, має активну громадську позицію.
- Волик Петро Іванович, 1921 р.н., агроном-овочівник, колишній голова колгоспу, народився і все життя прожив у рідному с. Ковалівка, учасник бойових дій у ДСВ.
- Кураченко Ганна Єгорівна, 1927 р.н., перша жінка-трактористка Ковалівки, народилася жила і працювала все життя у Ковалівці.
Нагороджені орденом трудової слави ІІІ ступеня:
- Коломієць Марія Іванівна
Примітки
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 125, 253
- Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи, составленные и издаваемые Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ дѣлъ. XXXIII. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведеніямъ 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ дѣлъ. Обработанъ состоящимъ при Комитетѣ Н. Штиглицомъ.— Санктпетербургъ, 1862.— С. 64.
- В. Г. Короленко. Листи.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648—2012 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу / Редкол.: Білоус Г. П., Білоусько О. А., Гудим В. В. та ін.; упоряд.: Васильєва Ю. О., Жук В. Н., Коротенко В. В. та ін.— Вид. друге, перероб. і доп.— Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.— С. 71.
Посилання
- Погода в селі Ковалівка [ 19 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kovali vka selo v Ukrayini u Velikosorochinskij silskij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 895 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Kovalivska silska rada selo KovalivkaGerbKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Mirgorodskij rajonGromada Velikosorochinska silska gromadaKod KATOTTG UA53060070080029141Oblikova kartka kartka Osnovni daniNaselennya 895 Kilkist dvoriv 371Plosha 6 649 km Poshtovij indeks 38010Telefonnij kod 380 5352Geografichni daniGeografichni koordinati 50 01 22 pn sh 34 03 38 sh d 50 02278 pn sh 34 06056 sh d 50 02278 34 06056 Koordinati 50 01 22 pn sh 34 03 38 sh d 50 02278 pn sh 34 06056 sh d 50 02278 34 06056Serednya visota nad rivnem morya 100 mVodojmi richka StehaMisceva vladaAdresa radi 38010 Poltavska obl Shishackij r n s KovalivkaKartaKovalivkaKovalivkaMapa Kovalivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kovalivka GeografiyaRichka Steha u Kovalivci 1959 rik Selo Kovalivka znahoditsya na berezi richki Steha vishe za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Vertelecke nizhche za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Klimove Na richci zroblena zagata Poruch z selom protikaye richka Grun Tashan Do sela primikaye lisovij masiv sosna SimvolikaVrahovuyuchi miscevu geraldiku ta z metoyu vidnovlennya davnoyi simvoliki bulo rozrobleno gerb ta prapor Kovalivki Gerb Kovalivki na zelenomu poli zi sribnogo pivmisyacya vihodit zolotij hrest z rozshirenimi ramenami nad nimi obabich po sribnij 8 mi promenevij zirci Prapor Kovalivki kvadratne zelene polotnishe u centri z bilogo pivmisyacya vihodit zhovtij hrest iz rozshirenimi ramenami u verhnih kutah po bilij 8 mi promenevij zirci Dana simvolika zatverdzhena 10 06 2005 roku rishennyam simnadcyatoyi sesiyi silskoyi radi chetvertogo sklikannya IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Kovalivka na karti Rosijskoyi imperiyi 1745 roku Mistechko Kovalivka na karti 1863 roku Kovalivka vid seredini 17 stolittya bula sotennim mistechkom Na 1725 rik na toj chas Kovalivska sotnya vhodila do Gadyackogo polku zobrazhenij togochasnij simvol mistechka pivmisyac z hrestom i dvi 8 mi promenevi zirki Piznishe u 1740 h 1750 h rr simvolika gerba desho sprostilasya u shiti velikij hrest iz syajvom Zi znishennyampolkovo sotennogo ustroyu na Livoberezhnij Ukrayini Kovalivska sotnya do 1782 roku pripinila svoye isnuvannya U 1781 1796 rokah Kovalivka bula u skladi Mirgorodskogo povitu Kiyivskogo namisnictva Za opisom 1787 roku u mistechku Kavalivka bulo 2076 dush Bulo u vlasnosti riznogo zvannya kazenih lyudej kozakiv i vlasnikiv grafa Kirila Grigorovicha Rozumovskogo sotnika Lisevicha vijskovih tovarishiv Kirila i Pavla Dem yanovichiv ta Ivana Fursi Na 1859 rik u mistechku Kovalivka bulo 2 pravoslavnih cerkvi Silske upravlinnya prohodilo 3 yarmarki na rik Nalichuvalosya 1573 meshkancya cholovichoyi ta 1632 zhinochoyi stati dvoriv 446 Na 1914 rik u seli bulo tri shkoli visim uchiteliv U zemskij ta cerkovnij shkolah diti navchalisya tri roki u ministerskij p yat Sered kovalivciv narahovuvalos 997 nepismennih U seli diyalo tri cerkvi Vlitku 1917 roku pid chas vidpochinku u Hatkah u Kovalivku priyizhdzhav i vistupav Volodimir Korolenko Pershu semirichnu shkolu vidkrito 1920 roku 1923 roku bulo stvoreno Kovalivskij rajon do yakogo vhodili naseleni punkti Kovalivka Romanki Zagrunivka Birki Troyanivka Dejkalivka Kirilo Gannivka Chovno Fedorivka Voskobijniki Mihajliki U zhovtni 1924 roku Kovalivskij rajon reorganizovanij i Kovalivka stala centrom silskoyi radi 1928 komunisti pochali zaganyati samostijnih gospodariv do krpiackih artiliv chastinu lyudej deportuvali z Ukrayini a 1932 vdalisya do masovih ubivstv golodom I lishe 1936 zanovo vidkrita likarnya na 20 lizhok pologovij budinok rozshireno primishennya ambulatoriyi nareshti vidkrito apteku Kovalivska semirichna shkola bula reorganizovana v serednyu 1938 ale navchannya u starshih klasah komunisti zrobili platnim i lyudi zmusheni buli jti gorbatisya na komunistichni lani Golodomornij kolgosp Za vrozhaj rozdilivsya na tri okremi kolgospi Peremozhec Chervona zirka Bilshovik Groshej tam ne platili a za robotu bez vihidnih stavili palichku U veresni 1941 roku nimecki vijska zvilnili Kovalivku vid stalinsko kolgospnoyi vladi Z vijni ne povernulosya 260 kovalivchan 22 veresnya 1943 roku stalinisti pochali masovo obstrilyuvati selo pidirvali vibuhivkoyu dva primishennya serednoyi shkoli likarnyu spalili tri fermi 50 budinkiv 1946 rosiyani pochali znovu golodomoriti lyudej po Kovalivci bagato bulo puhlih Kovalivskij rajon isnuvav do 3 lipnya 1947 roku U 1950 roci tri kolgospi ob yednalisya v odne gospodarstvo kolgosp im Zhdanova yakij zgodom perejmenovanij na Pershe travnya U 1976 roci u kolgospi bulo 23 traktori riznih marok 16 kombajniv 12 avtomashin U seli pracyuvalo 27 specialistiv riznih galuzej z vishoyu osvitoyu 1999 roku bulo provedeno reformuvannya silskogospodarskogo pidpriyemstva ta provedeno rozpodil zemel na zemelni chastki Ekonomika Prometej 2000 PP Ukrnaftogaztehnologiya Bud TOV Ob yekti socialnoyi sferiShkola Budinok kulturi OsobistostiPriseckij Ivan Mikolajovich politichnij ta gromadskij diyach Rosijskoyi imperiyi deputat I Derzhavnoyi Dumi chlen partiyi konstitucijnih demokrativ Bogomolec Sofiya Mikolayivna ukrayinska revolyucionerka narodnicya Odna z ochilnic livoradikalnoyi narodnickoyi organizaciyi Pivdenno rosijskij robitnichij soyuz Garmash Yurij Timofijovich radyanskij ukrayinskij kinooperator operator postanovnik blizko 30 hudozhnih filmiv chlen Pravlinnya Gildiyi kinooperatoriv chlen Spilki kinematografistiv Ukrayini chlen Yevropejskoyi asociaciyi kinooperatoriv I M A G O Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Zub Petro Grigorovich urodzhenec sela Kovalivki poet i kompozitor Narizhnij Kostyantin Grigorovich 1927 r n zhitel sela Kovalivka vchitel pismennik chlen spilki pismennikiv Ukrayini Yushko Nataliya Matviyivna 1935 r n zhitelka s Kovalivka uchitelka pensionerka nagorodzhena ordenom Zhovtnevoyi revolyuciyi za bagatorichnu pracyu na osvityanskij nivi yakij viddala 40 rokiv ta dosyagnennya visokih pokaznikiv u spravi navchannya ta vihovannya molodogo pidrostayuchogo pokolinnya Antonenko Oleksandra Ivanivna 1945 r n silskij golova kavaler ordena Knyagini Olgi III st yakim nagorodzhena za aktivnu gromadsku robotu za visokij profesionalizm v rozbudovi socialno ekonomichnogo rozvitku ob yektiv socialnoyi sferi silskoyi gromadi Vona 23 roki pracyuvala uchitelem Kovalivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III st i vzhe ponad 20 rokiv Kovalivskim silskim golovoyu Nagorodzheni ordenom Chervonogo Prapora OnishkoMariya Makarivna 1936 r n chlen lanki za bagatorichnu pracyu ta vagomi zdobutki po viroshennyu silskogospodarskoyi produkciyi Nagorodzheni ordenom Znak poshani Lejchenko Katerina Grigorivna 1923 r n agronom nini pensionerka za dosyagnennya visokih vrozhayiv silskogospodarskih kultur Bagato sklikan obiralas deputatom silskoyi radi maye aktivnu gromadsku poziciyu Volik Petro Ivanovich 1921 r n agronom ovochivnik kolishnij golova kolgospu narodivsya i vse zhittya prozhiv u ridnomu s Kovalivka uchasnik bojovih dij u DSV Kurachenko Ganna Yegorivna 1927 r n persha zhinka traktoristka Kovalivki narodilasya zhila i pracyuvala vse zhittya u Kovalivci Nagorodzheni ordenom trudovoyi slavi III stupenya Kolomiyec Mariya IvanivnaPrimitkiOpisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 125 253 Spiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih dѣl XXXIII Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih dѣl Obrabotan sostoyashim pri Komitetѣ N Shtiglicom Sanktpeterburg 1862 S 64 V G Korolenko Listi nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 2012 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Redkol Bilous G P Bilousko O A Gudim V V ta in uporyad Vasilyeva Yu O Zhuk V N Korotenko V V ta in Vid druge pererob i dop Poltava TOV ASMI 2012 S 71 PosilannyaPogoda v seli Kovalivka 19 Grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi