Ковальов Володимир Ілліч

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальов.

Ковальов Володимир Ілліч — радянський, український кінооператор і телережисер. Заслужений діяч мистецтв України 2012.

Ковальов Володимир Ілліч
Народився	29 липня 1940(1940-07-29) (84 роки)
Діяльність	актор
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка кінематографістів України
Нагороди та премії

Народ. 29 липня 1940 р. Закінчив (1960) та операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1973). Працює на Одеському телебаченні.

Зняв стрічки: «Місто підіймає вітрила» (1965, у співавт.), «Грань чистоти» (1973), «Народний депутат» (1974), «Коли друзі зустрічаються» (1975, у співавт.), «Квітни, Молдавія» (1976), «Бригадир» (1977, Диплом «Кришталевий кубок» Республіканського телефестивалю, Київ), «І берег, і море» (1978, Диплом Республіканського фестивалю, Київ), «Пядь землі» (1978), «Марсель, здрастуй» (1979, авт. фільму), «Марія» (1980), «Здрастуй, море дружелюбства» (1979, спільно з Болгарським телебаченням, співреж., опер.), «Про тканеву терапію» (1983, реж. і опер.), «П'ятнадцятирічні капітани» (1984, реж. і опер.), «Дванадцятий голова» (1985, реж. і опер.), «Батьківський дім», «Ваш лист», «Дівчатка, хлопчаки і кіно», «У джерел професії», «Де знайти жениха» (1986), «Грамота зобов'язує», «Факти і цифри», «Біліє парус одинокий» (авт.-оп.), «Одеський меридіан комети Галлея» (авт.-оп.), «Кінопорту — бути!» (1987, авт.-оп.) та ін.

Член Національних спілок журналістів і кінематографістів України.

Примітки

1. Указ президента України № 376/2012 Про відзначення державними нагородами України (6 червня 2012 року)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

]