Іва́н Володи́мирович Ковальо́в (нар. 15 червня 1901, слобода Бєлогор'є Павловського повіту Воронезької губернії, тепер село Павловського району Воронезької області, Російська Федерація — 29 травня 1993, Москва) — радянський діяч, міністр шляхів сполучення СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Генерал-лейтенант технічних військ. Доктор військових наук (1967), професор (1969).
Ковальов Іван Володимирович | |
---|---|
Народився | 28 червня 1901 Білогір'я, Павловський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія |
Помер | 28 травня 1993 (91 рік) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР[1] |
Діяльність | державний діяч, офіцер, науковець, викладач університету |
Галузь | транспортування[1] |
Alma mater | d |
Науковий ступінь | доктор військових наук |
Вчене звання | професор |
Знання мов | російська[1] |
Заклад | d, Міністерство шляхів сполучення СРСР[d], d і d |
Учасник | німецько-радянська війна |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Партія | КПРС |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився у селянській родині. Після закінчення в 1913 році початкової школи працював у сільському господарстві батька.
З березня 1919 року — в Червоній армії, червоноармієць-розвідник 31-го Туркестанського артилерійського дивізіону, 3-го і 112-го батальйонів Всеросійської надзвичайної комісії. Учасник бойових дій на Південному фронті. У 1921 — 1922 р. — курсант військово-залізничної школи техніків у місті Воронежі.
У 1922 — 1923 р. — запасний агент, помічник начальника станції 10-го залізничного полку, потім батальйону Кавказької армії. У 1923 — 1925 р. — політичний керівник роти 13-го Воронезького залізничного батальйону, потім 7-го Козловського залізничного полку.
У 1925 — 1926 р. — слухач Курсів удосконалення командного складу в місті Ленінграді.
У 1926 — 1930 р. — командир взводу, командир-політичний керівник роти 7-го залізничного полку в місті Козлові.
У 1930 — 1935 р. — слухач Військово-транспортної академії РСЧА імені Лазаря Мойсейовича Кагановича.
У 1935 — 1936 р. — старший інспектор Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС) СРСР. У січні — липні 1936 р. — начальник контрольно-інспекторської групи при управління Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці. У серпні 1936 — квітні 1937 р. — начальник контрольно-інспекторської групи при управління Південно-Уральської залізниці. У квітні — листопаді 1937 р. — дорожний інспектор НКШС СРСР з безпеки руху на Омській залізниці.
У 1937 — 1939 р. — начальник управління Західної залізниці у місті Смоленську.
У 1939 — 1940 р. — начальник Центрального військового відділу, член колегії НКШС СРСР. У 1940 — 1941 р. — начальник управління доріг Північно-Західного напрямку.
У травні — липні 1941 р. — заступник народного комісара державного контролю СРСР з питань залізничного транспорту.
З липня 1941 року — в РСЧА: у 1941 — 1943 р. — начальник Управління військових сполучень; у 1943 — 1944 р. — 1-й заступник начальника, а у 1944 році — начальник Центрального управління військових сполучень.
У грудні 1944 — червні 1948 р. — народний комісар (міністр) шляхів сполучення СРСР.
У 1948 — 1950 р. — Уповноважений Ради Міністрів СРСР. Працював головним радником при ЦК Комуністичної партії Китаю — керівником радянських військових спеціалістів у Китайській Народній Республіці.
У серпні 1950 — 1951 р. — начальник Донецького округу залізниць у місті Харкові.
У 1951 — 1957 р. — заступник міністра вугільної промисловості СРСР з транспорту.
У 1957 — 1960 р. — старший науковий співробітник Військово-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР. У 1960 — 1969 р. — старший викладач Військової академії Генерального штабу.
У 1969 — 1985 р. — старший науковий співробітник, завідувач лабораторії, головний дослідник Інституту світової економіки і міжнародних відносин Академії наук СРСР.
З вересня 1985 року — пенсіонер Міністерства оборони СРСР.
Похований у Москві на Троєкуровському цвинтарі.
Звання
- генерал-лейтенант технічних військ (1943)
Нагороди
- три ордени Леніна
- орден Жовтневої Революції
- три ордени Червоного Прапора
- орден Суворова 1-го ст.
- орден Кутузова 1-го ст. (3.08.1944)
- орден Вітчизняної війни 1-го ст.
- орден Червоної Зірки (1943)
- орден Трудового Червоного Прапора
- медалі
Література
- Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник /Сост. В. И. Ивкин. — М., 1999. (рос.)
- Всегда на передовой. Иван Ковалёв был первым министром путей сообщения СССР (рос.)
Радянські військові
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalov Iva n Volodi mirovich Kovalo v nar 15 chervnya 1901 19010615 sloboda Byelogor ye Pavlovskogo povitu Voronezkoyi guberniyi teper selo Pavlovskogo rajonu Voronezkoyi oblasti Rosijska Federaciya 29 travnya 1993 Moskva radyanskij diyach ministr shlyahiv spoluchennya SRSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi URSR 3 go sklikannya General lejtenant tehnichnih vijsk Doktor vijskovih nauk 1967 profesor 1969 Kovalov Ivan VolodimirovichNarodivsya28 chervnya 1901 1901 06 28 Bilogir ya Pavlovskij povit Voronezka guberniya Rosijska imperiyaPomer28 travnya 1993 1993 05 28 91 rik Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR 1 Diyalnistderzhavnij diyach oficer naukovec vikladach universitetuGaluztransportuvannya 1 Alma materdNaukovij stupindoktor vijskovih naukVchene zvannyaprofesorZnannya movrosijska 1 Zakladd Ministerstvo shlyahiv spoluchennya SRSR d d i dUchasniknimecko radyanska vijnaPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyageneral lejtenantPartiyaKPRSAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u selyanskij rodini Pislya zakinchennya v 1913 roci pochatkovoyi shkoli pracyuvav u silskomu gospodarstvi batka Z bereznya 1919 roku v Chervonij armiyi chervonoarmiyec rozvidnik 31 go Turkestanskogo artilerijskogo divizionu 3 go i 112 go bataljoniv Vserosijskoyi nadzvichajnoyi komisiyi Uchasnik bojovih dij na Pivdennomu fronti U 1921 1922 r kursant vijskovo zaliznichnoyi shkoli tehnikiv u misti Voronezhi Chlen RKP b z 1922 roku U 1922 1923 r zapasnij agent pomichnik nachalnika stanciyi 10 go zaliznichnogo polku potim bataljonu Kavkazkoyi armiyi U 1923 1925 r politichnij kerivnik roti 13 go Voronezkogo zaliznichnogo bataljonu potim 7 go Kozlovskogo zaliznichnogo polku U 1925 1926 r sluhach Kursiv udoskonalennya komandnogo skladu v misti Leningradi U 1926 1930 r komandir vzvodu komandir politichnij kerivnik roti 7 go zaliznichnogo polku v misti Kozlovi U 1930 1935 r sluhach Vijskovo transportnoyi akademiyi RSChA imeni Lazarya Mojsejovicha Kaganovicha U 1935 1936 r starshij inspektor Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchennya NKShS SRSR U sichni lipni 1936 r nachalnik kontrolno inspektorskoyi grupi pri upravlinnya Moskovsko Bilorusko Baltijskoyi zaliznici U serpni 1936 kvitni 1937 r nachalnik kontrolno inspektorskoyi grupi pri upravlinnya Pivdenno Uralskoyi zaliznici U kvitni listopadi 1937 r dorozhnij inspektor NKShS SRSR z bezpeki ruhu na Omskij zaliznici U 1937 1939 r nachalnik upravlinnya Zahidnoyi zaliznici u misti Smolensku U 1939 1940 r nachalnik Centralnogo vijskovogo viddilu chlen kolegiyi NKShS SRSR U 1940 1941 r nachalnik upravlinnya dorig Pivnichno Zahidnogo napryamku U travni lipni 1941 r zastupnik narodnogo komisara derzhavnogo kontrolyu SRSR z pitan zaliznichnogo transportu Z lipnya 1941 roku v RSChA u 1941 1943 r nachalnik Upravlinnya vijskovih spoluchen u 1943 1944 r 1 j zastupnik nachalnika a u 1944 roci nachalnik Centralnogo upravlinnya vijskovih spoluchen U grudni 1944 chervni 1948 r narodnij komisar ministr shlyahiv spoluchennya SRSR U 1948 1950 r Upovnovazhenij Radi Ministriv SRSR Pracyuvav golovnim radnikom pri CK Komunistichnoyi partiyi Kitayu kerivnikom radyanskih vijskovih specialistiv u Kitajskij Narodnij Respublici U serpni 1950 1951 r nachalnik Doneckogo okrugu zaliznic u misti Harkovi U 1951 1957 r zastupnik ministra vugilnoyi promislovosti SRSR z transportu U 1957 1960 r starshij naukovij spivrobitnik Vijskovo naukovogo upravlinnya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR U 1960 1969 r starshij vikladach Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu U 1969 1985 r starshij naukovij spivrobitnik zaviduvach laboratoriyi golovnij doslidnik Institutu svitovoyi ekonomiki i mizhnarodnih vidnosin Akademiyi nauk SRSR Z veresnya 1985 roku pensioner Ministerstva oboroni SRSR Pohovanij u Moskvi na Troyekurovskomu cvintari Zvannyageneral lejtenant tehnichnih vijsk 1943 Nagoroditri ordeni Lenina orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi tri ordeni Chervonogo Prapora orden Suvorova 1 go st orden Kutuzova 1 go st 3 08 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go st orden Chervonoyi Zirki 1943 orden Trudovogo Chervonogo Prapora medaliLiteraturaGosudarstvennaya vlast SSSR Vysshie organy vlasti i upravleniya i ih rukovoditeli 1923 1991 gg Istoriko biograficheskij spravochnik Sost V I Ivkin M 1999 ros Vsegda na peredovoj Ivan Kovalyov byl pervym ministrom putej soobsheniya SSSR ros Radyanski vijskovi VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919