Князівський палац (терем) — пам'ятка давньоруської архітектури ХІІ століття на Старому замку в місті Гродно, нині Гродненської області Республіки Білорусь. Належить до Гродненської школи зодчества. До нашого часу збереглися залишки палацу.
Князівський палац | |
Країна | Білорусь |
---|---|
Адміністративна одиниця | Гродно |
Статус спадщини | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
Князівський палац у Вікісховищі |
Координати: 53°40′37″ пн. ш. 23°49′20″ сх. д. / 53.67711100002777158° пн. ш. 23.82247200002777987° сх. д.
Опис
На південному краю дитинця стародавнього Гродно в 1932 р. Ю. Ядковським були розкопані руїни стародавньої споруди. Від неї збереглася лише північна частина, оскільки з півдня стіни будівлі були знищені при зведенні замку Баторія. Північна стіна будівлі вціліла на всю довжину (9.72 м) і на висоту до 2 м. Посередині північної стіни розташований вхідний отвір шириною 1.63 м. Західна частина будівлі являє собою приміщення, що має зсередини довжину із заходу на схід 6.5 м; поперечний розмір невідомий. По боках входу в цьому приміщенні знаходяться ніші шириною близько 1 м, висотою 1.85 м, які були перекриті арковими перемичками. Такі ж 2 ніші знаходилися у західній стіні. У східній частині будівлі цегляна стіна виділяє вузьке приміщення (внутрішній його розмір по північній стіні 0.83 м), розділене прорізом на 2 частини. Товщина стін різна: західної і північної 1.12-1.17 м, східної всього 0.6 м, проміжної, між великим і малим приміщеннями, 0.74 м.
Будівля складена з цегли в рівношаровій техніці. Розмір цегли 4-5х18-20х29.5-31 см, товщина швів 2-2.5 см. Розчин з невеликою кількістю цем'янки. На торцях цегли зустрічаються знаки. Із зовнішнього боку будівлі в кладку вкладені у вигляді горизонтальних смуг майже необроблені валуни. Фундамент — 1 ряд валунів, під якими лежить шар битої цегли і шматочків вапна. Глибина фундаменту лише близько 35 см; він врізаний в культурний шар XII ст. При розкопках будівлі були знайдені полив'яні керамічні плитки (в тому числі фігурні), злитки олова, яке розплавилося, і злитки листового олова (ймовірно, свинцю від покрівлі), а також численні побутові предмети XII ст.
Трохи пізніше з боків входу зовні до будівлі були прибудовані 2 фланкуючі вхід стінки, а в другій половині XIII або в XIV ст. сам вхід вичинений брусковою цеглою.
М. М. Воронін інтерпретував розкопану будівлю як фортечну вежу, яка можливо поєднувала бойові і житлові функції. Більш ймовірне припущення Ю. Ядковського, що це терем — парадна частина княжого палацу. Дата спорудження —- друга половина XII ст.
Галерея
- Фрагменти князівського терему. 1930-ті рр.
- Фрагменти князівського палацу. 1930-ті рр.
- Фрагменти князівського терему. 2011 р.
- Фрагменти князівського палацу. 2012 р.
- Фрагменти князівського терему. 2012 р.
Примітки
- Раппопорт, 1982, с. 102..
Література
- Раппопорт П. А. . Русская архитектура X-XIII вв.: Каталог памятников. — Ленинград : Наука, 1982. — 136 с. — (Археология СССР. Свод археологических источников. Выпуск Е1-47) (біл.)
- Воронин Н. Н. Древнее Гродно. — Москва, 1954. — Т. III. — (Материалы и исследования по археологии СССР. № 31. Материалы и исследования по археологии древнерусских городов.).
- Jodkowski J. О znakach па cegle «teremu» ksiąźęcego w Grodnie // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. Kraków, 1933, t. 15.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyazivskij palac terem pam yatka davnoruskoyi arhitekturi HII stolittya na Staromu zamku v misti Grodno nini Grodnenskoyi oblasti Respubliki Bilorus Nalezhit do Grodnenskoyi shkoli zodchestva Do nashogo chasu zbereglisya zalishki palacu Knyazivskij palac Krayina Bilorus Administrativna odinicyaGrodno Status spadshiniDerzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus Knyazivskij palac u Vikishovishi Koordinati 53 40 37 pn sh 23 49 20 sh d 53 67711100002777158 pn sh 23 82247200002777987 sh d 53 67711100002777158 23 82247200002777987OpisNa pivdennomu krayu ditincya starodavnogo Grodno v 1932 r Yu Yadkovskim buli rozkopani ruyini starodavnoyi sporudi Vid neyi zbereglasya lishe pivnichna chastina oskilki z pivdnya stini budivli buli znisheni pri zvedenni zamku Batoriya Pivnichna stina budivli vcilila na vsyu dovzhinu 9 72 m i na visotu do 2 m Poseredini pivnichnoyi stini roztashovanij vhidnij otvir shirinoyu 1 63 m Zahidna chastina budivli yavlyaye soboyu primishennya sho maye zseredini dovzhinu iz zahodu na shid 6 5 m poperechnij rozmir nevidomij Po bokah vhodu v comu primishenni znahodyatsya nishi shirinoyu blizko 1 m visotoyu 1 85 m yaki buli perekriti arkovimi peremichkami Taki zh 2 nishi znahodilisya u zahidnij stini U shidnij chastini budivli ceglyana stina vidilyaye vuzke primishennya vnutrishnij jogo rozmir po pivnichnij stini 0 83 m rozdilene prorizom na 2 chastini Tovshina stin rizna zahidnoyi i pivnichnoyi 1 12 1 17 m shidnoyi vsogo 0 6 m promizhnoyi mizh velikim i malim primishennyami 0 74 m Budivlya skladena z cegli v rivnosharovij tehnici Rozmir cegli 4 5h18 20h29 5 31 sm tovshina shviv 2 2 5 sm Rozchin z nevelikoyu kilkistyu cem yanki Na torcyah cegli zustrichayutsya znaki Iz zovnishnogo boku budivli v kladku vkladeni u viglyadi gorizontalnih smug majzhe neobrobleni valuni Fundament 1 ryad valuniv pid yakimi lezhit shar bitoyi cegli i shmatochkiv vapna Glibina fundamentu lishe blizko 35 sm vin vrizanij v kulturnij shar XII st Pri rozkopkah budivli buli znajdeni poliv yani keramichni plitki v tomu chisli figurni zlitki olova yake rozplavilosya i zlitki listovogo olova jmovirno svincyu vid pokrivli a takozh chislenni pobutovi predmeti XII st Trohi piznishe z bokiv vhodu zovni do budivli buli pribudovani 2 flankuyuchi vhid stinki a v drugij polovini XIII abo v XIV st sam vhid vichinenij bruskovoyu cegloyu M M Voronin interpretuvav rozkopanu budivlyu yak fortechnu vezhu yaka mozhlivo poyednuvala bojovi i zhitlovi funkciyi Bilsh jmovirne pripushennya Yu Yadkovskogo sho ce terem paradna chastina knyazhogo palacu Data sporudzhennya druga polovina XII st GalereyaFragmenti knyazivskogo teremu 1930 ti rr Fragmenti knyazivskogo palacu 1930 ti rr Fragmenti knyazivskogo teremu 2011 r Fragmenti knyazivskogo palacu 2012 r Fragmenti knyazivskogo teremu 2012 r PrimitkiRappoport 1982 s 102 LiteraturaRappoport P A Russkaya arhitektura X XIII vv Katalog pamyatnikov Leningrad Nauka 1982 136 s Arheologiya SSSR Svod arheologicheskih istochnikov Vypusk E1 47 bil Voronin N N Drevnee Grodno Moskva 1954 T III Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 31 Materialy i issledovaniya po arheologii drevnerusskih gorodov Jodkowski J O znakach pa cegle teremu ksiazecego w Grodnie Wiadomosci numizmatyczno archeologiczne Krakow 1933 t 15