Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кня́жий з'ї́зд, снем (прасл. снемъ) — колегіальний орган влади в Київській Русі, скликалися великим князем київським без визначеної періодичності, не мали виразних організаційно-правових форм та реального владного впливу.
Кня́жі з'ї́зди були зборами удільних князів Київської держави, які не робили нічого для когось ,а саме для васальної залежності від великого князя Київського. З'їзди вирішували найважливіші військові справи, погоджували міжусобні суперечки тощо. Головував на з'їзді великий князь Київський.
Вони відбивали поступову втрату влади великим київським князем і посилення впливу на державне управління місцевих феодалів. Головними дійовими особами на княжих з'їздах були удільні князі, яких супроводжували «брати» (найближчі однодумці), «сини» (васали), «думці» (члени боярської ради), церковні служителі.
Скликалися княжі з'їзди великим князем Київським досить рідко, їхній вплив був номінальний. Деякі з княжих з'їздів увійшли до історії вітчизняного правознавства і державотворення як своєрідний рух за відповідність нових законів звичаєвому праву («правді батьків»), сприяли розвитку правничої думки і державного будівництва. За доби перебування на київському престолі Володимира Мономаха на княжому з'їзді у 1115 відбулася дискусія щодо форм державного правління між прихильниками централізації і прибічниками поліцентралізації руських земель. Внаслідок перемоги останніх Київська Русь вступила у період феодальної роздробленості та дедалі більшої втрати влади великим Київським князем. Після смерті Ізяслава II Мстиславича в 1154 році до монгольської навали в 1240 у Києві змінилося 47 князів, 35 з яких перебували при владі менше року. На княжому з'їзді 1167 князі обговорювали засоби охорони торгових шляхів та купецьких караванів, 1223 — надання допомоги половцям у їх боротьбі з кочовиками. Важливою функцією княжих з'їздів, крім воєнно-стратегічних питань, законодавства, відносин з іноземними державами, державного устрою та суспільної організації, було надання дозволу на «вокнязіння», добровільну відмову від престолу, обмін княжими столами. Рішення з цих питань часто містили посилання на неписану конституцію — «правду батьків», підкреслювали необхідність її неухильного дотримання.
Найвідоміші з'їзди
- Вишгородський з'їзд 1072, на якому Ізяслав І, Святослав II та Всеволод І Ярославичі значно доповнили «Правду Ярослава» «Правдою Ярославичів»;
- Любецький з'їзд 1097, на якому за ініціативою Володимира II Мономаха ліквідував принцип сеньйорату і затвердив право всіх князів на землю спільного батька, було домовлено про припинення міжусобиць і схвалено право князів на успадковану землю;
- Витечівський з'їзд 1100, під час якого обговорювалося питання про припинення міжусобиць з метою згуртування сил для спільної боротьби проти половців;
- Долобський з'їзд 1103, в ході якого переяславський князь Володимир Мономах переконав учасників з'їзду у необхідності спільного походу проти половців.
- Київський з'їзд князів 1223 на якому вирішувались питання протидії монголо-татарській загрозі у союзі з половцями.
- Дмитровський з'їзд 1301— з'їзд князів Північно-Східної Русі покликаний припинити усобиці.
Див. також
Примітки
- Вілкул Т. Л. Снем [ 18 Лютого 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 682. — .
Джерела та література
- О. М. Мироненко. Княжі з'їзди [ 13 Квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 367. — .
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Греков Б. Д. Київ. Русь. К., 1951;
- Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. К.. 1918;
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. — К.: Генеза, 1993. [ 10 Квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв. М., 1982;
- Рубінштейн Н. Л. Нарис історії Київської Русі. X.—О., 1930;
- Юшков С. В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. М., 1949;
Посилання
- Княжі з'їзди (снеми) [ 18 Березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Снеми // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1784. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knya zhij z yi zd snem prasl snem kolegialnij organ vladi v Kiyivskij Rusi sklikalisya velikim knyazem kiyivskim bez viznachenoyi periodichnosti ne mali viraznih organizacijno pravovih form ta realnogo vladnogo vplivu Z yizd knyaziv v Uvetichah Kartina Dolobskij z yizd knyaziv pobachennya knyazya Volodimira Monomaha z knyazem Svyatopolkom Knya zhi z yi zdi buli zborami udilnih knyaziv Kiyivskoyi derzhavi yaki ne robili nichogo dlya kogos a same dlya vasalnoyi zalezhnosti vid velikogo knyazya Kiyivskogo Z yizdi virishuvali najvazhlivishi vijskovi spravi pogodzhuvali mizhusobni superechki tosho Golovuvav na z yizdi velikij knyaz Kiyivskij Voni vidbivali postupovu vtratu vladi velikim kiyivskim knyazem i posilennya vplivu na derzhavne upravlinnya miscevih feodaliv Golovnimi dijovimi osobami na knyazhih z yizdah buli udilni knyazi yakih suprovodzhuvali brati najblizhchi odnodumci sini vasali dumci chleni boyarskoyi radi cerkovni sluzhiteli Sklikalisya knyazhi z yizdi velikim knyazem Kiyivskim dosit ridko yihnij vpliv buv nominalnij Deyaki z knyazhih z yizdiv uvijshli do istoriyi vitchiznyanogo pravoznavstva i derzhavotvorennya yak svoyeridnij ruh za vidpovidnist novih zakoniv zvichayevomu pravu pravdi batkiv spriyali rozvitku pravnichoyi dumki i derzhavnogo budivnictva Za dobi perebuvannya na kiyivskomu prestoli Volodimira Monomaha na knyazhomu z yizdi u 1115 vidbulasya diskusiya shodo form derzhavnogo pravlinnya mizh prihilnikami centralizaciyi i pribichnikami policentralizaciyi ruskih zemel Vnaslidok peremogi ostannih Kiyivska Rus vstupila u period feodalnoyi rozdroblenosti ta dedali bilshoyi vtrati vladi velikim Kiyivskim knyazem Pislya smerti Izyaslava II Mstislavicha v 1154 roci do mongolskoyi navali v 1240 u Kiyevi zminilosya 47 knyaziv 35 z yakih perebuvali pri vladi menshe roku Na knyazhomu z yizdi 1167 knyazi obgovoryuvali zasobi ohoroni torgovih shlyahiv ta kupeckih karavaniv 1223 nadannya dopomogi polovcyam u yih borotbi z kochovikami Vazhlivoyu funkciyeyu knyazhih z yizdiv krim voyenno strategichnih pitan zakonodavstva vidnosin z inozemnimi derzhavami derzhavnogo ustroyu ta suspilnoyi organizaciyi bulo nadannya dozvolu na voknyazinnya dobrovilnu vidmovu vid prestolu obmin knyazhimi stolami Rishennya z cih pitan chasto mistili posilannya na nepisanu konstituciyu pravdu batkiv pidkreslyuvali neobhidnist yiyi neuhilnogo dotrimannya Najvidomishi z yizdiVishgorodskij z yizd 1072 na yakomu Izyaslav I Svyatoslav II ta Vsevolod I Yaroslavichi znachno dopovnili Pravdu Yaroslava Pravdoyu Yaroslavichiv Lyubeckij z yizd 1097 na yakomu za iniciativoyu Volodimira II Monomaha likviduvav princip senjoratu i zatverdiv pravo vsih knyaziv na zemlyu spilnogo batka bulo domovleno pro pripinennya mizhusobic i shvaleno pravo knyaziv na uspadkovanu zemlyu Vitechivskij z yizd 1100 pid chas yakogo obgovoryuvalosya pitannya pro pripinennya mizhusobic z metoyu zgurtuvannya sil dlya spilnoyi borotbi proti polovciv Dolobskij z yizd 1103 v hodi yakogo pereyaslavskij knyaz Volodimir Monomah perekonav uchasnikiv z yizdu u neobhidnosti spilnogo pohodu proti polovciv Kiyivskij z yizd knyaziv 1223 na yakomu virishuvalis pitannya protidiyi mongolo tatarskij zagrozi u soyuzi z polovcyami Dmitrovskij z yizd 1301 z yizd knyaziv Pivnichno Shidnoyi Rusi poklikanij pripiniti usobici Div takozhRozpad Kiyivskoyi RusiPrimitkiVilkul T L Snem 18 Lyutogo 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 682 ISBN 978 966 00 1290 5 Dzherela ta literaturaO M Mironenko Knyazhi z yizdi 13 Kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 367 ISBN 978 966 00 0692 8 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Grekov B D Kiyiv Rus K 1951 Grushevskij M S Ilyustrovana istoriya Ukrayini K 1918 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 Kvitnya 2009 u Wayback Machine Rybakov B A Kievskaya Rus i russkie knyazhestva XII XIII vv M 1982 Rubinshtejn N L Naris istoriyi Kiyivskoyi Rusi X O 1930 Yushkov S V Obshestvenno politicheskij stroj i pravo Kievskogo gosudarstva M 1949 PosilannyaKnyazhi z yizdi snemi 18 Bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Snemi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1784 1000 ekz