Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кня́жичі — село в Україні, у Свеській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 477 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Княжицька сільська рада.
| село Княжичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Свеська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 477 |
| Поштовий індекс | 41244 |
| Телефонний код | +380 5456 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°53′22″ пн. ш. 34°03′14″ сх. д. / 51.88944° пн. ш. 34.05389° сх. д.Координати: 51°53′22″ пн. ш. 34°03′14″ сх. д. / 51.88944° пн. ш. 34.05389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 161 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41226, Сумська обл., Шосткинський р-н, с-ще Свеса, вул. Грушевського, буд. 31 |
| Карта | |
  Княжичі | |
 Княжичі | |
| Мапа | |
| | |
Після ліквідації Ямпільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району.
Географія
Село Княжичі знаходиться на березі річки Свіса (в основному на лівому березі), вище за течією на відстані 3 км розташоване село Пустогород, нижче за течією примикає село Гирине. На річці велика загата.
Село розташоване за 9 км від найближчої залізничної станції Есмань. Славиться найбільшим у колишньому Ямпільському районі ставком площею 87 га. Є корисні копалини: торф, глина червона та біла.
Історія
Село Княжичі, за припущеннями істориків, виникло ще за часів Київської Русі. Назва села підказує, що воно було, скоріш за все, заміським господарським маєтком глухівського князя. Місто Глухів вперше згадується в Іпатіївському літопису під 1152 р., як місто Чернігівського князівства. З другої половини ХІІІ ст. місто було центром Глухівського князівства. Можемо припустити, що село Княжичі могло виникнути близько 1200 року. Поблизу села були знайдені предмети часів Київської Русі. В 1239 році Глухів був захоплений монголо-татарами, але не був зруйнований. Князь Семен Михайлович, третій син чернігівського князя Михайла, залишився власником Глухова та Новосиля. Його потомки володіли Глуховом до 1350 року доки Глухівщина не підпала під владу Великого князівства Литовського.
У 1352 році на території нашого краю набула поширення епідемія чуми. Вимирали люди цілими селами. Край став безлюдним. Під владою Литви Глухівське князівство проіснувало до поч. XV ст., але ніяких документальних згадок навіть про місто Глухів за цей час не збереглося.
У 1503 році московський князь Іван ІІІ відвоював у Литовської держави землі Чернігово-Сіверщини і таким чином наш край потрапив під владу Москви. У 1619 році за Деулинським перемир’ям землі від Чернігова до Глухова відійшли під владу Польської держави. Тут у 1635 році було утворено Чернігівське воєводство. В цей час розвиваються господарські зв’язки українських земель з сусідніми країнами. Важливим торговельним шляхом був шлях з Києва до Москви, який проходив через міста Ніжин, Батурин, Глухів. Наш край знаходиться на цьому важливому шляху. Між Польщею та Московською державою кордон було остаточно встановлено у 1644-1645 рр. Село Княжичі опинилось поблизу кордону з Московією. Ця межа по р. Клевень до с. Сопич, потім на північ до р. Івотки збереглася в основному до нашого часу. За часів польської влади землі нашого краю частково переходять польським панам. Так села Гирине, Сварково та деякі інші належало польському шляхтичу Пісочинському, а с. Пустогород – Миховському. Княжичі залишилось вільним селом, а з часів гетьмана Б. Хмельницького було під правлінням сотника глухівської сотні Ніжинського полку.
У 1684 році ще за часів гетьмана Самойловича царською грамотою Яків Жураковський отримав у володіння млин в с. Гирине на р. Свесі і при тому млині десять дворів. 17 грудня 1710 року гетьман Скоропадський видав універсал в якому закріпив за сином Якова генеральним осавулом Василем Жураковським серед інших маєтностей і ці володіння під селом Княжичі («особливо на мелницу о двохъ колесахъ мучнихъ, а третемъ ступномъ подъ селомъ Княжичамы, з гаями и сѣножатми стоящіи»). Згодом В.Жураковський докупив собі ще землі в Княжичах і збудував там хутір (більше десяти хат). 15 січня 1714 року гетьман універсалом підтверджує володіння В. Жураковського, у тому числі і в с. Княжичі. 2 грудня 1720 року Скоропадський своїм універсалом передає йому у повне володіння все село Княжичі разом з селянами, які там проживали, а 31 березня 1721 році Петро І жалуваною грамотою закріпив всі маєтності Василя Жураковського.
- 30 травня 1723 р. Василю Жураковському та генеральному бунчужному Якову Лизогубу було доручено «правленіе Малороссійское» від наказного гетьмана Павла Полуботка. В січні 1724 р. В. Жураковський був заарештований бригадиром Румянцевим в справі Полуботка і відправлений до Петербурга, де знаходився під арештом цілий рік. Звільнений після смерті Петра І з наказом жити в Петербурзі. Потім мешкав в Москві (з 1727) під наглядом. На початку 1728 р. був відпущений на батьківщину.
- У 1730 р. В.Жураковський помер. Село Княжичі відійшло Василевій донці Феодосії, яка була дружиною Григорія Кулябки. У 1731 р. Гаврило Жураковський (мабуть якийсь родич) захопив її спадковий гай. За даними 1736 року у Княжичах проживало 36 козаків та 23 посполитих селянина. В тому ж 1736 році Григорій Кулябка помер, а в наступному померла і Феодосія. Маєтність у Княжичах перейшла малолітнім донькам Григорія та Феодосії – Ганні та Тетяні.
- У щоденнику Я.Марковича зятя П. Полуботка під 1738 роком записано таке:
11 серпня був перший мороз. 31 серпня – «моровая язва» проявилась за селом Княжичі в хуторі якогось Степаненка. 24 вересня – від великої посухи обміліла річка Клевень, зупинились млини. Навіть старі люди не пам’ятають щоб таке колись було.
- У жовтні Маркович писав, що глухівський отаман збирав до 400 чоловік по навколишніх селах для створення варти навколо сіл Княжичі та Гирине, де з’явилась «морова язва».
- «Моровою язвою» називали інфекційну хворобу – чуму. Про цю «моровую язву» піклувалася навіть цариця Анна Іванівна. Вона вже 21 серпня 1738 року з Глухова одержала донесення про «морову язву» на хуторі Степаненка. Їй повідомляли, що живих людей з хутора вивели в пусте місце, а хутір разом з домашніми тваринами спалили. Навколо небезпечних місць були поставлена варта для пропуску людей. Вона наказала «къ препятствованию расширенія той опасной болѣзни всѣ удобь-вымышленные способы применять».
- Своїм указом від З жовтня 1738 року цариця дала розпорядження генерал-фельдмаршалу Мініху створити застави для забезпечення кур’єрів, які перевозять пошту. Кур’єри повинні були оминати небезпечні місця і навіть Глухів, листи переписувати і передавати їх на списі через полум’я або стрілою.
Можливо ще за часів Якова Жураковського (на межі XVII-XVIII століть) у с. Княжичі була збудована дерев’яна церква Святого великомученика Димитрія. У 1745 р. священик та прихожани цього храму писали: «приходская церковь, чрезъ многія лѣта стоячи, безъ поновленія, обветшала, подвалины подгнили и кришка, за тѣм подъ часъ дождеваго ліяния и течь имѣется».
- У першій чверті XIX ст.. землевласником в с. Княжичі був Василь Артемійович Лашкевич, підпоручик. Разом з братом Степаном володів в селах Полковнича Слобода, Щебри і Княжичі Глухівського повіту та в селі Суходолі Стародубського повіту 350 селянами. В.А.Лашкевич в 1821-1828 рр. збудував кам’яну Воскресенську церкву, бо на той час стара дерев’яна церква Святого великомученика Димитрія вже була в дуже поганому стані. В селі продовжували відмічати храмове свято на Димитрія 8 листопада. Помер В.А. Лашкевич в 1829 р. і був похований в Воскресенській церкві напроти олтаря. На могильній плиті було написано: «Строитель Св. храма сего Подпоручикъ Василій Артемиевичъ Лашкевичъ, родился 1754 года Февраля 3 дня, умеръ 1829 г. 25 Іюля. Всей жизни его было семьдесят пять лѣтъ пять мѣсяцевъ и двадцать два дня; погребенъ против алтаря, здѣсь и гробница его. Любопытствующій, помолиси объ немъ, да причтетъ его Господь къ лику избранныхъ своихъ». Поміщик власної сім’ї не мав і його маєтності перейшли у спадок його двоюрідній внучатій племінниці Анастасії Іванівні Лашкевич, яка вийшла заміж за Дмитра Федоровича Красовського. Нові власники оселились в селі Степанівка поблизу Княжич.
- У 1859 році проживало в селі 968 чол.
Сьогодення
На території сільської ради працює фермерське селянське господарство «Некрасівське» та ТОВ «Нива». На території села працює Княжицька ЗОШ І-ІІІ ст., ФАП, будинок культури, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, поштове відділення.
Відомі люди
- Сагайдачний Павло Порфирович — командир відділення розвідки 314-го артилерійського полку 149-ї Новгород-Волинської Червонопрапорної стрілецької дивізії 3-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту. Генерал-майор. Герой Радянського Союзу.
- Смолічев Петро Іванович — український археолог.
- — знаменитий майстер на Тульському збройовому заводі
Посилання
- Погода в селі Княжичі [ 19 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.uamodna.com/articles/petro-smolichev-znyknennya-doslidnyka-dniprogesu/ [ 14 Січня 2018 у Wayback Machine.]?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knya zhichi selo v Ukrayini u Sveskij selishnij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 477 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Knyazhicka silska rada selo KnyazhichiKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Shostkinskij rajonGromada Sveska selishna gromadaOsnovni daniNaselennya 477Poshtovij indeks 41244Telefonnij kod 380 5456Geografichni daniGeografichni koordinati 51 53 22 pn sh 34 03 14 sh d 51 88944 pn sh 34 05389 sh d 51 88944 34 05389 Koordinati 51 53 22 pn sh 34 03 14 sh d 51 88944 pn sh 34 05389 sh d 51 88944 34 05389Serednya visota nad rivnem morya 161 mMisceva vladaAdresa radi 41226 Sumska obl Shostkinskij r n s she Svesa vul Grushevskogo bud 31KartaKnyazhichiKnyazhichiMapa Knyazhichi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Knyazhichi Pislya likvidaciyi Yampilskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu GeografiyaSelo Knyazhichi znahoditsya na berezi richki Svisa v osnovnomu na livomu berezi vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Pustogorod nizhche za techiyeyu primikaye selo Girine Na richci velika zagata Selo roztashovane za 9 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Esman Slavitsya najbilshim u kolishnomu Yampilskomu rajoni stavkom plosheyu 87 ga Ye korisni kopalini torf glina chervona ta bila IstoriyaSelo Knyazhichi za pripushennyami istorikiv viniklo she za chasiv Kiyivskoyi Rusi Nazva sela pidkazuye sho vono bulo skorish za vse zamiskim gospodarskim mayetkom gluhivskogo knyazya Misto Gluhiv vpershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisu pid 1152 r yak misto Chernigivskogo knyazivstva Z drugoyi polovini HIII st misto bulo centrom Gluhivskogo knyazivstva Mozhemo pripustiti sho selo Knyazhichi moglo viniknuti blizko 1200 roku Poblizu sela buli znajdeni predmeti chasiv Kiyivskoyi Rusi V 1239 roci Gluhiv buv zahoplenij mongolo tatarami ale ne buv zrujnovanij Knyaz Semen Mihajlovich tretij sin chernigivskogo knyazya Mihajla zalishivsya vlasnikom Gluhova ta Novosilya Jogo potomki volodili Gluhovom do 1350 roku doki Gluhivshina ne pidpala pid vladu Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1352 roci na teritoriyi nashogo krayu nabula poshirennya epidemiya chumi Vimirali lyudi cilimi selami Kraj stav bezlyudnim Pid vladoyu Litvi Gluhivske knyazivstvo proisnuvalo do poch XV st ale niyakih dokumentalnih zgadok navit pro misto Gluhiv za cej chas ne zbereglosya U 1503 roci moskovskij knyaz Ivan III vidvoyuvav u Litovskoyi derzhavi zemli Chernigovo Sivershini i takim chinom nash kraj potrapiv pid vladu Moskvi U 1619 roci za Deulinskim peremir yam zemli vid Chernigova do Gluhova vidijshli pid vladu Polskoyi derzhavi Tut u 1635 roci bulo utvoreno Chernigivske voyevodstvo V cej chas rozvivayutsya gospodarski zv yazki ukrayinskih zemel z susidnimi krayinami Vazhlivim torgovelnim shlyahom buv shlyah z Kiyeva do Moskvi yakij prohodiv cherez mista Nizhin Baturin Gluhiv Nash kraj znahoditsya na comu vazhlivomu shlyahu Mizh Polsheyu ta Moskovskoyu derzhavoyu kordon bulo ostatochno vstanovleno u 1644 1645 rr Selo Knyazhichi opinilos poblizu kordonu z Moskoviyeyu Cya mezha po r Kleven do s Sopich potim na pivnich do r Ivotki zbereglasya v osnovnomu do nashogo chasu Za chasiv polskoyi vladi zemli nashogo krayu chastkovo perehodyat polskim panam Tak sela Girine Svarkovo ta deyaki inshi nalezhalo polskomu shlyahtichu Pisochinskomu a s Pustogorod Mihovskomu Knyazhichi zalishilos vilnim selom a z chasiv getmana B Hmelnickogo bulo pid pravlinnyam sotnika gluhivskoyi sotni Nizhinskogo polku U 1684 roci she za chasiv getmana Samojlovicha carskoyu gramotoyu Yakiv Zhurakovskij otrimav u volodinnya mlin v s Girine na r Svesi i pri tomu mlini desyat dvoriv 17 grudnya 1710 roku getman Skoropadskij vidav universal v yakomu zakripiv za sinom Yakova generalnim osavulom Vasilem Zhurakovskim sered inshih mayetnostej i ci volodinnya pid selom Knyazhichi osoblivo na melnicu o dvoh kolesah muchnih a tretem stupnom pod selom Knyazhichamy z gayami i sѣnozhatmi stoyashii Zgodom V Zhurakovskij dokupiv sobi she zemli v Knyazhichah i zbuduvav tam hutir bilshe desyati hat 15 sichnya 1714 roku getman universalom pidtverdzhuye volodinnya V Zhurakovskogo u tomu chisli i v s Knyazhichi 2 grudnya 1720 roku Skoropadskij svoyim universalom peredaye jomu u povne volodinnya vse selo Knyazhichi razom z selyanami yaki tam prozhivali a 31 bereznya 1721 roci Petro I zhaluvanoyu gramotoyu zakripiv vsi mayetnosti Vasilya Zhurakovskogo 30 travnya 1723 r Vasilyu Zhurakovskomu ta generalnomu bunchuzhnomu Yakovu Lizogubu bulo dorucheno pravlenie Malorossijskoe vid nakaznogo getmana Pavla Polubotka V sichni 1724 r V Zhurakovskij buv zaareshtovanij brigadirom Rumyancevim v spravi Polubotka i vidpravlenij do Peterburga de znahodivsya pid areshtom cilij rik Zvilnenij pislya smerti Petra I z nakazom zhiti v Peterburzi Potim meshkav v Moskvi z 1727 pid naglyadom Na pochatku 1728 r buv vidpushenij na batkivshinu U 1730 r V Zhurakovskij pomer Selo Knyazhichi vidijshlo Vasilevij donci Feodosiyi yaka bula druzhinoyu Grigoriya Kulyabki U 1731 r Gavrilo Zhurakovskij mabut yakijs rodich zahopiv yiyi spadkovij gaj Za danimi 1736 roku u Knyazhichah prozhivalo 36 kozakiv ta 23 pospolitih selyanina V tomu zh 1736 roci Grigorij Kulyabka pomer a v nastupnomu pomerla i Feodosiya Mayetnist u Knyazhichah perejshla malolitnim donkam Grigoriya ta Feodosiyi Ganni ta Tetyani U shodenniku Ya Markovicha zyatya P Polubotka pid 1738 rokom zapisano take 11 serpnya buv pershij moroz 31 serpnya morovaya yazva proyavilas za selom Knyazhichi v hutori yakogos Stepanenka 24 veresnya vid velikoyi posuhi obmilila richka Kleven zupinilis mlini Navit stari lyudi ne pam yatayut shob take kolis bulo U zhovtni Markovich pisav sho gluhivskij otaman zbirav do 400 cholovik po navkolishnih selah dlya stvorennya varti navkolo sil Knyazhichi ta Girine de z yavilas morova yazva Morovoyu yazvoyu nazivali infekcijnu hvorobu chumu Pro cyu morovuyu yazvu pikluvalasya navit caricya Anna Ivanivna Vona vzhe 21 serpnya 1738 roku z Gluhova oderzhala donesennya pro morovu yazvu na hutori Stepanenka Yij povidomlyali sho zhivih lyudej z hutora viveli v puste misce a hutir razom z domashnimi tvarinami spalili Navkolo nebezpechnih misc buli postavlena varta dlya propusku lyudej Vona nakazala k prepyatstvovaniyu rasshireniya toj opasnoj bolѣzni vsѣ udob vymyshlennye sposoby primenyat Svoyim ukazom vid Z zhovtnya 1738 roku caricya dala rozporyadzhennya general feldmarshalu Minihu stvoriti zastavi dlya zabezpechennya kur yeriv yaki perevozyat poshtu Kur yeri povinni buli ominati nebezpechni miscya i navit Gluhiv listi perepisuvati i peredavati yih na spisi cherez polum ya abo striloyu Mozhlivo she za chasiv Yakova Zhurakovskogo na mezhi XVII XVIII stolit u s Knyazhichi bula zbudovana derev yana cerkva Svyatogo velikomuchenika Dimitriya U 1745 r svyashenik ta prihozhani cogo hramu pisali prihodskaya cerkov chrez mnogiya lѣta stoyachi bez ponovleniya obvetshala podvaliny podgnili i krishka za tѣm pod chas dozhdevago liyaniya i tech imѣetsya U pershij chverti XIX st zemlevlasnikom v s Knyazhichi buv Vasil Artemijovich Lashkevich pidporuchik Razom z bratom Stepanom volodiv v selah Polkovnicha Sloboda Shebri i Knyazhichi Gluhivskogo povitu ta v seli Suhodoli Starodubskogo povitu 350 selyanami V A Lashkevich v 1821 1828 rr zbuduvav kam yanu Voskresensku cerkvu bo na toj chas stara derev yana cerkva Svyatogo velikomuchenika Dimitriya vzhe bula v duzhe poganomu stani V seli prodovzhuvali vidmichati hramove svyato na Dimitriya 8 listopada Pomer V A Lashkevich v 1829 r i buv pohovanij v Voskresenskij cerkvi naproti oltarya Na mogilnij pliti bulo napisano Stroitel Sv hrama sego Podporuchik Vasilij Artemievich Lashkevich rodilsya 1754 goda Fevralya 3 dnya umer 1829 g 25 Iyulya Vsej zhizni ego bylo semdesyat pyat lѣt pyat mѣsyacev i dvadcat dva dnya pogreben protiv altarya zdѣs i grobnica ego Lyubopytstvuyushij pomolisi ob nem da prichtet ego Gospod k liku izbrannyh svoih Pomishik vlasnoyi sim yi ne mav i jogo mayetnosti perejshli u spadok jogo dvoyuridnij vnuchatij pleminnici Anastasiyi Ivanivni Lashkevich yaka vijshla zamizh za Dmitra Fedorovicha Krasovskogo Novi vlasniki oselilis v seli Stepanivka poblizu Knyazhich U 1859 roci prozhivalo v seli 968 chol SogodennyaNa teritoriyi silskoyi radi pracyuye fermerske selyanske gospodarstvo Nekrasivske ta TOV Niva Na teritoriyi sela pracyuye Knyazhicka ZOSh I III st FAP budinok kulturi bibliotechna filiya Yampilskoyi CBS poshtove viddilennya Vidomi lyudiSagajdachnij Pavlo Porfirovich komandir viddilennya rozvidki 314 go artilerijskogo polku 149 yi Novgorod Volinskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi 3 yi gvardijskoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu General major Geroj Radyanskogo Soyuzu Smolichev Petro Ivanovich ukrayinskij arheolog znamenitij majster na Tulskomu zbrojovomu zavodiPosilannyaPogoda v seli Knyazhichi 19 Grudnya 2011 u Wayback Machine http www uamodna com articles petro smolichev znyknennya doslidnyka dniprogesu 14 Sichnya 2018 u Wayback Machine ol