Клячаново — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Івановецької сільської громади.
село Клячаново | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Івановецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1475 |
Перша згадка | 1475 (549 років) |
Населення | 1905 |
Площа | 2,038 км² |
Густота населення | 934,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89623 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′54″ пн. ш. 22°40′01″ сх. д. / 48.46500° пн. ш. 22.66694° сх. д.Координати: 48°27′54″ пн. ш. 22°40′01″ сх. д. / 48.46500° пн. ш. 22.66694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 118 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Іванівці, вул. Миру, 15 |
Карта | |
Клячаново | |
Клячаново | |
Мапа | |
Назва
У 1995 р. назву села Клячанове було змінено на одну літеру. Припускають що назва села походить від слова «клячати» (ставати на коліна). Легенда пов'язує виникнення назви з моліннями людей навколішки за врожай, а ще сповіщає про церкву, яка колись запала під землю, і на її місці виникло озеро.
Археологія
На гребневидному підвищенні, відомому у населення під назвою Обуч, що із заходу примикає до гори Галиш — багатошарове поселення (епохи неоліту, бронзи, заліза). Тут же в кінці ХІХ столітті засвідчено кургану групу. На плато Пуларське — група курганів, що датувалася гальштатським часом. Один курган розкопаний братами Затлукал. Курган, досліджений на горі Обуч, в урочищі Могилки, віднесено до куштановицької культури.
В околицях Клячанового в різні часи виявлено шість бронзових скарбів і поодиноких предметів загальною кількістю 243 екземплярів. Бронзові речі датуються добою пізньої бронзи і раннього заліза.
Історія
Klacsanó вперше згадується в дипломі в 1475 році.
Колишнім власником села була родина Klacsanói Gallis. У 16 столітті його жителі прийняли реформацію.
У період Австро-Угорської імперії — село Мукачівського округу Березького комітату. Офіційна назва — Клячанов (угор. Klacsanó). Село мало свою символіку — печатку з зображенням руки, що тримає букову гілку з трьома листками (зразок печатки був офіційно затверджений Міністерством внутрішніх справ Королівства Угорщини 1904 року).
Костел
У 1688 році у с. Клячаново був побудований костьол, а церковну громаду заснували у 1870 році. Теперішній храм збудували пізніше.
Теперішній римсько-католицький храм був побудований у ХІХ столітті на місці зруйнованої середньовічної каплиці.
У 1947 р. головою сільської ради Локес П. Й. було подане прохання про об'єднання для здійснення релігійних обрядів та про реєстрацію даної релігійної спільноти і передачі для користування.
У 1960 році костьол було відібрано. Повернули його в напівзруйнованому стані.
За радянської влади костел закрили і хотіли використати його декілька разів не за призначенням: як склад хімікатів, для музею та сховища для вінків. Проте завдяки Єлизаветі Ковач, яка переховувала ключі від святині, дбала про зовнішній і внутрішній вигляд, використати храм не за призначенням так і не наважились.
25 грудня 1989 р. у м. Москві була зареєстрована релігійна спільнота римо-католицької церкви і передано у користування молитовну будівлю (костел) с. Клячаново, яка успішно функціонує і по сьогоднішній день.
Церковну громаду було наново засновано у 1990 році. У 90-х роках минулого століття було добудовано вхід, що збільшило площу будови, і храм знову отримав нове життя. Святиня була відреставрована завдяки о. Петру Жарковському і наново освячена єпископом Павлом Гніліцею, який для цього прибув із Риму, у 1991 році. З цього часу храм ремонтували, удосконалювали та прикрашали. Нове обладнання святилища костьолу у 2002 році виготовив з дерева різьбяр Петро Матл.
Церква Різдва пр. Богородиці, 1820.
У 1692 р. село було філією Іванівців, а в 1733 р. — філією Лохова, але вже мало власну дерев'яну церкву. Теперішню типову муровану церкву збудували на пагорбі Макош. Храм повернули греко-католикам, а неподалік, на цьому ж схилі стоїть маленька римо-католицька церква. Інша легенда розповідає про братів Маковеїв, яких мучили за Бога, а з кожної краплини їх крові розцвітав мак. Через це клячанівці вирішили збудувати турню церкви в формі стебла з маковою голівкою.
У 1992 р. церкву збільшили приблизно на 8 м, розбудувавши її в бік вівтаря. Будівельні роботи виконали Віллі Ліп та Михайло Соколович, а завершувальні — Юрій Бращайко та Михайло Сабов.
На турні вказано 1913 рік — очевидно, дату покриття бляхою. Дата над входом повідомляє про ремонт храму в 1958 р.
Старий стінопис перемалював О. Селіванов, він же ремонтував іконостас. Три дзвони встановили в окремій дзвіниці з металу.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1899 осіб, з яких 906 чоловіків та 993 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1905 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
Українська | 99,11 % |
Російська | 0,52 % |
Угорська | 0,10 % |
Білоруська | 0,05 % |
Німецька | 0,05 % |
Люди
Народилися
- Болдіжар Олександр Олександрович (* 1954) — доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Кешеля Дмитро Михайлович — український письменник.
- Падюков Альберт Володимирович — загинув 19 серпня 2014 року від осколкового поранення у скроневу частину голови під час зачистки у селищі Металіст під Луганськом.
- Лавкай Василь Васильович — загинув 10 серпня 2015 року в бою під час оборони позицій 72-ї окремої механізованої бригади в районі села Старогнатівка Донецької області на 31-му році життя.
Відвідували
- Володимир Іванів — головний редактор газети «Зубрівки», позаштатний кореспондент газети «Мукачівська Ратуша»
Туристичні місця
У Клячаново розташована археологічна пам'ятка «Галіш-Ловачка».
- На гребневидному підвищенні, відомому у населення під назвою Обуч, що з заходу примикає до гори Галиш — багатошарове поселення (епохи неоліту, бронзи, заліза). Тут же в кінці ХІХ столітті засвідчено кургану групу.
- На плато Пуларське — група курганів, що датувалася гальштатським часом. Один курган розкопаний братами Затлукал.
- Курган, досліджений на горі Обуч, в урочищі Могилки, віднесено до куштановицької культури.
- В околицях Клячанового в різні часи виявлено шість бронзових скарбів і поодиноких предметів загальною кількістю 243 екземплярів. Бронзові речі датуються добою пізньої бронзи і раннього заліза.
- Храм Різдва пр. Богородиці, 1820.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 січня 2008.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klyachanovo selo v Ukrayini u Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Ivanoveckoyi silskoyi gromadi selo KlyachanovoKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Ivanovecka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1475Persha zgadka 1475 549 rokiv Naselennya 1905Plosha 2 038 km Gustota naselennya 934 74 osib km Poshtovij indeks 89623Telefonnij kod 380 3131Geografichni daniGeografichni koordinati 48 27 54 pn sh 22 40 01 sh d 48 46500 pn sh 22 66694 sh d 48 46500 22 66694 Koordinati 48 27 54 pn sh 22 40 01 sh d 48 46500 pn sh 22 66694 sh d 48 46500 22 66694Serednya visota nad rivnem morya 118 mMisceva vladaAdresa radi s Ivanivci vul Miru 15KartaKlyachanovoKlyachanovoMapaNazvaU 1995 r nazvu sela Klyachanove bulo zmineno na odnu literu Pripuskayut sho nazva sela pohodit vid slova klyachati stavati na kolina Legenda pov yazuye viniknennya nazvi z molinnyami lyudej navkolishki za vrozhaj a she spovishaye pro cerkvu yaka kolis zapala pid zemlyu i na yiyi misci viniklo ozero ArheologiyaNa grebnevidnomu pidvishenni vidomomu u naselennya pid nazvoyu Obuch sho iz zahodu primikaye do gori Galish bagatosharove poselennya epohi neolitu bronzi zaliza Tut zhe v kinci HIH stolitti zasvidcheno kurganu grupu Na plato Pularske grupa kurganiv sho datuvalasya galshtatskim chasom Odin kurgan rozkopanij bratami Zatlukal Kurgan doslidzhenij na gori Obuch v urochishi Mogilki vidneseno do kushtanovickoyi kulturi V okolicyah Klyachanovogo v rizni chasi viyavleno shist bronzovih skarbiv i poodinokih predmetiv zagalnoyu kilkistyu 243 ekzemplyariv Bronzovi rechi datuyutsya doboyu piznoyi bronzi i rannogo zaliza IstoriyaKlacsano vpershe zgaduyetsya v diplomi v 1475 roci Kolishnim vlasnikom sela bula rodina Klacsanoi Gallis U 16 stolitti jogo zhiteli prijnyali reformaciyu U period Avstro Ugorskoyi imperiyi selo Mukachivskogo okrugu Berezkogo komitatu Oficijna nazva Klyachanov ugor Klacsano Selo malo svoyu simvoliku pechatku z zobrazhennyam ruki sho trimaye bukovu gilku z troma listkami zrazok pechatki buv oficijno zatverdzhenij Ministerstvom vnutrishnih sprav Korolivstva Ugorshini 1904 roku Kostel U 1688 roci u s Klyachanovo buv pobudovanij kostol a cerkovnu gromadu zasnuvali u 1870 roci Teperishnij hram zbuduvali piznishe Teperishnij rimsko katolickij hram buv pobudovanij u HIH stolitti na misci zrujnovanoyi serednovichnoyi kaplici U 1947 r golovoyu silskoyi radi Lokes P J bulo podane prohannya pro ob yednannya dlya zdijsnennya religijnih obryadiv ta pro reyestraciyu danoyi religijnoyi spilnoti i peredachi dlya koristuvannya U 1960 roci kostol bulo vidibrano Povernuli jogo v napivzrujnovanomu stani Za radyanskoyi vladi kostel zakrili i hotili vikoristati jogo dekilka raziv ne za priznachennyam yak sklad himikativ dlya muzeyu ta shovisha dlya vinkiv Prote zavdyaki Yelizaveti Kovach yaka perehovuvala klyuchi vid svyatini dbala pro zovnishnij i vnutrishnij viglyad vikoristati hram ne za priznachennyam tak i ne navazhilis 25 grudnya 1989 r u m Moskvi bula zareyestrovana religijna spilnota rimo katolickoyi cerkvi i peredano u koristuvannya molitovnu budivlyu kostel s Klyachanovo yaka uspishno funkcionuye i po sogodnishnij den Cerkovnu gromadu bulo nanovo zasnovano u 1990 roci U 90 h rokah minulogo stolittya bulo dobudovano vhid sho zbilshilo ploshu budovi i hram znovu otrimav nove zhittya Svyatinya bula vidrestavrovana zavdyaki o Petru Zharkovskomu i nanovo osvyachena yepiskopom Pavlom Gniliceyu yakij dlya cogo pribuv iz Rimu u 1991 roci Z cogo chasu hram remontuvali udoskonalyuvali ta prikrashali Nove obladnannya svyatilisha kostolu u 2002 roci vigotoviv z dereva rizbyar Petro Matl Cerkva Rizdva pr Bogorodici 1820 U 1692 r selo bulo filiyeyu Ivanivciv a v 1733 r filiyeyu Lohova ale vzhe malo vlasnu derev yanu cerkvu Teperishnyu tipovu murovanu cerkvu zbuduvali na pagorbi Makosh Hram povernuli greko katolikam a nepodalik na comu zh shili stoyit malenka rimo katolicka cerkva Insha legenda rozpovidaye pro brativ Makoveyiv yakih muchili za Boga a z kozhnoyi kraplini yih krovi rozcvitav mak Cherez ce klyachanivci virishili zbuduvati turnyu cerkvi v formi stebla z makovoyu golivkoyu U 1992 r cerkvu zbilshili priblizno na 8 m rozbuduvavshi yiyi v bik vivtarya Budivelni roboti vikonali Villi Lip ta Mihajlo Sokolovich a zavershuvalni Yurij Brashajko ta Mihajlo Sabov Na turni vkazano 1913 rik ochevidno datu pokrittya blyahoyu Data nad vhodom povidomlyaye pro remont hramu v 1958 r Starij stinopis peremalyuvav O Selivanov vin zhe remontuvav ikonostas Tri dzvoni vstanovili v okremij dzvinici z metalu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1899 osib z yakih 906 cholovikiv ta 993 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1905 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova VidsotokUkrayinska 99 11 Rosijska 0 52 Ugorska 0 10 Biloruska 0 05 Nimecka 0 05 LyudiNarodilisya Boldizhar Oleksandr Oleksandrovich 1954 doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij likar Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Keshelya Dmitro Mihajlovich ukrayinskij pismennik Padyukov Albert Volodimirovich zaginuv 19 serpnya 2014 roku vid oskolkovogo poranennya u skronevu chastinu golovi pid chas zachistki u selishi Metalist pid Luganskom Lavkaj Vasil Vasilovich zaginuv 10 serpnya 2015 roku v boyu pid chas oboroni pozicij 72 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi v rajoni sela Starognativka Doneckoyi oblasti na 31 mu roci zhittya Vidviduvali Volodimir Ivaniv golovnij redaktor gazeti Zubrivki pozashtatnij korespondent gazeti Mukachivska Ratusha Turistichni miscyaU Klyachanovo roztashovana arheologichna pam yatka Galish Lovachka Na grebnevidnomu pidvishenni vidomomu u naselennya pid nazvoyu Obuch sho z zahodu primikaye do gori Galish bagatosharove poselennya epohi neolitu bronzi zaliza Tut zhe v kinci HIH stolitti zasvidcheno kurganu grupu Na plato Pularske grupa kurganiv sho datuvalasya galshtatskim chasom Odin kurgan rozkopanij bratami Zatlukal Kurgan doslidzhenij na gori Obuch v urochishi Mogilki vidneseno do kushtanovickoyi kulturi V okolicyah Klyachanovogo v rizni chasi viyavleno shist bronzovih skarbiv i poodinokih predmetiv zagalnoyu kilkistyu 243 ekzemplyariv Bronzovi rechi datuyutsya doboyu piznoyi bronzi i rannogo zaliza Hram Rizdva pr Bogorodici 1820 Primitki Arhiv originalu za 25 kvitnya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 27 sichnya 2008 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi