Павло Ключи́на, також Поль-К., П. Чарський (справжні ім'я і прізвище — Ключник Павло Юхимович; нар. 8 вересня (26 серпня) 1914, Великий Самбір — пом. 2 червня 1972, Ромни) — український поет-байкар, прозаїк, журналіст, педагог; член Спілки письменників України з 1955 року.
Павло Ключина | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Павло Ключина | |||
Народився | 8 вересня 1914 Великий Самбір, Велико-Самбірська волость, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 2 червня 1972 (57 років) Ромни, Сумська область, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Ромни | |||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
| ||||
Біографія
Народився 26 серпня [8 вересня] 1914 року в містечку Великому Самборі Великосамбірської волості Конотопського повіту Чернігівської губернії (тепер село Конотопського району Сумської області, Україна) у становій козацькій сім'ї.
Учасник німецько-радянської війни. У 1951 році закінчив Глухівський педагогічний інститут. Член ВКП(б) з 1951 року. Працював педагогом у Великосамбірській середній школі, вчителем у школах Конотопського району та Дубов'язівського району, кореспондентом у сумській газеті «Ленінській правді». 1969 став директором Роменського краєзнавчого музею.
Помер у Ромнах 2 червня 1972 року, похований на міському цвинтарі міста Ромни. На могилі споруджено пам'ятник роботи скульптора Івана Штанова.
Творчість
З 1944 почав друкуватись в сумській обласній газеті. На постійній основі друкувався з 1948 року за сприяння редактора газети Дубов'язівського району Петра Носенка. Згодом заручився підтримкою класика української літератури — Остапа Вишні, який був вийшов із концтабору.
Дописувач журналу «Перець». Разом із поетами Йосипом Дудкою та Анатолієм Воропаєм, представник роменського гуртка інтелектуального опору комуністичному режиму. Автор книг:
- «Байки» (1955);
- «Кропива» (1957);
- «Лев, Осел та Заєць» (1959);
- «Нові байки» (1960);
- «Пшениця і Кукіль» (1961);
- «Солов'ї та Жаби» (1964);
- «Муха на пасіці» (1965);
- «Ведмідь гне дуги» (1967);
- «Свиня в саду» (1968);
- «Завзяті рогачі: Сатира та гумор» (1968);
- «Сила землі» (1971);
- «Краплини барв земних» (1974);
- «Байки» (1977);
- «Байки та гуморески» (1978).
Окремі байки поета перекладені російською, білоруською, вірменською, болгарською, польською, чеською мовами.
В обласних та районних газетах серії опубліковані історико-літературних нарисів про перебування на Роменщині Тараса Шевченка, Михайла Щепкіна, Марка Кропивницького, Марії Заньковецької.
Похований на Роменському цвинтарі, надгробок зберігся.
Оцінка творчості
Член спілки журналістів Валентин Бугрим підкреслює: Павло Ключина працював у часи поновлення брутального тиску на все українське, але це не заважало йому активно друкуватися у популярному журналі гумору і сатири «Перець»:
Павло Ключина відрізнявся від інших байкарів тим, що у його творах не було звичної моралі в кінці, а був влучний жарт, іронія, які у невимушеній формі змушували замислюватися над піднятою проблемою, - зауважив Валентин Володимирович. Але, на жаль, його ім’я рідко зустрічається в Інтернеті, що допомогло б популяризувати байкаря серед молоді».
Роменська громадська діячка Надія Карпенко:
«В районній газеті «Комуністичним шляхом» найактивніше працювало тріо – Павло Ключина, Йосип Дудка і Анатолій Воропай (тодішній редактор). Незважаючи на небезпечний час, ці друзі тримали високий рівень видання. Вони не просто писали про актуальне, а й поширювали небезпечні на той час ідеї націоналістичного характеру».
Вшанування пам'яті
- Одну з вулиць Ромен названо його ім'ям;
- На будинку на вулиці Коржівській № 15 в Ромнах, де він жив останні роки, встановлено меморіальну дошку;
- У Роменському краєзнавчому музеї постійно діє експозиція про життя і творчість літератора. Ім'я письменника увічнено також на меморіальній дошці, виготовленій для Роменського краєзнавчого музею скульптором Олегом Прокопчуком.
Примітки
- . www.grad.konotop.net. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 23 Квітня, 2010.
- . www.grad.konotop.net. Архів оригіналу за 26 червня 2010. Процитовано 23 Квітня, 2010.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
Література
- Павел Ключина // «Писатели Советской Украины», Радянський письменник, Київ, 1960, сторінка 222 (рос.);
- Дорошенко В. О. Ключина Павло Юхимович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. , сторінка 492;
- Ромен Л. В. Ключина Павло // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Klyuchi na takozh Pol K P Charskij spravzhni im ya i prizvishe Klyuchnik Pavlo Yuhimovich nar 8 veresnya 26 serpnya 1914 Velikij Sambir pom 2 chervnya 1972 Romni ukrayinskij poet bajkar prozayik zhurnalist pedagog chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1955 roku Pavlo KlyuchinaPsevdonimPavlo KlyuchinaNarodivsya8 veresnya 1914 1914 09 08 Velikij Sambir Veliko Sambirska volost Konotopskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 chervnya 1972 1972 06 02 57 rokiv Romni Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaRomniKrayina SRSRDiyalnistpoetAlma materGluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Oleksandra DovzhenkaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaBiografiyaNarodivsya 26 serpnya 8 veresnya 1914 19140908 roku v mistechku Velikomu Sambori Velikosambirskoyi volosti Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi teper selo Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayina u stanovij kozackij sim yi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni U 1951 roci zakinchiv Gluhivskij pedagogichnij institut Chlen VKP b z 1951 roku Pracyuvav pedagogom u Velikosambirskij serednij shkoli vchitelem u shkolah Konotopskogo rajonu ta Dubov yazivskogo rajonu korespondentom u sumskij gazeti Leninskij pravdi 1969 stav direktorom Romenskogo krayeznavchogo muzeyu Mogila Pavla Klyuchini Pomer u Romnah 2 chervnya 1972 roku pohovanij na miskomu cvintari mista Romni Na mogili sporudzheno pam yatnik roboti skulptora Ivana Shtanova TvorchistZ 1944 pochav drukuvatis v sumskij oblasnij gazeti Na postijnij osnovi drukuvavsya z 1948 roku za spriyannya redaktora gazeti Dubov yazivskogo rajonu Petra Nosenka Zgodom zaruchivsya pidtrimkoyu klasika ukrayinskoyi literaturi Ostapa Vishni yakij buv vijshov iz konctaboru Dopisuvach zhurnalu Perec Razom iz poetami Josipom Dudkoyu ta Anatoliyem Voropayem predstavnik romenskogo gurtka intelektualnogo oporu komunistichnomu rezhimu Avtor knig Bajki 1955 Kropiva 1957 Lev Osel ta Zayec 1959 Novi bajki 1960 Pshenicya i Kukil 1961 Solov yi ta Zhabi 1964 Muha na pasici 1965 Vedmid gne dugi 1967 Svinya v sadu 1968 Zavzyati rogachi Satira ta gumor 1968 Sila zemli 1971 Kraplini barv zemnih 1974 Bajki 1977 Bajki ta gumoreski 1978 Okremi bajki poeta perekladeni rosijskoyu biloruskoyu virmenskoyu bolgarskoyu polskoyu cheskoyu movami V oblasnih ta rajonnih gazetah seriyi opublikovani istoriko literaturnih narisiv pro perebuvannya na Romenshini Tarasa Shevchenka Mihajla Shepkina Marka Kropivnickogo Mariyi Zankoveckoyi Pohovanij na Romenskomu cvintari nadgrobok zberigsya Ocinka tvorchosti Chlen spilki zhurnalistiv Valentin Bugrim pidkreslyuye Pavlo Klyuchina pracyuvav u chasi ponovlennya brutalnogo tisku na vse ukrayinske ale ce ne zavazhalo jomu aktivno drukuvatisya u populyarnomu zhurnali gumoru i satiri Perec Pavlo Klyuchina vidriznyavsya vid inshih bajkariv tim sho u jogo tvorah ne bulo zvichnoyi morali v kinci a buv vluchnij zhart ironiya yaki u nevimushenij formi zmushuvali zamislyuvatisya nad pidnyatoyu problemoyu zauvazhiv Valentin Volodimirovich Ale na zhal jogo im ya ridko zustrichayetsya v Interneti sho dopomoglo b populyarizuvati bajkarya sered molodi Romenska gromadska diyachka Nadiya Karpenko V rajonnij gazeti Komunistichnim shlyahom najaktivnishe pracyuvalo trio Pavlo Klyuchina Josip Dudka i Anatolij Voropaj todishnij redaktor Nezvazhayuchi na nebezpechnij chas ci druzi trimali visokij riven vidannya Voni ne prosto pisali pro aktualne a j poshiryuvali nebezpechni na toj chas ideyi nacionalistichnogo harakteru Vshanuvannya pam yatiMemorialna doshka v Romnah Odnu z vulic Romen nazvano jogo im yam Na budinku na vulici Korzhivskij 15 v Romnah de vin zhiv ostanni roki vstanovleno memorialnu doshku U Romenskomu krayeznavchomu muzeyi postijno diye ekspoziciya pro zhittya i tvorchist literatora Im ya pismennika uvichneno takozh na memorialnij doshci vigotovlenij dlya Romenskogo krayeznavchogo muzeyu skulptorom Olegom Prokopchukom Primitki www grad konotop net Arhiv originalu za 3 serpnya 2009 Procitovano 23 Kvitnya 2010 www grad konotop net Arhiv originalu za 26 chervnya 2010 Procitovano 23 Kvitnya 2010 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2021 LiteraturaPavel Klyuchina Pisateli Sovetskoj Ukrainy Radyanskij pismennik Kiyiv 1960 storinka 222 ros Doroshenko V O Klyuchina Pavlo Yuhimovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K storinka 492 Romen L V Klyuchina Pavlo Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X