Василь Семенович Клюй (нар. 16 березня 1927, Шевченко, Компаніївський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР) — український учений, кандидат економічних наук, професор Інституту післядипломної освіти керівників та спеціалістів агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування, академік Національної академії аграрних наук України.
Клюй Василь Семенович | |
---|---|
Народився | 16 березня 1927 (97 років) Травневе, Компаніївський район, Кіровоградська область, Українська СРР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Київський інститут політології та соціального управління |
Галузь | сільське господарство |
Заклад | Рада міністрів УРСР Національний університет біоресурсів і природокористування України |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
Війна | німецько-радянська війна |
Військове звання | Головний старшина і полковник |
Нагороди | |
Клюй Василь Семенович у Вікісховищі |
Життєпис
Василь Семенович Клюй народився 16 березня 1927 року на хуторі Шевченко Компаніївського району Кіровоградської області. Родина жила в землянці, в сім'ї було шестеро дітей, з яких вижило п'ятеро. Батько — Семен Карпович, у 50-річному віці вирушив на війну, дійшов до Угорщини, загинув у Будапешті. Мати — Поліна Власівна, одна ростила дітей, прожила до 95 років.
Початкову школу закінчив у рідному хуторі, середню — у сусідньому селі Водяне. Під час навчання цікавився радіотехнікою, опанував морзянку, також проходив військовий вишкіл, навчався стрільбі, метанню гранат, риттю окопів, стрибкам з парашутом. Після звільнення Кіровоградщини від окупації, у 1942 році у віці 17 років Клюй з дев'ятикласною освітою був мобілізований польовим військкоматом і направлений на підготовчі курси радистів, після закінчення яких при штабі Чорноморського флоту у місті Поті вступив радистом-шифрувальником на субмарина «Щ-215» під командуванням Михайла Грешилова. У воєнні роки «Щ-215» здійснила 14 бойових походів, за час яких здійснила вісім торпедних атак і потопила п'ять ворожих суден. Також екіпаж підводного човна постачав боєприпаси в обложений Севастополь, а в 1944 році брав участь у визволенні Одеси. Перемогу Клюй разом зі своєю бойовою командою зустрів в Одесі.
Відслуживши шість років на флоті, в 1949 році демобілізувався у званні головного старшини. Повернувшись в рідне село, в тому ж році був одноголосно обраний головою колгоспу імені Чапаєва, не маючи навіть ні досвіду керівної роботи, ні спеціальної освіти. Проте, володіючи природною кмітливістю, завзятістю і наполегливістю, доклав великих зусиль для відновлення народного господарства і зважаючи успіхів у роботі був призначений керівником Червоновершської машинно-тракторної станції, що обслуговувала 26 господарств. За протекцією першого секретаря Кіровоградського обкома партії Леонтія Найдека був відправлений на навчання до Києва — у Вищу партійну школу, яку закінчив у 1959 році. Надалі перебував на партійно-господарській роботі, був головою Устинівського райвиконкому і першим секретарем райкому партії (1959—1962), начальником Бобринецького територіального колгоспно-радгоспного управління (1962—1964), начальником Кіровоградського обласного управління сільським господарством (1964—1977).
Будучи одним з керівників економіки Кіровоградщини, зробив значний внесок у розвиток сільського господарства області, курирував будівництво багатьох заводів і господарств, домігшись збільшення обсягів виробництва молока, м'яса, птиці та яєць, а також вовни. Займався розробкою та впровадженням у сільськогосподарське виробництво досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду в галузі ефективного ведення сільського господарства, особливо в галузі вирощування зернових та кормових культур, наукових основ сівозміни, а також підготовкою та перепідготовкою кадрів агропромислового комплексу, налагодженням координації наукових установ Української академії аграрних наук. Є творцем Кіровоградської міжгосподарської школи по впровадженню у виробництво досягнень науки та передового досвіду, чим поклав початок новому напрямку організації підвищення кваліфікації керівників і фахівців АПК. Досвід такої школи, першої в Україні, з 1974 року став впроваджуватися вже на всесоюзному рівні, тоді як Кіровоградська область за високі показники розвитку сільськогосподарського виробництва 13 разів ставала учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР і ВДНГ України.
У 1971 році отримав науковий ступінь кандидата економічних наук, захистивши в Українській сільськогосподарській академії дисертацію за темою «Економічна ефективність виробництва яловичини та шляхи її підвищення (на прикладі спеціалізованих господарств Кіровоградської області)». У 1977 році перейшов на роботу до Ради Міністрів Української РСР, де подальші 12 років до 1989 року пропрацював на посадах заступника завідувача відділу агропромислового комплексу, завідувача сектору сільськогосподарської науки, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, підготовки та перепідготовки кадрів. Також був членом Президії Ради колгоспів УРСР (1978—1982), членом наукової ради з проблем науково-технічного та соціально-економічного прогнозування при Президії Академії наук та Держплані УРСР (1979—1989), обирався делегатом III з'їзду колгоспників СРСР, ХХІІІ та XXIV з'їздів КПУ. З 1988 обіймав посаду проректора Інституту післядипломної освіти керівників і фахівців агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування. У 1992 році отримав вчене звання професора. У 1998 році балотуватися в народні депутати України, але невдало. У 2002 році обраний почесним членом Національної академії аграрних наук України, у 2005 році став професором кафедри інноваційної діяльності Інституту.
Автор численних наукових праць, книг, статей. Спеціалізується на проблемах ефективності сільськогосподарського виробництва, раціонального використання сільськогосподарських земель. Виступає проти приватної власності на землю, закликаючи скасувати законодавчі норми про її приватизацію та продаж. Активно висловлює свою громадянську позицію, зазначав можливість примирення з УПА, засуджував Путіна за розв'язування війни проти України, виступав на підтримку українських солдатів під час російського вторгнення в країну.
Сьогодні всі молоді, хто тут сидить, захищають землю, так само як і ми її захищали від краю до краю. | ||
— В. Клюй на зустрічі с українськими солдатами. |
Є членом Організації ветеранів України, представляє інтереси підводників-чорноморців. Має звання полковник запасу. Є останнім з 42 осіб і єдиним нині живучим членом екіпажу підводного човна «Щ-215».
Нагороди
- Радянські
- Орден Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора (тричі), медаль «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», 12 золотих, срібних та бронзових медалей ВДНГ СРСР і ВДНГ України.
- Заслужений працівник сільського господарства Української РСР (1987) — за особистий внесок в організацію впровадження досягнень науково-технічного прогресу в сільськогосподарське виробництво, активну наукову та педагогічну діяльність.
- Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1983) — за розробку прогресивної технології вирощування насіння, виведення та впровадження у виробництво високоврожайних сортів люцерни для степової зони УРСР.
- Українські
- Орден «За мужність», медаль «Захиснику Вітчизни», Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2007), Верховної Ради України (2010), знак «Почесний ветеран України» (2009), «Знак пошани» Міністерства оборони України (2010).
- Знак «Честь і слава Кіровоградщини» (2007), «Честь і слава Компаніївщини» (2010).
Примітки
- (2013). Клюй Василий Семенович. . Процитовано 7 мая 2022.
- Павло Мороз, Тетяна Шелкопляс (12 мая 2012). Війна і мир Василя Клюя. Газета «Агропрофі». Процитовано 7 мая 2022.
- Тарасенко Олександр Григорович (14 марта 2017). Захиснику землі української — 90 років. Життєва школа Клюя. Газета «Сільські вісті». Процитовано 7 мая 2022.
- Клюй Василий Семенович. Polk.inter.ua. 18 января 2016. Процитовано 7 мая 2022.
- Премьера к 70-летию освобождения Украины. Газета «Сегодня». 31 октября 2014. Процитовано 7 мая 2022.
- Иван Яковлев (7 мая 2021). Радость триумфа и боль о погибших. Газета «Голос України». Процитовано 7 мая 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Люди перемоги: підводник з легендарної «Щуки». Polk.inter.ua. 2 марта 2015. Процитовано 7 мая 2022.
- В Астане в преддверии 9 мая прошел Международный форум Победителей «Великая Победа, добытая единством». . 28 апреля 2017. Процитовано 7 мая 2022.
- Ирина Климан, Алексей Стукало (19 мая 2016). . Газета «Бульвар Гордона». Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 7 мая 2022.
- Клюй Василь Семенович. . Процитовано 7 мая 2022.
- Клюй Василь Семенович. . Процитовано 7 мая 2022.
- Валерій М'ятович (16 марта 2017). Василь Клюй: Причина наших невдач — поспішна всеохоплююча приватизація. Портал «З перших уст». Процитовано 7 мая 2022.
- Василий Клюй (3 октября 2008). . Газета «Голос України». Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 7 мая 2022.
- Василий Клюй (17 февраля 2009). . Газета «Голос України». Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 7 мая 2022.
- Ветеран Клюй: В концлагере есть комната, где погиб сын Сталина. Рядом сидели Бандера и Шухевич. Куда они оттуда делись?. Gordonua.com. 8 мая 2015. Процитовано 7 мая 2022.
- «Я готова встать на колени перед ним. Какие слова нужно подобрать?». Украинские ветераны Великой Отечественной войны попросили Путина выпустить с «Азовстали» мирных жителей и военных. Meduza. 7 мая 2022. Процитовано 7 мая 2022.
- РФ не выиграла бы войну без Украины — Порошенко. Деловая столица. 8 мая 2016. Процитовано 7 мая 2022.
- Внуки воевавших против нацистов в рядах Красной армии и УПА украинцев сейчас вместе с оружием в руках защищают Украину. . 8 мая 2016. Процитовано 7 мая 2022.
- Наталья Устюгова (5 сентября 2014). Война не имеет права править миром. Газета «Независимая Молдова». Процитовано 7 мая 2022.
- Розробка прогресивної технології вирощування насіння, виведення та впровадження у виробництво високоврожайних сортів люцерни для Степової зони УРСР. . Процитовано 7 мая 2022.
- Нагороджені почесною відзнакою. Кіровоградська обласна рада. Процитовано 7 мая 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Semenovich Klyuj nar 16 bereznya 1927 Shevchenko Kompaniyivskij rajon Kirovogradska oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij uchenij kandidat ekonomichnih nauk profesor Institutu pislyadiplomnoyi osviti kerivnikiv ta specialistiv agropromislovogo kompleksu Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya akademik Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini Klyuj Vasil SemenovichNarodivsya16 bereznya 1927 1927 03 16 97 rokiv Travneve Kompaniyivskij rajon Kirovogradska oblast Ukrayinska SRR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistnaukovecAlma materKiyivskij institut politologiyi ta socialnogo upravlinnyaGaluzsilske gospodarstvoZakladRada ministriv URSR Nacionalnij universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya UkrayiniVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupinkandidat ekonomichnih naukVijnanimecko radyanska vijnaVijskove zvannyaGolovnij starshina i polkovnikNagorodi Klyuj Vasil Semenovich u VikishovishiZhittyepisVasil Semenovich Klyuj narodivsya 16 bereznya 1927 roku na hutori Shevchenko Kompaniyivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Rodina zhila v zemlyanci v sim yi bulo shestero ditej z yakih vizhilo p yatero Batko Semen Karpovich u 50 richnomu vici virushiv na vijnu dijshov do Ugorshini zaginuv u Budapeshti Mati Polina Vlasivna odna rostila ditej prozhila do 95 rokiv Pochatkovu shkolu zakinchiv u ridnomu hutori serednyu u susidnomu seli Vodyane Pid chas navchannya cikavivsya radiotehnikoyu opanuvav morzyanku takozh prohodiv vijskovij vishkil navchavsya strilbi metannyu granat rittyu okopiv stribkam z parashutom Pislya zvilnennya Kirovogradshini vid okupaciyi u 1942 roci u vici 17 rokiv Klyuj z dev yatiklasnoyu osvitoyu buv mobilizovanij polovim vijskkomatom i napravlenij na pidgotovchi kursi radistiv pislya zakinchennya yakih pri shtabi Chornomorskogo flotu u misti Poti vstupiv radistom shifruvalnikom na submarina Sh 215 pid komanduvannyam Mihajla Greshilova U voyenni roki Sh 215 zdijsnila 14 bojovih pohodiv za chas yakih zdijsnila visim torpednih atak i potopila p yat vorozhih suden Takozh ekipazh pidvodnogo chovna postachav boyepripasi v oblozhenij Sevastopol a v 1944 roci brav uchast u vizvolenni Odesi Peremogu Klyuj razom zi svoyeyu bojovoyu komandoyu zustriv v Odesi Vidsluzhivshi shist rokiv na floti v 1949 roci demobilizuvavsya u zvanni golovnogo starshini Povernuvshis v ridne selo v tomu zh roci buv odnogolosno obranij golovoyu kolgospu imeni Chapayeva ne mayuchi navit ni dosvidu kerivnoyi roboti ni specialnoyi osviti Prote volodiyuchi prirodnoyu kmitlivistyu zavzyatistyu i napoleglivistyu doklav velikih zusil dlya vidnovlennya narodnogo gospodarstva i zvazhayuchi uspihiv u roboti buv priznachenij kerivnikom Chervonovershskoyi mashinno traktornoyi stanciyi sho obslugovuvala 26 gospodarstv Za protekciyeyu pershogo sekretarya Kirovogradskogo obkoma partiyi Leontiya Najdeka buv vidpravlenij na navchannya do Kiyeva u Vishu partijnu shkolu yaku zakinchiv u 1959 roci Nadali perebuvav na partijno gospodarskij roboti buv golovoyu Ustinivskogo rajvikonkomu i pershim sekretarem rajkomu partiyi 1959 1962 nachalnikom Bobrineckogo teritorialnogo kolgospno radgospnogo upravlinnya 1962 1964 nachalnikom Kirovogradskogo oblasnogo upravlinnya silskim gospodarstvom 1964 1977 Buduchi odnim z kerivnikiv ekonomiki Kirovogradshini zrobiv znachnij vnesok u rozvitok silskogo gospodarstva oblasti kuriruvav budivnictvo bagatoh zavodiv i gospodarstv domigshis zbilshennya obsyagiv virobnictva moloka m yasa ptici ta yayec a takozh vovni Zajmavsya rozrobkoyu ta vprovadzhennyam u silskogospodarske virobnictvo dosyagnen naukovo tehnichnogo progresu ta peredovogo dosvidu v galuzi efektivnogo vedennya silskogo gospodarstva osoblivo v galuzi viroshuvannya zernovih ta kormovih kultur naukovih osnov sivozmini a takozh pidgotovkoyu ta perepidgotovkoyu kadriv agropromislovogo kompleksu nalagodzhennyam koordinaciyi naukovih ustanov Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk Ye tvorcem Kirovogradskoyi mizhgospodarskoyi shkoli po vprovadzhennyu u virobnictvo dosyagnen nauki ta peredovogo dosvidu chim poklav pochatok novomu napryamku organizaciyi pidvishennya kvalifikaciyi kerivnikiv i fahivciv APK Dosvid takoyi shkoli pershoyi v Ukrayini z 1974 roku stav vprovadzhuvatisya vzhe na vsesoyuznomu rivni todi yak Kirovogradska oblast za visoki pokazniki rozvitku silskogospodarskogo virobnictva 13 raziv stavala uchasnikom Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR i VDNG Ukrayini U 1971 roci otrimav naukovij stupin kandidata ekonomichnih nauk zahistivshi v Ukrayinskij silskogospodarskij akademiyi disertaciyu za temoyu Ekonomichna efektivnist virobnictva yalovichini ta shlyahi yiyi pidvishennya na prikladi specializovanih gospodarstv Kirovogradskoyi oblasti U 1977 roci perejshov na robotu do Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR de podalshi 12 rokiv do 1989 roku propracyuvav na posadah zastupnika zaviduvacha viddilu agropromislovogo kompleksu zaviduvacha sektoru silskogospodarskoyi nauki vprovadzhennya u virobnictvo dosyagnen naukovo tehnichnogo progresu pidgotovki ta perepidgotovki kadriv Takozh buv chlenom Prezidiyi Radi kolgospiv URSR 1978 1982 chlenom naukovoyi radi z problem naukovo tehnichnogo ta socialno ekonomichnogo prognozuvannya pri Prezidiyi Akademiyi nauk ta Derzhplani URSR 1979 1989 obiravsya delegatom III z yizdu kolgospnikiv SRSR HHIII ta XXIV z yizdiv KPU Z 1988 obijmav posadu prorektora Institutu pislyadiplomnoyi osviti kerivnikiv i fahivciv agropromislovogo kompleksu Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya U 1992 roci otrimav vchene zvannya profesora U 1998 roci balotuvatisya v narodni deputati Ukrayini ale nevdalo U 2002 roci obranij pochesnim chlenom Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini u 2005 roci stav profesorom kafedri innovacijnoyi diyalnosti Institutu Avtor chislennih naukovih prac knig statej Specializuyetsya na problemah efektivnosti silskogospodarskogo virobnictva racionalnogo vikoristannya silskogospodarskih zemel Vistupaye proti privatnoyi vlasnosti na zemlyu zaklikayuchi skasuvati zakonodavchi normi pro yiyi privatizaciyu ta prodazh Aktivno vislovlyuye svoyu gromadyansku poziciyu zaznachav mozhlivist primirennya z UPA zasudzhuvav Putina za rozv yazuvannya vijni proti Ukrayini vistupav na pidtrimku ukrayinskih soldativ pid chas rosijskogo vtorgnennya v krayinu Sogodni vsi molodi hto tut sidit zahishayut zemlyu tak samo yak i mi yiyi zahishali vid krayu do krayu V Klyuj na zustrichi s ukrayinskimi soldatami Ye chlenom Organizaciyi veteraniv Ukrayini predstavlyaye interesi pidvodnikiv chornomorciv Maye zvannya polkovnik zapasu Ye ostannim z 42 osib i yedinim nini zhivuchim chlenom ekipazhu pidvodnogo chovna Sh 215 NagorodiRadyanski Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Trudovogo Chervonogo Prapora trichi medal Za bojovi zaslugi Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 12 zolotih sribnih ta bronzovih medalej VDNG SRSR i VDNG Ukrayini Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR 1987 za osobistij vnesok v organizaciyu vprovadzhennya dosyagnen naukovo tehnichnogo progresu v silskogospodarske virobnictvo aktivnu naukovu ta pedagogichnu diyalnist Derzhavna premiya URSR v galuzi nauki i tehniki 1983 za rozrobku progresivnoyi tehnologiyi viroshuvannya nasinnya vivedennya ta vprovadzhennya u virobnictvo visokovrozhajnih sortiv lyucerni dlya stepovoyi zoni URSR Ukrayinski Orden Za muzhnist medal Zahisniku Vitchizni Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 2007 Verhovnoyi Radi Ukrayini 2010 znak Pochesnij veteran Ukrayini 2009 Znak poshani Ministerstva oboroni Ukrayini 2010 Znak Chest i slava Kirovogradshini 2007 Chest i slava Kompaniyivshini 2010 Primitki 2013 Klyuj Vasilij Semenovich Procitovano 7 maya 2022 Pavlo Moroz Tetyana Shelkoplyas 12 maya 2012 Vijna i mir Vasilya Klyuya Gazeta Agroprofi Procitovano 7 maya 2022 Tarasenko Oleksandr Grigorovich 14 marta 2017 Zahisniku zemli ukrayinskoyi 90 rokiv Zhittyeva shkola Klyuya Gazeta Silski visti Procitovano 7 maya 2022 Klyuj Vasilij Semenovich Polk inter ua 18 yanvarya 2016 Procitovano 7 maya 2022 Premera k 70 letiyu osvobozhdeniya Ukrainy Gazeta Segodnya 31 oktyabrya 2014 Procitovano 7 maya 2022 Ivan Yakovlev 7 maya 2021 Radost triumfa i bol o pogibshih Gazeta Golos Ukrayini Procitovano 7 maya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lyudi peremogi pidvodnik z legendarnoyi Shuki Polk inter ua 2 marta 2015 Procitovano 7 maya 2022 V Astane v preddverii 9 maya proshel Mezhdunarodnyj forum Pobeditelej Velikaya Pobeda dobytaya edinstvom 28 aprelya 2017 Procitovano 7 maya 2022 Irina Kliman Aleksej Stukalo 19 maya 2016 Gazeta Bulvar Gordona Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 7 maya 2022 Klyuj Vasil Semenovich Procitovano 7 maya 2022 Klyuj Vasil Semenovich Procitovano 7 maya 2022 Valerij M yatovich 16 marta 2017 Vasil Klyuj Prichina nashih nevdach pospishna vseohoplyuyucha privatizaciya Portal Z pershih ust Procitovano 7 maya 2022 Vasilij Klyuj 3 oktyabrya 2008 Gazeta Golos Ukrayini Arhiv originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 7 maya 2022 Vasilij Klyuj 17 fevralya 2009 Gazeta Golos Ukrayini Arhiv originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 7 maya 2022 Veteran Klyuj V konclagere est komnata gde pogib syn Stalina Ryadom sideli Bandera i Shuhevich Kuda oni ottuda delis Gordonua com 8 maya 2015 Procitovano 7 maya 2022 Ya gotova vstat na koleni pered nim Kakie slova nuzhno podobrat Ukrainskie veterany Velikoj Otechestvennoj vojny poprosili Putina vypustit s Azovstali mirnyh zhitelej i voennyh Meduza 7 maya 2022 Procitovano 7 maya 2022 RF ne vyigrala by vojnu bez Ukrainy Poroshenko Delovaya stolica 8 maya 2016 Procitovano 7 maya 2022 Vnuki voevavshih protiv nacistov v ryadah Krasnoj armii i UPA ukraincev sejchas vmeste s oruzhiem v rukah zashishayut Ukrainu 8 maya 2016 Procitovano 7 maya 2022 Natalya Ustyugova 5 sentyabrya 2014 Vojna ne imeet prava pravit mirom Gazeta Nezavisimaya Moldova Procitovano 7 maya 2022 Rozrobka progresivnoyi tehnologiyi viroshuvannya nasinnya vivedennya ta vprovadzhennya u virobnictvo visokovrozhajnih sortiv lyucerni dlya Stepovoyi zoni URSR Procitovano 7 maya 2022 Nagorodzheni pochesnoyu vidznakoyu Kirovogradska oblasna rada Procitovano 7 maya 2022