Клуазонізм стиль постімпресіоністського живопису зі сміливими і пласкими формами розділеними темними контурами Термін бу

Клуазонізм — стиль постімпресіоністського живопису зі сміливими і пласкими формами, розділеними темними контурами. Термін був введений критиком Едуаром Дюжарденом у березні 1888 року. Художники Еміль Бернар, Луї Анкетен, Поль Ґоґен, Поль Серюзьє та інші почали малювати в цьому стилі наприкінці XIX століття.

Поль Ґоґен, *Жовтий Христос* (*Le Christ jaune*), 1889, полотно, олія. Художня галерея Олбрайт-Нокс, Буффало, Нью-Йорк

У Жовтому Христосі (1889), який часто цитується як квінтесенція клуазоністського твору, Гоген зменшив зображення до ділянок одного кольору, розділених важкими чорними контурами. У таких роботах він приділяв мало уваги класичній перспективі та усував тонкі градації кольору — два найхарактерніших принципи живопису доби Ренесансу.

Клуазоністський поділ кольорів відображає вдячність за розривність, характерну для модернізму.

Галерея

Автопортрет Еміля Бернара з портретом Гогена, присвячений Вінсенту Ван Гогу. Бернард, 1888 рік
Еміль Бернар, Бретонські жінки на лузі , Серпень 1888 року.
Поль Ґоґен, ^[en] , 1888 рік.
^[en], «Читаюча жінка», 1890
^[en], Талісман/Le Talisman, 1888, Музей д'Орсе, Париж

Примітки

Dujardin, Édouard: Aux XX et aux Indépendants: le Cloisonismé (sic!), Revue indépendante, Paris, March 1888, pp. 487-492
Review by William R. Everdell of ^[en] University of Chicago Press, 1997 retrieved March 27, 2010

Посилання

Клуазонізм на ArtFacts

[1] Dujardin, Édouard: Aux XX et aux Indépendants: le Cloisonismé (sic!), Revue indépendante, Paris, March 1888, pp. 487-492

[2] Review by William R. Everdell of ^[en] University of Chicago Press, 1997 retrieved March 27, 2010