Клименко Юхим Филимонович (нар. 24 грудня 1839, Аккерман — 1922, Одеса) — український хімік. Здійснив перші в Російській імперії експериментальні праці зі стереохімії, вивчав також органічні оксокислоти.
Клименко Юхим Фмлмионович | |
---|---|
Народився | 24 грудня 1839 Аккерман, Бессарабська область, Російська імперія |
Помер | 1922 Одеса, Українська СРР |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Московський університет |
Галузь | хімія |
Заклад | Імператорський Новоросійський університет[d] |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
Біографія
Виховувався у гімназії при Рішельєвському ліцеї в Одесі. 1863 року закінчив фізико-математичний факультет Московського університету. У 1864—1871 роках працював вчителем гімназії у Катеринославі та в Одесі. З 1871 року працював лаборантом хімічної лабораторії в Новоросійському університеті в Одесі. З 1872 року — магістр хімії, з 1879 року — доктор і екстраординарний професор, з 1881 року ординарний професор. 1890 року вийшов у відставку.
Наукові розвідки Клименка надруковані у спеціалізованих виданнях Німеччини й Російської імперії.
Література
- Клименко Юхим Филимонович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т. 5. — 1980.
- Клименко (Ефим Филимонович). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — т. XV, 1895. С. 388—389. (рос.)
- Кліменко Юхим Филимонович [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Посилання
- Клименко Юхим Филимонович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т. 5. — 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klimenko Klimenko Yuhim Filimonovich nar 24 grudnya 1839 18391224 Akkerman 1922 Odesa ukrayinskij himik Zdijsniv pershi v Rosijskij imperiyi eksperimentalni praci zi stereohimiyi vivchav takozh organichni oksokisloti Klimenko Yuhim FmlmionovichNarodivsya24 grudnya 1839 1839 12 24 Akkerman Bessarabska oblast Rosijska imperiyaPomer1922 1922 Odesa Ukrayinska SRRDiyalnisthimikAlma materMoskovskij universitetGaluzhimiyaZakladImperatorskij Novorosijskij universitet d Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor himichnih naukBiografiyaVihovuvavsya u gimnaziyi pri Rishelyevskomu liceyi v Odesi 1863 roku zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Moskovskogo universitetu U 1864 1871 rokah pracyuvav vchitelem gimnaziyi u Katerinoslavi ta v Odesi Z 1871 roku pracyuvav laborantom himichnoyi laboratoriyi v Novorosijskomu universiteti v Odesi Z 1872 roku magistr himiyi z 1879 roku doktor i ekstraordinarnij profesor z 1881 roku ordinarnij profesor 1890 roku vijshov u vidstavku Naukovi rozvidki Klimenka nadrukovani u specializovanih vidannyah Nimechchini j Rosijskoyi imperiyi LiteraturaKlimenko Yuhim Filimonovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 5 1980 Klimenko Efim Filimonovich Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros t XV 1895 S 388 389 ros Klimenko Yuhim Filimonovich 7 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaKlimenko Yuhim Filimonovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 5 1980