Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Клермонський собор значення Клермо н Ферра нський собо р Вознесі нн

Клермон-Ферранський собор

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Клермонський собор (значення).

Клермо́н-Ферра́нський собо́р Вознесі́ння Ді́ви Марі́ї (фр. Notre-Dame de l’Assomption à Clermont-Ferrand) — католицький кафедральний собор, історична пам'ятка Франції, розташований у місті Клермон-Ферран в регіоні Овернь. Є центром Клермонської архідієцезії.

Клермон-Ферранський собор Вознесіння Діви Марії
Notre-Dame de l’Assomption à Clermont-Ferrand
image
45°46′43″ пн. ш. 03°05′09″ сх. д. / 45.77861° пн. ш. 3.08583° сх. д. / 45.77861; 3.08583Координати: 45°46′43″ пн. ш. 03°05′09″ сх. д. / 45.77861° пн. ш. 3.08583° сх. д. / 45.77861; 3.08583
Тип спорудиd[1][2]
Розташуванняimage Франція, Клермон-Ферран
АрхітекторЖан Дешам
Початок будівництва1248
Кінець будівництва1884
Висота96,1 м
Будівельна системавулканічні гірські породи[d]
Стильроманський стиль (крипта),
готика (будівля)
НалежністьРимо-Католицька церква
Єпархія(Архієпархія Клермона)
Станd[1]
ЕпонімНебовзяття Діви Марії
ПрисвяченняДіва Марія
Вебсайтwww.clermont-fd.com
image
image
Клермон-Ферранський собор (Франція)
image Клермон-Ферранський собор у Вікісховищі

Зведений у XII столітті у готичному стилі, на місці старої церкви. Розташований на верхівці пагорба, на Пляс-де-ла-Віктуар (фр. place de la Victoire), в історичному центрі міста. Будівля собору цілковито споруджена з чорної вулканічної породи і тому добре помітна здалеку. Висота шпилів собору становить близько 100 метрів.

У 1095 році тут пройшов (Клермонський собор), на якому папа Римський Урбан II оголосив Перший хрестовий похід.

Історія

V–X століття

За часів Римської імперії на місці Клермон-Феррана було поселення племені арвернів. У V столітті єпископ цього поселення, Намацій, заклав фундамент першого собору, що дозволило місцевій християнській громаді вийти за межі свого кварталу-гетто, лат. «vicus christianorum». Намацій присвятив цей храм святим Віталію та Агріколі, мощі який він привіз з Равенни. З опису Григорія Турського відомо, що то була споруда у формі базиліки, завдовжки 43 метри, декорована мармуром. В проєкції будівля мала неф з двома декорованими бічними нефами, трансепт і 70 колон. Церква була знищена у 760 році військами короля франків Піпіна Короткого. Можливо, шкодуючи за зробленим, Піпін передав значну грошову компенсацію єпископу Адеберту для оплати відбудовних робіт, які тривали з 764 по 768 рік. Друга церква, втім, також була зруйнована, але вже норманами у 915 році.

Романський собор

Єпископ Стефан II наказав побудувати третій кафедральний собор у романському стилі. Новий собор був освячений у 946 році. Ця будівля розташовувалася у центрі єпископського кварталу Клермона, оточеного галло-романськими оборонними укріпленнями, і вважалася шедевром релігійної архітектури того часу, можливо, ставши прототипом для багатьох церков в Оверні.

Цей собор був майже повністю зруйнований перед будівництвом наступного готичного собору; від старої будівлі залишилися лише романський фасад, що проіснував до 1851 року, та крипта, знайдена у XIX [[]]столітті після чергових будівельних робіт. Сучасний вигляд романської крипти значно відрізняється від первісного, проте вона зберегла своє планування з вінцем з чотирьох каплиць, що розходяться з деамбулаторія, засипаного землею при будівництві готичного собору. Досі можна знайти ділянки змішаної кладки, скріплені будівельним розчином, де присутні кам'яні блоки з античних будівель, як необроблені, так і тесані камені. Спеціалісти Клермонського університету провели низку досліджень з метою точного встановлення часу спорудження цієї крипти, яка неодноразово перебудовувалася в ході різних реставраційний кампаній. Каплиці крипти вважалися приватними та використовувалися з метою поховання. Багато фрагментів дощечок з огорожі хорів, узятих із собору каролінгської епохи, були знову використані при наступних перебудовах собору.

Зведення готичного собору

image
План собору із хронологією будівництва

У 1248 році єпископ Юг де ла Тур дю Пен вирішив збудувати на цьому місці новий кафедральний собор. На це його надихнула паризька каплиця Сент-Шапель, яку єпископ бачив під час своєї подорожі до Парижу. Зведення церкви у модному в ті часи готичному стилі мало закріпити головну роль Клермона, що знаходився під владою єпископа, у порівнянні з містом Ферран (тоді вони були розділені), що належало графам Оверні.

Зведення нового собору доручили архітекторові Жану Дешаму (фр. Jean Deschamps). Той одночасно працював також над зведенням соборів (Нарбонна) та Льєжа, що пояснює довготривале будівництво собору в Клермоні. Під впливом соборів Бове і Ам'єна, архітектор Дешам розробив оригінальним проект, в якому вікна будівлі не займали увесь простір між опорами, а також було відсутнє хрестове аркове склепіння, натомість світло проникало б всередину через вікна в апсиді.

Головною характерною особливістю будівлі є матеріал, використаний для його зведення — магматична гірська порода типу трахіандезіту, яка мала темний похмурий колір, за що брати Гонкур згодом дали соборові прізвисько «Собор вуглевипалювачів». Втім, міцність цього матеріалу дали змогу звести високі стрункі опори будівлі.

У 1262 році у частково зведеному кафедральному соборі з великою пишністю пройшла церемонія одруження майбутнього короля Франції Філіпа III Сміливого з інфантою Арагона Ізабеллою, тоді ж, можливо, коштами короля Людовика Святого, в соборі було встановлено частину вітражів, що нагадують вітражі паризької каплиці Сент-Шапель.

До 1295 року були зведені хори, трансепт і початок нефа. Після смерті Жана Дешама, його роботу продовжив його син П'єр. До 1325 року він працював над перехресним склепінням трансепта. З 1325 по 1340 роки невідомим майстром були зведені вежі трансепта. У 1340–1355 роках будівництвом собору керував П'єр де Себаза, який до цього зводив церкву в оверньському містечку Ла-Шез-Дьє. Він добудував ще три прогони нефа, які з'єднали собор із фасадом старої романської церкви Стефана II, однак Столітня війна завадила йому завершити будівництво. Протягом війни був зведений лише новий дверний проріз входу до скарбниці собору.

У XIV столітті в трансепті собору з'явилися два вікна-«троянди», кожне з яких завширшки 8,5 м. Між 1444 та 1474 роками над хорами був встановлений кам'яний шпиль, зруйнований після 1741 року. У 1507–1512 роках стелю собору було піднято та вкрито свинцем. Через нестачу коштів довелося відмовитися від оформлення фасаду в стилі полум'янистої готики.

XVIII–XX століття

Під час Великої французької революції революціонери намагалися зруйнувати собор, але бенедиктинцю Вердьє-Латуру вдалося переконати їх, що церковна будівля є чудовим місцем для громадських зборів. Однак, все ж таки революціонери знищили (лекторій), емпори, вівтар, статуї та меблі (окрім пасхального канделябра роботи Філіпа Каффієрі). Також були зруйновані три вежі трансепта. Вежу Байєтт не чіпали через сугубо практичну причину: на вежі містився годинник. Примітною виявилася доля амвона: його повністю демонтували і використали матеріал для фасаду будинку № 46 по вулиці rue Fontgiève.

У 1851 році романський фасад старої церкви часів Стефана II був зруйнований гарматним вогнем.

У 1866 році почалася реконструкція собору, за проектом французького ідеолога неоготики Віоле-ле-Дюка, його учнем Анатолем де Бадо. У 1884 році завершилося зведення останнього прогону нефа, притвору і західного фасаду із двома гостроверхими шпилями, а на початку XX століття споруджено монументальні сходи для компенсації різниці в рівнях з вулицею rue des Cras. Цікаво, що саме в ході цієї реконструкції був зруйнований будинок, де народився Блез Паскаль.

Архітектура

image
Фасад собору

Розміри собору

  • Повна довжина: 99 м
  • Довжина хорів: 36 м
  • Довжина нефа і трансепта: 46,75 м
  • Ширина трансепта: 32,70 м
  • Висота в середохресті: 28,70 м
  • Висота бічних трансептів: 14,30 м
  • Висота вежі Байєтт: 50,70 м
  • Висота шпилів: 108 м

Інтер'єр

image
Інтер'єр собору

У крипті собору розташовані два античних саркофаги, один з яких датований IV століттям, а інший — V або VI століттям. Обидва саркофаги прикрашені рельєфами на біблейські мотиви. На старішому саркофазі, виготовленому з каррарського мармуру, також є рельєф, що зображає поховальну процесію з небіжчицею, що молиться, в центрі композиції. На новішому саркофазі, який спочатку слугував вівтарем, зображені Христос і дванадцять апостолів, викарбувані в окремих нішах.

На сходах, що ведуть до деамбулаторія, збереглися варті уваги фрески XIII століття, на яких зображені сцени з Євангелія, зокрема, нагодовування народу п'ятьма хлібами та благовіщення пастухів. Деякі фрески частково стерті.

У скарбниці собору представлені коштовні літургійні предмети та скульптурні групи, серед який виділяється серія оверньських мадонн з дитиною.

image
Вітражі каплиці святої Марії Магдалини

Трансепт собору прикрашений двома вікнами-«трояндами» XIV століття, кожне з яких вписане у правильний квадрат із сторонами 8,5 м. У північному крилі трансепта вікно оформлене переважно у пурпурово-фіолетових тонах, а вікно у південному крилі — в жовтогарячих. У північному крилі також знаходиться старовинний механічний годинник-жакмар, датований 1527 роком. Первісно, годинник знаходився в (Іссуарі), і був придбаний містом Клермон для встановлення в церкві святого Жене, а після закриття церкви годинник передали до кафедрального собору. На годиннику зображені три статуї, які слугують прообразом Часу. У південних воріт трансепта знаходяться вертикальні надгробки каноніків собору.

Оригінальною прикрасою собору є шість барельєфів, що ілюструють чоловічі професії XIII століття — лісоруби, човнярі, каменярі, мулярі, пастухи та теслярі.

В хорах собору збереглося багато настінних розписів, характерних для мистецтва XIII століття. Перший розпис датований 1280 роком і зображає Діву Марію з дитиною, вкриту готичною едікулою; там же зображений і благодійник, який пожертвував гроші на розпис, у молитовній поставі. Справа від цього розпису вцілів фрагмент розпису 1302 року, де зображений небіжчик, також у молитовній поставі. Поверх частини обох цих фресок у 1452 році була виконана фреска в пам'ять про чоловіка на ім'я Жан Констав.

На вітражах хорів зображені сцени з життя святих, яким присвячені каплиці собору. Вітражі слід читати знизу вгору та зліва направо.

Майже кожна каплиця собору має своєрідне оформлення. Так, в каплиці святого Георгія зберігся настінний розпис, який зображує страждання святого та епіход Хрестового походу. Вітраж каплиці також ілюструє життя, страждання і дива святого Георгія. В каплиці Марії Магдалини також збереглися фрески XIII–XV століть, де стилізовано зображені святий Христофор і (святий Себастьян). Каплиця святої Анни вважається поховальною каплицею єпископів Клермона, найстаріші плити в ній датовані XII століттям і використовувалися повторно.

Джерела

Клермон-Ферранський собор Вознесіння Діви Марії
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Інформація у Вікіданих?
image Клермон-Ферранський собор Вознесіння Діви Марії у Вікісховищі?

Примітки

  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Klermonskij sobor znachennya Klermo n Ferra nskij sobo r Voznesi nnya Di vi Mari yi fr Notre Dame de l Assomption a Clermont Ferrand katolickij kafedralnij sobor istorichna pam yatka Franciyi roztashovanij u misti Klermon Ferran v regioni Overn Ye centrom Klermonskoyi arhidiyeceziyi Klermon Ferranskij sobor Voznesinnya Divi MariyiNotre Dame de l Assomption a Clermont Ferrand45 46 43 pn sh 03 05 09 sh d 45 77861 pn sh 3 08583 sh d 45 77861 3 08583 Koordinati 45 46 43 pn sh 03 05 09 sh d 45 77861 pn sh 3 08583 sh d 45 77861 3 08583Tip sporudid 1 2 Roztashuvannya Franciya Klermon FerranArhitektorZhan DeshamPochatok budivnictva1248Kinec budivnictva1884Visota96 1 mBudivelna sistemavulkanichni girski porodi d Stilromanskij stil kripta gotika budivlya NalezhnistRimo Katolicka cerkvaYeparhiyaArhiyeparhiya KlermonaStand 1 EponimNebovzyattya Divi MariyiPrisvyachennyaDiva MariyaVebsajtwww clermont fd comKlermon Ferranskij sobor Franciya Klermon Ferranskij sobor u Vikishovishi Zvedenij u XII stolitti u gotichnomu stili na misci staroyi cerkvi Roztashovanij na verhivci pagorba na Plyas de la Viktuar fr place de la Victoire v istorichnomu centri mista Budivlya soboru cilkovito sporudzhena z chornoyi vulkanichnoyi porodi i tomu dobre pomitna zdaleku Visota shpiliv soboru stanovit blizko 100 metriv U 1095 roci tut projshov Klermonskij sobor na yakomu papa Rimskij Urban II ogolosiv Pershij hrestovij pohid IstoriyaV X stolittya Za chasiv Rimskoyi imperiyi na misci Klermon Ferrana bulo poselennya plemeni arverniv U V stolitti yepiskop cogo poselennya Namacij zaklav fundament pershogo soboru sho dozvolilo miscevij hristiyanskij gromadi vijti za mezhi svogo kvartalu getto lat vicus christianorum Namacij prisvyativ cej hram svyatim Vitaliyu ta Agrikoli moshi yakij vin priviz z Ravenni Z opisu Grigoriya Turskogo vidomo sho to bula sporuda u formi baziliki zavdovzhki 43 metri dekorovana marmurom V proyekciyi budivlya mala nef z dvoma dekorovanimi bichnimi nefami transept i 70 kolon Cerkva bula znishena u 760 roci vijskami korolya frankiv Pipina Korotkogo Mozhlivo shkoduyuchi za zroblenim Pipin peredav znachnu groshovu kompensaciyu yepiskopu Adebertu dlya oplati vidbudovnih robit yaki trivali z 764 po 768 rik Druga cerkva vtim takozh bula zrujnovana ale vzhe normanami u 915 roci Romanskij sobor Yepiskop Stefan II nakazav pobuduvati tretij kafedralnij sobor u romanskomu stili Novij sobor buv osvyachenij u 946 roci Cya budivlya roztashovuvalasya u centri yepiskopskogo kvartalu Klermona otochenogo gallo romanskimi oboronnimi ukriplennyami i vvazhalasya shedevrom religijnoyi arhitekturi togo chasu mozhlivo stavshi prototipom dlya bagatoh cerkov v Overni Cej sobor buv majzhe povnistyu zrujnovanij pered budivnictvom nastupnogo gotichnogo soboru vid staroyi budivli zalishilisya lishe romanskij fasad sho proisnuvav do 1851 roku ta kripta znajdena u XIX stolitti pislya chergovih budivelnih robit Suchasnij viglyad romanskoyi kripti znachno vidriznyayetsya vid pervisnogo prote vona zberegla svoye planuvannya z vincem z chotiroh kaplic sho rozhodyatsya z deambulatoriya zasipanogo zemleyu pri budivnictvi gotichnogo soboru Dosi mozhna znajti dilyanki zmishanoyi kladki skripleni budivelnim rozchinom de prisutni kam yani bloki z antichnih budivel yak neobrobleni tak i tesani kameni Specialisti Klermonskogo universitetu proveli nizku doslidzhen z metoyu tochnogo vstanovlennya chasu sporudzhennya ciyeyi kripti yaka neodnorazovo perebudovuvalasya v hodi riznih restavracijnij kampanij Kaplici kripti vvazhalisya privatnimi ta vikoristovuvalisya z metoyu pohovannya Bagato fragmentiv doshechok z ogorozhi horiv uzyatih iz soboru karolingskoyi epohi buli znovu vikoristani pri nastupnih perebudovah soboru Zvedennya gotichnogo soboru Plan soboru iz hronologiyeyu budivnictva U 1248 roci yepiskop Yug de la Tur dyu Pen virishiv zbuduvati na comu misci novij kafedralnij sobor Na ce jogo nadihnula parizka kaplicya Sent Shapel yaku yepiskop bachiv pid chas svoyeyi podorozhi do Parizhu Zvedennya cerkvi u modnomu v ti chasi gotichnomu stili malo zakripiti golovnu rol Klermona sho znahodivsya pid vladoyu yepiskopa u porivnyanni z mistom Ferran todi voni buli rozdileni sho nalezhalo grafam Overni Zvedennya novogo soboru doruchili arhitektorovi Zhanu Deshamu fr Jean Deschamps Toj odnochasno pracyuvav takozh nad zvedennyam soboriv Narbonna ta Lyezha sho poyasnyuye dovgotrivale budivnictvo soboru v Klermoni Pid vplivom soboriv Bove i Am yena arhitektor Desham rozrobiv originalnim proekt v yakomu vikna budivli ne zajmali uves prostir mizh oporami a takozh bulo vidsutnye hrestove arkove sklepinnya natomist svitlo pronikalo b vseredinu cherez vikna v apsidi Golovnoyu harakternoyu osoblivistyu budivli ye material vikoristanij dlya jogo zvedennya magmatichna girska poroda tipu trahiandezitu yaka mala temnij pohmurij kolir za sho brati Gonkur zgodom dali soborovi prizvisko Sobor vuglevipalyuvachiv Vtim micnist cogo materialu dali zmogu zvesti visoki strunki opori budivli U 1262 roci u chastkovo zvedenomu kafedralnomu sobori z velikoyu pishnistyu projshla ceremoniya odruzhennya majbutnogo korolya Franciyi Filipa III Smilivogo z infantoyu Aragona Izabelloyu todi zh mozhlivo koshtami korolya Lyudovika Svyatogo v sobori bulo vstanovleno chastinu vitrazhiv sho nagaduyut vitrazhi parizkoyi kaplici Sent Shapel Do 1295 roku buli zvedeni hori transept i pochatok nefa Pislya smerti Zhana Deshama jogo robotu prodovzhiv jogo sin P yer Do 1325 roku vin pracyuvav nad perehresnim sklepinnyam transepta Z 1325 po 1340 roki nevidomim majstrom buli zvedeni vezhi transepta U 1340 1355 rokah budivnictvom soboru keruvav P yer de Sebaza yakij do cogo zvodiv cerkvu v overnskomu mistechku La Shez Dye Vin dobuduvav she tri progoni nefa yaki z yednali sobor iz fasadom staroyi romanskoyi cerkvi Stefana II odnak Stolitnya vijna zavadila jomu zavershiti budivnictvo Protyagom vijni buv zvedenij lishe novij dvernij proriz vhodu do skarbnici soboru U XIV stolitti v transepti soboru z yavilisya dva vikna troyandi kozhne z yakih zavshirshki 8 5 m Mizh 1444 ta 1474 rokami nad horami buv vstanovlenij kam yanij shpil zrujnovanij pislya 1741 roku U 1507 1512 rokah stelyu soboru bulo pidnyato ta vkrito svincem Cherez nestachu koshtiv dovelosya vidmovitisya vid oformlennya fasadu v stili polum yanistoyi gotiki XVIII XX stolittya Pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi revolyucioneri namagalisya zrujnuvati sobor ale benediktincyu Verdye Laturu vdalosya perekonati yih sho cerkovna budivlya ye chudovim miscem dlya gromadskih zboriv Odnak vse zh taki revolyucioneri znishili lektorij empori vivtar statuyi ta mebli okrim pashalnogo kandelyabra roboti Filipa Kaffiyeri Takozh buli zrujnovani tri vezhi transepta Vezhu Bajyett ne chipali cherez sugubo praktichnu prichinu na vezhi mistivsya godinnik Primitnoyu viyavilasya dolya amvona jogo povnistyu demontuvali i vikoristali material dlya fasadu budinku 46 po vulici rue Fontgieve U 1851 roci romanskij fasad staroyi cerkvi chasiv Stefana II buv zrujnovanij garmatnim vognem U 1866 roci pochalasya rekonstrukciya soboru za proektom francuzkogo ideologa neogotiki Viole le Dyuka jogo uchnem Anatolem de Bado U 1884 roci zavershilosya zvedennya ostannogo progonu nefa pritvoru i zahidnogo fasadu iz dvoma gostroverhimi shpilyami a na pochatku XX stolittya sporudzheno monumentalni shodi dlya kompensaciyi riznici v rivnyah z vuliceyu rue des Cras Cikavo sho same v hodi ciyeyi rekonstrukciyi buv zrujnovanij budinok de narodivsya Blez Paskal ArhitekturaFasad soboru Rozmiri soboru Povna dovzhina 99 m Dovzhina horiv 36 m Dovzhina nefa i transepta 46 75 m Shirina transepta 32 70 m Visota v seredohresti 28 70 m Visota bichnih transeptiv 14 30 m Visota vezhi Bajyett 50 70 m Visota shpiliv 108 m Inter yer Inter yer soboru U kripti soboru roztashovani dva antichnih sarkofagi odin z yakih datovanij IV stolittyam a inshij V abo VI stolittyam Obidva sarkofagi prikrasheni relyefami na biblejski motivi Na starishomu sarkofazi vigotovlenomu z karrarskogo marmuru takozh ye relyef sho zobrazhaye pohovalnu procesiyu z nebizhchiceyu sho molitsya v centri kompoziciyi Na novishomu sarkofazi yakij spochatku sluguvav vivtarem zobrazheni Hristos i dvanadcyat apostoliv vikarbuvani v okremih nishah Na shodah sho vedut do deambulatoriya zbereglisya varti uvagi freski XIII stolittya na yakih zobrazheni sceni z Yevangeliya zokrema nagodovuvannya narodu p yatma hlibami ta blagovishennya pastuhiv Deyaki freski chastkovo sterti U skarbnici soboru predstavleni koshtovni liturgijni predmeti ta skulpturni grupi sered yakij vidilyayetsya seriya overnskih madonn z ditinoyu Vitrazhi kaplici svyatoyi Mariyi Magdalini Transept soboru prikrashenij dvoma viknami troyandami XIV stolittya kozhne z yakih vpisane u pravilnij kvadrat iz storonami 8 5 m U pivnichnomu krili transepta vikno oformlene perevazhno u purpurovo fioletovih tonah a vikno u pivdennomu krili v zhovtogaryachih U pivnichnomu krili takozh znahoditsya starovinnij mehanichnij godinnik zhakmar datovanij 1527 rokom Pervisno godinnik znahodivsya v Issuari i buv pridbanij mistom Klermon dlya vstanovlennya v cerkvi svyatogo Zhene a pislya zakrittya cerkvi godinnik peredali do kafedralnogo soboru Na godinniku zobrazheni tri statuyi yaki sluguyut proobrazom Chasu U pivdennih vorit transepta znahodyatsya vertikalni nadgrobki kanonikiv soboru Originalnoyu prikrasoyu soboru ye shist barelyefiv sho ilyustruyut cholovichi profesiyi XIII stolittya lisorubi chovnyari kamenyari mulyari pastuhi ta teslyari V horah soboru zbereglosya bagato nastinnih rozpisiv harakternih dlya mistectva XIII stolittya Pershij rozpis datovanij 1280 rokom i zobrazhaye Divu Mariyu z ditinoyu vkritu gotichnoyu edikuloyu tam zhe zobrazhenij i blagodijnik yakij pozhertvuvav groshi na rozpis u molitovnij postavi Sprava vid cogo rozpisu vciliv fragment rozpisu 1302 roku de zobrazhenij nebizhchik takozh u molitovnij postavi Poverh chastini oboh cih fresok u 1452 roci bula vikonana freska v pam yat pro cholovika na im ya Zhan Konstav Na vitrazhah horiv zobrazheni sceni z zhittya svyatih yakim prisvyacheni kaplici soboru Vitrazhi slid chitati znizu vgoru ta zliva napravo Majzhe kozhna kaplicya soboru maye svoyeridne oformlennya Tak v kaplici svyatogo Georgiya zberigsya nastinnij rozpis yakij zobrazhuye strazhdannya svyatogo ta epihod Hrestovogo pohodu Vitrazh kaplici takozh ilyustruye zhittya strazhdannya i diva svyatogo Georgiya V kaplici Mariyi Magdalini takozh zbereglisya freski XIII XV stolit de stilizovano zobrazheni svyatij Hristofor i svyatij Sebastyan Kaplicya svyatoyi Anni vvazhayetsya pohovalnoyu kapliceyu yepiskopiv Klermona najstarishi pliti v nij datovani XII stolittyam i vikoristovuvalisya povtorno DzherelaKlermon Ferranskij sobor Voznesinnya Divi Mariyi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Arhitektura Informaciya u Vikidanih Klermon Ferranskij sobor Voznesinnya Divi Mariyi u Vikishovishi www clermont fd com oficijnij sajt Klermon Ferranskogo soboru Voznesinnya Divi Mariyi fr Turistichnij sajt Klermon Ferrana 10 Lyutogo 2015 u Wayback Machine angl ros Clermont Cathedral 10 Lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Clermont Ferrand Cathedral A Gothic cathedral created from volcanic rocks 10 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049
Топ