Клепіков Олександр Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Олекса́ндр Сергі́йович Кле́піков (нар. 10 травня 1993, Сімферополь, Україна — пом. 5 квітня 2022, поблизу селищ Межиріч та Новоселівка, Пологівський район, Запорізька область, Україна) — український військовик, учасник російсько-української війни, активний учасник Революції гідності і кримського супротиву 2013—2014 років.

Клепіков Олександр Сергійович
Сержант
Загальна інформація
Народження	10 травня 1993(1993-05-10) Сімферополь, Україна
Смерть	5 квітня 2022(2022-04-05) (28 років) Поблизу селищ Межиріч та Новоселівка, Пологівський район, Запорізька область, Україна
Поховання	Лісове кладовище
Громадянство	Україна
Alma Mater	Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Псевдо	«Борян»
Військова служба
Роки служби	2014 — 2018, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ГУР
Формування	10 ОЗСП
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Протистояння у Маріуполі Бої за Піски Бої під Маріуполем Бої за Новий Світ Бої за Мар'їнку
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Раннє життя

Народився 10 травня 1993 року в місті Сімферополь. Навчався у місцевій середній школі № 23, після її закінчення проходив навчання у технікумі інформаційних технологій. З дитинства захоплювався подорожами, історією і спортом, зокрема футболом, під час гри в який отримав свій майбутній позивний «Борян», на честь улюбленого воротаря Фаб'єна Бартеза. Належав до ультрас сімферопольського футбольного клубу «Таврія».

Впродовж життя в Криму був активним учасником проукраїнських рухів і різноманітних акцій, спрямованих на боротьбу проти «Руського блоку» та інших проросійських організацій півострова. В 2013 році, під час Революції гідності, був одним з лідерів руху і активно просував підписання . Активний учасник кримського супротиву 2013—2014 років, а також революційних подій на Майдані. Брав участь в акціях перед військовою частиною в Сімферополі та в Севастополі. Згодом разом з родиною змушений був виїхати на материкову Україну.

Російсько-українська війна

Того ж 2014 року долучився до першого складу батальйону «Азов», разом з яким брав участь в операціях зі (звільнення Маріуполя), першої і другої операцій в Широкино, боях за населені пункти (Мар'їнка), Гранітне, Новий Світ, Водяне, Гнутове, Талаківка та Піски.

В 2014—2018 роках військовослужбовець 1-го окремого Феодосійського батальйону морської піхоти. Учасник всіх навчань і заходів ВМСУ. Заступник командира розвідувального взводу, учасник боїв на сході України. Згодом отримав звання сержанта ГУР МО. Майстер-парашутист, мав більше 80 стрибків з різними парашутними системами.

Будучи гравцем та великим шанувальником регбі, разом з футбольними фанатами Миколаєва виступав за місцевий регбійний клуб «Корабел», займався бразильським джіу-джитсу. В 2021 році закінчив Чорноморський національний університет імені Петра Могили за спеціальністю «Історія та археологія», захистивши кваліфікаційну роботу магістра на тему «Дипломатична діяльність Гетьманату Павла Скоропадського». Був суддею міжнародної асоціації стрільби з пістолета і часто судив змагання силових структур.

На початку 2022 року разом з побратимами займався питанням оборони Миколаєва. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну брав участь у обороні міста, організовував роботу інженерних споруд. Разом з підрозділами територіальної оборони брав участь у боях та диверсійних діях в області. В березні прибув до Києва, аби долучитися до оборони столиці. Брав участь у засадних і диверсійних діях в тилу ворога. В тому ж році боєць 10-го загону Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Брав участь у виконанні завдань з доставки підкріплення, медикаментів, засобів зв'язку, озброєння та евакуації поранених з оточеної «Азовсталі».

5 квітня 2022 року об 05:20 борт ВПС України Мі-8 з чотирма офіцерами ГУР МО на борту вилетів на пошук і допомогу підбитому перед цим вертольоту. На підльоті до місця був також підбитий в правий бік. Олександр Клепіков загинув між селами Межиріч та Новоселівка Пологівського району Запорізької області.

27 липня 2023 року у Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася церемонія прощання. Похований того ж дня на Лісовому кладовищі в Києві.

Нагороди

• Почесний знак «Захисник Маріуполя» (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 листопада 2015 року № 2496 о/с);
• Відзнака президента України «За участь в антитерористичній операції»;
• Почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» (наказ начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних сил України від 29 травня 2015 року № 318);
• Знак «За висадку десанту»;
• Почесна відзнака Миколаївської міської ради «За оборону Миколаєва» (посмертно, розпорядження Миколаївського міського голови № 226р від 26 вересня 2023 року);
• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно, указ президента України від 24 серпня 2023 року № 516/2023).

Увічнення пам'яті

• Під час оголошення складу збірної України на Євро-2024 у відео, уродженця Криму Миколу Матвієнка представили батьки Олександра Клепікова. На фоні була присутня атрибутика футбольного клуба «Таврія», за яку вболівав Клепіков, а також його фотографія.

Примітки

1. Уродженця Криму Матвієнка представили батьки полеглого на війні сімферопольського фаната Олександра «Боряна» Клепікова. Twitter. Tribuna.com Україна. 8 червня 2024. Архів оригіналу за 9 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
2. Присяжнюк, Владислава; Діденко, Анастасія (11 грудня 2023). Загинув під час польоту на «Азовсталь»: історія кримчанина Олександра Клепікова. Суспільне. Процитовано 15 лютого 2024.
3. Сержант Олександр Клепіков загинув під час польоту на «Азовсталь». Платформа пам'яті «Меморіал жертв війни». Процитовано 15 лютого 2024.
4. Присяжнюк, Владислава (25 липня 2023). В Києві відбудеться прощання з військовослужбовцем з Криму Олександром Клепіковим. Суспільне. Процитовано 15 лютого 2024.
5. З'явилася петиція про присвоєння звання Героя України учаснику вертолітних місій у заблокований Маріуполь Клепікову Олександру. Історична правда. 9 квітня 2024. Процитовано 9 квітня 2024.
6. Олександр «Борян» Клепіков. Трибуна героїв. оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 15 лютого 2024.
7. Присяжнюк, Владислава; Діденко, Анастасія (11 грудня 2023). Загинув під час польоту на «Азовсталь»: історія кримчанина Олександра Клепікова. Суспільне. Процитовано 6 вересня 2024.
8. І. С., Міронова (2023). Методичні рекомендації з написання, оформлення та захисту курсових і кваліфікаційних робіт для магістрів спеціальності «Історія та археологія» для денної та заочної форми навчання (PDF). Миколаїв: Видавництво Чорноморського національного університету імені Петра Могили. с. 62. ISSN 1811-492X.
9. Вічна пам'ять випускнику ЧНУ імені Петра Могили, Захиснику України Олександру Клепікову. Чорноморський національний університет імені Петра Могили. 20 липня 2023. Процитовано 15 лютого 2024.
10. Стало відомо про миколаївського бійця ГУР, який загинув, коли допомагав евакуювати поранених з «Азовсталі». Преступности.НЕТ. 20 липня 2023. Процитовано 15 лютого 2024.
11. У Києві відбудеться прощання із загиблим військовим із Криму Олександром Клепіковим. Крым.Реалии. 25 липня 2023. Процитовано 15 лютого 2024.
12. Глянько, Катерина (10 квітня 2024). Загиблому учаснику вертолітних місій у Маріуполі Клепікову просять присвоїти звання Героя України. Суспільне. Процитовано 9 червня 2024.
13. Байбак, Анжеліка; Поліщук, Валентина (27 липня 2023). Допомагав евакуювати поранених з «Азовсталі»: у Києві попрощалися з Героєм, який загинув торік. 24 Канал. Процитовано 21 червня 2024.