Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Класична археологія — археологічні дослідження середземноморських цивілізацій Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Археологи ХІХ століття, такі як Генріх Шліман, були залучені до вивчення суспільств, про які вони читали в латинських та грецьких текстах. Багато університетів та іноземних держав підтримують програми розкопок та школи в цьому регіоні — такою є незмінна привабливість археології регіону.
| Класична археологія | |
 | |
| Прізвисько | Faltenphilologie  |
|---|---|
 Класична археологія у Вікісховищі | |
Обговорювані культури
Класична археологія в її найсуворішому, традиційному розумінні застосовується лише до вивчення класичної афінської культури та культури Римської республіки та імперії. Однак протягом останнього століття ця сфера розширилася й охопила обговорення складної мозаїки культур, які створили цивілізації Стародавньої Греції та Риму. Класичні археологи, які цікавляться Грецією, часто обговорюють Крит і мінойську цивілізацію, присутню на цьому острові під час бронзового віку. Вони також обговорюють елладський і геометричний періоди, а також іноді обговорюють період неоліту, оскільки він стосується Греції. Навіть під час класичного періоду було б абсолютно невірно стверджувати, що Греція мала одну справжню культуру — існувала велика кількість регіональних варіацій, і велика частина вивчення грецької археології полягає в дослідженні цих регіональних відмінностей. Грецька археологія також охоплює елліністичний період, часто змушуючи класичних археологів досліджувати грецькі впливи, присутні в усіх областях, які були частиною імперії Олександра Великого, включаючи більшу частину Близького Сходу та Єгипту.
Класичні археологи, які цікавляться римською цивілізацією, обговорюють вплив етрусків та інших ранніх культур, присутніх на Італійському півострові. Вони також обговорюють субкультури, присутні в Римській республіці та імперії на основі регіональних відмінностей, і будь-яке обговорення пізнішої імперії вимагає принаймні часткового переходу до Візантійської імперії.
Розкопки
Надихаючись античними текстами та іноді використовуючи їх для інтерпретації артефактів, класична археологія не існувала б без стародавніх артефактів. Хоча значна частина класичної археології (як і будь-якої іншої археології) виконується вченими у своїх дослідженнях, найбільш яскравою і важливою частиною класичної археології є археологічні розкопки. Спочатку методи розкопок були змодельовані за зразком розкопок у Єгипті та на Близькому Сході і передбачали пошук великих артефактів і стін без особливого піклування про делікатні рештки, які могли існувати в землі навколо цих артефактів. Багато з найдавніших пам'яток досі не можуть бути датовані задовільним чином, оскільки стратиграфія, шари ґрунту із заглибленими артефактами, які використовуються для визначення віку пам'ятки, були повністю зняті. Ранні розкопки також часто не фіксували знайдені предмети достатньо детально, що ускладнювало датування артефактів, точне визначення місця їх знахідки або встановлення зв'язку між предметами, які могли бути знайдені разом. З часом методи розкопок значно вдосконалилися, і кількість інформації, отриманої з кожного розкопу, експоненціально більша, ніж та, що фіксувалася під час ранніх розкопок. Звіти про розкопки тепер складаються багато років через рівень деталізації та аналізу.
Примітки
- The Beazley Archive. Beazley.ox.ac.uk.
Література
- Alcock, Susan E., and Robin Osborne, eds. 2007. Classical archaeology. Oxford: Blackwell.
- Beard, Mary, and John Henderson. 2001. Classical art: From Greece to Rome. Oxford History of Art. Oxford and New York: Oxford Univ. Press.
- Davis, Jack L. (2001). Classical Archaeology and Anthropological Archaeology in North America: A Meeting of Minds at the Millennium?. Archaeology at the Millennium. с. 415—437. doi:10.1007/978-0-387-72611-3_12. ISBN .
- Ellis, Linda, ed. 2000. Archaeological method and theory: An encyclopedia. New York: Garland.
- Hodder, Ian, ed. 2001. Archaeological theory today. Cambridge, UK: Polity.
- Laurence, Ray (2012). Roman Archaeology for Historians (PDF). doi:10.4324/9780203115480. ISBN .
- Morris, Ian (2006). Classical Archaeology. A Companion to Archaeology. с. 253—271. doi:10.1002/9780470998618.ch14. ISBN .
- Osborne, Robin (2004). Greek Archaeology: A Survey of Recent Work. American Journal of Archaeology. 108: 87—102. doi:10.3764/aja.108.1.87.
- Pedley, John Griffiths. 2007. Greek art and archaeology. 4th ed. Upper Saddle River, NJ: Pearson Education.
- Woolf, Greg (2004). The Present State and Future Scope of Roman Archaeology: A Comment. American Journal of Archaeology. 108 (3): 417—428. doi:10.3764/aja.108.3.417.
Посилання
- Архів Бізлі — це колекція класичних артефактів
- Класична археологія — сайт із багатьма посиланнями на сайти класичної археології
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klasichna arheologiya arheologichni doslidzhennya seredzemnomorskih civilizacij Starodavnoyi Greciyi ta Starodavnogo Rimu Arheologi HIH stolittya taki yak Genrih Shliman buli zalucheni do vivchennya suspilstv pro yaki voni chitali v latinskih ta greckih tekstah Bagato universitetiv ta inozemnih derzhav pidtrimuyut programi rozkopok ta shkoli v comu regioni takoyu ye nezminna privablivist arheologiyi regionu Klasichna arheologiya PrizviskoFaltenphilologie Klasichna arheologiya u Vikishovishi Obgovoryuvani kulturiKlasichna arheologiya v yiyi najsuvorishomu tradicijnomu rozuminni zastosovuyetsya lishe do vivchennya klasichnoyi afinskoyi kulturi ta kulturi Rimskoyi respubliki ta imperiyi Odnak protyagom ostannogo stolittya cya sfera rozshirilasya j ohopila obgovorennya skladnoyi mozayiki kultur yaki stvorili civilizaciyi Starodavnoyi Greciyi ta Rimu Klasichni arheologi yaki cikavlyatsya Greciyeyu chasto obgovoryuyut Krit i minojsku civilizaciyu prisutnyu na comu ostrovi pid chas bronzovogo viku Voni takozh obgovoryuyut elladskij i geometrichnij periodi a takozh inodi obgovoryuyut period neolitu oskilki vin stosuyetsya Greciyi Navit pid chas klasichnogo periodu bulo b absolyutno nevirno stverdzhuvati sho Greciya mala odnu spravzhnyu kulturu isnuvala velika kilkist regionalnih variacij i velika chastina vivchennya greckoyi arheologiyi polyagaye v doslidzhenni cih regionalnih vidminnostej Grecka arheologiya takozh ohoplyuye ellinistichnij period chasto zmushuyuchi klasichnih arheologiv doslidzhuvati grecki vplivi prisutni v usih oblastyah yaki buli chastinoyu imperiyi Oleksandra Velikogo vklyuchayuchi bilshu chastinu Blizkogo Shodu ta Yegiptu Klasichni arheologi yaki cikavlyatsya rimskoyu civilizaciyeyu obgovoryuyut vpliv etruskiv ta inshih rannih kultur prisutnih na Italijskomu pivostrovi Voni takozh obgovoryuyut subkulturi prisutni v Rimskij respublici ta imperiyi na osnovi regionalnih vidminnostej i bud yake obgovorennya piznishoyi imperiyi vimagaye prinajmni chastkovogo perehodu do Vizantijskoyi imperiyi RozkopkiNadihayuchis antichnimi tekstami ta inodi vikoristovuyuchi yih dlya interpretaciyi artefaktiv klasichna arheologiya ne isnuvala b bez starodavnih artefaktiv Hocha znachna chastina klasichnoyi arheologiyi yak i bud yakoyi inshoyi arheologiyi vikonuyetsya vchenimi u svoyih doslidzhennyah najbilsh yaskravoyu i vazhlivoyu chastinoyu klasichnoyi arheologiyi ye arheologichni rozkopki Spochatku metodi rozkopok buli zmodelovani za zrazkom rozkopok u Yegipti ta na Blizkomu Shodi i peredbachali poshuk velikih artefaktiv i stin bez osoblivogo pikluvannya pro delikatni reshtki yaki mogli isnuvati v zemli navkolo cih artefaktiv Bagato z najdavnishih pam yatok dosi ne mozhut buti datovani zadovilnim chinom oskilki stratigrafiya shari gruntu iz zagliblenimi artefaktami yaki vikoristovuyutsya dlya viznachennya viku pam yatki buli povnistyu znyati Ranni rozkopki takozh chasto ne fiksuvali znajdeni predmeti dostatno detalno sho uskladnyuvalo datuvannya artefaktiv tochne viznachennya miscya yih znahidki abo vstanovlennya zv yazku mizh predmetami yaki mogli buti znajdeni razom Z chasom metodi rozkopok znachno vdoskonalilisya i kilkist informaciyi otrimanoyi z kozhnogo rozkopu eksponencialno bilsha nizh ta sho fiksuvalasya pid chas rannih rozkopok Zviti pro rozkopki teper skladayutsya bagato rokiv cherez riven detalizaciyi ta analizu PrimitkiThe Beazley Archive Beazley ox ac uk LiteraturaAlcock Susan E and Robin Osborne eds 2007 Classical archaeology Oxford Blackwell Beard Mary and John Henderson 2001 Classical art From Greece to Rome Oxford History of Art Oxford and New York Oxford Univ Press Davis Jack L 2001 Classical Archaeology and Anthropological Archaeology in North America A Meeting of Minds at the Millennium Archaeology at the Millennium s 415 437 doi 10 1007 978 0 387 72611 3 12 ISBN 978 0 387 72610 6 Ellis Linda ed 2000 Archaeological method and theory An encyclopedia New York Garland Hodder Ian ed 2001 Archaeological theory today Cambridge UK Polity Laurence Ray 2012 Roman Archaeology for Historians PDF doi 10 4324 9780203115480 ISBN 9780203115480 Morris Ian 2006 Classical Archaeology A Companion to Archaeology s 253 271 doi 10 1002 9780470998618 ch14 ISBN 9780470998618 Osborne Robin 2004 Greek Archaeology A Survey of Recent Work American Journal of Archaeology 108 87 102 doi 10 3764 aja 108 1 87 Pedley John Griffiths 2007 Greek art and archaeology 4th ed Upper Saddle River NJ Pearson Education Woolf Greg 2004 The Present State and Future Scope of Roman Archaeology A Comment American Journal of Archaeology 108 3 417 428 doi 10 3764 aja 108 3 417 PosilannyaArhiv Bizli ce kolekciya klasichnih artefaktiv Klasichna arheologiya sajt iz bagatma posilannyami na sajti klasichnoyi arheologiyi