Див також Форбс значення Клан Форбс шотл Clan Forbes один з кланів Шотландії Володів землями як в Лоулендсі так і в Гайл

Див. також: Форбс (значення)

Клан Форбс (шотл. — Clan Forbes) — один з кланів Шотландії. Володів землями як в Лоулендсі, так і в Гайленді. Більшість володінь була в Абердинширі.

Чоловік з клану Форбс у традиційному одязі. Малюнок художника Р. Р. МаЯна. 1845 р.

Гасло клану: Нагорода мій провідник.

Бойовий клич: Lonach — Лонах (гора в гірському масиві Страх-Дон)

Символ клану: гілка дроку (Cytisus scoparius)

Бойова музика клану: марш «Cath Ghlinn Eurainn» — «Ках Глінн Еврайнн» — «Битва біля Глену Еврайнн»

Вождь клану: Майкл Форбс — ХХІІІ лорд Форбс

Історична резиденція вождя клану: замок Куллоден-хаус

Резиденція вождя клану: замок Форбс

Союзні клани: МакКей, Кемпбелл, Кейт, Фрайзер, Кріхтон

Ворожі клани: Гордон, Леслі, Ірвін, Сетон

Історія клану Форбс

Походження клану Форбс

Походження назви клану Форбс територіальне — походить від назви земель Форбс в Абердинширі. Клан Форбс володів цими землями ще з часів короля Шотландії Вільгельма І Лева, а може й раніше. Крім цього, існує багато легенд про походження клану Форбс. Згідно однієї з легенд засновником клану Форбс був Дункан Форбс, що в 1271—1272 роках отримав грамоту на володіння землею від короля Шотландії Олександра ІІІ. Збереглась грамота дарована Вільяму Форбсу Скене у сильно пошкодженому вигляді, але читабельна.

Наступна згадка про клан Форбс в історичних документах датується 1306 роком. Це документ, що містить вимоги до короля Англії Едварда І Довгоногого повернути конфісковані в шотландських кланів землі. У цьому документі згадується вождь клану Джон Форбс. Потім згадується його син Крістіан Форбс, що отримав грамоту на володіння третиною земель Скейт та Ардах. Грамоту дарував король Шотландії Роберт Брюс у 1326 році.

Потім в історичних документах згадується «домінус» Джон Форбс або лорд Форбс. Він згадується як свідок у двох грамотах щодо володінь Томаса — графа Мар у 1358, 1359 та в 1364 році. Грамоти підписані королем Шотландії Девідом ІІ. Король підтвердив грамоти на володіння землями Единбанхорі та Крайглогі, які надав Томас — граф Мар Джону де Форбсу. Джон де Форбс був шерифом в місті Абердин у 1374 році. У 1378 році Джон та його дружина Маргарет отримали грамоту від єпископа Мореї на землі Фінроссі біля Лох-Спіні. Після смерті Джона де Форбса про нього писали як про «людину добру, мудру, розважливу і мужню для свого часу».

Його син носив це ім'я — сер Джон де Форбс — лорд Форбс. Його ще називали «сер Джон Чорна Губа». Він отримав посаду юстиціарія та коронера в Абердинширі. Він одружився з Елізабет Кеннеді — дочкою сера Гілберта Кеннеді Дунур. Джон та Елізабет мали чотирьох синів. Троє молодших синів заснували три гілки клану Форбс: Вільям заснував гілку Пітсліго (гельск. — Pitsligo), Джон заснував гілку Толкугонлайн (гельск. — Tolquhonline). Сер Джон Форбс помер у 1406 році.

XV століття

Син сера Джона Форбса — Олександр Форбс, І лорд Форбс воював і брав участь у битві під Харлоу в 1411 році, на стороні Олександра Стюарта, графа Мар. Сер Олександр Форбс отримав охоронну грамоту від короля Англії Генріха V, для візиту до короля Шотландії Якова I, що перебував в Руані в 1421 році, і було йому дозволено як ескорт мати 40 воїнів та інших людей в кількості до 100 чоловік. Він одружився з Елізабет — дочкою Джорджа Дугласа, І графа Ангуса і його дружини Мері — дочки короля Шотландії Роберта III. Олександр та Елізабет мали п'ятеро дітей, включаючи Джеймса Форбса, ІІ лорда Форбс. Олександр Форбс отримав титул пера від короля Шотландії Якова І десь у 1444—1445 роках, як барон Форс. Олександр Форбс, І лорд Форбс помер 1448 року.

Джеймс Форбс,ІІ лорд Форбс одружився з Егідією — дочкою Вільяма Кейта, І графа Марішала. У них було три сини: Вільям,.ІІІ лорд Форбс, Дункан — предок гілки клану Форбс Корсінде та Монімаск, Патрік — предок гілки клану Форбс, що стали баронами Крайгівар, лордів Семпілл, графів Гранард.

Олександр Форбс, IV лорд Форбс разом з людьми свого клану помститися за вбивство короля Якова III, але після поразки під Тіллімосс він підтримав короля Джеймса IV. Джон Форбс, VI лорд Форбс став наступником свого брата Артура Форбса, V лорда Форбс у 1493 році. У 1536 році його звинуватили у державній зраді і кинули за ґрати в Единбурзький замок, але виправдали після тривалого ув'язнення. Джон Форбс — майстер Форбс — його старший вижив син і спадкоємець був заарештований разом з його батьком, також за звинуваченням у державній зраді і був засуджений до повішення, але він був шляхтичем і спадкоємцем вождя клану, тому він був не повішений, а обезголовлений.

XVI століття

У 1529 році клан Форбс ворогував з громадянами міста Абердин, що змушені були щороку платити данину в розмірі однієї діжки вина за рибальство в річці Дин. У липні 1530 році Артур Форбс Брункс і його спільники напали на місто Абердин. Громадяни взяли зброю і змусили загарбників прийняти бій на Грейфраярс-плейс. Вуличні бої тривали 24 години. Багато людей з клану Форбс і багато громадян міста були вбиті, дуже багато людей з обох сторін були поранені. Мешканці Абердина надіслали своїх комісарів до короля зі скаргою. 19 грудня наступного року були подані листи в суд проти лордів Пітсліго, Толкугон, Корсінде, Брункс. Королівський суд висунув вимогу до клану Форбс дотримуватись законів щодо міста Абердин. У цей час смертельна ворожнеча між кланом Форбс та кланом Леслі. Містяни міста Абердин втрутились у цю ворожнечу. В Абердині спалахували сутички, погроми, вбивства.

Протягом всього XVI століття клан Форбс був у довгій і запеклій ворожнечі з . У 1520-і роки були вбивства з обох боків, одне з найвідоміших вбивств — вбивство людьми клану Форбс Сетона Мелдрума, що був людиною графа Хантлі — вождя клану Гордон. Граф Хантлі потім взяв участь в змові проти майстра Форбс, що був сином VI лорда Форбс. VI лорд Форбс був замішаний у вбивстві Сетона Мелдрума. Майстер Форбс був звинувачений графом Хантлі в змові з метою вбивства короля Шотландії Джеймса V у 1536 році. Майстер Форбс був судимий і страчений, проте через декілька днів вирок йому був скасовано і він був повністю виправданий. Протестантська Реформація додала до ворожнечі між кланами Форбс та Гордон — клан Гордон залишився католиками, а клан Форбс стали протестантами. Традиційні вороги клану Форбс — клани Леслі, Ірвін, Сетон стали на сторону клану Гордон, тоді як протестантські клани Кейт, Фрайзер, Кріхтон підтримали клан Форбс. Двадцять людей з клану Гордон були убиті на бенкеті, який влаштував клан Форбс в замку Друммінор у 1571 році. Пізніше в 1571 році настав апогей ворожнечі між кланами Форбс та Гордон — почалась відкрита війна, що вилилась у битві під Тілліенгус. Потім відбулися битви під Крайбстоун та Друммінор, де вождя клану Форбс було розграбовано. Клан Гордон влаштував різанину 27 людей з клану Форбс Тові в замку Коргарфф. Парламент Шотландії прийняв два закони для ворогуючих кланів з вимогою негайно скласти зброю.

XVII століття

Олександр Форбс, Х лорд Форбс був генерал-лейтенантом в армії короля Швеції Густава Адольфа під час Тридцятилітньої війни. Після повернення до Шотландії він отримав наказ взяти участь у придушенні повстання в Ірландії. Пізніше він виїхав до Німеччини, потім знову до Швеції, помер 20 квітня 1672 році в Стокгольмі, Швеція.

XVIII століття

Під час повстання якобітів клан Форбс і його вождь підтримали уряд Великої Британії. Якобіти обложили замки клану Форбс — замок Куллоден-хаус. Це відбувалось і в 1715 і в 1745 році. У вересні 1745 року Дункан Форбс — лорд Куллоден, переконаний «віг» отримав доручення сформувати двадцять незалежних загонів Гайленду проти якобітів. Йому вдалося залучити в цілому вісімнадцять незалежних збройних шотландських загонів, щоб боротися проти якобітів.

Гілки клану Форбс

Лорди Форбс Пітсліго походять від Вільяма — другого сина сера Джона Форбса, що жив за часів короля Шотландії Роберта II. Олександр, IV лорд Форбс був позбавлений прав після битви під Куллоден, і жив довгий час в одному зі своїх маєтків, помер у 1762 році. Три гілки претендують на цей титул.

Гілка клану Форбс — баронети Крайгівар жили в замку Крайгівар. Патрік Форбс Корсе був зброєносцем короля Шотландії Якова ІІІ. Баронети Стюарт-Форбс Пітсліго походять від Дункана Корсінде — другого сина Джеймса — ІІ лорда Форбс. Ще одна гілка клану форбс — Едингласі Форбс.

Гілка Фрбс Толкугон походить від дуже давнього відгалуження клану. Замок Толкугон був придбаний 1420 року. Засновниками цієї гілки була лайрди Куллоден. Сер Олександр Форбс Толкугон командував загоном кавалерії в армії шотландців під час битви під Вустером, коли кінь короля був вбитий, сер Олександр поклав пораненого короля на свій закривавлений одяг і виніс його з поля битви. Люди з цієї гілки клану брали участь у , що закінчилась повною катастрофою, в тому числі і фінансовою.

Сер Вільям Форбс — VIII баронет Крайгівар у 1884 році успадкував титул вождя клану Семпіл та титул лорда Семпілл.

Замки клану Форбс

Замок Кастехілл-Друммінор — стоїть на відстані півтори милі на північний схід від Ріні, Абердиншир. Був першою відомою резиденцією вождяв клану Форбс з 1272 по 1440 рік. Потім вожді песелились в замок Друммінор.
Замок Друммінор — стоїть на відстані однієї милі на південний схід від Ріні, Абердиншир. Збереглась сторожова вежа, що була сильно перебудована потім Замок збудований у XV столітті. Перебудований у XVI столітті, замок отримав L-подібний план. Клан Форбс ворогував з кланами Леслі, Сетон, Гордон. Багато людей з клану Гордон були вбиті під час бенкету, що був влаштований у замку Друммінор у 1571 році. У 1770 році замок Друммінор був проданий, і вожді клану переїхали в замок Форбс.
Замок Форбс — у декількох милях на північний схід від Алфорда, Абердиншир, колись це був потужний замок з вежею, але потім він був перебудований на особняк у 1815 році.
Замок Крайгівар — стоїть у 4,5 милях на північний захід від Алфорда, Аберденшир. Збудований кланом Форбс. Має L-план, вежу, будинок з семи частин. Замок почав будувати клан Мортімер, але потім в них закінчились гроші, і замок добудував клан Форбс. Замок переданий до Національного фонду Шотландії в 1963 році і в даний час відкритий для громадськості як музей.
Замок Толкугон — у чотирьох милях на схід від Олдмендрума, Абердиншир, лишились одні руїни. Оригінальний замок був побудований кланом Престон Крейгмілар, але замок став власністю клану Форбс у результаті шлюбу в 1420 році. Клан Форбс завершив будівництво замку. Сер Олександр Форбс — VI лерд замку був убитий під час у 1547 році. Цей замок був перебудований Вільямом Форбсом — VII лердом. Х лерд Форбс Толкугон врятував життя королю Англії та Шотландії Карлу II під час битви під Вустером в 1651 році. У 1716 році клан Форбс продав замок клану Фаркухарт по причині величезних боргів, що виникли в результаті участі клану в компанії «Дарієн».
Замок Коргафф — знаходиться у віддаленому місці, в десяти милях на північний захід від Баллатера, Абердиншир, має високу вежу і будинок. Будинок висотою чотири поверхи і датується XVI століттям. Це місце однієї сумнозвісні події ворожнечі між кланами Форбс та Гордон: Адам Гордон Аукіндон і його озброєні загони взяли в облогу замок, в якому було 26 жінок, дітей і слуг, чоловіки перебували далеко. Маргарет Кемпбелл, дружина вождя клану Форбс Тові відмовилася здати замок і Гордон Аукіндон втратив терпіння, коли вона застрелила одного зі його людей. Гордон потім підпалив замок, всі, хто був в замку загинули.
Замок Куллоден-хаус — стоїть у місцевості Куллоден, Хайленд, недалеко від Інвернесса в основному будівля датується XVIII століттяv, але цей замок стоїть на місці давньої фортеці, що належала кланам Макінтош та Едмонтон. Замок купив клан Форбс у 1626 році. Це була резиденція Дункана Форбса — лорда Куллоден, що підтримував британський уряд під час повстання якобітів у 1745 році і який брав участь у битві під Куллоден на стороні британського уряду. Але пізніше він протестував проти жахливого ставлення уряду Великої Британії щодо шотландців, які підтримували якобітів. Після битви багато поранених якобітів принесли в замок, але британські солдати їх жорстоко добивали.

Джерела

George Way; Romilly Squire, Collins clans & tartans (London: HarperCollins, 2000)[page needed]
The Scottish clans and their tartans (Edinburgh: W. & A.K. Johnston, 1900) access link Page 22
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 42
Alistair and Henrietta Tayler, The House of Forbes, Revised Edition (Scotpress, 1987), p. 3
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 43
Alistair and Henrietta Tayler, The House of Forbes, Revised Edition (Scotpress, 1987), p. 13
John Burke & Sir Bernard Burke, C.B., Burke's Peerage, Baronetage, and Knightage, Ed. Peter Townsend (London: Burke's Peerage Ltd., 1963), p. 938
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 45
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 46
George Edward Cokayne, The Complete Peerage of England Scotland Ireland Great Britain and the United Kingdom, Extant Extinct or Dormant, Vol. V, Ed. H. A. Doubleday & Howard de Walden (London: The St. Catherine Press, Ltd., 1926), p. 544
George Way; Romilly Squire, Scottish Clan & Family Encyclopedia(Glasgow: HarperCollins Publishers, 1994), p. 138
George Way; Romilly Squires, Scottish Clan & Family Encyclopedia (Glasgow: HarperCollins Publishers, 1994), pp. 138–39
Alistair and Henrietta Tayler, The House of Forbes, Revised Edition (Scotpress, 1987), p. 29
Alistair and Henrietta Tayler, The House of Forbes, Revised Edition (Scotpress, 1987), p. 31
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 49
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 51
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), pp. 52-3
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 53
Alistair and Henrietta Tayler, The House of Forbes, Revised Edition (Scotpress, 1987), pp. 68-9
Walter Thom, The history of Aberdeen (Aberdeen: A. Stevenson, 1811), p.170Internet link
John Stuart, Extracts from the Council Register of the Burgh of Aberdeen(Aberdeen: The Spalding Club, 1844)[page needed] Internet link
Coventry, Martin. (2008).Castles of the Clans: The Strongholds and Seats of 750 Scottish Families and Clans. pp. 200—204. .
Duncan A. Bruce, The Mark of Scots (New York: Kensington Publishing Corp., 1996), p. 159
The Scots Peerage, Founded on Wood's Edition of Sir Robert Douglas's Peerage of Scotland, Ed. James Balfour Paul, Vol. IV (Edinburgh: David Douglas, 1907), p. 62
Simpson, Peter. (1996). The Highland Independent Companies, 1603—1760. pp. 126—127. .