Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клан Гей шотл Clan Hay гельск Clann MacGaraidh клан Хей клан МакГарайд один з кланів рівнинної частини Шотландії Лоуленд

Клан Гей

Клан Гей

Клан Гей (шотл. — Clan Hay, гельск. — Clann MacGaraidh) — клан Хей, клан МакГарайд — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоуленду. Клан у свій час зіграв дуже важливу роль у політиці та історії Шотландії. Нині люди клану Гей розсіяні по світу і живуть у різних країнах та на різних материках. Історично клан Гей жив і володів землями в Абердинширі, Банффширі, Мореї, Найрнширі — це було серце країни Гей. Крім того, люди клану Гей здавна жили в Пертширі (особливо навколо Перта), у Шотландському Прикордонні та на Шетландських островах.

image
Герб вождів клану Гей.
image
Тартан клану Гей.
image
Руїни замку Слейнс.

Гасло клану: Serva jugum — Трмайте ярмо (лат.)

Слоган клану: A Hay! A Hay! — Гей! Гей!

Символи клану: омела біла, сокіл

Вождь клану: Високоповажний Мерлін Серельд Віктор Гілберт Гей (шотл. — Merlin Sereld Hay) — XXIV граф Ерролл, лорд Слайнс, баронет Гей

Історична резиденція вождя клану: Замок Слайнс (шотл. — Slains Castle)

Сучасна резиденція вождя клану: Вудбарі-Холл (шотл. — Woodbury Hall)

Історія клану Гей

Походження назви клану Гей

Назва клану Гей походить від назви місцевості Ла Гей (фр. — La Haye) на півострові Котенті в Нормандії, де розташовано декілька селищ. Назва Ла Гей походить від давніх слів haia, hedge, що означало «частокіл». Назва перетворилася в англійському варіанті на назву Гей, а в гельському варіанті на назви Гарайд, Гара або Гарай.

Легенда про Лункарті

Є дві основні версії походження клану Гей. Перша версія називається ще «Легенда про Лункарті». Для клану Гей ця легенда є важливою і сприймається ними як істина. Гектор Бек (гельск. — Hector Boece) — шотландський історик записав перший відомий нам варіант легенди про Лункарті в своїй праці «Історія Шотландії» — «Scotorium Historia», що була опублікована в 1525 році, а друге видання здійснене у 1575 році. Є чисельні версії легенди, основані на роботах Гектора Бека, що включають різні літературні фантазії. у своїй праці «Історія королівства Шотландія» — «Rerum Scoticarum Historia», що була опублікована у 1582 році наводить цю легенду, опускаючи деякі поетичні деталі щодо польоту яструба, що розмежував землі. У 2010 році Саттон опублікував гіпертекстове видання латинською та англійською мовою — перевидав книгу Гектора Бека 1575 року, забезпечивши таким чином доступ до вихідної легенди про виникнення клану Гей.

Згідно традиції та легенди про Лункарті походження благородного клану Гей пов'язане з подіїю, що відбулася за часів правління короля Шотландії Кеннета III у 980 році. В той час армія данців-вікінгів напала на Шотландію. Шотландська армія зітнулася з ними в битві під Лункарті, що недалеко від Перту. Шотландці були розбиті переважаючою армією данців-вікінгів, що почали переслідувати відступаючих. Один селянин- шотландець та двоє його синів, що якраз були родом з цих місць, стояв у вузькій ущелині між горами, куди направлялись залишки шотландської армії та їх переслідувачі. Тоді селянин закричав шотландцям: «Що краще — бути знищеним нещадними ворогами під час втечі, чи померти з честю за свободу своєї землі? Розвертайтеся і ідіть битися з ворогом!» І сам схопив леміш і закричав, що підмога вже близько. Вікінги подумали, що вони потрапили у засідку, і що тут є свіжа армія шотландців і побігли в безладі. Шотландці таким чином перемогли, країна була врятована від поневолення. Селянин, якого звали Гей був доставлений в тодішню столицю Шотландії в Сконе до короля. І король нагородив його титулом та землями на річці Тей біля Говрі. Розміри земель визначив сокіл, який злетів з руки людини і зробив коло над землями. Цю землю назвали потім Ерролл. Король нагородив селянина та його нащадків шляхетським титулом та гербом — срібним з трьома червоними мітками — на згадку про селянина та двох його синів — три щити, що захистили Шотландію.

Достовірність легенди неодноразово заперечувалась істориками. Шотландський історик писав, що ця історія про битву під Лункарті є вигадкою самого Гектора Бека. Але насправді Бертон був неправий. Справа в тому, що легенда про Лункаріт згадується в історичних джерелах задовго до Гектора Бека. Так у 1440 році Волтер Бауер писав у своїй книзі «Історія Шотландії» — «Scotorum Historia», що під час битви під Лункарті скандинави зі своїм королем були повністю розбиті. І в цьому він спирався на давні джерела і літописи, які були відомі йому, але які не дійшли до нашого часу.

Те, що битва відбулася насправді, а не була легендою, свідчать і інші джерела. Зокрема роботи преподобного Монкріффа опубліковані у 1791 році. Він провів розкопки в тих місцях де згідно легенди відбулась битва і розкопав кургани з чисельними похованнями воїнів, залишками зброї, вуздечок. Хоча ці розкопки не проводили професійні археологи, і точна дата битви так і лишилась не визначена. Монкріфф пише про сильну традицію серед місцевих жителів — місцеві жителі розповідали про битву так детально, ніби вона відбулася вчора. Про те, що тут колись відбулась кровопролитна битва свідчить і назва приходу Редгортон, що означає «Червоні поля» (від крові). Згідно переказів данці-вікінги були розбиті під пагорбом Тернагейн-Хіллок (шотл. — Turnagain Hillock).

Існує розбіжність щодо дати битви та короля, що правив тоді Шотландією. Називають дату 980 рік та короля Кеннета III, але він правив у 997—1005 роках. Кеннет ІІ правив у 971—995 роках.

Джеймс Бальфур Пол пише, що у 980 році в Шотландії не було традиції гербів вождів кланів і що прізвища і клану Гей не було в Шотландії до приходу норманів.

Вільям де Гая

Одним з вождів клану Гей був норманський лицар Де Ла Гая (Де Гей). Є відомості про Вільяма ІІ Де Гая та його дружину Єву Пітміллі. Вільям ІІ де Гая був сином Вільяма І де Гая та його дружини Юліани де Соуліс — сестри Ранульфа І де Соуліс. Він був першим вождем клану Гей про якого є достовірні історичні документи від 1160 року. Про нього відомо, що він був виночерпом при дворі королів Шотландії Малкольма IV та Вільгельма І. Він отримав титул І барона Ерролл від короля Вільгельма І. Вільям ІІ Де Гая помер після 1201 року і йому успадкував його син Девід.

Нормандські корені клану Гей

Витоки клану Гей Ерролл були досліджені Вагнером (шотл. — Wagner) у 1954 році. Він представив докази на основі різних джерел і на основі геральдики, що вожді клану Гей є нащадками нормандських лицарів Де Ла Гей або Де Ла Гу з півострова Котенті, що в Нормандії. Про це також свідчать королівські грамоти, надані Девіду де Гая — сину Вільяма ІІ де Гая у 1230 році. Цією грамотою король підтверджував право графів Ерролл володіти гербом — срібним щитом з трьома червоними щитами. Цей герб не має ніякої схожості з гербом родку Де Ла Гей з Англії, але цей герб такий же, що використовував Жан Де Ла Гай-Гу (фр. — Jean de La Haye-Hue) з Нормандії у 1368—1375 роках.

Рід вождів клану Гей простежується в Шотландії з XII століття з часів правління короля Вільяма ІІ. Вагнер писав, що вожді клану Гей пов'язані з норманською шляхетною родиною Соуліс — з Ранульфом І де Соуліс. Нині цей рід називається Лай Гей-Белелфонд (фр. — La Haye-Bellefond) і живе в дилині річки Суле (фр. — Soules). Імено Соуліс рідко зустрічається в Англії, частіше Гей, обидва імені знайдені в записах XIII століття щодо замку Довер.

Спадкоємці Вільяма ІІ де Гая

Девід де Гая був одружений з Геленою — дочкою Гілберта або Гілле Брігте (гельск. — Gille Brigte) — графа Страхерна. Вони мали дітей:

  • Гілберта — спадкоємця Девіда де Гая і титулу граф Ерролл. Він був предком септи Нобл, що вимерла 1717 року. Нащадки споріднені з графами Кілмарнок. Його нащадки — нинішні графи Ерролл.
  • Вільям де Гая — отримав від свого брата землі в графстві Ерролл у 1235 році, що називаються Лейс. Право володіти цими землями підтвердив нащадкам Вільяма у 1451 році граф Едмунд Гей. Ця септа змінила свою назву на Гей-Бальфур Лейс. Вони володіли землями в графстві Перт та землями Рандерстон у Файфі. Джон Берк писав, що гілка Гей-Балфур Лейс є нащадками по чоловічій лінії шляхетної родини Гей.
  • Девід — став священиком в Ерролл.

Гілберт був шерифом Перт, перш ніж у 1262 році став регентом короля Олександра III. Він одружився з Ідонеа — дочкою Вільяма Коміна, графа Бухан. Вони мали сина Ніколаса.

XIV століття — війна за незалежність Шотландії

Сином Гілберта де Гая був Ніколас де Гая Ерролл. Він став шерифом Перт у 1288 році. 12 липня 1296 року він присягнув на вірність королю Англії Едварду І Довгоногому — як і більшість вождів шотландських кланів і підписав «». Він був викликаний Едвардом І на засідання парламенту Шотландії у 1303 році. Він мав чотирьох синів:

  • Гілберта де Гая
  • Ніколаса де Гая — пастора з Фоссовей, декана Данкельду
  • Джона де Гая — священика з Ерролл
  • Х'ю де Гая — одного із сподвижників Роберта Брюса — борця за незалежність Шотландії. Хоча цей же Х'ю де Гая присягнув на вірність королю Англії Едварду І у 1296 році.

Гілберт де Гая Ерролл присягнув на вірність королю Англії у 1296 році, проте у 1306 році він приєднався до повстанців під час війни за незалежність Шотландії і затято воював за свободу протягом усієї війни. Гілберт де Гая брав участь у битві під Баннокберн у 1314 році. Король Англії Едвард І офіційно оголосив Гілбеота де Гая зрадником, а король вільної Шотландії Роберт І Брюс нагородив його землями Слайнс в Абердінширі, титулом констебля королівства Шотландія. Гілберт де ла Гей був одним з тих, хто розробляв і підписав декларацію Арброат у 1320 році.

XVI століття — англо-шотландські війни

Під час англо-шотландських війн клан зазнав великих втрат під час битви під Флодден у 1513 році. Серед відомих людей клану Гей був сер Гілберт Гей — шотландський лицар, що був в армії Жанни де Арк під час Столітньої війни.

Після реформації і перемоги протестантизму в Шотландії клан Гей лишився вірним католицизму, був союзником католицької королеви Шотландії Марії Стюарт, що призначила вождя клану Гей — Джорджа Гея — VII графа Ерролл лорд-лейтенантом центральної Шотландії. Френсіс Гей — IX граф Ерролл був залучений у змову проти королеви Англії Єлизавети І. Після викриття змови і поразки Непереможної Армади він пішов у вигнання. Замок Слайнс був зруйнований за наказом короля Шотландії і лишається в руїнах і досі.

XVII століття — громадянська війна на Британських островах

Під час громадянської війни на Британських островах Джеймс Гей підтримав роялістів і повів своє військо проти Ковенанторів, брав участь у битві під Абердіном у 1644 році, в якій роялісти здобули перемогу. Сер Вільям Гей Делгайт воював у війську роялістів , був начальником штабу його армії, воював за короля Англії Карла І. Потім він потрапив у полон, був кинутий за ґрати і страчений у 1650 році. Після реставрації монархії йому влаштували урочисті державні похорони — препоховали як героя у 1660 році.

XVII століття — повстання якобітів

Після пакту та укладення союзу з Англією у 1707 році клан Гей відверто симпатизував якобітам. Клан Гей лишився вірним династії Стюартів і підтримав повстання якобітів у 1715 році та повстання якобітів 1745 року. XIII граф Ерролл був нагороджений орденом Будяка — отримав цю нагороду від Джеймса Френсіса Едварда Сюарта (страрого претендента). Йому успадкувала його сестра Мері, що використала руїни замку Слайнс як місце зустрічі повстанців і особисто закликала клан Гей боротися за свободу Шотландії та за короля Карла Едварда Стюарта.

Після поразки повстання клан Гей був лояльним до британського уряду і чимало людей клану Гей доклали чимало зусиль до розширення Британської імперії.

Вожді клану Гей

Септа Гей Ерролл

  • Вільям Гей (? — 1462) — вождь з 1449 року, І барон Гей Ерролл, з 1453 року — І граф Ерролл.
  • Ніколас Гей (? — 1470) — вождь клану з 1462 року, ІІ граф Ерролл.
  • Вільям Гей (? — 1507) — вождь клану з 1470 року, III граф Ерролл.
  • Вільям Гей (? — 1513) — вождь клану з 1507 року, IV граф Ерролл.
  • Вільям Гей (? — 1541) — вождь клану з 1513 року, V граф Ерролл.
  • Вільям Гей (1521—1541) — вождь клану у1541 році, VI граф Ерролл.
  • Джордж Гей (? — 1573) — вождь клану з 1541 року, VII граф Ерролл.
  • Ендрю Гей (? — 1585) — вождь клану з 1573 року, VIII граф Ерролл.
  • Френсіс Гей (30 квітня 1564 року — 16 червня 1631 року) — вождь клану з 1585 року, IX граф Ерролл.
  • Вільям Гей (? — 1636) — вождь клану з 1631 року, Х граф Ерролл.
  • Гілберт Гей (? — 1675) — вождь клану з 1636 року, XI граф Ерролл.
  • Джон Гей (? — 1704) — вождь клану з 1675 року, XII граф Ерролл.
  • Чарльз Гей (? — 1717) — вождь клану з 1704 року, XIII граф Ерролл.
  • Мері Гей (? — 19 серпня 1758 року) — жінка на посаді вождя клану з 1717 року, XIV графиня Ерролл.
  • Джеймс Гей (20 квітня 1726 року — 3 липня 1778 року) — вождь клану з 1758 року, XV граф Ерролл.
  • Джордж Гей (1767—1798) — вождь клану з 1778 року, XVI граф Ерролл.
  • Вільям Гей (1772—1819) — вождь клану з 1798 року, XVII граф Ерролл.
  • Вільям Джордж Гей (1801—1846) — вождь клану з 1819 року, XVIII граф Ерролл.
  • Вільям Гаррі Гей (1823—1891) — вождь клану з 1846 року, XIX граф Ерролл.
  • Чарльз Гор Гей (1852—1927) — вождь клану з 1891 року, XX граф Ерролл.
  • Віктор Олександр Серелд Гей (1876—1928) — вождь клану з 1927 року, XXI граф Ерролл.
  • Жосслін Віктор Гей (1901—1941) — вождь клану з 1928 року, XXII граф Ерролл.
  • Діана Деніс Гей (5 січня 1926 року — 16 травня 1978 року) — на посаді вождя клану з 1941 року, XXIII графиня Ерролл.
  • Мерлін Серелд Віктор Гілбер Гей (нар 20 квітня 1948 року) — вождь клану з 1978 року, XXIV граф Ерролл.

Септа Гей Кінфаун

  • Джордж Гей (1571—1634) — вождь септи з 1627 року, І лорд Гей Кінфаун, І віконт Дупплін, І граф Кінноулл.
  • Джордж Гей (? — 1644) — вождь септи з 1634 року, ІІ граф Кінноулл.
  • Вільям Гей (? — 1677) — вождь септи з 1644 року, III граф Кінноулл.
  • Джордж Гей (? — 1687) — вождь септи з 1677 року, IV граф Кінноулл.
  • Вільям Гей (? — 1709) — вождь септи з 1687 року, V граф Кінноулл.
  • Томас Гей (1660—1719) — вождь септи з 1709 року, VI граф Кінноулл.
  • Джордж Гей (1689—1758) — вождь септи з 1719 року, VII граф Кінноулл.
  • Томас Гей (1710—1787) — вождь септи з 1758 року, VIII граф Кінноул.
  • Роберт Гей-Драммонд (1751—1804) — вождь септи з 1787 року, IX граф Кінноулл.
  • Томас Гей-Драммонд (1785—1866) — вождь септи з 1804 року, Х граф Кінноулл.
  • Джордж Гей-Драммонд (1827—1897) — вождь септи з 1866 року, XI граф Кінноулл.
  • Арчібальд Гей (1855—1916) — вождь септи з 1897 року, XII граф Кінноулл.
  • Джордж Гей (1902—1938) — вождь септи з 1916 року, XIII граф Кінноулл.
  • Джордж Гей (1902—1938) — вождь септи з 1916 року, XIV граф Кінноулл.
  • Артур Гей (1935—2013) — вождь септи з 1938 року, XV граф Кінноулл.
  • Чарльз Гей (нар. 1962) — вождь септи з 2013 року, XVI граф Кінноулл.

Замки клану Гей

  • Замок Делгейті (шотл. — Delgatie Castle) — біля Абердіну, клан отримав цей замок після 1314 року.
  • Замок Слайнс (шотл. — Slains Castle) — резиденція вождів клану. Є старий замок Слайнс і новий замок Слайнс.
  • Замок Дупплін (шотл. — Dupplin Castle) — біля Перту.
  • Замок Дунс (шотл. — Duns Castle) — у Берквікширі.
  • Замок Іншох (шотл. — Inshoch Castle) — у Найрнширі.
  • Замок Меггінх (шотл. — Megginch Castle) — біля Перту.
  • Замок Нейдпат (шотл. — Neidpath Castle) — біля Піблс.
  • Замок Парк (шотл. — Park Castle) — біля Галловей.
  • Замок Єстер (шотл. — Yester Castle) — у Східному Лотіані.

Джерела

  • Black, George Fraser (1946). «The Surnames of Scotland: Their Origin, Meaning, and History». New York: New York Public Library. pp. 494–495.
  • Burke, John (1832). A General and Heraldic Dictionary of the Peerage and Baronetage of the British Empire. H. Colburn and R. Bentley. p. 443.
  • Complete Guide to Heraldry; p. 415; By Arthur Charles Fox Davies, and Graham Johnston; Published by Kessinger Publishing, 2004; , ; link
  • The History of Scotland from Agricola's Invasion to the Revolution of 1688, Vol 1, By John Hill Burton; p. 364-365, Will. Blackwood and Sons, 1867
  • S Taylor, DER Watt, B Scott, eds (1990). Scotichronicon by Walter Bower in Latin and English.Vol.5. Aberdeen: Aberdeen University Press. pp. 341–343.
  • Moncrieff, D. Parish of Redgorton. In: The Statistical Account of Scotland, 1791—1799. 523—542, p 527 only.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Klan Gej shotl Clan Hay gelsk Clann MacGaraidh klan Hej klan MakGarajd odin z klaniv rivninnoyi chastini Shotlandiyi Loulendu Klan u svij chas zigrav duzhe vazhlivu rol u politici ta istoriyi Shotlandiyi Nini lyudi klanu Gej rozsiyani po svitu i zhivut u riznih krayinah ta na riznih materikah Istorichno klan Gej zhiv i volodiv zemlyami v Aberdinshiri Banffshiri Moreyi Najrnshiri ce bulo serce krayini Gej Krim togo lyudi klanu Gej zdavna zhili v Pertshiri osoblivo navkolo Perta u Shotlandskomu Prikordonni ta na Shetlandskih ostrovah Gerb vozhdiv klanu Gej Tartan klanu Gej Ruyini zamku Slejns Gaslo klanu Serva jugum Trmajte yarmo lat Slogan klanu A Hay A Hay Gej Gej Simvoli klanu omela bila sokil Vozhd klanu Visokopovazhnij Merlin Sereld Viktor Gilbert Gej shotl Merlin Sereld Hay XXIV graf Erroll lord Slajns baronet Gej Istorichna rezidenciya vozhdya klanu Zamok Slajns shotl Slains Castle Suchasna rezidenciya vozhdya klanu Vudbari Holl shotl Woodbury Hall Istoriya klanu GejPohodzhennya nazvi klanu Gej Nazva klanu Gej pohodit vid nazvi miscevosti La Gej fr La Haye na pivostrovi Kotenti v Normandiyi de roztashovano dekilka selish Nazva La Gej pohodit vid davnih sliv haia hedge sho oznachalo chastokil Nazva peretvorilasya v anglijskomu varianti na nazvu Gej a v gelskomu varianti na nazvi Garajd Gara abo Garaj Legenda pro Lunkarti Ye dvi osnovni versiyi pohodzhennya klanu Gej Persha versiya nazivayetsya she Legenda pro Lunkarti Dlya klanu Gej cya legenda ye vazhlivoyu i sprijmayetsya nimi yak istina Gektor Bek gelsk Hector Boece shotlandskij istorik zapisav pershij vidomij nam variant legendi pro Lunkarti v svoyij praci Istoriya Shotlandiyi Scotorium Historia sho bula opublikovana v 1525 roci a druge vidannya zdijsnene u 1575 roci Ye chiselni versiyi legendi osnovani na robotah Gektora Beka sho vklyuchayut rizni literaturni fantaziyi u svoyij praci Istoriya korolivstva Shotlandiya Rerum Scoticarum Historia sho bula opublikovana u 1582 roci navodit cyu legendu opuskayuchi deyaki poetichni detali shodo polotu yastruba sho rozmezhuvav zemli U 2010 roci Satton opublikuvav gipertekstove vidannya latinskoyu ta anglijskoyu movoyu perevidav knigu Gektora Beka 1575 roku zabezpechivshi takim chinom dostup do vihidnoyi legendi pro viniknennya klanu Gej Zgidno tradiciyi ta legendi pro Lunkarti pohodzhennya blagorodnogo klanu Gej pov yazane z podiyiyu sho vidbulasya za chasiv pravlinnya korolya Shotlandiyi Kenneta III u 980 roci V toj chas armiya danciv vikingiv napala na Shotlandiyu Shotlandska armiya zitnulasya z nimi v bitvi pid Lunkarti sho nedaleko vid Pertu Shotlandci buli rozbiti perevazhayuchoyu armiyeyu danciv vikingiv sho pochali peresliduvati vidstupayuchih Odin selyanin shotlandec ta dvoye jogo siniv sho yakraz buli rodom z cih misc stoyav u vuzkij ushelini mizh gorami kudi napravlyalis zalishki shotlandskoyi armiyi ta yih peresliduvachi Todi selyanin zakrichav shotlandcyam Sho krashe buti znishenim neshadnimi vorogami pid chas vtechi chi pomerti z chestyu za svobodu svoyeyi zemli Rozvertajtesya i idit bitisya z vorogom I sam shopiv lemish i zakrichav sho pidmoga vzhe blizko Vikingi podumali sho voni potrapili u zasidku i sho tut ye svizha armiya shotlandciv i pobigli v bezladi Shotlandci takim chinom peremogli krayina bula vryatovana vid ponevolennya Selyanin yakogo zvali Gej buv dostavlenij v todishnyu stolicyu Shotlandiyi v Skone do korolya I korol nagorodiv jogo titulom ta zemlyami na richci Tej bilya Govri Rozmiri zemel viznachiv sokil yakij zletiv z ruki lyudini i zrobiv kolo nad zemlyami Cyu zemlyu nazvali potim Erroll Korol nagorodiv selyanina ta jogo nashadkiv shlyahetskim titulom ta gerbom sribnim z troma chervonimi mitkami na zgadku pro selyanina ta dvoh jogo siniv tri shiti sho zahistili Shotlandiyu Dostovirnist legendi neodnorazovo zaperechuvalas istorikami Shotlandskij istorik pisav sho cya istoriya pro bitvu pid Lunkarti ye vigadkoyu samogo Gektora Beka Ale naspravdi Berton buv nepravij Sprava v tomu sho legenda pro Lunkarit zgaduyetsya v istorichnih dzherelah zadovgo do Gektora Beka Tak u 1440 roci Volter Bauer pisav u svoyij knizi Istoriya Shotlandiyi Scotorum Historia sho pid chas bitvi pid Lunkarti skandinavi zi svoyim korolem buli povnistyu rozbiti I v comu vin spiravsya na davni dzherela i litopisi yaki buli vidomi jomu ale yaki ne dijshli do nashogo chasu Te sho bitva vidbulasya naspravdi a ne bula legendoyu svidchat i inshi dzherela Zokrema roboti prepodobnogo Monkriffa opublikovani u 1791 roci Vin proviv rozkopki v tih miscyah de zgidno legendi vidbulas bitva i rozkopav kurgani z chiselnimi pohovannyami voyiniv zalishkami zbroyi vuzdechok Hocha ci rozkopki ne provodili profesijni arheologi i tochna data bitvi tak i lishilas ne viznachena Monkriff pishe pro silnu tradiciyu sered miscevih zhiteliv miscevi zhiteli rozpovidali pro bitvu tak detalno nibi vona vidbulasya vchora Pro te sho tut kolis vidbulas krovoprolitna bitva svidchit i nazva prihodu Redgorton sho oznachaye Chervoni polya vid krovi Zgidno perekaziv danci vikingi buli rozbiti pid pagorbom Ternagejn Hillok shotl Turnagain Hillock Isnuye rozbizhnist shodo dati bitvi ta korolya sho praviv todi Shotlandiyeyu Nazivayut datu 980 rik ta korolya Kenneta III ale vin praviv u 997 1005 rokah Kennet II praviv u 971 995 rokah Dzhejms Balfur Pol pishe sho u 980 roci v Shotlandiyi ne bulo tradiciyi gerbiv vozhdiv klaniv i sho prizvisha i klanu Gej ne bulo v Shotlandiyi do prihodu normaniv Vilyam de Gaya Odnim z vozhdiv klanu Gej buv normanskij licar De La Gaya De Gej Ye vidomosti pro Vilyama II De Gaya ta jogo druzhinu Yevu Pitmilli Vilyam II de Gaya buv sinom Vilyama I de Gaya ta jogo druzhini Yuliani de Soulis sestri Ranulfa I de Soulis Vin buv pershim vozhdem klanu Gej pro yakogo ye dostovirni istorichni dokumenti vid 1160 roku Pro nogo vidomo sho vin buv vinocherpom pri dvori koroliv Shotlandiyi Malkolma IV ta Vilgelma I Vin otrimav titul I barona Erroll vid korolya Vilgelma I Vilyam II De Gaya pomer pislya 1201 roku i jomu uspadkuvav jogo sin Devid Normandski koreni klanu Gej Vitoki klanu Gej Erroll buli doslidzheni Vagnerom shotl Wagner u 1954 roci Vin predstaviv dokazi na osnovi riznih dzherel i na osnovi geraldiki sho vozhdi klanu Gej ye nashadkami normandskih licariv De La Gej abo De La Gu z pivostrova Kotenti sho v Normandiyi Pro ce takozh svidchat korolivski gramoti nadani Devidu de Gaya sinu Vilyama II de Gaya u 1230 roci Ciyeyu gramotoyu korol pidtverdzhuvav pravo grafiv Erroll voloditi gerbom sribnim shitom z troma chervonimi shitami Cej gerb ne maye niyakoyi shozhosti z gerbom rodku De La Gej z Angliyi ale cej gerb takij zhe sho vikoristovuvav Zhan De La Gaj Gu fr Jean de La Haye Hue z Normandiyi u 1368 1375 rokah Rid vozhdiv klanu Gej prostezhuyetsya v Shotlandiyi z XII stolittya z chasiv pravlinnya korolya Vilyama II Vagner pisav sho vozhdi klanu Gej pov yazani z normanskoyu shlyahetnoyu rodinoyu Soulis z Ranulfom I de Soulis Nini cej rid nazivayetsya Laj Gej Belelfond fr La Haye Bellefond i zhive v dilini richki Sule fr Soules Imeno Soulis ridko zustrichayetsya v Angliyi chastishe Gej obidva imeni znajdeni v zapisah XIII stolittya shodo zamku Dover Spadkoyemci Vilyama II de Gaya Devid de Gaya buv odruzhenij z Gelenoyu dochkoyu Gilberta abo Gille Brigte gelsk Gille Brigte grafa Straherna Voni mali ditej Gilberta spadkoyemcya Devida de Gaya i titulu graf Erroll Vin buv predkom septi Nobl sho vimerla 1717 roku Nashadki sporidneni z grafami Kilmarnok Jogo nashadki ninishni grafi Erroll Vilyam de Gaya otrimav vid svogo brata zemli v grafstvi Erroll u 1235 roci sho nazivayutsya Lejs Pravo voloditi cimi zemlyami pidtverdiv nashadkam Vilyama u 1451 roci graf Edmund Gej Cya septa zminila svoyu nazvu na Gej Balfur Lejs Voni volodili zemlyami v grafstvi Pert ta zemlyami Randerston u Fajfi Dzhon Berk pisav sho gilka Gej Balfur Lejs ye nashadkami po cholovichij liniyi shlyahetnoyi rodini Gej Devid stav svyashenikom v Erroll Gilbert buv sherifom Pert persh nizh u 1262 roci stav regentom korolya Oleksandra III Vin odruzhivsya z Idonea dochkoyu Vilyama Komina grafa Buhan Voni mali sina Nikolasa XIV stolittya vijna za nezalezhnist Shotlandiyi Sinom Gilberta de Gaya buv Nikolas de Gaya Erroll Vin stav sherifom Pert u 1288 roci 12 lipnya 1296 roku vin prisyagnuv na virnist korolyu Angliyi Edvardu I Dovgonogomu yak i bilshist vozhdiv shotlandskih klaniv i pidpisav Vin buv viklikanij Edvardom I na zasidannya parlamentu Shotlandiyi u 1303 roci Vin mav chotiroh siniv Gilberta de Gaya Nikolasa de Gaya pastora z Fossovej dekana Dankeldu Dzhona de Gaya svyashenika z Erroll H yu de Gaya odnogo iz spodvizhnikiv Roberta Bryusa borcya za nezalezhnist Shotlandiyi Hocha cej zhe H yu de Gaya prisyagnuv na virnist korolyu Angliyi Edvardu I u 1296 roci Gilbert de Gaya Erroll prisyagnuv na virnist korolyu Angliyi u 1296 roci prote u 1306 roci vin priyednavsya do povstanciv pid chas vijni za nezalezhnist Shotlandiyi i zatyato voyuvav za svobodu protyagom usiyeyi vijni Gilbert de Gaya brav uchast u bitvi pid Bannokbern u 1314 roci Korol Angliyi Edvard I oficijno ogolosiv Gilbeota de Gaya zradnikom a korol vilnoyi Shotlandiyi Robert I Bryus nagorodiv jogo zemlyami Slajns v Aberdinshiri titulom konsteblya korolivstva Shotlandiya Gilbert de la Gej buv odnim z tih hto rozroblyav i pidpisav deklaraciyu Arbroat u 1320 roci XVI stolittya anglo shotlandski vijni Pid chas anglo shotlandskih vijn klan zaznav velikih vtrat pid chas bitvi pid Flodden u 1513 roci Sered vidomih lyudej klanu Gej buv ser Gilbert Gej shotlandskij licar sho buv v armiyi Zhanni de Ark pid chas Stolitnoyi vijni Pislya reformaciyi i peremogi protestantizmu v Shotlandiyi klan Gej lishivsya virnim katolicizmu buv soyuznikom katolickoyi korolevi Shotlandiyi Mariyi Styuart sho priznachila vozhdya klanu Gej Dzhordzha Geya VII grafa Erroll lord lejtenantom centralnoyi Shotlandiyi Frensis Gej IX graf Erroll buv zaluchenij u zmovu proti korolevi Angliyi Yelizaveti I Pislya vikrittya zmovi i porazki Neperemozhnoyi Armadi vin pishov u vignannya Zamok Slajns buv zrujnovanij za nakazom korolya Shotlandiyi i lishayetsya v ruyinah i dosi XVII stolittya gromadyanska vijna na Britanskih ostrovah Pid chas gromadyanskoyi vijni na Britanskih ostrovah Dzhejms Gej pidtrimav royalistiv i poviv svoye vijsko proti Kovenantoriv brav uchast u bitvi pid Aberdinom u 1644 roci v yakij royalisti zdobuli peremogu Ser Vilyam Gej Delgajt voyuvav u vijsku royalistiv buv nachalnikom shtabu jogo armiyi voyuvav za korolya Angliyi Karla I Potim vin potrapiv u polon buv kinutij za grati i strachenij u 1650 roci Pislya restavraciyi monarhiyi jomu vlashtuvali urochisti derzhavni pohoroni prepohovali yak geroya u 1660 roci XVII stolittya povstannya yakobitiv Pislya paktu ta ukladennya soyuzu z Angliyeyu u 1707 roci klan Gej vidverto simpatizuvav yakobitam Klan Gej lishivsya virnim dinastiyi Styuartiv i pidtrimav povstannya yakobitiv u 1715 roci ta povstannya yakobitiv 1745 roku XIII graf Erroll buv nagorodzhenij ordenom Budyaka otrimav cyu nagorodu vid Dzhejmsa Frensisa Edvarda Syuarta strarogo pretendenta Jomu uspadkuvala jogo sestra Meri sho vikoristala ruyini zamku Slajns yak misce zustrichi povstanciv i osobisto zaklikala klan Gej borotisya za svobodu Shotlandiyi ta za korolya Karla Edvarda Styuarta Pislya porazki povstannya klan Gej buv loyalnim do britanskogo uryadu i chimalo lyudej klanu Gej doklali chimalo zusil do rozshirennya Britanskoyi imperiyi Vozhdi klanu GejSepta Gej Erroll Vilyam Gej 1462 vozhd z 1449 roku I baron Gej Erroll z 1453 roku I graf Erroll Nikolas Gej 1470 vozhd klanu z 1462 roku II graf Erroll Vilyam Gej 1507 vozhd klanu z 1470 roku III graf Erroll Vilyam Gej 1513 vozhd klanu z 1507 roku IV graf Erroll Vilyam Gej 1541 vozhd klanu z 1513 roku V graf Erroll Vilyam Gej 1521 1541 vozhd klanu u1541 roci VI graf Erroll Dzhordzh Gej 1573 vozhd klanu z 1541 roku VII graf Erroll Endryu Gej 1585 vozhd klanu z 1573 roku VIII graf Erroll Frensis Gej 30 kvitnya 1564 roku 16 chervnya 1631 roku vozhd klanu z 1585 roku IX graf Erroll Vilyam Gej 1636 vozhd klanu z 1631 roku H graf Erroll Gilbert Gej 1675 vozhd klanu z 1636 roku XI graf Erroll Dzhon Gej 1704 vozhd klanu z 1675 roku XII graf Erroll Charlz Gej 1717 vozhd klanu z 1704 roku XIII graf Erroll Meri Gej 19 serpnya 1758 roku zhinka na posadi vozhdya klanu z 1717 roku XIV grafinya Erroll Dzhejms Gej 20 kvitnya 1726 roku 3 lipnya 1778 roku vozhd klanu z 1758 roku XV graf Erroll Dzhordzh Gej 1767 1798 vozhd klanu z 1778 roku XVI graf Erroll Vilyam Gej 1772 1819 vozhd klanu z 1798 roku XVII graf Erroll Vilyam Dzhordzh Gej 1801 1846 vozhd klanu z 1819 roku XVIII graf Erroll Vilyam Garri Gej 1823 1891 vozhd klanu z 1846 roku XIX graf Erroll Charlz Gor Gej 1852 1927 vozhd klanu z 1891 roku XX graf Erroll Viktor Oleksandr Sereld Gej 1876 1928 vozhd klanu z 1927 roku XXI graf Erroll Zhosslin Viktor Gej 1901 1941 vozhd klanu z 1928 roku XXII graf Erroll Diana Denis Gej 5 sichnya 1926 roku 16 travnya 1978 roku na posadi vozhdya klanu z 1941 roku XXIII grafinya Erroll Merlin Sereld Viktor Gilber Gej nar 20 kvitnya 1948 roku vozhd klanu z 1978 roku XXIV graf Erroll Septa Gej Kinfaun Dzhordzh Gej 1571 1634 vozhd septi z 1627 roku I lord Gej Kinfaun I vikont Dupplin I graf Kinnoull Dzhordzh Gej 1644 vozhd septi z 1634 roku II graf Kinnoull Vilyam Gej 1677 vozhd septi z 1644 roku III graf Kinnoull Dzhordzh Gej 1687 vozhd septi z 1677 roku IV graf Kinnoull Vilyam Gej 1709 vozhd septi z 1687 roku V graf Kinnoull Tomas Gej 1660 1719 vozhd septi z 1709 roku VI graf Kinnoull Dzhordzh Gej 1689 1758 vozhd septi z 1719 roku VII graf Kinnoull Tomas Gej 1710 1787 vozhd septi z 1758 roku VIII graf Kinnoul Robert Gej Drammond 1751 1804 vozhd septi z 1787 roku IX graf Kinnoull Tomas Gej Drammond 1785 1866 vozhd septi z 1804 roku H graf Kinnoull Dzhordzh Gej Drammond 1827 1897 vozhd septi z 1866 roku XI graf Kinnoull Archibald Gej 1855 1916 vozhd septi z 1897 roku XII graf Kinnoull Dzhordzh Gej 1902 1938 vozhd septi z 1916 roku XIII graf Kinnoull Dzhordzh Gej 1902 1938 vozhd septi z 1916 roku XIV graf Kinnoull Artur Gej 1935 2013 vozhd septi z 1938 roku XV graf Kinnoull Charlz Gej nar 1962 vozhd septi z 2013 roku XVI graf Kinnoull Zamki klanu GejZamok Delgejti shotl Delgatie Castle bilya Aberdinu klan otrimav cej zamok pislya 1314 roku Zamok Slajns shotl Slains Castle rezidenciya vozhdiv klanu Ye starij zamok Slajns i novij zamok Slajns Zamok Dupplin shotl Dupplin Castle bilya Pertu Zamok Duns shotl Duns Castle u Berkvikshiri Zamok Inshoh shotl Inshoch Castle u Najrnshiri Zamok Megginh shotl Megginch Castle bilya Pertu Zamok Nejdpat shotl Neidpath Castle bilya Pibls Zamok Park shotl Park Castle bilya Gallovej Zamok Yester shotl Yester Castle u Shidnomu Lotiani DzherelaBlack George Fraser 1946 The Surnames of Scotland Their Origin Meaning and History New York New York Public Library pp 494 495 Burke John 1832 A General and Heraldic Dictionary of the Peerage and Baronetage of the British Empire H Colburn and R Bentley p 443 Complete Guide to Heraldry p 415 By Arthur Charles Fox Davies and Graham Johnston Published by Kessinger Publishing 2004 ISBN 978 1 4179 0630 7 ISBN 978 1 4179 0630 7 link The History of Scotland from Agricola s Invasion to the Revolution of 1688 Vol 1 By John Hill Burton p 364 365 Will Blackwood and Sons 1867 S Taylor DER Watt B Scott eds 1990 Scotichronicon by Walter Bower in Latin and English Vol 5 Aberdeen Aberdeen University Press pp 341 343 Moncrieff D Parish of Redgorton In The Statistical Account of Scotland 1791 1799 523 542 p 527 only

Дата публікації:
Топ