Ки́ївська ви́ща парті́йна шко́ла — освітня установа при Центральному Комітеті КПУ у Києві часів УРСР, що займалася підготовкою та ідеологічним вихованням керівних та управлінських кадрів КПУ. Діяла протягом 1946–1992 рр (у 1990–1992 рр. мала назву — Київський інститут політології та соціального управління). Містилася спочатку в Рильському провулку, а від 1986 року в однойменній будівлі по вул. Мельникова, 36/1.
Київська вища партійна школа біл. Кіеўскі інстытут паліталогіі і сацыяльнага кіравання (1990) Київський інститут політології та соціального управління (1990) рос. Киевский институт политологии и социального управления (1990) Вища партійна школа при ЦК КПУ | |
---|---|
Сучасний Інститут міжнародних відносин | |
50°28′14″ пн. ш. 30°28′03″ сх. д. / 50.47056° пн. ш. 30.46750° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Архітектор | Ігор Шпара, Георгій Духовичний, Олександр Тамаров, Олександр Нощенко |
Клієнт | УРСР |
Дата початку спорудження | 1979 |
Дата закінчення спорудження | 1986 |
Стиль | функціоналізм |
Адреса | вул. Мельникова, 36/1 |
Київська вища партійна школа Київська вища партійна школа (СРСР) | |
Київська вища партійна школа у Вікісховищі |
Історія
Створена 1946 року як Республіканська партійна школа зі строком навчання слухачів 2 роки на базі середньої освіти. 3 1949 року перейшла на трирічні навчальні програми, стала давати вищу освіту. У 1956 строк навчання було збільшено до 4 років. З 1962 року до ВПШ приймали партійних, радянських і комсомольські працівників, працівників засобів масової інформації та пропаганди з вищою освітою. Навчання тривало 2 роки. Випускники здобували так звану вищу партійно-політичну освіту. Прийом слухачів провадився ЦК Компартії України за рекомендаціями обкомів партії. ВПШ розташовувалася в приміщенні колишньої гімназії Стельмашенка за адресою Рильський провулок, 10.
Після проголошення незалежності України Вищу партійну школу було розформовано, а її будівлю передано на баланс Київського національного університету імені Шевченка. Нині в будинку містяться Інститут міжнародних відносин та Інститут журналістики КНУ. До 2018 тут також містилися окремі підрозділи Національної академії державного управління при Президентові України.
У 1992 на базі Київського інституту політології та соціального управління була заснована Національна академія управління у іншому приміщені.
Будинок
Нова споруда навчального закладу була збудована у 1979–1986 рр. як навчальний корпус ВПШ при ЦК КПУ на місці колишнього акліматизаційного саду НАН України. Автори проекту — архітектори Ігор Шпара, Георгій Духовичний, Олександр Тамаров, Олександр Ноценко; конструктор — Іван Онуфрієнко.
Будинок Вищої партійної школи Х-подібний у плані, має 4 поверхи. Відрізняється компактним об'ємно-планувальним рішенням, викликаним особливостями ділянки забудови. Фасади облицьовані білим каменем.
Джерела інформації
- Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki yivska vi sha parti jna shko la osvitnya ustanova pri Centralnomu Komiteti KPU u Kiyevi chasiv URSR sho zajmalasya pidgotovkoyu ta ideologichnim vihovannyam kerivnih ta upravlinskih kadriv KPU Diyala protyagom 1946 1992 rr u 1990 1992 rr mala nazvu Kiyivskij institut politologiyi ta socialnogo upravlinnya Mistilasya spochatku v Rilskomu provulku a vid 1986 roku v odnojmennij budivli po vul Melnikova 36 1 Kiyivska visha partijna shkola bil Kieyski instytut palitalogii i sacyyalnaga kiravannya 1990 Kiyivskij institut politologiyi ta socialnogo upravlinnya 1990 ros Kievskij institut politologii i socialnogo upravleniya 1990 Visha partijna shkola pri CK KPUSuchasnij Institut mizhnarodnih vidnosin50 28 14 pn sh 30 28 03 sh d 50 47056 pn sh 30 46750 sh d 50 47056 30 46750Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyivArhitektorIgor Shpara Georgij Duhovichnij Oleksandr Tamarov Oleksandr NoshenkoKliyentURSRData pochatku sporudzhennya1979Data zakinchennya sporudzhennya1986StilfunkcionalizmAdresavul Melnikova 36 1Kiyivska visha partijna shkolaKiyivska visha partijna shkola SRSR Kiyivska visha partijna shkola u VikishovishiIstoriyaStvorena 1946 roku yak Respublikanska partijna shkola zi strokom navchannya sluhachiv 2 roki na bazi serednoyi osviti 3 1949 roku perejshla na tririchni navchalni programi stala davati vishu osvitu U 1956 strok navchannya bulo zbilsheno do 4 rokiv Z 1962 roku do VPSh prijmali partijnih radyanskih i komsomolski pracivnikiv pracivnikiv zasobiv masovoyi informaciyi ta propagandi z vishoyu osvitoyu Navchannya trivalo 2 roki Vipuskniki zdobuvali tak zvanu vishu partijno politichnu osvitu Prijom sluhachiv provadivsya CK Kompartiyi Ukrayini za rekomendaciyami obkomiv partiyi VPSh roztashovuvalasya v primishenni kolishnoyi gimnaziyi Stelmashenka za adresoyu Rilskij provulok 10 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Vishu partijnu shkolu bulo rozformovano a yiyi budivlyu peredano na balans Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Shevchenka Nini v budinku mistyatsya Institut mizhnarodnih vidnosin ta Institut zhurnalistiki KNU Do 2018 tut takozh mistilisya okremi pidrozdili Nacionalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini U 1992 na bazi Kiyivskogo institutu politologiyi ta socialnogo upravlinnya bula zasnovana Nacionalna akademiya upravlinnya u inshomu primisheni Budinok Nova sporuda navchalnogo zakladu bula zbudovana u 1979 1986 rr yak navchalnij korpus VPSh pri CK KPU na misci kolishnogo aklimatizacijnogo sadu NAN Ukrayini Avtori proektu arhitektori Igor Shpara Georgij Duhovichnij Oleksandr Tamarov Oleksandr Nocenko konstruktor Ivan Onufriyenko Budinok Vishoyi partijnoyi shkoli H podibnij u plani maye 4 poverhi Vidriznyayetsya kompaktnim ob yemno planuvalnim rishennyam viklikanim osoblivostyami dilyanki zabudovi Fasadi oblicovani bilim kamenem Dzherela informaciyiKiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr