Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Китайсько-в'єтнамська війна (в'єт. Chiến tranh biên giới Việt-Trung, кит. 中越戰爭) — короткотривала війна між комуністичним В'єтнамом, підтримуваним СРСР, та Китайською Народною Республікою.
| Китайсько-в'єтнамська війна | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мапа бойових дій | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Демократична Республіка В'єтнам |  КНР | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Во Нгуен Зіап Тон Дик Тханг | |||||||||||
| Військові сили | |||||||||||
| 70—100 тис. військ 150 тис. прикордонників, міліції, народних ополченців | 200 тис. військ з 400—550 танками (за китайськими відомостями) 600 тис. військ з 400 танками (за в'єтнамськими відомостями) | ||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| 30—57 тис. вбитих солдатів та 70 тис. вбитих прикордонників та міліціонерів, 1 636 полонених (за китайськими відомостями) 30 тис. вбитих та 32 тис. поранених (за відомостями США) | 6 954–8 531 вбитий, 14 800–21 000 поранених, 238 полонених (за китайськими відомостями) 62 тис. вбитих (за в'єтнамськими відомостями) 26 тис. вбитих, 37 тис. поранених (за відомостями США) | ||||||||||
Передумови
Стосунки між комуністичними В'єтнамом та Китаєм (КНР) стали гіршати з кінця 1960-х років, оскільки перший зберіг союзні стосунки з Радянським Союзом, тоді як очільник КНР Мао Цзедун увійшов у конфлікт з СРСР ще з часів Микити Хрущова через його антисталінську політику.
Водночас китайські лідери розглядали свою країну як регіонального лідера, що повинен визначати за країни Далекого Сходу та Південно-Східної Азії їхню зовнішню політику та внутрішній курс. Вже у 1950-1960-х роках Китай, досягнувши певною мірою внутрішньої стабільності, почав повертатися до активного зовнішньополітичного позиціювання, для чого розпочав розроблення відповідних концепцій. Ці концепції були витримані в дусі колишньої китаєцентристської моделі з акцентом на регіональний рівень і протиставлення регіону світовим державам. Тому надавалася підтримка Лаосу та Кампучії, де були союзні уряди, комуністам Непалу, Індонезії, КНДР, робилися кроки поширити вплив на В'єтнам. Китай вважав, що після виснажливої війни з Південним В'єтнамом, що завершилася лише у 1975 році, в'єтнамські керівники не зможуть пручатися впливовій КНР.
Безпосередніми причинами війни стало те, що у листопаді 1978 року було підписано Договір про дружбу та співробітництво між СРСР і В'єтнамом (у КНР виник острах опинитися між двома «фронтами») у грудні 1978 — січні 1979 року в'єтнамські війська в результаті короткострокової і ефективної операції взяли столицю Кампучії — Пномпень (прокитайський уряд «червоних кхмерів» на чолі із Пол Потом було повалено, загинуло близько 1 тис. китайських радників і влада перейшла до пров'єтнамських сил — Єдиного фронту національного порятунку Кампучії під керівництвом Хенг Самріна, та масовий вихід з В'єтнаму китайських комерсантів в результаті проведених Ханоєм соціально-економічних перетворень після об'єднання країни. Водночас напруженню сприяло встановлення КНР 1 січня 1979 року дипломатичних відносин з США, ворогом В'єтнаму. У січні 1979 року в ході візиту до США китайський лідер Ден Сяопін заявив про необхідність об'єднання для боротьби з радянським гегемонізмом і представляв В'єтнам «Кубою Сходу».
Перебіг
Підготовка до війни тривала кілька місяців. Остаточне рішення про початок бойових дій Політбюро ЦК КПК прийняло 9 лютого. Біля кордону з В'єтнамом були зосереджені значні сили (за радянськими та в'єтнамськими відомостями): 44 дивізії загальною чисельністю 600 000 осіб особового складу. Втім з цього угрупування на територію В'єтнаму вдерлося лише 250 000 військовослужбовців. З в'єтнамського боку їм протистояли війська загальною чисельністю до 100 000 осіб, при цьому в першій лінії оборони у в'єтнамців перебували лише прикордонні війська та підрозділи народного ополчення.
15 лютого 1979 року ЦК КПК заявляє про намір «дати В'єтнаму урок», а 17 лютого Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) вже займає в'єтнамські опорні пункти першої лінії оборони. 19 лютого китайці захопили провінційний центр місто Лаокай, до початку березня після введення другого ешелонів і резервів НВАК опановує містами Каобанг і Лангшон. На допоміжних напрямках в'єтнамці відбили наступ. При цьому війна йшла лише на суходолі, бойові дії вели частини сухопутних військ НВАК. Авіація здійснювала суто розвідку, і то на невеликій глибині, у зв'язку з високою щільністю і ефективністю в'єтнамської ППО. На морі бойові дії не велися. У районах Східно-Китайського і Південно-Китайського морів в цей період перебували кораблі радянського Тихоокеанського флоту, які блокували вхід в Тонкінську затоку, чим захищали В'єтнам від можливої атаки китайського флоту. Поблизу курсувало авіаносне з'єднання флоту США, втім воно лише спостерігало.
Після запеклих боїв за місто Лангшон, його захоплення китайськими військами і оголошення 5 березня керівництвом В'єтнаму загальної мобілізації, керівництво КНР в односторонньому порядку оголосило про припинення наступу і початок виведення військ. Остаточно війська були виведені і бойові дії припинені 16 березня 1979 року.
Результат
Основна складність при спробі підбиття підсумків китайсько-в'єтнамської війни полягає в тому, що політичні цілі китайського керівництва в ній досі незрозумілі. Ситуація з військовими цілями простіша — за свідченням полонених китайських солдатів, їх було три:
- захопити за короткий термін значну частину території В'єтнаму, включаючи провінційні центри Лаокай, Каобанг, Лангшон;
- завдати противнику максимальних втрат, підірвавши його обороноздатність;
- завдати В'єтнаму максимальних економічних збитків.
З цими свідоцтвами перегукується думка індійського дослідника полковника Бакші, який вказує, що Китай вів обмежену війну, в рамках якої мав намір захопити прикордонні території і тим самим змусити В'єтнам ввести в бій свої основні сили, які й планував знищити.
Аналіз тактики Пекіна дозволяє дослідникам зробити висновок, що військові цілі Китаю зводилися до втягування в бойові дії основних в'єтнамських сил і завдання їм важких втрат для того, щоб змусити Ханой вивести частини з Кампучії для забезпечення підкріплення. Втім ці цілі досягнуті не були. В'єтнам розгадав маневр китайського керівництва, не вивів війська з Кампучії і вдовольнився загонами народної міліції, практично без залучення основних сил.
При цьому обрана В'єтнамом тактика відходу з міст в довколишню гористу і лісисту місцевість і нанесення звідти точкових ударів виправдала себе. Попри те, що формально Китай захопив декілька провінційних центрів, він зазнав важких втрат в особовому складі і техніці, зберіг низький темп наступу, не зміг втягнути в бій основні в'єтнамські частини і поступово в односторонньому порядку вивів війська. Зроблена китайським керівництвом заяву про перемогу було швидше формальним і не до кінця відповідало реальності, враховуючи, що Китай так і не зміг послабити в'єтнамський вплив в Кампучії.
Невдало проведена військова операція продемонструвала неефективність традиційного підходу КНР до народної війни, необхідність модернізації озброєнь, впровадження нових технологій і актуалізації форм і методів ведення військових дій. Це дозволило фракції Ден Сяопіна в китайському керівництві виграти «доктринальний спір», розгорнувши програму «4 модернізацій». У своїй промові на розширених зборах Центральної військової комісії КПК в червні 1985 року Ден Сяопін узагальнив всі ці висновки: заявив про необхідність скоротити чисельність особового складу на користь підвищення бойової ефективності, врахувати результати науково-технологічної революції і відійти від доктрини Мао Цзедуна про неминучість глобальної війни на користь продуманішої військової політики.
Див. також
Джерела
- Burns, R.D. and Leitenberg, M. (1984). The Wars in Vietnam, Cambodia and Laos, 1945—1982: A Bibliographic Guide. Santa Barbara: ABC-Clio Information Services, p. xx
- Hood, S.J. (1992). Dragons Entangled: Indochina and the China-Vietnam War. Armonk: M.E. Sharpe, p. 16.
- Elleman Bruce A. Modern Chinese Warfare, 1795—1989. Routledge, 2001. 376 p.
- Kenny Henry J. Vietnamese Perceptions of the 1979 War with China // Chinese Warfighting: The PLA Experience Since 1949 [Mark A. Ryan, David Michael Finkelstein, Michael A. McDevitt, CNA Corporation]. Routledge, 2004. 344 p.
- Bakshi G.D., colonel. The Sino-Vietnamese War — 1979: Case Studies in Limited Wars // Giao Ðiê’m online, đăng ngày 2007
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Китайсько-в'єтнамська війна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitajsko v yetnamska vijna v yet Chiến tranh bien giới Việt Trung kit 中越戰爭 korotkotrivala vijna mizh komunistichnim V yetnamom pidtrimuvanim SRSR ta Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu Kitajsko v yetnamska vijna Mapa bojovih dij Mapa bojovih dij Data 17 lyutogo 16 bereznya 1979 Misce Pivdenno Shidna Aziya Privid Povalennya Pol Pota Rezultat taktichna peremoga V yetnamu Teritorialni zmini vidsutni Storoni Demokratichna Respublika V yetnam KNR Komanduvachi Vo Nguen Ziap Ton Dik Thang Vijskovi sili 70 100 tis vijsk 150 tis prikordonnikiv miliciyi narodnih opolchenciv 200 tis vijsk z 400 550 tankami za kitajskimi vidomostyami 600 tis vijsk z 400 tankami za v yetnamskimi vidomostyami Vtrati 30 57 tis vbitih soldativ ta 70 tis vbitih prikordonnikiv ta milicioneriv 1 636 polonenih za kitajskimi vidomostyami 30 tis vbitih ta 32 tis poranenih za vidomostyami SShA 6 954 8 531 vbitij 14 800 21 000 poranenih 238 polonenih za kitajskimi vidomostyami 62 tis vbitih za v yetnamskimi vidomostyami 26 tis vbitih 37 tis poranenih za vidomostyami SShA PeredumoviStosunki mizh komunistichnimi V yetnamom ta Kitayem KNR stali girshati z kincya 1960 h rokiv oskilki pershij zberig soyuzni stosunki z Radyanskim Soyuzom todi yak ochilnik KNR Mao Czedun uvijshov u konflikt z SRSR she z chasiv Mikiti Hrushova cherez jogo antistalinsku politiku Vodnochas kitajski lideri rozglyadali svoyu krayinu yak regionalnogo lidera sho povinen viznachati za krayini Dalekogo Shodu ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi yihnyu zovnishnyu politiku ta vnutrishnij kurs Vzhe u 1950 1960 h rokah Kitaj dosyagnuvshi pevnoyu miroyu vnutrishnoyi stabilnosti pochav povertatisya do aktivnogo zovnishnopolitichnogo poziciyuvannya dlya chogo rozpochav rozroblennya vidpovidnih koncepcij Ci koncepciyi buli vitrimani v dusi kolishnoyi kitayecentristskoyi modeli z akcentom na regionalnij riven i protistavlennya regionu svitovim derzhavam Tomu nadavalasya pidtrimka Laosu ta Kampuchiyi de buli soyuzni uryadi komunistam Nepalu Indoneziyi KNDR robilisya kroki poshiriti vpliv na V yetnam Kitaj vvazhav sho pislya visnazhlivoyi vijni z Pivdennim V yetnamom sho zavershilasya lishe u 1975 roci v yetnamski kerivniki ne zmozhut pruchatisya vplivovij KNR Bezposerednimi prichinami vijni stalo te sho u listopadi 1978 roku bulo pidpisano Dogovir pro druzhbu ta spivrobitnictvo mizh SRSR i V yetnamom u KNR vinik ostrah opinitisya mizh dvoma frontami u grudni 1978 sichni 1979 roku v yetnamski vijska v rezultati korotkostrokovoyi i efektivnoyi operaciyi vzyali stolicyu Kampuchiyi Pnompen prokitajskij uryad chervonih khmeriv na choli iz Pol Potom bulo povaleno zaginulo blizko 1 tis kitajskih radnikiv i vlada perejshla do prov yetnamskih sil Yedinogo frontu nacionalnogo poryatunku Kampuchiyi pid kerivnictvom Heng Samrina ta masovij vihid z V yetnamu kitajskih komersantiv v rezultati provedenih Hanoyem socialno ekonomichnih peretvoren pislya ob yednannya krayini Vodnochas napruzhennyu spriyalo vstanovlennya KNR 1 sichnya 1979 roku diplomatichnih vidnosin z SShA vorogom V yetnamu U sichni 1979 roku v hodi vizitu do SShA kitajskij lider Den Syaopin zayaviv pro neobhidnist ob yednannya dlya borotbi z radyanskim gegemonizmom i predstavlyav V yetnam Kuboyu Shodu PerebigPidgotovka do vijni trivala kilka misyaciv Ostatochne rishennya pro pochatok bojovih dij Politbyuro CK KPK prijnyalo 9 lyutogo Bilya kordonu z V yetnamom buli zoseredzheni znachni sili za radyanskimi ta v yetnamskimi vidomostyami 44 diviziyi zagalnoyu chiselnistyu 600 000 osib osobovogo skladu Vtim z cogo ugrupuvannya na teritoriyu V yetnamu vderlosya lishe 250 000 vijskovosluzhbovciv Z v yetnamskogo boku yim protistoyali vijska zagalnoyu chiselnistyu do 100 000 osib pri comu v pershij liniyi oboroni u v yetnamciv perebuvali lishe prikordonni vijska ta pidrozdili narodnogo opolchennya 15 lyutogo 1979 roku CK KPK zayavlyaye pro namir dati V yetnamu urok a 17 lyutogo Narodno vizvolna armiya Kitayu NVAK vzhe zajmaye v yetnamski oporni punkti pershoyi liniyi oboroni 19 lyutogo kitajci zahopili provincijnij centr misto Laokaj do pochatku bereznya pislya vvedennya drugogo esheloniv i rezerviv NVAK opanovuye mistami Kaobang i Langshon Na dopomizhnih napryamkah v yetnamci vidbili nastup Pri comu vijna jshla lishe na suhodoli bojovi diyi veli chastini suhoputnih vijsk NVAK Aviaciya zdijsnyuvala suto rozvidku i to na nevelikij glibini u zv yazku z visokoyu shilnistyu i efektivnistyu v yetnamskoyi PPO Na mori bojovi diyi ne velisya U rajonah Shidno Kitajskogo i Pivdenno Kitajskogo moriv v cej period perebuvali korabli radyanskogo Tihookeanskogo flotu yaki blokuvali vhid v Tonkinsku zatoku chim zahishali V yetnam vid mozhlivoyi ataki kitajskogo flotu Poblizu kursuvalo avianosne z yednannya flotu SShA vtim vono lishe sposterigalo Pislya zapeklih boyiv za misto Langshon jogo zahoplennya kitajskimi vijskami i ogoloshennya 5 bereznya kerivnictvom V yetnamu zagalnoyi mobilizaciyi kerivnictvo KNR v odnostoronnomu poryadku ogolosilo pro pripinennya nastupu i pochatok vivedennya vijsk Ostatochno vijska buli vivedeni i bojovi diyi pripineni 16 bereznya 1979 roku RezultatOsnovna skladnist pri sprobi pidbittya pidsumkiv kitajsko v yetnamskoyi vijni polyagaye v tomu sho politichni cili kitajskogo kerivnictva v nij dosi nezrozumili Situaciya z vijskovimi cilyami prostisha za svidchennyam polonenih kitajskih soldativ yih bulo tri zahopiti za korotkij termin znachnu chastinu teritoriyi V yetnamu vklyuchayuchi provincijni centri Laokaj Kaobang Langshon zavdati protivniku maksimalnih vtrat pidirvavshi jogo oboronozdatnist zavdati V yetnamu maksimalnih ekonomichnih zbitkiv Z cimi svidoctvami peregukuyetsya dumka indijskogo doslidnika polkovnika Bakshi yakij vkazuye sho Kitaj viv obmezhenu vijnu v ramkah yakoyi mav namir zahopiti prikordonni teritoriyi i tim samim zmusiti V yetnam vvesti v bij svoyi osnovni sili yaki j planuvav znishiti Analiz taktiki Pekina dozvolyaye doslidnikam zrobiti visnovok sho vijskovi cili Kitayu zvodilisya do vtyaguvannya v bojovi diyi osnovnih v yetnamskih sil i zavdannya yim vazhkih vtrat dlya togo shob zmusiti Hanoj vivesti chastini z Kampuchiyi dlya zabezpechennya pidkriplennya Vtim ci cili dosyagnuti ne buli V yetnam rozgadav manevr kitajskogo kerivnictva ne viviv vijska z Kampuchiyi i vdovolnivsya zagonami narodnoyi miliciyi praktichno bez zaluchennya osnovnih sil Pri comu obrana V yetnamom taktika vidhodu z mist v dovkolishnyu goristu i lisistu miscevist i nanesennya zvidti tochkovih udariv vipravdala sebe Popri te sho formalno Kitaj zahopiv dekilka provincijnih centriv vin zaznav vazhkih vtrat v osobovomu skladi i tehnici zberig nizkij temp nastupu ne zmig vtyagnuti v bij osnovni v yetnamski chastini i postupovo v odnostoronnomu poryadku viviv vijska Zroblena kitajskim kerivnictvom zayavu pro peremogu bulo shvidshe formalnim i ne do kincya vidpovidalo realnosti vrahovuyuchi sho Kitaj tak i ne zmig poslabiti v yetnamskij vpliv v Kampuchiyi Nevdalo provedena vijskova operaciya prodemonstruvala neefektivnist tradicijnogo pidhodu KNR do narodnoyi vijni neobhidnist modernizaciyi ozbroyen vprovadzhennya novih tehnologij i aktualizaciyi form i metodiv vedennya vijskovih dij Ce dozvolilo frakciyi Den Syaopina v kitajskomu kerivnictvi vigrati doktrinalnij spir rozgornuvshi programu 4 modernizacij U svoyij promovi na rozshirenih zborah Centralnoyi vijskovoyi komisiyi KPK v chervni 1985 roku Den Syaopin uzagalniv vsi ci visnovki zayaviv pro neobhidnist skorotiti chiselnist osobovogo skladu na korist pidvishennya bojovoyi efektivnosti vrahuvati rezultati naukovo tehnologichnoyi revolyuciyi i vidijti vid doktrini Mao Czeduna pro neminuchist globalnoyi vijni na korist produmanishoyi vijskovoyi politiki Div takozhV yetnamsko kitajski vidnosiniDzherelaBurns R D and Leitenberg M 1984 The Wars in Vietnam Cambodia and Laos 1945 1982 A Bibliographic Guide Santa Barbara ABC Clio Information Services p xx Hood S J 1992 Dragons Entangled Indochina and the China Vietnam War Armonk M E Sharpe p 16 Elleman Bruce A Modern Chinese Warfare 1795 1989 Routledge 2001 376 p Kenny Henry J Vietnamese Perceptions of the 1979 War with China Chinese Warfighting The PLA Experience Since 1949 Mark A Ryan David Michael Finkelstein Michael A McDevitt CNA Corporation Routledge 2004 344 p Bakshi G D colonel The Sino Vietnamese War 1979 Case Studies in Limited Wars Giao Die m online đăng ngay 2007 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kitajsko v yetnamska vijna