Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Тимофіївна Кисляк (6 березня 1925, село Лідне, нині в межах міста Харкова, Україна — 18 червня 1943, там же) — радянська антифашистка-підпільниця. Герой Радянського Союзу.
| Кисляк Марія Тимофіївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 6 березня 1925 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Померла | 18 червня 1943 (18 років) Харків, Українська РСР, СРСР ·повішення |
| Поховання | Харків |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | медична сестра, підпільниця |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |   |
| |
Біографія
Народилася в селянській сім'ї. Українка. За рік до нападу Німеччини на СРСР, Марія Кисляк закінчила семирічну школу і вступила до Харківської фельдшерсько-акушерської школи. На момент окупації міста Марія здобула медичну освіту та працювала медсестрою у харківському госпіталі на Червоній Баварії.
Вона була звичайною 16-річною симпатичною дівчиною із зеленувато-карими очима, миловидним обличчям, обрамленим густим темно-каштановим волоссям. Її мрії та реальне життя були також звичайними для молоді того часу. Але коли в буденне життя увірвалася війна, всім стало ясно, яким щасливим і цінним було колишнє звичайне мирне життя.
Під час Німецько-радянської війни підпільниця-комсомолка Марія Кисляк у лютому 1943 року організувала і керувала підпільною комсомольською організацією міста Харкова, яка під час окупації міста активно боролася проти ворога. Кисляк писала і поширювала листівки серед жителів села Лідне, знищувала офіцерів СС, переводила через лінію фронту радянських бійців, які потрапили в оточення. Вона врятувала життя 43 пораненим воїнам Червоної Армії.
18 червня 1943 року в селі Лідне, німці повісили трьох молодих радянських підпільників: Марію Тимофіївну Кисляк, 1925 року народження, , 1923 року народження та , 1924 року народження, які влаштовували диверсії проти окупаційної влади. Найстаршому з них, Ф. Д. Руденко, не виповнилось і 20 років. М. Т. Кисляк напередодні войни скінчила .
Під час першої окупації міста гітлерівськими військами Марія Кисляк у себе на квартирі ховала і лікувала поранених червоноармійців, які в лютому 1943 року, після першого визволення Харкова радянськими військами, знову стали до лав ЧА. Навесні 1943 року Лідне знову захопили нацисти. Марія Кисляк, Василь Бугрименко, Федор Руденко разом з іншими комсомольцями Лідного організовали підпільну боївку для боротьби з гітлерівцями. Федор Руденко вже був знайомий з військовою справою: у лютому 1943 року він пішов добровольцем у червону армію, але під Чугуєвом потрапив у полон, втік і повернувся додому, в Лідне, де одразу ж вступив до підпільної боївки.
В кінці травня 1943 року Руденко, Кисляк і Бугрименко були арештовані й відправлені в гестапо міста Харкова. Напередодні вони вбили офіцера СС. Два тижні гестапівці допитували захоплених підпільників. 18 червня 1943 року катованих підпільників привезли у Лідне, щоби повісити на очах всіх мешканців. За даними радянських джерел, Федору Руденку перед стратою не вдалося сказати ні слова: німці заткнули йому рота. Але Марія Кисляк крикнула: «Прощавайте, тато і мамо і все друзі, гину за Вітчизну. Товариші, вбивайте німців, очищуйте нашу землю від гадюк». Але навряд чи німецькі окупанти дозволили б такий відкритий заклик до повалення їх влади, тож скоріше за все, ця історія з закликом була вигадана пізніше радянською пропагандою.
Страчені висіли на місці страти ще добу, бо німці не дозволяли їх зняти, аби якомога більше людей залякати.
Збереглась записка Марії Кисляк на маленькому клаптику паперу, котру вона написала перед стратою й сховала під підкладку свого жакета; там і знайшли її рідні. Записка зберігалась у СРСР (ф. 7021, оп. 149, с. 16, ст. 33).
Сільський фотограф Я. С. Шєлехов, виконуючи наказ німців, розмножив світлини страти підпільників і один екземпляр зміг залишити собі, щоб розголосити її після того, як впаде окупаційна влада і використовувати для подальшої пропаганди радянських ідей.
За проявлений героїзм в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року Кисляк Марії Тимофіївні посмертно надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Література
- Кисляк Мария Тимофеевна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — С. 658. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Левин Б. Марийка // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 1. — М.: Политиздат, 1969. — 447 с.
Посилання
Хто така Марія Кисляк, на честь якої названо вулицю в Новобаварському районі Харкова
- Кисляк, Мария Тимофеевна . Сайт «Герои страны». (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kislyak Mariya Timofiyivna Kislyak 6 bereznya 1925 selo Lidne nini v mezhah mista Harkova Ukrayina 18 chervnya 1943 tam zhe radyanska antifashistka pidpilnicya Geroj Radyanskogo Soyuzu Kislyak Mariya TimofiyivnaNarodilasya6 bereznya 1925 1925 03 06 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPomerla18 chervnya 1943 1943 06 18 18 rokiv Harkiv Ukrayinska RSR SRSR povishennyaPohovannyaHarkivKrayina SRSRDiyalnistmedichna sestra pidpilnicyaUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v selyanskij sim yi Ukrayinka Za rik do napadu Nimechchini na SRSR Mariya Kislyak zakinchila semirichnu shkolu i vstupila do Harkivskoyi feldshersko akusherskoyi shkoli Na moment okupaciyi mista Mariya zdobula medichnu osvitu ta pracyuvala medsestroyu u harkivskomu gospitali na Chervonij Bavariyi Vona bula zvichajnoyu 16 richnoyu simpatichnoyu divchinoyu iz zelenuvato karimi ochima milovidnim oblichchyam obramlenim gustim temno kashtanovim volossyam Yiyi mriyi ta realne zhittya buli takozh zvichajnimi dlya molodi togo chasu Ale koli v budenne zhittya uvirvalasya vijna vsim stalo yasno yakim shaslivim i cinnim bulo kolishnye zvichajne mirne zhittya Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni pidpilnicya komsomolka Mariya Kislyak u lyutomu 1943 roku organizuvala i keruvala pidpilnoyu komsomolskoyu organizaciyeyu mista Harkova yaka pid chas okupaciyi mista aktivno borolasya proti voroga Kislyak pisala i poshiryuvala listivki sered zhiteliv sela Lidne znishuvala oficeriv SS perevodila cherez liniyu frontu radyanskih bijciv yaki potrapili v otochennya Vona vryatuvala zhittya 43 poranenim voyinam Chervonoyi Armiyi 18 chervnya 1943 roku v seli Lidne nimci povisili troh molodih radyanskih pidpilnikiv Mariyu Timofiyivnu Kislyak 1925 roku narodzhennya 1923 roku narodzhennya ta 1924 roku narodzhennya yaki vlashtovuvali diversiyi proti okupacijnoyi vladi Najstarshomu z nih F D Rudenko ne vipovnilos i 20 rokiv M T Kislyak naperedodni vojni skinchila Pid chas pershoyi okupaciyi mista gitlerivskimi vijskami Mariya Kislyak u sebe na kvartiri hovala i likuvala poranenih chervonoarmijciv yaki v lyutomu 1943 roku pislya pershogo vizvolennya Harkova radyanskimi vijskami znovu stali do lav ChA Navesni 1943 roku Lidne znovu zahopili nacisti Mariya Kislyak Vasil Bugrimenko Fedor Rudenko razom z inshimi komsomolcyami Lidnogo organizovali pidpilnu boyivku dlya borotbi z gitlerivcyami Fedor Rudenko vzhe buv znajomij z vijskovoyu spravoyu u lyutomu 1943 roku vin pishov dobrovolcem u chervonu armiyu ale pid Chuguyevom potrapiv u polon vtik i povernuvsya dodomu v Lidne de odrazu zh vstupiv do pidpilnoyi boyivki V kinci travnya 1943 roku Rudenko Kislyak i Bugrimenko buli areshtovani j vidpravleni v gestapo mista Harkova Naperedodni voni vbili oficera SS Dva tizhni gestapivci dopituvali zahoplenih pidpilnikiv 18 chervnya 1943 roku katovanih pidpilnikiv privezli u Lidne shobi povisiti na ochah vsih meshkanciv Za danimi radyanskih dzherel Fedoru Rudenku pered stratoyu ne vdalosya skazati ni slova nimci zatknuli jomu rota Ale Mariya Kislyak kriknula Proshavajte tato i mamo i vse druzi ginu za Vitchiznu Tovarishi vbivajte nimciv ochishujte nashu zemlyu vid gadyuk Ale navryad chi nimecki okupanti dozvolili b takij vidkritij zaklik do povalennya yih vladi tozh skorishe za vse cya istoriya z zaklikom bula vigadana piznishe radyanskoyu propagandoyu Stracheni visili na misci strati she dobu bo nimci ne dozvolyali yih znyati abi yakomoga bilshe lyudej zalyakati Zbereglas zapiska Mariyi Kislyak na malenkomu klaptiku paperu kotru vona napisala pered stratoyu j shovala pid pidkladku svogo zhaketa tam i znajshli yiyi ridni Zapiska zberigalas u SRSR f 7021 op 149 s 16 st 33 Silskij fotograf Ya S Shyelehov vikonuyuchi nakaz nimciv rozmnozhiv svitlini strati pidpilnikiv i odin ekzemplyar zmig zalishiti sobi shob rozgolositi yiyi pislya togo yak vpade okupacijna vlada i vikoristovuvati dlya podalshoyi propagandi radyanskih idej Za proyavlenij geroyizm v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1965 roku Kislyak Mariyi Timofiyivni posmertno nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka LiteraturaKislyak Mariya Timofeevna Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev S 658 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Levin B Marijka Geroini ocherki o zhenshinah Geroyah Sovetskogo Soyuza red sost L F Toropov predisl E Kononenko Vyp 1 M Politizdat 1969 447 s PosilannyaHto taka Mariya Kislyak na chest yakoyi nazvano vulicyu v Novobavarskomu rajoni Harkova https www 20khvylyn com ps life2 khto taka mariya kislyak na chest yakoyi nazvano vulicyu v novobavarskomu raioni kharkova html Kislyak Mariya Timofeevna Sajt Geroi strany ros