Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кирил болг Кирил Хайнрих Франц Лудвиг Антон Карл Филип нар 17 листопада 1895 18951117 пом 1 лютого 1945 князь Преславськ

Кирил (князь Преславський)

Кирил (князь Преславський)

Кирил (болг. Кирил Хайнрих Франц Лудвиг Антон Карл Филип;нар. 17 листопада 1895(18951117) — пом. 1 лютого 1945) — князь Преславський, другий син царя Болгарії Фердинанда I і Марії Луїзи Бурбон-Пармської, молодший брат царя Болгарії Бориса III. Інспектор від інфантерії (1935), генерал-лейтенант царської армії Болгарії (1938), почесний адмірал німецького флоту (13 червня 1917).

imageКирил Преславський
image
imageКирил Преславський
image
 
Народження: 17 листопада 1895(1895-11-17)
Софія, Князівство Болгарія
Смерть: 1 лютого 1945(1945-02-01)
Софія, Болгарське царство
Причина смерті: вогнепальне поранення
Поховання: Рильський монастир
Країна: Болгарія і Третє Болгарське царство[1]
Релігія: католицька церква
Освіта: Національний військовий університет Васила Левскі
Рід: imageСаксен-Кобург-Готська династія
Батько: Фердинанд I
Мати: Марія Луїза Бурбон-Пармська
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Молоді роки

image
Князь Кирил Преславський

По закінченню Військового училища, брав участь у Балканських війнах (1912—1913) і в Першій світовій війні, в якій Болгарія виступала на боці Центральних держав проти країн Антанти. Поразка Центральних держав у війні стало причиною втрати трону для більшості переможених монархів. Ще до зречення імператора Вільгельма II , 3 жовтня 1918 відрікся від престолу батько Кирила цар Болгарії Фердинанд I.

Коли на престол зійшов його брат цар Борис III, Кирило з батьком переїхав до Кобурга. У 1920-ті роки вивчав агрономію в Празькому університеті. У 1926 році повернувся до Болгарії, де став вести богемне життя.

Регентська рада

image
Князь Кирило з вдовою брата, царицею Іоанною на похоронах царя Бориса.
image
Регент професор Богдан Філов підписує присягу на вірність спадкоємцю 11 вересня 43 року.

Після кончини брата 28 серпня 1943 став головою Регентської ради з трьох осіб при малолітньому царя Симеона II, крім самого князя Преславського, до Ради входив прем'єр-міністр Богдан Філов і військовий міністр Нікола Міхов. Митрополит Ловчанський Філарет був обраний 4 — м членом Ради, але 16 жовтня 1943 відмовився від участі в ньому.

Центральною фігурою формально вважався князь Кирило, але він не мав політичного впливу в країні. Генерал Міхов, що зайняв пост за рекомендацією Богдана Филова, повністю підтримував прем'єра. У Регентській раді домінував глава уряду, якого прозвали «цар — заступник». Регентська рада продовжувала політику військово-політичного співробітництва з Німеччиною, хоча і прагнув в умовах явної поразки німецьких військ уникати розширення участі Болгарії у війні. Князь Кирило багато в чому продовжував політичний курс свого брата, зокрема, за наполяганням церкви відмовився видати болгарських євреїв Німеччини.

Смерть

image
Князь Преславський на засіданні «Народного суду».

У серпні 1944 року радянський уряд оголосив війну Болгарії як фактичній союзниці Німеччини. Червона армія вторглася на територію країни. Одночасно в Софії спалахнуло прокомуністичний повстання, що завершилося 9 вересня поваленням Регентського ради та встановленням влади Вітчизняного фронту. Після переходу Болгарії на сторону антигітлерівської коаліції і державного перевороту, організованого БКП, князь Кирило був заарештований.

image
Князь-регент Кирил Преславський

Після тримісячного ув'язнення в радянському полоні, за вироком народного трибуналу був розстріляний в ніч 1 лютого 1945 недалеко від центрального кладовища Софії разом з професором Богданом Філовим, генерал-лейтенантом Ніколою Міховим , 8-ма царськими радниками , 22-ма міністрами кабінету Филова, Добри Божіловим, Іваном Багряновим , 67-ма депутатами XXV Народних зборів Болгарії, в тому числі їхніми головами та Христо Калфовим. Тіла розстріляних були опущені в загальну яму, утворену бомбою при авіанальоті на Софію, могилу засипали попелом і зрівняли з землею, а через деякий час на цьому місці було розбито нове кладовище. До 1995 року не було ніякого пам'ятника, який увічнював б імена 104 страчених.

26 серпня 1996 Верховний суд посмертно реабілітував князя, скасувавши вироки від 1 лютого 1945 року, за яким князь Кирило Преславський і представники правлячої еліти Болгарії були розстріляні комуністами.

Особисте життя

Князь Кирило захоплювався автомобілями, сам водив власний «Паккард».

Примітки

  1. http://www.astro.com/astro-databank/Kyril,_Prince_of_Bulgaria

Література

  • Bulgaria in the Second World War, Marshall Lee Miller, Stanford University Press, 1975.
  • Boris III of Bulgaria 1894—1943, Pashanko Dimitroff, London, 1986,
  • Crown of Thorns, Stephane Groueff, Lanham MD., and London, 1987,
  • The Betrayal of Bulgaria, Gregory Lauder-Frost, Monarchist League Policy Paper, London, 1989.
  • The Daily Telegraph, Obituary for «HM Queen Ioanna of the Bulgarians», London, 28 February 2000.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kiril bolg Kiril Hajnrih Franc Ludvig Anton Karl Filip nar 17 listopada 1895 18951117 pom 1 lyutogo 1945 knyaz Preslavskij drugij sin carya Bolgariyi Ferdinanda I i Mariyi Luyizi Burbon Parmskoyi molodshij brat carya Bolgariyi Borisa III Inspektor vid infanteriyi 1935 general lejtenant carskoyi armiyi Bolgariyi 1938 pochesnij admiral nimeckogo flotu 13 chervnya 1917 Kiril PreslavskijKiril Preslavskij Narodzhennya 17 listopada 1895 1895 11 17 Sofiya Knyazivstvo BolgariyaSmert 1 lyutogo 1945 1945 02 01 Sofiya Bolgarske carstvoPrichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya Rilskij monastirKrayina Bolgariya i Tretye Bolgarske carstvo 1 Religiya katolicka cerkvaOsvita Nacionalnij vijskovij universitet Vasila LevskiRid Saksen Koburg Gotska dinastiyaBatko Ferdinand IMati Mariya Luyiza Burbon ParmskaNagorodi Mediafajli b u VikishovishiMolodi rokiKnyaz Kiril Preslavskij Po zakinchennyu Vijskovogo uchilisha brav uchast u Balkanskih vijnah 1912 1913 i v Pershij svitovij vijni v yakij Bolgariya vistupala na boci Centralnih derzhav proti krayin Antanti Porazka Centralnih derzhav u vijni stalo prichinoyu vtrati tronu dlya bilshosti peremozhenih monarhiv She do zrechennya imperatora Vilgelma II 3 zhovtnya 1918 vidriksya vid prestolu batko Kirila car Bolgariyi Ferdinand I Koli na prestol zijshov jogo brat car Boris III Kirilo z batkom pereyihav do Koburga U 1920 ti roki vivchav agronomiyu v Prazkomu universiteti U 1926 roci povernuvsya do Bolgariyi de stav vesti bogemne zhittya Regentska radaKnyaz Kirilo z vdovoyu brata cariceyu Ioannoyu na pohoronah carya Borisa Regent profesor Bogdan Filov pidpisuye prisyagu na virnist spadkoyemcyu 11 veresnya 43 roku Pislya konchini brata 28 serpnya 1943 stav golovoyu Regentskoyi radi z troh osib pri malolitnomu carya Simeona II krim samogo knyazya Preslavskogo do Radi vhodiv prem yer ministr Bogdan Filov i vijskovij ministr Nikola Mihov Mitropolit Lovchanskij Filaret buv obranij 4 m chlenom Radi ale 16 zhovtnya 1943 vidmovivsya vid uchasti v nomu Centralnoyu figuroyu formalno vvazhavsya knyaz Kirilo ale vin ne mav politichnogo vplivu v krayini General Mihov sho zajnyav post za rekomendaciyeyu Bogdana Filova povnistyu pidtrimuvav prem yera U Regentskij radi dominuvav glava uryadu yakogo prozvali car zastupnik Regentska rada prodovzhuvala politiku vijskovo politichnogo spivrobitnictva z Nimechchinoyu hocha i pragnuv v umovah yavnoyi porazki nimeckih vijsk unikati rozshirennya uchasti Bolgariyi u vijni Knyaz Kirilo bagato v chomu prodovzhuvav politichnij kurs svogo brata zokrema za napolyagannyam cerkvi vidmovivsya vidati bolgarskih yevreyiv Nimechchini SmertKnyaz Preslavskij na zasidanni Narodnogo sudu U serpni 1944 roku radyanskij uryad ogolosiv vijnu Bolgariyi yak faktichnij soyuznici Nimechchini Chervona armiya vtorglasya na teritoriyu krayini Odnochasno v Sofiyi spalahnulo prokomunistichnij povstannya sho zavershilosya 9 veresnya povalennyam Regentskogo radi ta vstanovlennyam vladi Vitchiznyanogo frontu Pislya perehodu Bolgariyi na storonu antigitlerivskoyi koaliciyi i derzhavnogo perevorotu organizovanogo BKP knyaz Kirilo buv zaareshtovanij Knyaz regent Kiril Preslavskij Pislya trimisyachnogo uv yaznennya v radyanskomu poloni za virokom narodnogo tribunalu buv rozstrilyanij v nich 1 lyutogo 1945 nedaleko vid centralnogo kladovisha Sofiyi razom z profesorom Bogdanom Filovim general lejtenantom Nikoloyu Mihovim 8 ma carskimi radnikami 22 ma ministrami kabinetu Filova Dobri Bozhilovim Ivanom Bagryanovim 67 ma deputatami XXV Narodnih zboriv Bolgariyi v tomu chisli yihnimi golovami ta Hristo Kalfovim Tila rozstrilyanih buli opusheni v zagalnu yamu utvorenu bomboyu pri avianaloti na Sofiyu mogilu zasipali popelom i zrivnyali z zemleyu a cherez deyakij chas na comu misci bulo rozbito nove kladovishe Do 1995 roku ne bulo niyakogo pam yatnika yakij uvichnyuvav b imena 104 strachenih 26 serpnya 1996 Verhovnij sud posmertno reabilituvav knyazya skasuvavshi viroki vid 1 lyutogo 1945 roku za yakim knyaz Kirilo Preslavskij i predstavniki pravlyachoyi eliti Bolgariyi buli rozstrilyani komunistami Osobiste zhittyaKnyaz Kirilo zahoplyuvavsya avtomobilyami sam vodiv vlasnij Pakkard Primitkihttp www astro com astro databank Kyril Prince of BulgariaLiteraturaBulgaria in the Second World War Marshall Lee Miller Stanford University Press 1975 Boris III of Bulgaria 1894 1943 Pashanko Dimitroff London 1986 ISBN 0 86332 140 2 Crown of Thorns Stephane Groueff Lanham MD and London 1987 ISBN 0 8191 5778 3 The Betrayal of Bulgaria Gregory Lauder Frost Monarchist League Policy Paper London 1989 The Daily Telegraph Obituary for HM Queen Ioanna of the Bulgarians London 28 February 2000

Дата публікації:
Топ