Килимові акули | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Килимові акули (Orectolobidae) — родина акул з підряду ряду Воббегонгоподібні. Має 3 роди та 12 видів. Інші назви «воббегонги», «вусаті акули».
Опис
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 90 см до 3 м. Мають масивне стисле зверху тіло, що дозволяє їм проживати і полювати в придонному шарі морів і океанів. У них велика кругла голова, маленькі очі, які майже не помітні. Завдяки будові голови та тулуба отримали свою назву. Характерна бахрома шкірних наростів, присутня по контуру голови і тіла цих акул нагадує своєрідну бороду або вуса, а забарвлення тіла — перський килим. Ніздрі з'єднані з кутами рота глибокою канавкою. У переднього краю кожної ніздрі мається м'ясистий вусик, який є органом дотику. Їх налічує до 5-6. За очима є бризкальця, що дозволяють цим рибам дихати в нерухомому стані. Зуби дрібні, з багатьма вершинами, мають багатофункціональне призначення — від утримання слизької здобичі, до перемелювання панцирів ракоподібних та молюсків. Спинні плавці невеликі, сильно зміщені до хвостової частини тіла. Грудні й черевні плавці добре розвинені, великі, округлих форм. Хвостовий плавець зі слабо розвиненою нижньою лопаттю, вузький і довгий.
Забарвлення тіла дуже строката — маскувальна.
Спосіб життя
Це бентофаги, донні акули. Здатні дихати, перебуваючи в нерухомому стані, на дні. Це досягається вентиляцією води через бризкальця і зяброві щілини, не відкриваючи рота. Циркуляція води стимулюється щічним насосом. Забарвлення і додаткові шкірні вирости на тілі сприяють унікальним властивостям цих хижаків маскуватися серед природних укриттів під час полювання. Живляться костистими і дрібними хрящовими рибами, головоногими молюсками (кальмарами, восьминогами, каракатицями), різними ракоподібними — креветками, крабами і лангустами, а також морськими зміями, черв'яками. Полюють із засідки, наблизившись до здобичі хапають різким кидком, використовуючи щоковий насос (створення вакууму в пащі за рахунок роздування щік) для захоплення жертви.
Це яйцеживородні акули.
Розповсюдження
Мешкають у східній частині Індійського океану та на заході Тихого океану. Переважно у тропічних та субтропічних водах, лише деякі здатні витримувати температуру у помірно теплих широтах, сягаючи острова Хокайдо (Японія), Приморського краю (Росія).
Роди та види
- Рід Eucrossorhinus Regan, 1908
- Eucrossorhinus dasypogon Bleeker, 1867
- Рід Orectolobus Bonaparte, 1834
- Orectolobus floridus Last & Chidlow, 2008
- Orectolobus halei Whitley, 1940
- Orectolobus hutchinsi Last, Chidlow & Compagno, 2006
- Orectolobus japonicus Regan, 1906
- Orectolobus leptolineatus Last, Pogonoski & W. T. White, 2010
- Orectolobus maculatus Bonnaterre, 1788
- Orectolobus ornatus De Vis, 1883
- Orectolobus parvimaculatus Last & Chidlow, 2008
- Orectolobus reticulatus Last, Pogonoski & W. T. White, 2008
- Orectolobus wardi Whitley, 1939
- Рід Sutorectus Whitley, 1939
- Sutorectus tentaculatus W. K. H. Peters, 1864
Джерела
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2021). Родина Orectolobidae на FishBase. Версія за серпень 2021 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kilimovi akuli Eucrossorhinus dasypogon Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Vobbegongopodibni Orectolobiformes Rodina Kilimovi akuli Orectolobidae T N Gill 1896 Posilannya Vikishovishe Orectolobidae Vikividi Orectolobidae EOL 1870 ITIS 159859 NCBI 168096 Fossilworks 63015 Kilimovi akuli Orectolobidae rodina akul z pidryadu ryadu Vobbegongopodibni Maye 3 rodi ta 12 vidiv Inshi nazvi vobbegongi vusati akuli OpisZagalna dovzhina predstavnikiv ciyeyi rodini kolivayetsya vid 90 sm do 3 m Mayut masivne stisle zverhu tilo sho dozvolyaye yim prozhivati i polyuvati v pridonnomu shari moriv i okeaniv U nih velika krugla golova malenki ochi yaki majzhe ne pomitni Zavdyaki budovi golovi ta tuluba otrimali svoyu nazvu Harakterna bahroma shkirnih narostiv prisutnya po konturu golovi i tila cih akul nagaduye svoyeridnu borodu abo vusa a zabarvlennya tila perskij kilim Nizdri z yednani z kutami rota glibokoyu kanavkoyu U perednogo krayu kozhnoyi nizdri mayetsya m yasistij vusik yakij ye organom dotiku Yih nalichuye do 5 6 Za ochima ye brizkalcya sho dozvolyayut cim ribam dihati v neruhomomu stani Zubi dribni z bagatma vershinami mayut bagatofunkcionalne priznachennya vid utrimannya slizkoyi zdobichi do peremelyuvannya panciriv rakopodibnih ta molyuskiv Spinni plavci neveliki silno zmisheni do hvostovoyi chastini tila Grudni j cherevni plavci dobre rozvineni veliki okruglih form Hvostovij plavec zi slabo rozvinenoyu nizhnoyu lopattyu vuzkij i dovgij Zabarvlennya tila duzhe strokata maskuvalna Sposib zhittyaCe bentofagi donni akuli Zdatni dihati perebuvayuchi v neruhomomu stani na dni Ce dosyagayetsya ventilyaciyeyu vodi cherez brizkalcya i zyabrovi shilini ne vidkrivayuchi rota Cirkulyaciya vodi stimulyuyetsya shichnim nasosom Zabarvlennya i dodatkovi shkirni virosti na tili spriyayut unikalnim vlastivostyam cih hizhakiv maskuvatisya sered prirodnih ukrittiv pid chas polyuvannya Zhivlyatsya kostistimi i dribnimi hryashovimi ribami golovonogimi molyuskami kalmarami vosminogami karakaticyami riznimi rakopodibnimi krevetkami krabami i langustami a takozh morskimi zmiyami cherv yakami Polyuyut iz zasidki nablizivshis do zdobichi hapayut rizkim kidkom vikoristovuyuchi shokovij nasos stvorennya vakuumu v pashi za rahunok rozduvannya shik dlya zahoplennya zhertvi Ce yajcezhivorodni akuli RozpovsyudzhennyaMeshkayut u shidnij chastini Indijskogo okeanu ta na zahodi Tihogo okeanu Perevazhno u tropichnih ta subtropichnih vodah lishe deyaki zdatni vitrimuvati temperaturu u pomirno teplih shirotah syagayuchi ostrova Hokajdo Yaponiya Primorskogo krayu Rosiya Rodi ta vidiRid Eucrossorhinus Regan 1908 Eucrossorhinus dasypogon Bleeker 1867 Rid Orectolobus Bonaparte 1834 Orectolobus floridus Last amp Chidlow 2008 Orectolobus halei Whitley 1940 Orectolobus hutchinsi Last Chidlow amp Compagno 2006 Orectolobus japonicus Regan 1906 Orectolobus leptolineatus Last Pogonoski amp W T White 2010 Orectolobus maculatus Bonnaterre 1788 Orectolobus ornatus De Vis 1883 Orectolobus parvimaculatus Last amp Chidlow 2008 Orectolobus reticulatus Last Pogonoski amp W T White 2008 Orectolobus wardi Whitley 1939 Rid Sutorectus Whitley 1939 Sutorectus tentaculatus W K H Peters 1864DzherelaFroese R Pauly D eds 2021 Rodina Orectolobidae na FishBase Versiya za serpen 2021 roku