На честь Стефана Сурозького Кизилташський чоловічий монастир — чоловічий монастир Феодосійської єпархії УПЦ (МП), розташований в горах на висоті 400 метрів над рівнем моря, вище села Краснокам'янка.
На честь Стефана Сурозького Кизилташський чоловічий монастир | |
---|---|
Храм в ім'я св. Серафима Саровського. 2011 рік. | |
44°55′40″ пн. ш. 35°04′02″ сх. д. / 44.92778° пн. ш. 35.06722° сх. д. | |
Тип споруди | монастир |
Розташування | Україна, вул. Кримська, 41, с. Краснокам'янка Феодосійської міської ради, АР Крим |
Початок будівництва | 1852 |
Зруйновано | 1923 |
Відбудовано | 1995 |
Належність | УПЦ (МП) |
На честь Стефана Сурозького Кизилташський чоловічий монастир (Україна) | |
На честь Стефана Сурозького Кизилташський чоловічий монастир у Вікісховищі |
Історія монастиря починається з 1852 року, коли з благословення владики кримського Інокентія була відкрита Кизилташська кіновія.
Історія
Ієромонах Арсеній
У травні 1856 році першим настоятелем Кизилташського монастиря був призначений насельник Балаклавського Свято-Георгіївського монастиря отець ієромонах Арсеній. У своєму звіті про прийняття справ отець Арсеній пише: «крім старого будиночка, є ще чотири землянки, покриті черепицею, де поміщається по 11 чоловік братії, які не вміють ні читати, ні співати по церковному»
При ієромонасі Арсенію молитовний будинок був перетворений на церкву в ім'я святого Стефана Сурожського, яку ієромонах Арсеній освятив у 1857 році.
20 серпня 1858 року ігуменом Кизилташського монастиря був призначений отець Парфеній, який залишив самий значний слід в історії монастиря.
Ігумен Парфеній
У послужному списку ігумена Парфенія записано, що народився він в 1815 році в «міщанському місті Єлисаветграді». Там же закінчив духовне училище і став послушником. 23 грудня 1845 році прийняв чернечий постриг, а незабаром, 8 квітня 1846 року був висвячений на ієромонаха. 30 березня 1852 року був відправлений у Тегинське зміцнення Чорноморської берегової охорони для виконання треб, де відзначився своїм інженерним талантом. У серпні 1852 року він запропонував «найлегший спосіб підняття затонулих вантажів», який широко використовувався в подальшому.
У 1855 році, під час Кримської війни, отець Парфеній був помічником благочинного. Під вогнем ворога він сповідав і причащав поранених і відспівував полеглих. За особистий героїзм був нагороджений наперсним хрестом на георгіївській стрічці. Після Кримської війни отець Парфеній успішно впроваджує свій спосіб «дуже зручного і дешевого підйому затоплених кораблів у Севастопольській бухті». 20 березня 1857 року отець Парфеній за особисту мужність і неабиякі винаходу був нагороджений наперсним хрестом від святійшого Синоду, а 7 квітня возведений на ігумена.
Після свого призначення 20 серпня 1858 року на посаду настоятеля Кизилташського монастиря отець Парфеній зайнявся перетворенням обителі. На фотографії початку XX століття зображений монастир, побудований завдяки його працям.
22 серпня 1866 року ігумен Парфеній був розстріляний на лісовій стежці між Таракташем та Кизилташською обителлю. Військово-польовим судом троє причетних до вбивства були засуджені до страти через повішення, однак дослідження справи, що зберігається в РДВІА (Ф. 801. Оп. 92. Д. 23) показали, що суд не був безстороннім.
До 1917 року монастир мав подвір'я у Феодосії, Генічеську та Судаку. На території монастиря був цегельний завод, млин, школа для дітей з малозабезпечених сімей. У монастирському саду (нині стадіон) вирощували фрукти та виноград.
Імператриця Олександра Федорівна лікувала ноги в сірководневому джерелі під час відвідування Кизилташського монастиря імператорською родиною.
Після Революції 1917 року
У жовтні 1923 року монастир закривають, а на його територію переїжджає сільгоспартіль з Отуз. У храмах були влаштовані клуб та гуртожиток. У 1935 році на території монастиря розташований санаторій Московського військового округу. У роки німецько-радянської війни на території монастиря розташовувалася база партизанського загону. На території монастиря відбулися два великих бою партизан з каральними загонами, але монастирські споруди при цьому не постраждали.
З 1945 по 1950 рік в монастирі знову розміщувався санаторій Московського військового округу.
У 1950 році за наказом Лаврентія Берія всі споруди монастиря були підірвані, а в скелях були прокладені тунелі і на території монастиря розташувався ядерний арсенал Чорноморського флоту (12-те Головне управління Міністерства оборони (ГУМО)), де здійснювалося збирання і зберігання ядерних боєголовок. У 1992 році ядерні боєприпаси були вивезені з Кизилташа.
Відродження
28 липня 1995 року до Кизилташу був направлений офіцером-священиком Микола Дем'янюк, який проходив послух у 1 бригаді морської піхоти України. Крім духовно-морального виховання військовослужбовців йому було доручено вирішення питань землевідведення для відродження Кизилташського монастиря.
15 квітня 1997 року на розширеному засіданні Священного Синоду було заслухано рапорт митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря (Швеця) про відкриття Кизилташського чоловічого монастиря в ім'я святого Стефана Сурожського. Священний Синод ухвалив: «благословити відкриття монастиря, намісником його затвердити ієрея Миколу Дем'янюка з пострижением його в ченці».
В грудні 1998 року в Свято-Троїцькому кафедральному соборі Сімферополя священик Микола приймає чернечий постриг з ім'ям Никон.
У травні 2000 року за погодженням з командуванням військової частини 2327 почалося будівництво перших братських корпусів.
У 2002 році ієромонах Никон возведений у сан ігумена. Свято-покровський храм у Судаку має статус подвір'я Кизилташського монастиря.
Храм Всіх Печерських Святих побудований в 2002 році на території, де раніше не було монастирських будівель.
Храм в ім'я святого Серафима Саровського побудований у травні 2008 року на місці, де була каплиця в ім'я св. Серафима Саровського, і освячений в 2010 році. Один з небагатьох дерев'яних храмів у Криму.
Зі створенням у 2012 році Феодосійської та Керченської єпархії, монастир перейшов до її відання.
Офіційний сайт монастиря www.kiziltash.org
Примітки
- Кизилташский монастырь. История. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 20 липня 2011.
- Кизилташский монастырь святого Стефана Сурожского в Крыму. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 20 липня 2011.
- Монастырь на атомной бомбе. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 20 липня 2011.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- По материалам, предоставленным Кизилташским мужским монастырем.
Посилання
- Кизилташский монастырь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na chest Stefana Surozkogo Kiziltashskij cholovichij monastir cholovichij monastir Feodosijskoyi yeparhiyi UPC MP roztashovanij v gorah na visoti 400 metriv nad rivnem morya vishe sela Krasnokam yanka Na chest Stefana Surozkogo Kiziltashskij cholovichij monastirHram v im ya sv Serafima Sarovskogo 2011 rik 44 55 40 pn sh 35 04 02 sh d 44 92778 pn sh 35 06722 sh d 44 92778 35 06722Tip sporudimonastirRoztashuvannya Ukrayina vul Krimska 41 s Krasnokam yanka Feodosijskoyi miskoyi radi AR KrimPochatok budivnictva1852Zrujnovano1923Vidbudovano1995NalezhnistUPC MP Na chest Stefana Surozkogo Kiziltashskij cholovichij monastir Ukrayina Na chest Stefana Surozkogo Kiziltashskij cholovichij monastir u Vikishovishi Istoriya monastirya pochinayetsya z 1852 roku koli z blagoslovennya vladiki krimskogo Inokentiya bula vidkrita Kiziltashska kinoviya IstoriyaIyeromonah Arsenij U travni 1856 roci pershim nastoyatelem Kiziltashskogo monastirya buv priznachenij naselnik Balaklavskogo Svyato Georgiyivskogo monastirya otec iyeromonah Arsenij U svoyemu zviti pro prijnyattya sprav otec Arsenij pishe krim starogo budinochka ye she chotiri zemlyanki pokriti cherepiceyu de pomishayetsya po 11 cholovik bratiyi yaki ne vmiyut ni chitati ni spivati po cerkovnomu Pri iyeromonasi Arseniyu molitovnij budinok buv peretvorenij na cerkvu v im ya svyatogo Stefana Surozhskogo yaku iyeromonah Arsenij osvyativ u 1857 roci 20 serpnya 1858 roku igumenom Kiziltashskogo monastirya buv priznachenij otec Parfenij yakij zalishiv samij znachnij slid v istoriyi monastirya Igumen Parfenij U posluzhnomu spisku igumena Parfeniya zapisano sho narodivsya vin v 1815 roci v mishanskomu misti Yelisavetgradi Tam zhe zakinchiv duhovne uchilishe i stav poslushnikom 23 grudnya 1845 roci prijnyav chernechij postrig a nezabarom 8 kvitnya 1846 roku buv visvyachenij na iyeromonaha 30 bereznya 1852 roku buv vidpravlenij u Teginske zmicnennya Chornomorskoyi beregovoyi ohoroni dlya vikonannya treb de vidznachivsya svoyim inzhenernim talantom U serpni 1852 roku vin zaproponuvav najlegshij sposib pidnyattya zatonulih vantazhiv yakij shiroko vikoristovuvavsya v podalshomu U 1855 roci pid chas Krimskoyi vijni otec Parfenij buv pomichnikom blagochinnogo Pid vognem voroga vin spovidav i prichashav poranenih i vidspivuvav poleglih Za osobistij geroyizm buv nagorodzhenij napersnim hrestom na georgiyivskij strichci Pislya Krimskoyi vijni otec Parfenij uspishno vprovadzhuye svij sposib duzhe zruchnogo i deshevogo pidjomu zatoplenih korabliv u Sevastopolskij buhti 20 bereznya 1857 roku otec Parfenij za osobistu muzhnist i neabiyaki vinahodu buv nagorodzhenij napersnim hrestom vid svyatijshogo Sinodu a 7 kvitnya vozvedenij na igumena Kiziltashskij monastir Pochatok XX stolittya Pislya svogo priznachennya 20 serpnya 1858 roku na posadu nastoyatelya Kiziltashskogo monastirya otec Parfenij zajnyavsya peretvorennyam obiteli Na fotografiyi pochatku XX stolittya zobrazhenij monastir pobudovanij zavdyaki jogo pracyam 22 serpnya 1866 roku igumen Parfenij buv rozstrilyanij na lisovij stezhci mizh Taraktashem ta Kiziltashskoyu obitellyu Vijskovo polovim sudom troye prichetnih do vbivstva buli zasudzheni do strati cherez povishennya odnak doslidzhennya spravi sho zberigayetsya v RDVIA F 801 Op 92 D 23 pokazali sho sud ne buv bezstoronnim Do 1917 roku monastir mav podvir ya u Feodosiyi Genichesku ta Sudaku Na teritoriyi monastirya buv cegelnij zavod mlin shkola dlya ditej z malozabezpechenih simej U monastirskomu sadu nini stadion viroshuvali frukti ta vinograd Imperatricya Oleksandra Fedorivna likuvala nogi v sirkovodnevomu dzhereli pid chas vidviduvannya Kiziltashskogo monastirya imperatorskoyu rodinoyu Pislya Revolyuciyi 1917 roku Vipiska z protokolu zasidannya prezidiyi CVK pro zakrittya monastirya 1923 U zhovtni 1923 roku monastir zakrivayut a na jogo teritoriyu pereyizhdzhaye silgospartil z Otuz U hramah buli vlashtovani klub ta gurtozhitok U 1935 roci na teritoriyi monastirya roztashovanij sanatorij Moskovskogo vijskovogo okrugu U roki nimecko radyanskoyi vijni na teritoriyi monastirya roztashovuvalasya baza partizanskogo zagonu Na teritoriyi monastirya vidbulisya dva velikih boyu partizan z karalnimi zagonami ale monastirski sporudi pri comu ne postrazhdali Z 1945 po 1950 rik v monastiri znovu rozmishuvavsya sanatorij Moskovskogo vijskovogo okrugu U 1950 roci za nakazom Lavrentiya Beriya vsi sporudi monastirya buli pidirvani a v skelyah buli prokladeni tuneli i na teritoriyi monastirya roztashuvavsya yadernij arsenal Chornomorskogo flotu 12 te Golovne upravlinnya Ministerstva oboroni GUMO de zdijsnyuvalosya zbirannya i zberigannya yadernih boyegolovok U 1992 roci yaderni boyepripasi buli vivezeni z Kiziltasha Vidrodzhennya 28 lipnya 1995 roku do Kiziltashu buv napravlenij oficerom svyashenikom Mikola Dem yanyuk yakij prohodiv posluh u 1 brigadi morskoyi pihoti Ukrayini Krim duhovno moralnogo vihovannya vijskovosluzhbovciv jomu bulo dorucheno virishennya pitan zemlevidvedennya dlya vidrodzhennya Kiziltashskogo monastirya 15 kvitnya 1997 roku na rozshirenomu zasidanni Svyashennogo Sinodu bulo zasluhano raport mitropolita Simferopolskogo i Krimskogo Lazarya Shvecya pro vidkrittya Kiziltashskogo cholovichogo monastirya v im ya svyatogo Stefana Surozhskogo Svyashennij Sinod uhvaliv blagosloviti vidkrittya monastirya namisnikom jogo zatverditi iyereya Mikolu Dem yanyuka z postrizheniem jogo v chenci V grudni 1998 roku v Svyato Troyickomu kafedralnomu sobori Simferopolya svyashenik Mikola prijmaye chernechij postrig z im yam Nikon U travni 2000 roku za pogodzhennyam z komanduvannyam vijskovoyi chastini 2327 pochalosya budivnictvo pershih bratskih korpusiv U 2002 roci iyeromonah Nikon vozvedenij u san igumena Svyato pokrovskij hram u Sudaku maye status podvir ya Kiziltashskogo monastirya Monastirske dzherelo Hram Vsih Pecherskih Svyatih Kiziltashskij monastir 2011 rik Novij hram v im ya sv Serafima Sarovskogo Pechera Hram Vsih Pecherskih Svyatih pobudovanij v 2002 roci na teritoriyi de ranishe ne bulo monastirskih budivel Hram v im ya svyatogo Serafima Sarovskogo pobudovanij u travni 2008 roku na misci de bula kaplicya v im ya sv Serafima Sarovskogo i osvyachenij v 2010 roci Odin z nebagatoh derev yanih hramiv u Krimu Zi stvorennyam u 2012 roci Feodosijskoyi ta Kerchenskoyi yeparhiyi monastir perejshov do yiyi vidannya Oficijnij sajt monastirya www kiziltash orgPrimitkiKiziltashskij monastyr Istoriya Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 20 lipnya 2011 Kiziltashskij monastyr svyatogo Stefana Surozhskogo v Krymu Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 20 lipnya 2011 Monastyr na atomnoj bombe Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 20 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Arhiv originalu za 9 chervnya 2018 Procitovano 9 serpnya 2018 Po materialam predostavlennym Kiziltashskim muzhskim monastyrem PosilannyaKiziltashskij monastyr Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros