Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кетрін Маколей (англ. Catharine Macaulay 2 квітня 1731, [en], Кент — 22 червня 1791, [en], Беркшир) — англійська письменниця, історик і філософ. Перша жінка-історик в Англії.
| Кетрін Маколей | |
|---|---|
| Catharine Macaulay | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Catharine Sawbridge |
| Народилася | 2 квітня 1731[2][4][5] d, d, Ashford[d], Кент[d], Кент, Англія, Королівство Велика Британія |
| Померла | 22 червня 1791[1][2][…] (60 років) d, Брекнелл Форест, Беркшир, Англія, Королівство Велика Британія |
| Поховання | d |
| Країна |  Королівство Велика Британія |
| Діяльність | історикиня, філософ, письменниця, активістка за права жінок |
| Знання мов | англійська[1] |
| Magnum opus | d |
| |
Ранні роки
Народилася 2 квітня 1731 року в родині землевласника. Здобула домашню освіту. В першому томі «Історії Англії» Маколей пише, що з ранніх років почала багато читати, особливо стародавні римські й грецькі твори, в яких «свобода проявляється у своїй найпіднесенішій формі». Однак у бесіді зі своїм другом, Бенджаміном Рашем, вона згадувала, що захопилася читанням, тільки коли їй виповнилося 20 років.
Про її ранні роки відомо небагато. 1757 року, знавець римської й грецької літератури Елізабет Картер описувала її як «розумну і приємну жінку, яку скоріше можна назвати глибоко освіченою, ніж прекрасною. Спартанські закони, римську політику, філософію Епікура і дотепність Шарля де Сент-Евремона вона склала в надзвичайну систему». Коли вони зустрілися, Кетрін було 26 років.
20 червня 1760 року Кетрін вийшла заміж за шотландського лікаря. Вони прожили разом 6 років — до його смерті. Від першого шлюбу в Кетрін залишилася дочка.
Історія Англії
Від 1763 до 1783 написала 8 томів The History of England from the Accession of James I to that of the Brunswick Line (Історія Англії від сходження Джеймса I до Брансвік Лайн). За задумом вона мала написати історію до 1714 року, проте, закінчивши останні три томи, вона зрозуміла, що не встигне завершити свою працю, тому змінила назву на The History of England from the Accession of James I to the Revolution (Історія Англії від сходження Джеймса I до революції), таким чином закінчивши на 8-му томі.
Була практично невідома до публікації першого тому своєї «Історії Англії». Відразу після виходу у світ книги, вона стала «Знаменитою місис Маколей». Вона стала першою жінкою-істориком в Англії та єдиною жінкою-істориком свого часу.
«Історія» Маколей є політичною історією Англії 17 століття. Перший і другий томи охоплюють 1603—1641 роки, третій і четвертий присвячені 1642—1647 рокам, у п'ятому томі описано проміжок між 1648 і 1660 роками, шостий і сьомий томи охоплюють 1660—1683, і останній том присвячений 1683—1689 рокам. Саме ці часові проміжки Кетрін вибрала тому, як вона сама пише в першому томі, що хотіла «поставитися справедливо… до пам'яті про наших прославлених предків». Вона говорила, що її сучасники забули, що за привілеї, якими вони тепер користуються, люди билися і жертвували своїми життями. В «Історії» Маколей показано боротьбу англійців за повернення їхніх прав у часи [ru].
Кетрін також хотіла написати «Історію Англії від революції до теперішнього часу», але встигла закінчити тільки перший том (покриває 1688—1733 роки).
Листи про освіту
У «Листах про освіту», які вперше опубліковано 1790 року, Кетрін писала про те, що очевидна слабкість жінок з'являється через неправильне виховання. Цю думку два роки по тому повторить Мері Волстонкрафт у своїй книзі На захист прав жінок.
У «Листах» Маколей висловила свій погляд на освіту і виховання. Як жінка, що багато писала про історію та політику, Кетрін у «Листах» кинула виклик громадській упередженості про те, що для жінки є можливим і доречним досягненням.Цікавий факт, що Кетрін розкритикувала висловлення Жан-Жака Русо з приводу ролі жінки у суспільстві.
Поїздка до США
Кетрін мала зв'язки з багатьма лідерами американських революціонерів. Вона жила в США з 15 липня 1784 року по 17 липня 1785 року. Кетрін спілкувалася з [en] і Мерсі Воррен. Пізніше Мерсі напише, що Маколей виглядає як людина, «чиї знання практично невичерпні» і що вона «Леді з найекстраординарнішими талантами, геніальна керівниця і блискуча мислителька». Згідно з біографією Мерсі, Кетрін справила на неї більший вплив, ніж будь-яка інша жінка її часу.
Після візиту Джеймса і Мерсі Кетрін відвідала Нью-Йорк, де зустрілася з [ru], який потім назве її «чудовою леді».
Наступні роки і смерть
Маколей вийшла заміж вдруге 1778 року за Вільяма Ґрема (молодшого брата сексолога [en]), їй на той момент було 47, а йому 21. Цей шлюб шокував громадськість і підірвав репутацію Кетрін. Від неї відвернулися багато друзів, її слава згасла.
Після поїздки до США Маколей вирішила написати історію американської революції, і вже зібрала багато матеріалів, але її зупинило слабке здоров'я.
Померла Кетрін 22 червня 1791 року.
Бібліографія
- The History of England from the Accession of James I to that of the Brunswick Line (в 8 томах)
- Loose Remarks on Certain Positions to be found in Mr. Hobbes's 'Philosophical Rudiments of Government and Society', with a Short Sketch of a Democratical Form of Government, In a Letter to Signor Paoli(1767)
- Observations on a Pamphlet entitled 'Thoughts on the Cause of the Present Discontents' (1770)
- A Modest Plea for the Property of Copyright (1774)
- An Address to the People of England, Scotland and Ireland on the Present Important Crisis of Affairs (1775)
- The History of England from the Revolution to the Present Time in a Series of Letters to a Friend. Volume I (1778)
- Treatise on the Immutability of Moral Truth (1783)
- Letters on Education with Observations on Religions and Metaphysical Subjects (1790)
- Observations on the Reflections of the Rt. Hon. Edmund Burke, on the Revolution in France (1790)
Література
- «Macaulay, Mrs. Catherine». A Short Biographical Dictionary of English Literature. London: J. M. Dent & Sons. Wikisource
- Hill, Bridget (1992). The Republican Virago. The Life and Times of Catharine Macaulay, Historian. Oxford: Clarendon Press.
- Hill, Bridget (2012) [2004]. «Macaulay, Catharine». Oxford Dictionary of National Biography (online ed.). Oxford University Press
- Rabasa, José; Feldherr, Andrew; Woolf, Daniel R.; Hardy, Grant (2012). The Oxford History of Historical Writing: 1400—1800. Oxford University
- Katharine Anthony, First Lady of the Revolution: The Life of Mercy Otis Warren (1958),
- Walters, Margaret (2006). Feminism: A Very Short Introduction. USA: Oxford University Press.
- Peter Adam Thrasher, Pasquale Paoli: An Enlightened Hero, 1725—1807
- James Boswell, Life of Johnson (Oxford: Oxford University Press, 2008
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- FemBio database
- A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — P. 287. —
Посилання
- Catherine Macaulay — Sheroes of History [Архівовано 11 Квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Karen Green (5 July 2012). «Catharine Macaulay» [Архівовано 17 Березня 2020 у Wayback Machine.]. In Zalta, Edward N. Stanford Encyclopedia of Philosophy.
- « Mac aulay, Catharine». Dictionary of National Biography.
- Works by or about Catharine Macaulay [Архівовано 11 Квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ketrin Makolej angl Catharine Macaulay 2 kvitnya 1731 17310402 Vaj en Kent 22 chervnya 1791 Binfild en Berkshir anglijska pismennicya istorik i filosof Persha zhinka istorik v Angliyi Ketrin MakolejCatharine MacaulayIm ya pri narodzhenniangl Catharine SawbridgeNarodilasya2 kvitnya 1731 1731 04 02 2 4 5 Wyed Wye with Hinxhilld Ashford d Kent d Kent Angliya Korolivstvo Velika BritaniyaPomerla22 chervnya 1791 1791 06 22 1 2 60 rokiv Binfieldd Breknell Forest Berkshir Angliya Korolivstvo Velika BritaniyaPohovannyaChurch of All Saints BinfielddKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnististorikinya filosof pismennicya aktivistka za prava zhinokZnannya movanglijska 1 Magnum opusObservations on a Pamphlet Entitled Thoughts on the Cause of the Present Discontentsd Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makolej Zmist 1 Ranni roki 2 Istoriya Angliyi 3 Listi pro osvitu 4 Poyizdka do SShA 5 Nastupni roki i smert 6 Bibliografiya 7 Literatura 8 Primitki 9 PosilannyaRanni rokired Narodilasya 2 kvitnya 1731 roku v rodini zemlevlasnika Zdobula domashnyu osvitu V pershomu tomi Istoriyi Angliyi Makolej pishe sho z rannih rokiv pochala bagato chitati osoblivo starodavni rimski j grecki tvori v yakih svoboda proyavlyayetsya u svoyij najpidnesenishij formi Odnak u besidi zi svoyim drugom Bendzhaminom Rashem vona zgaduvala sho zahopilasya chitannyam tilki koli yij vipovnilosya 20 rokiv Pro yiyi ranni roki vidomo nebagato 1757 roku znavec rimskoyi j greckoyi literaturi Elizabet Karter opisuvala yiyi yak rozumnu i priyemnu zhinku yaku skorishe mozhna nazvati gliboko osvichenoyu nizh prekrasnoyu Spartanski zakoni rimsku politiku filosofiyu Epikura i dotepnist Sharlya de Sent Evremona vona sklala v nadzvichajnu sistemu Koli voni zustrilisya Ketrin bulo 26 rokiv 20 chervnya 1760 roku Ketrin vijshla zamizh za shotlandskogo likarya Voni prozhili razom 6 rokiv do jogo smerti Vid pershogo shlyubu v Ketrin zalishilasya dochka Istoriya Angliyired Vid 1763 do 1783 napisala 8 tomiv The History of England from the Accession of James I to that of the Brunswick Line Istoriya Angliyi vid shodzhennya Dzhejmsa I do Bransvik Lajn Za zadumom vona mala napisati istoriyu do 1714 roku prote zakinchivshi ostanni tri tomi vona zrozumila sho ne vstigne zavershiti svoyu pracyu tomu zminila nazvu na The History of England from the Accession of James I to the Revolution Istoriya Angliyi vid shodzhennya Dzhejmsa I do revolyuciyi takim chinom zakinchivshi na 8 mu tomi Bula praktichno nevidoma do publikaciyi pershogo tomu svoyeyi Istoriyi Angliyi Vidrazu pislya vihodu u svit knigi vona stala Znamenitoyu misis Makolej Vona stala pershoyu zhinkoyu istorikom v Angliyi ta yedinoyu zhinkoyu istorikom svogo chasu Istoriya Makolej ye politichnoyu istoriyeyu Angliyi 17 stolittya Pershij i drugij tomi ohoplyuyut 1603 1641 roki tretij i chetvertij prisvyacheni 1642 1647 rokam u p yatomu tomi opisano promizhok mizh 1648 i 1660 rokami shostij i somij tomi ohoplyuyut 1660 1683 i ostannij tom prisvyachenij 1683 1689 rokam Same ci chasovi promizhki Ketrin vibrala tomu yak vona sama pishe v pershomu tomi sho hotila postavitisya spravedlivo do pam yati pro nashih proslavlenih predkiv Vona govorila sho yiyi suchasniki zabuli sho za privileyi yakimi voni teper koristuyutsya lyudi bilisya i zhertvuvali svoyimi zhittyami V Istoriyi Makolej pokazano borotbu anglijciv za povernennya yihnih prav u chasi Normandskogo iga ru Ketrin takozh hotila napisati Istoriyu Angliyi vid revolyuciyi do teperishnogo chasu ale vstigla zakinchiti tilki pershij tom pokrivaye 1688 1733 roki Listi pro osvitured U Listah pro osvitu yaki vpershe opublikovano 1790 roku Ketrin pisala pro te sho ochevidna slabkist zhinok z yavlyayetsya cherez nepravilne vihovannya Cyu dumku dva roki po tomu povtorit Meri Volstonkraft u svoyij knizi Na zahist prav zhinok U Listah Makolej vislovila svij poglyad na osvitu i vihovannya Yak zhinka sho bagato pisala pro istoriyu ta politiku Ketrin u Listah kinula viklik gromadskij uperedzhenosti pro te sho dlya zhinki ye mozhlivim i dorechnim dosyagnennyam Cikavij fakt sho Ketrin rozkritikuvala vislovlennya Zhan Zhaka Ruso z privodu roli zhinki u suspilstvi Poyizdka do SShAred Ketrin mala zv yazki z bagatma liderami amerikanskih revolyucioneriv Vona zhila v SShA z 15 lipnya 1784 roku po 17 lipnya 1785 roku Ketrin spilkuvalasya z Dzhejmsom Otisom en i Mersi Vorren Piznishe Mersi napishe sho Makolej viglyadaye yak lyudina chiyi znannya praktichno nevicherpni i sho vona Ledi z najekstraordinarnishimi talantami genialna kerivnicya i bliskucha mislitelka Zgidno z biografiyeyu Mersi Ketrin spravila na neyi bilshij vpliv nizh bud yaka insha zhinka yiyi chasu Pislya vizitu Dzhejmsa i Mersi Ketrin vidvidala Nyu Jork de zustrilasya z Richardom Li ru yakij potim nazve yiyi chudovoyu ledi Nastupni roki i smertred Makolej vijshla zamizh vdruge 1778 roku za Vilyama Grema molodshogo brata seksologa Dzhejmsa Grema en yij na toj moment bulo 47 a jomu 21 Cej shlyub shokuvav gromadskist i pidirvav reputaciyu Ketrin Vid neyi vidvernulisya bagato druziv yiyi slava zgasla Pislya poyizdki do SShA Makolej virishila napisati istoriyu amerikanskoyi revolyuciyi i vzhe zibrala bagato materialiv ale yiyi zupinilo slabke zdorov ya Pomerla Ketrin 22 chervnya 1791 roku Bibliografiyared The History of England from the Accession of James I to that of the Brunswick Line v 8 tomah Loose Remarks on Certain Positions to be found in Mr Hobbes s Philosophical Rudiments of Government and Society with a Short Sketch of a Democratical Form of Government In a Letter to Signor Paoli 1767 Observations on a Pamphlet entitled Thoughts on the Cause of the Present Discontents 1770 A Modest Plea for the Property of Copyright 1774 An Address to the People of England Scotland and Ireland on the Present Important Crisis of Affairs 1775 The History of England from the Revolution to the Present Time in a Series of Letters to a Friend Volume I 1778 Treatise on the Immutability of Moral Truth 1783 Letters on Education with Observations on Religions and Metaphysical Subjects 1790 Observations on the Reflections of the Rt Hon Edmund Burke on the Revolution in France 1790 Literaturared Macaulay Mrs Catherine A Short Biographical Dictionary of English Literature London J M Dent amp Sons Wikisource Hill Bridget 1992 The Republican Virago The Life and Times of Catharine Macaulay Historian Oxford Clarendon Press Hill Bridget 2012 2004 Macaulay Catharine Oxford Dictionary of National Biography online ed Oxford University Press Rabasa Jose Feldherr Andrew Woolf Daniel R Hardy Grant 2012 The Oxford History of Historical Writing 1400 1800 Oxford University Katharine Anthony First Lady of the Revolution The Life of Mercy Otis Warren 1958 Walters Margaret 2006 Feminism A Very Short Introduction USA Oxford University Press Peter Adam Thrasher Pasquale Paoli An Enlightened Hero 1725 1807 James Boswell Life of Johnson Oxford Oxford University Press 2008Primitkired a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 A Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 P 287 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259Posilannyared Catherine Macaulay Sheroes of History Arhivovano 11 Kvitnya 2019 u Wayback Machine Karen Green 5 July 2012 Catharine Macaulay Arhivovano 17 Bereznya 2020 u Wayback Machine In Zalta Edward N Stanford Encyclopedia of Philosophy Mac aulay Catharine Dictionary of National Biography Works by or about Catharine Macaulay Arhivovano 11 Kvitnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ketrin Makolej amp oldid 43164946