Фортеця Керч (форт Тотлебен) — фортеця в Криму. Розташована на мисі Ак-Бурун на березі Керченської протоки в самій вузькій її частині. Фортеця була побудована в XIX столітті для охорони південних рубежів Російської імперії.
Фортеця Керч Форт Тотлебен | |
---|---|
Брама форту | |
45°21′03″ пн. ш. 36°36′11″ сх. д. / 45.3509000° пн. ш. 36.6031389° сх. д.Координати: 45°21′03″ пн. ш. 36°36′11″ сх. д. / 45.3509000° пн. ш. 36.6031389° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Керч |
Тип | фортеця |
Архітектор | Тотлебен Едуард Іванович |
Засновник | Олександр II |
Статус | культурна спадщина, 01-112-0076 |
Фортеця Керч Фортеця Керч (Автономна Республіка Крим) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Перші укріплення на березі Керченської протоки виникли в 1771 році. На мисі, згодом названому Павловським, була розташована перша батарея. Згодом фортифікація неодноразово перебудовувалася і посилювалася, в ході Кримської війни батарея була озброєна вже 20 знаряддями.
Після висадки 12 травня 1855 року десанту англо-французьких і турецьких військ у Комиш-Бурун, південніше Керчі, стала необхідність здачі укріплення, що не мала можливості протистояти супротивникові з сухого шляху. Опинившись перед загрозою захоплення фортеці, командування розпорядилося знаряддя і припаси знищити, а особовому складу відступити. На позиціях Павлівської батареї та прилеглої до неї місцевості було розбито укріплений табір французьких військ, у якому вони перебували до червня 1856 року.
За умовами Паризького мирного договору Чорне море оголошувалося нейтральним, а Росії було заборонено мати тут флот і військові порти. Зміцнення ж протоки не суперечило умовам договору, тому вже в квітні 1856 були направлені у Керч саперні підрозділи для вивчення місцевих умов і знімання місцевості. У серпні сапери розпочали роботи на місці колишнього французького табору. Спочатку розглядалося укріплення старої турецької фортеці Єнікале, розташованої в глибині Керченської протоки. Але в грудні 1856 був ініційований новий проєкт, згідно з яким укріплення розташовувалися на Павлівському мисі. Крім того, Олександр II наказав додатково побудувати морські форти на краю коси Тузла і на рифі Ак-Бурунського мису.
Будівництво було розпочате того ж року. До кінця року начорно були відсипані берегові батареї, зведені дві казарми і пороховий льох, в протоці від краю коси Тузла в напрямку Павловського мису також було розпочате будівництво. На місці роботами керував полковник Антон Антонович, досвідчений військовий інженер. У жовтні 1859 директором інженерного департаменту військового міністерства був призначений Едуард Іванович Тотлебен, який користувався в питанні зміцнення Керчі повною підтримкою царя і використав тут свій багатий досвід облоги й фортець, насамперед — досвід оборони Севастополя. 1860 року почалися земляні роботи на Ак-Бурунському мисі, протяжність кам'яної перепони в протоці перевищила 3 км. 1861 року імператор Олександр II вперше побував у фортеці. Оглянувши будівництво, він повелів: «На честь праць, понесених солдатами: найменувати люнети, лівий Мінського, а правий Віленського полку. А головний форт відтепер іменувати форт Тотлебен». Після огляду робіт Государ привітав полковника Ната з підвищенням до генерал-майора.
У 1867 році керченські укріплення отримали статус фортеці. Коли цар втретє відвідав фортецю в 1872 році, роботи на оборонних спорудах були закінчені, і він залишився «вельми задоволеним обробкою берегових батарей».
Занепад
У радянські часи на території фортеці розташовувалися військові склади з майном та боєприпасами Чорноморського флоту. Тут розташовувався дисциплінарний батальйон.
Після розпаду СРСР почалося скорочення військових частин і в 2000 м році територія фортеці була передана Керченському державному історико—культурному заповіднику. Фортеця є унікальною пам'яткою фортифікаційного будівництва XIX століття. Тепер[] вона охороняється державою і є пам'яткою Керчі і Криму. По території фортеці проводяться туристичні екскурсії. Деякі підземелля досі мало вивчені.
Галерея
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Сучасний радіолокаційний пост біля фортеці
Посилання
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 липня 2015.
- Encyclopedia of Ukraine, vol. 2 (1988). [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.]
- «Kerch Fortres.» [ 6 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] TracesofWar.com. N.p., n.d. Web. 03 Oct. 2014.
- Reference.com. Columbia University Press, 2004. Web. 03 Oct. 2014.
- Віртуальний тур по форту [ 22 Грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortecya Kerch fort Totleben fortecya v Krimu Roztashovana na misi Ak Burun na berezi Kerchenskoyi protoki v samij vuzkij yiyi chastini Fortecya bula pobudovana v XIX stolitti dlya ohoroni pivdennih rubezhiv Rosijskoyi imperiyi lon sec lat dir Shirina izobrazheniya lat min region CoordScale lon min lat sec lon dir Fortecya Kerch Fort TotlebenBrama fortu Brama fortu45 21 03 pn sh 36 36 11 sh d 45 3509000 pn sh 36 6031389 sh d 45 3509000 36 6031389 Koordinati 45 21 03 pn sh 36 36 11 sh d 45 3509000 pn sh 36 6031389 sh d 45 3509000 36 6031389Krayina UkrayinaMisto KerchTip fortecyaArhitektor Totleben Eduard IvanovichZasnovnik Oleksandr IIStatus kulturna spadshina 01 112 0076Fortecya KerchFortecya Kerch Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPershi ukriplennya na berezi Kerchenskoyi protoki vinikli v 1771 roci Na misi zgodom nazvanomu Pavlovskim bula roztashovana persha batareya Zgodom fortifikaciya neodnorazovo perebudovuvalasya i posilyuvalasya v hodi Krimskoyi vijni batareya bula ozbroyena vzhe 20 znaryaddyami Visadka anglo francuzkih ta tureckih vijsk na mis Komish Burun Pislya visadki 12 travnya 1855 roku desantu anglo francuzkih i tureckih vijsk u Komish Burun pivdennishe Kerchi stala neobhidnist zdachi ukriplennya sho ne mala mozhlivosti protistoyati suprotivnikovi z suhogo shlyahu Opinivshis pered zagrozoyu zahoplennya forteci komanduvannya rozporyadilosya znaryaddya i pripasi znishiti a osobovomu skladu vidstupiti Na poziciyah Pavlivskoyi batareyi ta prilegloyi do neyi miscevosti bulo rozbito ukriplenij tabir francuzkih vijsk u yakomu voni perebuvali do chervnya 1856 roku Za umovami Parizkogo mirnogo dogovoru Chorne more ogoloshuvalosya nejtralnim a Rosiyi bulo zaboroneno mati tut flot i vijskovi porti Zmicnennya zh protoki ne superechilo umovam dogovoru tomu vzhe v kvitni 1856 buli napravleni u Kerch saperni pidrozdili dlya vivchennya miscevih umov i znimannya miscevosti U serpni saperi rozpochali roboti na misci kolishnogo francuzkogo taboru Spochatku rozglyadalosya ukriplennya staroyi tureckoyi forteci Yenikale roztashovanoyi v glibini Kerchenskoyi protoki Ale v grudni 1856 buv inicijovanij novij proyekt zgidno z yakim ukriplennya roztashovuvalisya na Pavlivskomu misi Krim togo Oleksandr II nakazav dodatkovo pobuduvati morski forti na krayu kosi Tuzla i na rifi Ak Burunskogo misu Budivnictvo bulo rozpochate togo zh roku Do kincya roku nachorno buli vidsipani beregovi batareyi zvedeni dvi kazarmi i porohovij loh v protoci vid krayu kosi Tuzla v napryamku Pavlovskogo misu takozh bulo rozpochate budivnictvo Na misci robotami keruvav polkovnik Anton Antonovich dosvidchenij vijskovij inzhener U zhovtni 1859 direktorom inzhenernogo departamentu vijskovogo ministerstva buv priznachenij Eduard Ivanovich Totleben yakij koristuvavsya v pitanni zmicnennya Kerchi povnoyu pidtrimkoyu carya i vikoristav tut svij bagatij dosvid oblogi j fortec nasampered dosvid oboroni Sevastopolya 1860 roku pochalisya zemlyani roboti na Ak Burunskomu misi protyazhnist kam yanoyi pereponi v protoci perevishila 3 km 1861 roku imperator Oleksandr II vpershe pobuvav u forteci Oglyanuvshi budivnictvo vin poveliv Na chest prac ponesenih soldatami najmenuvati lyuneti livij Minskogo a pravij Vilenskogo polku A golovnij fort vidteper imenuvati fort Totleben Pislya oglyadu robit Gosudar privitav polkovnika Nata z pidvishennyam do general majora U 1867 roci kerchenski ukriplennya otrimali status forteci Koli car vtretye vidvidav fortecyu v 1872 roci roboti na oboronnih sporudah buli zakincheni i vin zalishivsya velmi zadovolenim obrobkoyu beregovih batarej ZanepadU radyanski chasi na teritoriyi forteci roztashovuvalisya vijskovi skladi z majnom ta boyepripasami Chornomorskogo flotu Tut roztashovuvavsya disciplinarnij bataljon Pislya rozpadu SRSR pochalosya skorochennya vijskovih chastin i v 2000 m roci teritoriya forteci bula peredana Kerchenskomu derzhavnomu istoriko kulturnomu zapovidniku Fortecya ye unikalnoyu pam yatkoyu fortifikacijnogo budivnictva XIX stolittya Teper koli vona ohoronyayetsya derzhavoyu i ye pam yatkoyu Kerchi i Krimu Po teritoriyi forteci provodyatsya turistichni ekskursiyi Deyaki pidzemellya dosi malo vivcheni GalereyaSuchasnij radiolokacijnij post bilya forteciPosilannyaPortal Krim Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 lipnya 2015 Encyclopedia of Ukraine vol 2 1988 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Kerch Fortres 6 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine TracesofWar com N p n d Web 03 Oct 2014 Reference com Columbia University Press 2004 Web 03 Oct 2014 Virtualnij tur po fortu 22 Grudnya 2015 u Wayback Machine