Кера міка неорганічні неметалічні тверді вироби вироблені дією тепла з подальшим охолодженням Керамічними називають виро

Кера́міка — неорганічні, неметалічні тверді вироби, вироблені дією тепла з подальшим охолодженням. Керамічними називають вироби та матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин і їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук. Кераміка з'явилася в епоху неоліту.

Кераміка

Час/дата початку
З матеріалу	глина
Досліджується в	^d і ^d
Метод виготовлення	Випалювання і Технічна кераміка
Код MCN	6912.00.00
Кераміка у Вікісховищі

Кахля «Дівчина з чаркою», Північно-західна Персія, кінець 17 ст., (Лувр, Париж)

Фаянсове панно з розписом , Люксембурзький палац, Париж

Термін

Термін кераміка походить від грец. Κεραμεικος — «гончарна глина, плитка, кераміка». грец. Κεραμεικος —Керамікос — назва кварталу гончарів в Стародавніх Афінах.

Різновиди керамічних виробів

Керамічні вироби, різняться між собою не стільки ступенем обробки, скільки, насамперед, складом маси, з якої виробляються, і родом глазурі, якою поливаються. Всі вироби кераміки в цьому відношенні поділяються на 2 групи: щільні й пористі.

Щільними називаються такі, які під дією високої температури при випаленні сплавилися або злилися до однорідної твердої маси, на зламі вони нагадують скло, напівпрозорі, не вбирають в себе воду й при ударі об сталь викрешують іскри. До таких виробів належить, наприклад, порцеляна.

Натомість, пористі вироби нещільні, на зламі також пористі, легко ламаються, пропускають крізь своє тіло воду, якщо полива пошкоджена. До таких виробів належить, наприклад, фаянс.

Окрім того, є мішані різновиди, що поєднують властивості обох типів. Ті й ті бувають покриті поливою, або ж її не мають. Звичайна цегла є пористим виробом без поливи і нижчої якості за родом матеріалу.

Щільні

До щільних гончарних виробів належать:

Порцеляна тверда, маса якої майже сплавлена, дрібнозерниста, напівпрозора, пружно-дзвінка, однорідна, тверда, що не піддається дії ножа, на зламі раковистий, 2,07-2,49. Вона містить каолін, або порцелянову глину, а також такі речовини, як польовий шпат, крейда та кварц. Полива складається з того ж польового шпату з гіпсом, як і сама маса; оксиди олова та свинцю ніколи не входять до складу порцелянової глазурі. Порцеляна зазнає подвійного випалу: слабкого до покриття поливою і дуже сильного після покриття поливою.
Порцеляна м'яка легше плавиться, ніж тверда; французька містить масу майже склянисту, з прозорою свинцевою глазур'ю; маса англійської порцеляни складається з каоліну, кремнезему, гіпсу і кістяного попелу. Полива складається з крейди, кремнезему, бури й оксиду свинцю, легше плавиться, ніж сама порцеляновий маса, а тому перший випал має бути сильніший, ніж вторинний.
Бісквіт, тобто порцеляна тверда, неглазурована; маса така сама, як у порцеляни.
Паріян має склад маси, схожий на англійську, тугоплавка, жовтуватого кольору, без глазурі.
Kappapa — середня між паріяном та кам'яними виробами, слабкопрозора, білого кольору.
Кам'яні вироби складаються з щільної дрібнозернистої маси, білої або забарвленої, що видає звук і на краях зламу просвічує, вони бувають ординарні й ніжні (Джозайя Веджвуд).

Маса ординарних виробів складається з пофарбованої вогнетривкої глини, піску й шамотної маси, іноді буває без глазурі; зазвичай покрита дуже тонким шаром, що утворюється від осадження кинутої під час випалу кухонної солі. Маса ніжних виробів складається з вогнетривкої глини, кварцу й гіпсу, іноді підфарбована.

Пористі

До пористих керамічних виробів належать такі різновиди:

Фаянс ніжний — суміш вогнетривкої глини з кремнеземом; покривається прозорою поливою, має основну масу непрозору, недзвінку.
Фаянс звичайний, що іноді називається майолікою, має масу червонувато-жовту; після випалу глини з додаванням покривається непрозорою олив'яною поливою.
Теракота, або обпалена штучна кам'яна маса, що складається з очищеної глини й перетовченого в порошок гончарного бою, без глазурі. Вживається для оздоблення ваз, архітектурних прикрас тощо.
Вироби гончарні звичайні, маса яких складається з глини й глинистого мергелю з непрозорою свинцевою глазур'ю.
Вироби зі звичайної та вогнетривкої глини: будь-який вид цегли, черепиця, дренажні труби тощо.

Вироби гончарні звичайні
Вироби гончарні звичайні
Вироби гончарні звичайні
Вироби гончарні звичайні
Кераміка. Опішня.

Черепиця (галерея)

Корейська дахівка, восьме ст. н.е., Британський музей
Катерининський керамічний завод, САРТАНА, Маріуполь. Початок 20 ст.
Дахівка з Німеччини з фігурами жінок за прялками
Коломия, фабрика дахівок
Дахівка марселька, знайдена в Маріуполі, початок 20 ст.
Маріуполь. Александрівський керамічний завод, початок 20 ст.
Стара дахівка, використана як цегла, Каринтія

Художня кераміка

*«Ваза з восьминогом»*, 1500-ті роки до н.е. Археологічний музей Іракліону

Докладніше: Художня кераміка та Давньогрецька кераміка

Глек. IV тис. до н. е. Поселення Косенівка

Витвори художньої кераміки з'явились давно. На теренах України існувала Трипільська культура, котра набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до нашої ери і яка мала власну кераміку. Археологічні розкопки на острові Крит здивували вчених і прихильників мистецтва, бо тоді були віднайдені зразки художньої кераміки надзвичайно високої мистецької вартості. Якщо попередні зразки кераміки Середземномор'я (горщики, вази) 3000 до н. е. мають прості геометричні узори, то розписи пізніше ускладнюються і наближаються до реалістичних.

Вже в 1700 роках до н. е. з'являються вази різні за формою та суцільно вкриті рослинними малюнками. За місцем знахідки в печері цю назву отримала і віднайдена кераміка. Гнучка, приємна за силуетом форма цих ваз прикрашена таким своєрідним орнаментом, що здається сміливим витвором художника-модерніста 20 століття. Навіть схематичне зображення квітів дало змогу дослідникам розрізнити тюльпан, , плющ. Ускладнилось навіть використання фарб. Особливо цікавою була ваза з білою лілеєю на фіолетовому тлі.

Наближеність до Середземного моря і рибальський промисел познайомили майстрів з мешканцями моря і морського дна. Вони теж переходять в розписи на вазах. 5 століттям до н. е. датують появу ваз з розписами, де є риби, морські мушлі, морські зірки. Це, так звані, рибні блюда.

Серед знахідок цього періоду були й уламки гарбузоподібної вази в містечку . Нестача деяких черепків не стала на заваді до відтворення первісної форми. Чисто вимита і склеєна ваза вразила зображенням восьминога серед коралів і водоростей. Вона увійшла у всі енциклопедії з мистецтва під назвою «Ваза з восьминогом» і вважається шедевром кераміки Стародавньої Греції (Археологічний музей Іракліону, острів Крит). Про популярність вази з восьминогом свідчить і ваза, віднайдена в . Там майже такий же мешканець морів, але на вазі кулеподібної форми.

Вироби

Куманець, Шепетівський музей. Кераміка початку 20 ст.

Із кераміки виготовляють посуд, цеглу, черепицю, труби, скульптури, ножі, а також керамічні покриття тощо.

Пластично-фактурне оздоблення в кераміці має такі технічні різновиди: ажур, , фактура “ниток” і каменю, рельєф (плоский і високий), а також круглий .

Промисловість

Докладніше: Керамічна промисловість

Суперкераміка, типу карбіду кремнію, легша, міцніша й термостійкіша, ніж сталь, тому використовується в двигунах літаків. Звичайно її відливають, оскільки в готовому вигляді вона погано піддається обробці.

Чорнодимлена кераміка

Див. також

Посилання

Кераміка [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 624-625. — 1000 екз.
Керамічні матеріали // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 108. — .

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кераміка

Джерела

В. О. Петрашенко. Керамічне виробництво як галузь давньоруського ремесла [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 174. — .
Р. Я. Мотиль. Кераміка [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

Література

Античные расписные вазы из крымских музеев : каталог коллекций / И. И. Вдовиченко ; НАН Украины, Ин-т археологии, Крым. фил., Науч.-исслед. центр крымоведения, Госком. Крыма по охране и использованию памятников истории и культуры. - Симф. : СОНАТ, 2003. - 128 с.:ил.
Гончарний здвиг Донбасу / НАН України, Ін-т керамології - від-ня Ін-ту народознавства НАН України, Нац. музей-заповідник укр. гончарства в Опішному, Держ. спеціалізована школа-інтернат "Колегіум мистецтв у Опішному". - Опішне : Українське народознавство, 2008 . - (Академічна керамологічна серія "Гончарні школи України" ; Вип. 1). - (Книги 1-3).

Кн. 1 : Гончарна велич і трагедія Макарового Яру доби Розстріляного Відродження / О. Пошивайло. - 2008. - 240 с.

Кн. 2 : Макарово-ярівський осередок гончарної освіти в Україні / Л. Овчаренко. - 2008. - 160 с.: іл.

Кн. 3 : Гончарство Макарового Яру кінця XIX - середини XX століття: документи і матеріали / упоряд. і авт. переднього слова О. Пошивайло. - 2008. - 400 с.

Гончарство Поділля в другій половині ХІХ-ХХ століттях: історико-етнографічне дослідження / Л. С. Мельничук; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Унісерв, 2004. - 349 с.
Гончарство Слобідської України в другій половині ХІХ - першій половині ХХ століття : монографія / Метка Людмила ; Нац. акад. наук України, Ін-т керамології - від-ня Ін-ту народозн. НАН України, Нац. музей-заповідник укр. гончарства в Опішному. - Полтава : АСМІ, 2011. - 240 с. : мал., фото.
Давня кераміка України : археологічні джерела та реконструкції. Ч. 1 / С. М. Рижов [та ін.] ; НАН України, Ін-т археол., Т-во "Коло-Ра". - К. : [б. в.], 2001. - 238 с.: іл. - .
Декор української народної кераміки XVI - першої половини XX століть : [монографія] / Галина Івашків ; Нац. акад. наук України, Ін-т народознав. - Л. : [б. в.], 2007. - 543 с. : кольор. іл.
Дослідження, реставрація і зберігання музейної кераміки : монографія / Тетяна Краснова ; НАН України, Ін-т керамології — від-ня Ін-ту народознавства НАН України, М-во культури України, Нац. музей-заповідник укр. гончарства в Опішному. — Опішне (Полтав. обл.) : Укр. народознавство, 2017. — 463 с. : іл., табл., портр. ; 22 см. — (Академічна серія "Українські керамологічні студії" ; вип. 15). — Парал. тит. арк. англ. — Бібліогр.: с. 25, 416—446. — Імен. покажч.: с. 458—461. — Геогр. покажч.: с. 462—463. — .
Кераміка в будівництві та мистецтві України : ретроспект. бібліогр. покажч. / [уклад.: С. М. Кайнова, Д. О. Мироненко ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) та ін.] ; Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного. - Київ : ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2019. - 388 с.
Керамологія Тернопільщини : [монографія] / А. Є. Гриб. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. – 160 с. – .
Мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ-ХХ століть / Г. В. Істоміна ; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. - Рівне : Волинські обереги, 2009. - 232 с.: іл.
Розповіді про кераміку : книжка про глиняний горщик, полив'яну кахлю, цеглу та фарфорову чашечку. А ще про тих, хто їх виготовляє / Н. Г. Крутенко. - К. : Либідь, 2002. - 252 с.: іл.
Українська академічна керамологія XXI сторіччя : теорія, історія, сучасний ужинок, майбутній поступ / О. Пошивайло ; НАН України, Ін-т керамології - від-ня Ін-ту народознавства, Нац. музей-заповідник укр. гончарства в Опішному. - Опішне : [б. в.], 2007 . - (Кн. 1-20).
Українська димлена кераміка ХІХ - початку ХХІ ст. Історія. Типологія. Художні особливості : [монографія] / Романа Мотиль ; Нац. акад. наук України, Ін-т народознавства. - Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2011. - 206 с. : фот.
Українська художньо-промислова кераміка Галичини 1840-1940 / О. Нога ; Інститут народознавства НАН України. - Л. : "Українські технології", 2001. - 394 с.: іл.
Beazley J.D. Attic black-figure vase-painters. Oxford, 1956.
Beazley J.D. Attic red-figure vase-painters. Oxford, 1963.
Cook R.M. Greek painted pottery. 2nd ed. London, 1972.
Pfuhl E. Malerei und Zeichnung der Griechen. Bd.1-3. Munchen, 1923.
Robertson M. The art of vase-painting in Classical Athens. Cambridge, 1992.
Villard F. Les vases grecs. Paris, 1959.
Блаватский В. Д. История античной расписной керамики. М., 1953.
Горбунова К. С. Чернофигурные аттические вазы в Эрмитаже. Л., 1983.
Горбунова К.С, Передольская А. А. Мастера греческих расписных ваз. Л., 1961.
Максимова М. И. Античные фигурные вазы. М., 1916.
Передольская А. А. Краснофигурные аттические вазы в Эрмитаже. Л., 1967.
Сидорова Н. А., Тугушева О. В., Забелина В. С. Античная расписная керамика из собрания ГМИИ им. А. С. Пушкина. М., 1985.