Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кенаса у Вільнюсі — найбільш сучасна караїмська кенаса; розташовується у Жверінасі (лит. Žvėrynas) за адресою: м. Вільнюс, вул. Любарта, 6.
| Кенаса | |
|---|---|
 | |
| 54°41′19″ пн. ш. 25°15′19″ сх. д. / 54.688758000028° пн. ш. 25.25539600002777973° сх. д.Координати: 54°41′19″ пн. ш. 25°15′19″ сх. д. / 54.688758000028° пн. ш. 25.25539600002777973° сх. д. | |
| Тип споруди | кенаса |
| Розташування |  Литва, Вільнюс |
| Архітектор | d |
| Початок будівництва | 1911 |
| Стиль | мавританська архітектура |
| Належність | караїмізм |
| Оригінальна назва | лит. Vilniaus kenesa |
  Кенаса (Вільнюс) (Литва) | |
 Кенаса у Вікісховищі | |
Історія
Будівництво
Віленські караїми орендували житлове приміщення під молитовний будинок протягом кількох десятків років. Бажаючи мати власну будівлю кенаси, вони звернулися до Віленського міського громадського самоврядування, яке безоплатно виділило караїмській громаді ділянку землі під будівництво в районі Жверінас на вулиці Міський, 6. На початку 1908 був організований «Комітет зі спорудження кенаси в Вільно», до якого увійшли: колишній Тракайський газзан Фінеес Малецький (голова), Йосип Соломонович Лопатто (скарбник), Ромуальд Лопатто, брати Маврикій і Ахіезер Зайончковські, Адольф Шпаковський. Великий внесок в роботу комітету зробили Моше Дурунча та Альфонс Пілецький. Комітет організував збір пожертвувань на будівництво кенаси серед караїмів Російської імперії, упорядкував виділену ділянку землі, яку очистили від соснового гаю й обнесли дерев'яним парканом, і влаштував сукку — приміщення для зустрічі свята Суккот.
Свято закладки кенаси відбулося 30 жовтня (12 листопада) 1911 року. На ньому були присутні члени місцевої й Тракайської громад, виконувач обов'язків трокайського гахама, старший газзан Ісаак-Богуслав Фіркович, молодший газзан Ананія Дубинський і голова Комітету Фінеес Малецький, що склав і видав у вигляді брошури «Порядок молитви з нагоди заснування караїмської кенаси в м. Вільно в літо від створення світу 5672». Дохід від продажу брошури надійшов до фонду з будівництва кенаси. Будівництво розпочалося після церемонії закладки в фундамент першого каменю за проєктом російського архітектора Михайла Прозорова, хоча концептуальний дизайн кенаси розробив Фінеес Малецький. На думку деяких дослідників, проєкт кенаси був натхненний Королівським павільйоном в Брайтоні в Великій Британії (архітектор Джон Неш, 1815-1821). Проти фасаду споруджуваної кенаси за розпорядженням Віленського міського самоврядування була прорізана нова вулиця, що отримала назву Караїмської. До 1913 року було зведено стіни й покладений дах. Поруч з кенасою коштом братів Ромуальда і Йосипа Лопатто був побудований одноповерховий дерев'яний будинок для культурно-освітніх цілей громади, де знаходилася редакція журналу «Караїмське слово» і проводилися богослужіння.
Будівельні роботи переривалися двічі: в 1913 році через брак коштів на закінчення внутрішніх робіт, а потім і восени 1915 року через німецьку окупацію. І тільки в 1921 році вони були відновлені. У новий комітет з будівництва увійшли: А. Абкович, М. Дурунча, Е. Юткевич, Е. Кальфа, Е. Кобецький, І. Козирович, І. Лопатто, А. Пілецький, Н. Робачевський, А. Шишман і З. Тинфович. Керували комітетом спочатку М. Дурунча, а потім Е. Кобецький. Освячення кенаси було проведено через два роки — 9 вересня 1923 року. Однак зібрання вірян тут було дозволено проводити тільки в 1928 році, коли та був обраний перший газзан (в 1927 році обов'язки газзана виконував Пінхас Аронович Малецький).
За проєктом Ф. Малецького купол кенаси був увінчаний шпилем з вінцем з променів, що виходять від символічного зображення Скрижалів Завіту ажурної роботи. Пізніше Скрижалі замінив національний герб караїмів.
Радянська окупація
У 1949 році за рішенням Ради у справах релігійних культів Ради міністрів СРСР кенаса була закрита. Протягом близько 40 років будівля кенаси належало державі, і спочатку вона не використовувалася. Пізніше в будівлі розміщувався архів геодезичної служби, приміщення було зроблено житловим.
У цей період було втрачено багато меблів і начиння. Так, зник позолочений вівтар з кипарисами, пропали перські килими, аналой, штори, вівтар, свічники, дві люстри, дерев'яні лавки. Висячі люстри були передані караїмській громаді Галича.
Сучасний етап
У 1989 році кенасу знову передали караїмській релігійній громаді в Литві, а 9 березня 1989 року Михайла Фиркович провів урочисте богослужіння. Протягом п'яти років відновлювальних робіт будівлю реконструювали. Її урочисто відкрили в середині жовтня 1993 року. Урочистості, що тривали два дні, присвятили професорові Ананію Зайончковському. На заходах були присутні: Надзвичайний і Повноважний Посол Туреччини в Литві, міністр культури Литви, ректор Вільнюського державного університету, караїми з Польщі. Представник караїмів Росії І. Фуки передав караїмам Литви вітальну адресу від надзвичайного і повноважного посла Литви в Росії, караїма за національністю, Ромуальдеса Козирьовичуса.
У 2014 році Пошта Литви випустила марку із зображенням вільнюської кенаси тиражем 40 тисяч примірників.
- Фінеес Малецький, в.о. газзана в 1927 році;
- Йосип Лобанос (1929—1937);
- Рафаель Абкович (1938—1946);
- Михайло Фіркович.
Примітки
- Благочестивые братья караимы!: [воззвание о пожертвовании на кенасу в Вильно] // Караимская жизнь. — М., 1911. — № 7 (декабрь). — С. 91.
- E. K. [Emil Kobecki]. Kienesa karaimska w Wilnie (Z powodu rocznicy poświęcenia) // Myśl Karaimska. — Wilno, 1924. — T. I, nr 1 (13 lipca). — S. 23. з джерела 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- Торжество закладки кенаса в Вильне : хроника // Караимская жизнь. — М., 1911. — № 5-6 (октябрь-ноябрь). — С. 121—125.
- Stefan Gąsiorowski. Karaimi w Wilnie do wybuchu I wojny światowej // Almanach Karaimski. — Wrocław : Bitik, 2018. — T. 7 (13 lipca). — S. 67—82. — DOI:.
- Kizilov, 2015, с. 174.
- . Музей Истории Евреев в России. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- Вильна : хроника текущей жизни // Караимское слово. — Вильна, 1913. — № 5 (ноябрь). — С. 22.
- Вильна : хроника текущей жизни // Караимское слово. — Вильна, 1913. — № 1 (июль). — С. 13—14.
- Прохоров Д. А. Молитвенные дома караимов в Российской империи в XIX — начале XX в.: К вопросу об изменении названия «синагога» // Материалы XVIII ежегодной Международной конференции по иудаике. — М., 2011. — Т. II, № 35 (13 липня). — С. 189. з джерела 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- Kizilov, 2015, с. 175.
- . Lietuvos Karaimų Kultūros Bendrija (лит.). Архів оригіналу за 30 січня 2009.
- Фуки И. Открытие караимской кенасы в Вильнюсе // . — М., 1994. — № 2. — Число 12 (март).
- . Lietuvos paštas (англ.). 9 червня 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2019.
Коментарі
- За іншими даними перший камінь в фундамент кенаси був закладений ще 1908 року
Література
- Альбом «Комплекс караимских кенас в Евпатории и другие кенасы в мире» / сост. В. В. Миреев — Международный институт крымских караимов: Симферополь, Украина: 2006. — С. 40.
- Kizilov, Mikhail. [1] — Warsaw, Berlin : , 2015. — 546 p. — . з джерела 23 травня 2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kenasa u Vilnyusi najbilsh suchasna karayimska kenasa roztashovuyetsya u Zhverinasi lit Zverynas za adresoyu m Vilnyus vul Lyubarta 6 Kenasa54 41 19 pn sh 25 15 19 sh d 54 688758000028 pn sh 25 25539600002777973 sh d 54 688758000028 25 25539600002777973 Koordinati 54 41 19 pn sh 25 15 19 sh d 54 688758000028 pn sh 25 25539600002777973 sh d 54 688758000028 25 25539600002777973Tip sporudikenasaRoztashuvannya Litva VilnyusArhitektordPochatok budivnictva1911Stilmavritanska arhitekturaNalezhnistkarayimizmOriginalna nazvalit Vilniaus kenesaKenasa Vilnyus Litva Kenasa u VikishovishiIstoriyaBudivnictvo Vilenski karayimi orenduvali zhitlove primishennya pid molitovnij budinok protyagom kilkoh desyatkiv rokiv Bazhayuchi mati vlasnu budivlyu kenasi voni zvernulisya do Vilenskogo miskogo gromadskogo samovryaduvannya yake bezoplatno vidililo karayimskij gromadi dilyanku zemli pid budivnictvo v rajoni Zhverinas na vulici Miskij 6 Na pochatku 1908 buv organizovanij Komitet zi sporudzhennya kenasi v Vilno do yakogo uvijshli kolishnij Trakajskij gazzan Finees Maleckij golova Josip Solomonovich Lopatto skarbnik Romuald Lopatto brati Mavrikij i Ahiezer Zajonchkovski Adolf Shpakovskij Velikij vnesok v robotu komitetu zrobili Moshe Duruncha ta Alfons Pileckij Komitet organizuvav zbir pozhertvuvan na budivnictvo kenasi sered karayimiv Rosijskoyi imperiyi uporyadkuvav vidilenu dilyanku zemli yaku ochistili vid sosnovogo gayu j obnesli derev yanim parkanom i vlashtuvav sukku primishennya dlya zustrichi svyata Sukkot Kenasa u Vilnyusi plan Svyato zakladki kenasi vidbulosya 30 zhovtnya 12 listopada 1911 roku Na nomu buli prisutni chleni miscevoyi j Trakajskoyi gromad vikonuvach obov yazkiv trokajskogo gahama starshij gazzan Isaak Boguslav Firkovich molodshij gazzan Ananiya Dubinskij i golova Komitetu Finees Maleckij sho sklav i vidav u viglyadi broshuri Poryadok molitvi z nagodi zasnuvannya karayimskoyi kenasi v m Vilno v lito vid stvorennya svitu 5672 Dohid vid prodazhu broshuri nadijshov do fondu z budivnictva kenasi Budivnictvo rozpochalosya pislya ceremoniyi zakladki v fundament pershogo kamenyu za proyektom rosijskogo arhitektora Mihajla Prozorova hocha konceptualnij dizajn kenasi rozrobiv Finees Maleckij Na dumku deyakih doslidnikiv proyekt kenasi buv nathnennij Korolivskim paviljonom v Brajtoni v Velikij Britaniyi arhitektor Dzhon Nesh 1815 1821 Proti fasadu sporudzhuvanoyi kenasi za rozporyadzhennyam Vilenskogo miskogo samovryaduvannya bula prorizana nova vulicya sho otrimala nazvu Karayimskoyi Do 1913 roku bulo zvedeno stini j pokladenij dah Poruch z kenasoyu koshtom brativ Romualda i Josipa Lopatto buv pobudovanij odnopoverhovij derev yanij budinok dlya kulturno osvitnih cilej gromadi de znahodilasya redakciya zhurnalu Karayimske slovo i provodilisya bogosluzhinnya Budivelni roboti pererivalisya dvichi v 1913 roci cherez brak koshtiv na zakinchennya vnutrishnih robit a potim i voseni 1915 roku cherez nimecku okupaciyu I tilki v 1921 roci voni buli vidnovleni U novij komitet z budivnictva uvijshli A Abkovich M Duruncha E Yutkevich E Kalfa E Kobeckij I Kozirovich I Lopatto A Pileckij N Robachevskij A Shishman i Z Tinfovich Keruvali komitetom spochatku M Duruncha a potim E Kobeckij Osvyachennya kenasi bulo provedeno cherez dva roki 9 veresnya 1923 roku Odnak zibrannya viryan tut bulo dozvoleno provoditi tilki v 1928 roci koli ta buv obranij pershij gazzan v 1927 roci obov yazki gazzana vikonuvav Pinhas Aronovich Maleckij Za proyektom F Maleckogo kupol kenasi buv uvinchanij shpilem z vincem z promeniv sho vihodyat vid simvolichnogo zobrazhennya Skrizhaliv Zavitu azhurnoyi roboti Piznishe Skrizhali zaminiv nacionalnij gerb karayimiv Radyanska okupaciya Kenasa v Vilni plan U 1949 roci za rishennyam Radi u spravah religijnih kultiv Radi ministriv SRSR kenasa bula zakrita Protyagom blizko 40 rokiv budivlya kenasi nalezhalo derzhavi i spochatku vona ne vikoristovuvalasya Piznishe v budivli rozmishuvavsya arhiv geodezichnoyi sluzhbi primishennya bulo zrobleno zhitlovim U cej period bulo vtracheno bagato mebliv i nachinnya Tak znik pozolochenij vivtar z kiparisami propali perski kilimi analoj shtori vivtar svichniki dvi lyustri derev yani lavki Visyachi lyustri buli peredani karayimskij gromadi Galicha Suchasnij etap Vilnyuska kenasa na marci Poshti Litvi U 1989 roci kenasu znovu peredali karayimskij religijnij gromadi v Litvi a 9 bereznya 1989 roku Mihajla Firkovich proviv urochiste bogosluzhinnya Protyagom p yati rokiv vidnovlyuvalnih robit budivlyu rekonstruyuvali Yiyi urochisto vidkrili v seredini zhovtnya 1993 roku Urochistosti sho trivali dva dni prisvyatili profesorovi Ananiyu Zajonchkovskomu Na zahodah buli prisutni Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Turechchini v Litvi ministr kulturi Litvi rektor Vilnyuskogo derzhavnogo universitetu karayimi z Polshi Predstavnik karayimiv Rosiyi I Fuki peredav karayimam Litvi vitalnu adresu vid nadzvichajnogo i povnovazhnogo posla Litvi v Rosiyi karayima za nacionalnistyu Romualdesa Kozirovichusa U 2014 roci Poshta Litvi vipustila marku iz zobrazhennyam vilnyuskoyi kenasi tirazhem 40 tisyach primirnikiv GazzaniFinees Maleckij v o gazzana v 1927 roci Josip Lobanos 1929 1937 Rafael Abkovich 1938 1946 Mihajlo Firkovich PrimitkiBlagochestivye bratya karaimy vozzvanie o pozhertvovanii na kenasu v Vilno Karaimskaya zhizn M 1911 7 dekabr S 91 E K Emil Kobecki Kienesa karaimska w Wilnie Z powodu rocznicy poswiecenia Mysl Karaimska Wilno 1924 T I nr 1 13 lipca S 23 z dzherela 25 travnya 2021 Procitovano 25 travnya 2021 Torzhestvo zakladki kenasa v Vilne hronika Karaimskaya zhizn M 1911 5 6 oktyabr noyabr S 121 125 Stefan Gasiorowski Karaimi w Wilnie do wybuchu I wojny swiatowej Almanach Karaimski Wroclaw Bitik 2018 T 7 13 lipca S 67 82 DOI 10 33229 ak 2018 7 03 Kizilov 2015 s 174 Muzej Istorii Evreev v Rossii Arhiv originalu za 7 sichnya 2021 Procitovano 25 travnya 2021 Vilna hronika tekushej zhizni Karaimskoe slovo Vilna 1913 5 noyabr S 22 Vilna hronika tekushej zhizni Karaimskoe slovo Vilna 1913 1 iyul S 13 14 Prohorov D A Molitvennye doma karaimov v Rossijskoj imperii v XIX nachale XX v K voprosu ob izmenenii nazvaniya sinagoga Materialy XVIII ezhegodnoj Mezhdunarodnoj konferencii po iudaike M 2011 T II 35 13 lipnya S 189 z dzherela 25 travnya 2021 Procitovano 25 travnya 2021 Kizilov 2015 s 175 Lietuvos Karaimu Kulturos Bendrija lit Arhiv originalu za 30 sichnya 2009 Fuki I Otkrytie karaimskoj kenasy v Vilnyuse M 1994 2 Chislo 12 mart Lietuvos pastas angl 9 chervnya 2014 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Komentari Za inshimi danimi pershij kamin v fundament kenasi buv zakladenij she 1908 rokuLiteraturaAlbom Kompleks karaimskih kenas v Evpatorii i drugie kenasy v mire sost V V Mireev Mezhdunarodnyj institut krymskih karaimov Simferopol Ukraina 2006 S 40 Kizilov Mikhail 1 Warsaw Berlin 2015 546 p ISBN 978 3 11 042526 0 z dzherela 23 travnya 2021