Кельменецький цукровий завод

Кельменецький цукровий завод — підприємство харчової промисловості в селі Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області, припинило своє існування.

Історія

Будівництво заводу на осушенном болоті на околиці районного центру Кельменці, недалеко від села Нелипівці і поруч із залізничною станцією Ларга почалося в 1953 році у відповідності з п'ятим п'ятирічним планом розвитку народного господарства СРСР. У 1959 році завод і заводська ТЕЦ були введені в експлуатацію. 13 січня 1959 року завод виробив першу партію цукру-піску.

В цей час в Нелипівцях знаходилася центральна садиба колгоспу "Прогрес" (для забезпечення потреб заводу в наступні роки збільшено посіви буряків). Для забезпечення підвозу до заводу сировини, вирощеної іншими бурякорадгоспами області, поряд з заводом побудована велика автобаза (надалі - АТП-17738).

Для вивезення готової продукції від станції Ларга до заводу прокладена залізнична гілка довжиною 10 км.

Разом з заводом побудовано робоче селище для працівників підприємства з дво - і триповерховими житловими будинками, асфальтованими вулицями, водопроводом, заводським Палацом культури, кінотеатром, торговими і комунально-побутовими підприємствами, пізніше тут збудовано двоповерховий дитячий садок, школу, аптеку, обладнано вуличне освітлення.

Продукція заводу постачалася в усі республіки СРСР, а також експортувалася в Індію, Фінляндію і на Кубу.

Наприкінці 1980-х років загальна чисельність робітників заводу становила 1100 осіб.

У радянський час завод входив у число найбільших підприємств райцентру та району, а також був новітнім підприємством цукрової промисловості на території області (єдиним, який мав можливість працювати круглий рік).

Після проголошення незалежності України становище ускладнилося - частина залізничної лінії від станції Ларга до заводу виявилася на території Молдови. Крім того, після ліквідації у 1990-ті роки колгоспів посіви буряків в області суттєво скоротилися і виникли проблеми із забезпеченням заводу сировиною (яку відтепер доводилося підвозити автомобільним транспортом).

В жовтні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію АТП-17738 і цукрового заводу, в подальшому державне підприємство перетворено у відкрите акціонерне товариство. До 5 березня 1999 року завод знаходився у веденні Фонду державного майна України.

16 квітня 1999 року за позовом акціонерного комерційного банку "Україна" суд Чернівецької області порушив справу № 6/189-121/б про банкрутство заводу. У 2000 році завод припинив випуск цукру. Надалі, підприємство не функціонувало, хоча "в документах" офіційно існувало до 2004 року. В цілому, за весь час діяльності завод переробив 7,5 млн. тонн цукрових буряків і справив більше 800 тис. тонн цукру.

Банкрутство Кельменецького цукрового заводу ускладнило становище цілого ряду підприємств і організацій Кельменецького та сусідніх з ним районів Чернівецької області (після банкрутства заводу залишилися непогашені борги перед постачальниками буряку).

Надалі, завод був розібраний на металобрухт.

Примітки

1. "На околиці села споруджено Кельменецький цукровий завод. На його базі в Нелипівцях створено автотранспортне господарство, яке налічує понад 60 автомашин. Біля заводу виросло сучасне впорядковане робітниче селище"
   Нелипівці, Кельменецький район, Чернівецька область // Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.
2. А. Масан, доцент ЧНУ. Село на Нелипи // газета «Доба», № 20 (294) від 14 березня 2003 (укр.)
3. Анастасія Дворська. Гірка доля буковинського солодкого цукру // газета «Час» (Черновицкая область) від 14 травня 2016 (укр.)
4. Кельменцы // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 12. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.26
5. Кельменецкий район // Украинская Советская Энциклопедия. том 4. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр.542-543
6. "00373149 Кельменецький цукровий завод"
   Постанова Кабінету міністрів України № 851 від 20 жовтня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
7. . Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2020.
8. Світлана Ісаченко. Іржа на цукрі // "Зеркало недели" від 16 квітня 2004