Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Кебра наґаст (давн. ефіоп. ክብረ ነገሥት; «Слава Царів») — ефіопська книга, що містить легенди про походження династії ефіопських правителів від Царя Соломона та Цариці Савської.
| Кебра наґаст | |
 | |
| Події розгортаються в місцевості | Ізраїль |
|---|---|
| Опубліковано в | d |
Походження книги
Найбільш ранній із відомих рукописів «Кебра наґаст» датується XIV століттям, але в Європі про нього стало відомо лише у першій чверті XVI століття, із часу публікації деяких переказів про Царя Соломона та його сина Менеліка, засновника династії ефіопських правителів.
Низка деталей, згаданих у книзі, свідчить про її давнє походження. Наприклад, ім'я Цариці Савської — Македа (вогненна) запозичене з Нового Завіту, у якому вона названа Царицею Півдня (Лк. 11:31). У 32-му ж розділі Кебра наґаст правителька Шеби ототожнюється з королевою-матір'ю, Царицею-Кандакою, яку в Новому Заповіті найменовано ефіопською царицею (Дії 8:27). Але згідно з коментарями до Нового Завіту Вільяма Барклі «Кандакія» — більше не іменування, а титул усіх Цариць Ефіопії.
Існує й арабська версія Кебра наґаст, ще більше наповнена християнським впливом. У ній наводяться цитати з послань апостола Павла щодо багатоженства Соломона та порівняння законів Старого й Нового Заповітів, а також стверджується, що християни здатні підтримувати моногамію лише завдяки євхаристії. Також арабська версія містить опис особливостей ніг Цариці (густе волосся або ратиці), що збігається із історією, описаною в Талмуді та мідрашах (Талмуд Бавлі, Таргум Шені, Мідраш Мішле та ін.) і згодом (VII століття н. е.) відтвореною в Корані (Коран, 27: 22 — 44).
Основні теми
Переважна частина Книги присвячена Соломонові, його зустрічі з Царицею Савською та наступним подіям.
Легенда про Царицю Савську
Відповідно до «Кебра наґаст», рід ефіопських правителів походить від Савської Цариці Македи, яка прибула до Єрусалиму, щоб поговорити із Соломоном, про славу і мудрість якого вона чула. Одного разу «полягали вони разом» і «через дев'ять місяців і п'ять днів, як розлучилася вона із Царем Соломоном… дітородні муки охопили її, та породила дитя вона чоловічої статі». Народжена нею дитина отримала ім'я Байна-Лехкем (варіанти — Йольде-Табіб («син мудреця»), Менелік І), який у 22 роки приїхав до Єрусалиму.
Згідно з «Кеброю наґаст» Байна-Лехкем повернувся на батьківщину до своєї матері разом із первістками юдейської знаті та забрав Ковчег Завіту із Єрусалимського храму, який, за твердженнями ефіопів, досі перебуває в Аксумі, у соборі Святої Діви Марії Сіона. Після повернення сина Цариця Македи відмовилася від престолу на його користь, і він створив в Ефіопії Царство на зразок ізраїльського, запровадив у країні юдаїзм як державну релігію. До цього часу збереглися фалаші — ефіопські євреї, які вважають себе нащадками юдейської знаті, що переселилася в Ефіопію разом із Байною-Лехкемом.
Відносини з Римською імперією
У Книзі приділено значну увагу питанню становища ефіопської держави у світі. У 20-му розділі зазначено, що весь світ розділений між Ефіопією та Римською імперією наступним чином: «Від середини Єрусалиму та від його півночі на південний схід розташовується частина імператора Рома; і від середини Єрусалиму та від його півночі на південь і до Західної Індії простягається частина імператора Ефіопії». Під «імператором Риму», мабуть, мається на увазі візантійський імператор Юстин I, про зустріч якого із Царем Калебом розповідається в розділі 117. Хоча така зустріч навряд чи мала місце насправді, Візантія підтримувала досить тісні стосунки із Ефіопією.
Значущість книги
Кебра Наґаст, особливо її оригінальний рукопис, має надзвичайно важливе значення для ефіопського народу. Про це свідчить, зокрема, наступна історія: у 1872 році імператор Йоганнис IV відправив термінове послання англійському міністру закордонних справ [en], у якому вимагав повернути оригінал Кебра наґаст, вивезений до Лондона у 1868 році у зв'язку із введенням де-факто держави Ефіопія. Він писав:
«У Вас там є Книга під назвою „Кебра Наґаст“, що містить закони Ефіопії, у цій Книзі є імена Царів, назви церков і провінцій. Я прошу Вас невідкладно встановити, у чиїй власності знаходиться ця Книга, і надіслати її мені, тому що без цієї Книги народ у моїй країні не підкорятиметься мені».
Дбайливців Британського музею вдалося переконати, і 14 вересня 1872 року рукопис було повернено до Ефіопії.
Примітки
- . web.archive.org. 30 жовтня 2007. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 19 травня 2023.
- . web.archive.org. 17 лютого 2008. Архів оригіналу за 17 лютого 2008. Процитовано 19 травня 2023.
- . web.archive.org. 19 січня 2008. Архів оригіналу за 19 січня 2008. Процитовано 19 травня 2023.
- Хєнкок, Грєм (1999). Ковчег Завета.
- Эфиопские евреи // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Байер, Рольф (1998). Цариця Савська. Фенікс. с. 166.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki traven 2023 Termin ciyeyi statti potrebuye vistavlennya pravilnogo nagolosu traven 2023 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2023 Kebra nagast davn efiop ክብረ ነገሥት Slava Cariv efiopska kniga sho mistit legendi pro pohodzhennya dinastiyi efiopskih praviteliv vid Carya Solomona ta Carici Savskoyi Kebra nagastPodiyi rozgortayutsya v miscevostiIzrayilOpublikovano vdPohodzhennya knigiNajbilsh rannij iz vidomih rukopisiv Kebra nagast datuyetsya XIV stolittyam ale v Yevropi pro nogo stalo vidomo lishe u pershij chverti XVI stolittya iz chasu publikaciyi deyakih perekaziv pro Carya Solomona ta jogo sina Menelika zasnovnika dinastiyi efiopskih praviteliv Nizka detalej zgadanih u knizi svidchit pro yiyi davnye pohodzhennya Napriklad im ya Carici Savskoyi Makeda vognenna zapozichene z Novogo Zavitu u yakomu vona nazvana Cariceyu Pivdnya Lk 11 31 U 32 mu zh rozdili Kebra nagast pravitelka Shebi ototozhnyuyetsya z korolevoyu matir yu Cariceyu Kandakoyu yaku v Novomu Zapoviti najmenovano efiopskoyu cariceyu Diyi 8 27 Ale zgidno z komentaryami do Novogo Zavitu Vilyama Barkli Kandakiya bilshe ne imenuvannya a titul usih Caric Efiopiyi Isnuye j arabska versiya Kebra nagast she bilshe napovnena hristiyanskim vplivom U nij navodyatsya citati z poslan apostola Pavla shodo bagatozhenstva Solomona ta porivnyannya zakoniv Starogo j Novogo Zapovitiv a takozh stverdzhuyetsya sho hristiyani zdatni pidtrimuvati monogamiyu lishe zavdyaki yevharistiyi Takozh arabska versiya mistit opis osoblivostej nig Carici guste volossya abo ratici sho zbigayetsya iz istoriyeyu opisanoyu v Talmudi ta midrashah Talmud Bavli Targum Sheni Midrash Mishle ta in i zgodom VII stolittya n e vidtvorenoyu v Korani Koran 27 22 44 Osnovni temiPerevazhna chastina Knigi prisvyachena Solomonovi jogo zustrichi z Cariceyu Savskoyu ta nastupnim podiyam Legenda pro Caricyu Savsku Dokladnishe Caricya Savska Vidpovidno do Kebra nagast rid efiopskih praviteliv pohodit vid Savskoyi Carici Makedi yaka pribula do Yerusalimu shob pogovoriti iz Solomonom pro slavu i mudrist yakogo vona chula Odnogo razu polyagali voni razom i cherez dev yat misyaciv i p yat dniv yak rozluchilasya vona iz Carem Solomonom ditorodni muki ohopili yiyi ta porodila ditya vona cholovichoyi stati Narodzhena neyu ditina otrimala im ya Bajna Lehkem varianti Jolde Tabib sin mudrecya Menelik I yakij u 22 roki priyihav do Yerusalimu Zgidno z Kebroyu nagast Bajna Lehkem povernuvsya na batkivshinu do svoyeyi materi razom iz pervistkami yudejskoyi znati ta zabrav Kovcheg Zavitu iz Yerusalimskogo hramu yakij za tverdzhennyami efiopiv dosi perebuvaye v Aksumi u sobori Svyatoyi Divi Mariyi Siona Pislya povernennya sina Caricya Makedi vidmovilasya vid prestolu na jogo korist i vin stvoriv v Efiopiyi Carstvo na zrazok izrayilskogo zaprovadiv u krayini yudayizm yak derzhavnu religiyu Do cogo chasu zbereglisya falashi efiopski yevreyi yaki vvazhayut sebe nashadkami yudejskoyi znati sho pereselilasya v Efiopiyu razom iz Bajnoyu Lehkemom Vidnosini z Rimskoyu imperiyeyu U Knizi pridileno znachnu uvagu pitannyu stanovisha efiopskoyi derzhavi u sviti U 20 mu rozdili zaznacheno sho ves svit rozdilenij mizh Efiopiyeyu ta Rimskoyu imperiyeyu nastupnim chinom Vid seredini Yerusalimu ta vid jogo pivnochi na pivdennij shid roztashovuyetsya chastina imperatora Roma i vid seredini Yerusalimu ta vid jogo pivnochi na pivden i do Zahidnoyi Indiyi prostyagayetsya chastina imperatora Efiopiyi Pid imperatorom Rimu mabut mayetsya na uvazi vizantijskij imperator Yustin I pro zustrich yakogo iz Carem Kalebom rozpovidayetsya v rozdili 117 Hocha taka zustrich navryad chi mala misce naspravdi Vizantiya pidtrimuvala dosit tisni stosunki iz Efiopiyeyu Znachushist knigiKebra Nagast osoblivo yiyi originalnij rukopis maye nadzvichajno vazhlive znachennya dlya efiopskogo narodu Pro ce svidchit zokrema nastupna istoriya u 1872 roci imperator Jogannis IV vidpraviv terminove poslannya anglijskomu ministru zakordonnih sprav en u yakomu vimagav povernuti original Kebra nagast vivezenij do Londona u 1868 roci u zv yazku iz vvedennyam de fakto derzhavi Efiopiya Vin pisav U Vas tam ye Kniga pid nazvoyu Kebra Nagast sho mistit zakoni Efiopiyi u cij Knizi ye imena Cariv nazvi cerkov i provincij Ya proshu Vas nevidkladno vstanoviti u chiyij vlasnosti znahoditsya cya Kniga i nadislati yiyi meni tomu sho bez ciyeyi Knigi narod u moyij krayini ne pidkoryatimetsya meni Dbajlivciv Britanskogo muzeyu vdalosya perekonati i 14 veresnya 1872 roku rukopis bulo poverneno do Efiopiyi Primitki web archive org 30 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2007 Procitovano 19 travnya 2023 web archive org 17 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2008 Procitovano 19 travnya 2023 web archive org 19 sichnya 2008 Arhiv originalu za 19 sichnya 2008 Procitovano 19 travnya 2023 Hyenkok Gryem 1999 Kovcheg Zaveta Efiopskie evrei Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Bajer Rolf 1998 Caricya Savska Feniks s 166