48°11′11″ пн. ш.22°46′13″ сх. д. / 48.18639° пн. ш. 22.77028° сх. д. / 48.18639; 22.77028Координати: 48°11′11″ пн. ш.22°46′13″ сх. д. / 48.18639° пн. ш. 22.77028° сх. д. / 48.18639; 22.77028
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.(жовтень 2018)
Квасово розташоване у мальовничому місці на правому березі річки Боржави, одне з найдавніших не тільки на Берегівщині, а й в усьому Закарпатті.
Археологія
Як показали археологічні дослідження, територія сучасного Квасова і його околиці були заселені стародавніми людьми понад 100 тис. років тому назад. З того часу люди постійно поселялися тут, про що свідчать чисельні знахідки древніх предметів різних епох, у тому числі і два скарби бронзових виробів віком понад 3 тис. років.
Історична довідка
Перша письмова згадка про Квасово відноситься до 1295 року[]. Саме цього року 24 червня була видана грамота, у якій повідомляється про землю Коазоу, королівське село, біля якого знаходилися такі місцеві назви як Оток, р. Салва, р. Бо ржава. Саме поселення, звичайно, виникло ще раніше.
У 8-9 ст.ст. на місці квасівського замку стояло поселення стародавніх слов'ян від яких і походить сучасна назва села-Квасово (від слова «квасний; джерело квасної води»). Згодом у 13 ст. село уже належало до володінь угорського короля. Вигідне розташування Квасова спонукало до побудови тут замку. І хоч у писемних джерелах він вперше згадується як володіння родини Мотучіної лише в 15 ст.; але його кругла вежа була збудована набагато раніше. Первісно село розміщувалося на схилах гори, де стояв замок. Останній, однак, проіснував лише до 1564 року, коли його остаточно зруйнували війська австрійського імператора під командуванням полководця Лазаря Шведні. З того часу і до наших днів стоїть у руїнах. А гору, на якій він розташований називають «Город».
Протягом своєї історії село належало різним власникам — панам. Найбільш відомими серед них були такі, як Нодьмігаї, Мотучіної, Лоньяї, Рейгані, Перені, Карої, Погань. Центром їхніх квасівських маєтків був спочатку замок, а коли його зруйнували, то ним став палац, зведений біля замку у 17 ст. Він зберігався до наших днів. Саме Квасово було невеликим поселенням. Так, у 1647—1648 роках тут зафіксовано всього 25 хат. Через 10 років його повністю знищили польські війська. Пізніше село відродилося, але під час війни угорців проти австрійців під керівництвом Ференца Ракоці ІІ (1703—1711 рр.) зазнало такої руйнації, що його довелося заселяти знову. Під час перепису 1749 року у Квасові зареєструвалися всього 4 хати і 6 жителів; а також відзначили що дерев'яна греко–католицька церква стоїть у занедбаному стані, бо більшість вірників покинули село.
Нинішні квасівчани є нащадками тих, хто між 1750 і 1775 роками прийшли у Квасово, переважно із сучасних Іршавського та Мукачівського районів. Коли у 1775 році цісарівна Марія Терезія розпорядилася навести лад із повинностями, які виконували селяни для панів, то її представники провели опитування і у Квасові. У першому пункті цього документу відзначено, що 10-12 років перед цим (1775 р.) село стояло пустим і тільки згодом сюди почали переселятися люди. Крім інших цей документ підписав і тодішній староста села — Василь Гопак. На кінець 18 ст. у Квасові вже проживало 250 чоловік. У подальшому їх число зросталося, але дуже повільно, бо ще і в 1861 році їх було всього 291 чоловік. Серед них родини: Белла, Білкей, Бурчо, Ворчак, Гелетей, Гопак, Грищенко, Деяк, Костьо, Кузан, Кепіч, Лукач, Марко, Ногач, Рущак, Сароз, Соломка, Сондак, Турані, Чегіль, Черешня. Окрім українців у Квасові проживало і кілька угорців та євреїв. Тільки у другій половині 19 ст. Квасово починає швидко зростати так, що у 1870 році тут було вже 98 будинків і 675 жителів, тобто на одну хату припадало більше як 6 чоловік! У цьому, можливо, свою роль зіграв і заснований у 1809 році завод по виробництву квасців (урочище «Біла глина») та початок видобутку каоліну.
З 1844 р. відома найдавніша печатка громади, описана відомим закарпатським краєзнавцем Т.Легоцьким як «зображення людини, що збирає фрукти з дерева». 1904 р. за цією печаткою було затверджено герб селища: на блакитному щиті - селянин, що збирає виноград із куща.
На 19 ст. припадає і будівництво у Квасові нової церкви. З самого початку (18 ст.) у селі існувала греко–католицька дерев'яна церква і патріархальний будинок. Знаходилися вони біля сучасної церкви, трохи на схід. Протягом 1894—1895 рр. замість них були побудовані сучасна церква і фара крім того, саме з цього часу службу в церкві почали вести двома мовами: українською та угорською.
Перша половина 20 ст. видалася для всіх, у тому числі квасівчан, важкою і трагічною. Дві світові війни, перехід до різних держав (Чехословаччина, Угорщина, Радянський Союз) не сприяли розвитку села, а чимало жителів Квасова загинуло на різних фронтах. Та попри все це Квасово існує, розвивається. Квасівчани на великий подив вчених — етнографів, живучи в чужому етнічному оточенні, зуміли протягом століть зберегти свою національність, віру. У цьому свою роль зіграла, мабуть, і багата, насичена та цікава історія Квасова.
Топоніми села і його околиць
Вулиця Пушкіна дуже часто називають Третьою. Ця назва закріпилась за цією вулицею тому, що вона розміщена по рахунку від Головної третьою по порядку. Ця вулиця утворилась близько 50-60 років тому. Спочатку вона була дорогою в поле, але з розширенням села вона швидко забудувалась.
Вулиця, що веде до річки Боржава носить назву — Боржоуцца (вул. І.Франка). Ця назва виникла від назви річки до якої вона веде. Ця вулиця дуже важлива, адже більша кількість орної землі, пасовищ знаходиться на лівому березі р. Березі. Вулиця Боржоуцца веде до єдино моста через р. Боржава.
Від розташування такого обєкта як цвинтар походить назва ще однієї вулиці — Теметеуцца (Цвинтарна). Ця вулиця проходить біля сільського цвинтаря і веде в бік села Нодьберег і виходить на Головну (вул. Леніна).
В околицях нашого села багато урочищ, лісів, ярів, горбів. Всі вони мають свої назви
а) Назви рельєфу.
Між Квасово і селом Бене височить серед рівнини гора під назвою Келеменова. Про назву існує легенда .
Люди розповідають, що в ті часи, коли на наш край напали татари, то під горою було викопано яму, де пани поховали свої скарби і переховувались самі. Але грошей було багато, а наїдку мало. Так і померли всі з голоду і стережуть гроші в сховку.
Жив у с. Бене вівчар і мав чотирнадцятирічного сина на ім'я Келемен.
Хлопець багато чув про схованку під горою. Часто пас овець під нею і одного разу надумав пошукати скарб. Заліз у темну яму і наткнувся на залізні двері. Постукав палкою і двері відчинилися. З'явився малий карлик з білою бородою і сказав:
— Не бійся, хлопче, у мене добре тобі буде.
Келемен знайшов та й залишився там.
Люди знайшли овець, а Келемена відшукати не вдалося. Побивався батько, дуже побивався і все роздумував де міг його хлопець подітися. Прийшли йому на думку скарби в горі.
Рушив за сином, але проникнути за двері не міг. Але він від дверей не відходив і дочекався: на дев'ятий день залізні двері відчинилися, і вийшов до батька Келемен.
– Не плач, батьку, — каже син, — не побивайся. Хоч я додому вже ніколи не вернуся, але мені тут добре. В цій горі справді багато золота, але є тут одна криниця. У криниці заперті ключі від моря, і якщо хтось розіб'є гору, то море заллє всю землю. Тому скажи людям, аби й не думали про гроші, гору не розбивали.
І досі ніхто не розбиває гору. Заросла вона деревами, кущами. А що сина вівчаревого звали Келеменом, гора й досі називається Келеменовою. (Легенда записана за книгою І.Хланти «Легенди нашого села»). При в'їзді у село, зліва від дороги височіє «гора» що заросла кущами і деревами. Це найвища височина у районі с. Квасово. Вона носить назву Лонт.
Назва цієї височини походить здавна, ще за часів Австро-Угорської імперії. Цей ліс був власністю одного з багатих людей, що мав подібне прізвище до назви гори. За нею і закріпилась до сьогодні ця назва. Цю височину і тепер називають Лонт. Урочище Кийтагів носить назву через те, що знаходиться між двома височинами Лонт і Конго. Це сідловина між названими височинами і в перекладі з угорської мови кейт- два, гів височини. З цього і закріпилась назва Кейтагів за цим урочищем.
Лазоші- це урочище, що знаходиться на правому березі річки Боржава. Це рівна, плоска територія, що простягається від дороги, яка веде від села Квасово до села Нодьберег, до лісу назвою «Атак » і «Цабар». Пішла назва від слово «лаз», що означає поле, яке використовувалось під сінокіс і пасовище.
Фінансове — урочище, яке належало квасівській жінці, що вийшла заміж за чоловіка, який працював у фінансовому управлінні Бережського комітату . За жінкою закріпилось прізвисько «Фінанска», то і землю, якою користувалась назвали Фінансове.
Челениця — підвищення, що знаходиться між с. Квасово і с. Нодьберег. Тут на поверхню виходить червона глина . Від цього і пішла назва Челениця.
Село оточує кілька височин і кожна має совю назву, які використовуються місцевими жителями .
Грунок — це височина, що розташована на південний захід від села.
Слово Грунь у значенні «гора, гірський хребет, схил, горб».
У багатьох мовах грунь — «вкрита лісом невелика гора ». вважається, що це запозичення з румунської мови (gruin — " пагорб ", " верхівка пагорба ").
височини Госсугедь і Керекгедь названі так від своєї форми. Госсугедь — в перекладі з угорської мови — довга гора, вона дійсно має видовжену форму.
Височина Керекгедь в перекладі з угорської мови — кругла гора, подібна до великого колеса.
Урочище Комбошдра — це лощина, зниження в якій завжди було багато грибів і в перекладі з угорської означає " Грибна яма ".
б) Назви, що зв'язані з іменами людей.
Логова Баня — це місце, де місцеві жителі пробували шукати золото. Прокопавши досить глибоко штольню, але укріплення стінок і верха було зроблено неправильно, тому стався обвал під яким загинув на прізвисько Лога. Цю місцевість почали називати Логова Баня — тобто Логова копальня.
Аттак — урочище, ліс, що знаходиться між річками Мала Боржава і Боборжава. Давно цей ліс належав угорському міністру Оттокі. Тут велась заготівля деревини, яку вивозили в Угорщину. Місцеві жителі тут працювали. Коли їх питали де вони працюють, то вони відповіли, що Оттокі. Пізніше закріпилась назва «Аттак».
Грюнфельдчин керт — це великий сад, що знаходився по праву сторону дороги з с. Бене до с. Квасово. Сад належав власниці — поміщиці Грюнфельд. Назва Грюнфельдкерт закріпилась за садом і по сьогодні.
Дюрікова криниця — це джерело, що витікає з-під берега в Угорщині Грунок. Тут знаходиться земля, що належала жителю села Дюрію (Юрі), який доглядав і вичищав цю криницю.
Окремі поля також носять імена людей, що володіли цими полями. До них можна віднести: Костюське — поле належало сім'ї Костю, Глебівське — сім'ї Глеба, Розина Яма — хазяйкою виноградника біля Розалія.
Фоврія — це виноградники на схилі Грунка і назва дана від імені власника Йовжефа Форі.
В назвах окремих частин села є і така назва як Панський керт. Тут і тепер стоїть (колишній) будинок. Він був побудований на найвищій частині села біля руїн замку. Біля будинку був сад, що розкинувся на схилі підвищення, басейн. Тому ця частина території і називається «Панський керт».
в) В основні назви рослини
Чи бачили ви буковий ліс? Він схожий на величний храм з колонами: стовбури буків дуже гарні — гладенькі, рівні, сірувато — зеленяві, схожі на мармурові. Та ростуть буки не скрізь. Найбільше їх на Закарпатті у гірській частині. Але біля с. Квасово росте справжній буковий ліс. Чому він тут росте пояснити важко. Але цей ліс, буковий, і дав цьому урочищу назву " Буковина ".
Інша територія носить назву Черешнюш, бо тут росте багато диких черешень. Вони і дали назву лісу, який тут росте.
г) Інші назви
Річка Боржава — протікає біля села Квасово. Вона бере початок з полонини Боржава, що і дало їй назву. Впадає в р. Боржава і маленька притока, яка сьогодні майже зникла, носить назву Мала Боржава. Назва її напевне дана на противагу р. Боржави і її називають Малою Боржавою.
Навколо села, з схилів бере початок багато ярів, які зносять талі і підземні води в р. Боржава.
Одним із таких ярів є Великий Яр. Він найбільший і найдовший. Неодноразово його води наносили шкоду місцевим жителям. Тепер його води відведено у обвідний штучний канал Безіменний. Ще один яр носить назву Чергів. Цей яр бере початок на височині у лісі Буковина. В яру під час дождів тече бургливо вода, а в час посухи кількість води зменшувалась, але вода текла з висоти з перепадами, як краплями. Коли води багато, то шум чути далеко. В народі назвали це явище " чергет ", " черек ". це і дало назву цьому яру Чергів.
Назва однієї з місцевостей походить від виходу на поверхню кристалічних порід — це Камінь. Починається ця височина біля р. Боржава, де найчіткіше видно вихід кристалічних порід. Місцеві жителі передають легенду, що на початку скелі, де стояв колись водяний млин, треба викопати яму глибиною і можна знайти двері, що ведуть у підземний хід у підвали Квасівського замку. Є переказ, що на верху скелі біля замку знаходився колодязь, який мав вихід до р. Боржави. Люди твердять, що спустивши качку в колодязь і вона випливла до річки Боржава.
Один з провулків носить назву " Кріпта ". тут колись знаходилось місце поховання — цвинтарі — євреїв, що проживали в селі, і християн. Ці кладовища розділяла мала вулиця. Тут було побудовано склеп для поховання місцевої поміщиці Погань Розалії. Тому за цією місцевістю і закріпилась назва " Кріпта " (склеп для поховання).
Вузьке місцеве між річкою Боржава і горою Лонт носить назву Сорош, тобто звужена місцевість.
Біла глина — це урочище розташовано з лівого боку при в'їзді в с. Квасово. Воно одержало назву від того, що тут збирались відходи після одержання з породи — алунітів — квасці. Відходи білого кольору і їх тут багато.
В околицях села є ще окремі території, урочища і вони мають свої назви, але ніхто з жителів села не може дати їм пояснення. Над цими топонімами ще буде необхідно попрацювати.
На правому березі річки Боржави між Брегівською та Келеменською горами ще видно руїни Квасівського замку, що заросли чагарниками та колючими пагонами шипшини. Із стратегічної точки зору фортеця займала дуже важливе місце, адже звідси контролювався так званий Соляний шлях, який вів з Мараморошу вглиб країни. На думку Тіводора Легоцького, замок та прилежне до нього поселення дістали назву від скелі Ковачи, що знаходиться поблизу.
Перша письмова згадка про фортецю датується 1390 роками, коли король Жігмонд дарує її Яношу — сину Дьєрдя Нодьмігалі, разом із поселенням Варі. Пізніше власником стає родина Які. Цю сім'ю, мала власне минуле, історія з невідомих причин забуває. Які мали великі маєтки в Самарі та Белшев-Солнок (Трансільванія).
Один із членів цієї родини — Дьєрдь І згадується в 1400 році, як наджупан Березького комітату. Одну з гілок родини, вже за назвою маєтку, стали називати Касоні, а її представник Ласло Касоні-якчі у 1505 році був делегатом Березького комітату на ракошських державних зборах.
На деякий час від Які забрали значну частину їх маєтків. Деякі з них дісталися родині Гуняві, у тому числі графу Яношу Гуняві. Так в 1461 році у Квасівському замку стала володаркою його дружина Ержебет Складі.
Сім'я які багато раз судилася зі своїми сусідами, що не завжди приводило до бажаного результату. Одного разу їх сусіду Баторі Саніслофі вдалося заволодіти Квасівським замком. Пізніше він перейшов у спадщину родині Мотузяної (Якчі-Касоні Катерина мала його за придане), у 1540 році Дьєрдь та Пал Мотузної продали маєток хустському Капітану Криштоффу Каваші. В тексті грамоти, що датована 1543 роком, говориться, що до замку належали навколишні землі, двоколісний млин на річці Атак, млин та митна переправа на р. Боржава.
1546 року Квасівський замок повертається до родини Мотузяної. Користуючись ворожнечею, яка виникла між
Королем Фердинандом і та трансільванським князем Жігмондом Якошем, Пал Мотузної влаштував у Квасівському замку справжній грабіжницький притон, відмешканців якого тремтіли навколишні поселення. Разом з Меньгертом Балашша Пал Мотузної перекинувся в табір прибічників цісаря, за що князь, який тоді володів усією територією Березького комітату, у своєму наказі, виданому в Дюдоферегервані наказує конфіскувати Квасівський маєток дарує його управителю. Мукачівського замку Ференцу Галтері.
Розбій, який чинили Мотузяної, добряче набрид, за що він у 1563 році висилає в комітат розсліду вальну комісію. На державних зборах в Пожоні було вирішено дозволити провести перевірку головному капітану, щоб вирішити: чи потрібен Квасівський замок з точки зору оборони країни, чи ні. Якщо виявиться. Що є в ньому потреба, то тут розмістять цісарські казарми, якщо ні, то фортецю потрібно зруйнувати. Та, оскільки замок знаходився у власності Яноша Жігмонда, вирішити це питання так і не вдалося.
У 1564 році, коли Лазар Швенді, разом із цісарськими загонами зайняв навколишні території, Квасівську фортецю теж взято штурмом. Тоді й зруйновано укріплення. Та останній нищівний удар завдали замку татари, які вщент розгромили його у 1567 році. Після цього Квасівська фортеця вже ніколи ніколи не відбудовувалася.
Центром замку і, водночас найдавнішою його частиною, була вежа шириною, що розташовувалася в південно-західному куточку фортеці. Саме до неї було прибудовано захисну стіну трикутної форми. Замок був захищений з північного боку крутою скелею понад, а з інших трьох сторін оточений системою ровів. Дослідники вважають, що укріплення збудовано в період від ХІІ до XIV століття. Квасівський замок був одним з найгарніших, що побудовані за зразками Середнянського.
З вище наведеного видно, що Квасівський замок не мав важливого оборонного значення. Цей замок був типовим феодальним гніздом. Феодали грабували місцеве населення. В таких замках вони проводили час в гульках, полюванні.
Квасівський замок часто міняв своїх хазяїв. Він мав довгу історію: з часу згадки про замок 1390 р. і до 1567 р. часу його повного зруйнування.
Сьогодні руїни замку носять непривабливий вид. Стіни будов складу, колишнього колгоспу, підійшли до південної стіни замку.
Я, думаю, що при дальшому неправильному відношенні до цього пам'ятника він буде швидко руйнувати і є загроза, що цей пам'ятник може зникнути.
Рідне Квасово моє
Ранком вулицею я йду
З друзями в школу
Зеленіють на лугу
Верби і тополі
Приспів(2 рази)
Рідне Квасово моє
Шириться, міцніє
Бачу майбуття твоє
В срібній долині я.
Ген і річка протіка
Близько біля школи
Де купаємось щодня
Влітку ми доволі
Приспів
А за річкою луг
Ліс стоїть стіною
Все, що бачу навкруги
Так любиме мною
Приспів
В школі наші вчителі
Всьому нас навчають
Нам у рідному селі
Всі добра бажають .
Приспів
Сяє сонце золоте
Вітер повіває
Рідне Квасово моє
Квітне, розквітає
Автор - покійний вчитель музики Симчо Михайло.
Туристичні місця
Фрагмент руїн Квасівського замкуКвасівський замок — феодальний замок XII—XIII ст. розташований на торговельному шляху з Марамороша в Задунав'є, контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини.
- Як показали археологічні дослідження, територія сучасного Квасова і його околиці були заселені стародавніми людьми понад 100 тис. років тому назад. З того часу люди постійно поселялися тут, про що свідчать чисельні знахідки древніх предметів різних епох, у тому числі і два скарби бронзових виробів віком понад 3 тис. років.
Біла глина — це урочище розташовано з лівого боку при в'їзді в с. Квасово. Воно одержало назву від того, що тут збирались відходи після одержання з породи — алунітів — квасці
Один з провулків носить назву " Кріпта ". тут колись знаходилось місце поховання — цвинтарі — євреїв, що проживали в селі, і християн. Ці кладовища розділяла мала вулиця. Тут було побудовано склеп для поховання місцевої поміщиці Погань Розалії.
Примітки
Квасово на Берегівщині – ідеальне місце для "дауншифтерів" (ФОТО). MUKACHEVO.NET(укр.). Процитовано 3 березня 2024.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела
Квасово. Село у тіні / Й. Кобаль. – Ужгород : ІВА, 2019. – 116 с. : іл.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kvasovo Kvasovo Kva sove selo v Velikoberezkij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Kvasovo Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Rada Velikoberezka gromada Kod KATOTTG UA21020050040076426 Osnovni dani Zasnovane 1891 Naselennya 899 Plosha 2 26 km Gustota naselennya 397 79 osib km Poshtovij indeks 90264 Telefonnij kod 380 03141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 11 11 pn sh 22 46 13 sh d 48 18639 pn sh 22 77028 sh d 48 18639 22 77028 Koordinati 48 11 11 pn sh 22 46 13 sh d 48 18639 pn sh 22 77028 sh d 48 18639 22 77028 Serednya visota nad rivnem morya 120 m Vodojmi Borzhava Misceva vlada Adresa radi 90264 s Kvasovo vul Golovna 77 Karta Kvasovo Kvasovo Mapa Kvasovo u VikishovishiNazvaU 1995 r nazvu sela Kvasove bulo zmineno na odnu literu RoztashuvannyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Kvasovo roztashovane u malovnichomu misci na pravomu berezi richki Borzhavi odne z najdavnishih ne tilki na Beregivshini a j v usomu Zakarpatti ArheologiyaYak pokazali arheologichni doslidzhennya teritoriya suchasnogo Kvasova i jogo okolici buli zaseleni starodavnimi lyudmi ponad 100 tis rokiv tomu nazad Z togo chasu lyudi postijno poselyalisya tut pro sho svidchat chiselni znahidki drevnih predmetiv riznih epoh u tomu chisli i dva skarbi bronzovih virobiv vikom ponad 3 tis rokiv Istorichna dovidkaPersha pismova zgadka pro Kvasovo vidnositsya do 1295 roku dzherelo Same cogo roku 24 chervnya bula vidana gramota u yakij povidomlyayetsya pro zemlyu Koazou korolivske selo bilya yakogo znahodilisya taki miscevi nazvi yak Otok r Salva r Bo rzhava Same poselennya zvichajno viniklo she ranishe U 8 9 st st na misci kvasivskogo zamku stoyalo poselennya starodavnih slov yan vid yakih i pohodit suchasna nazva sela Kvasovo vid slova kvasnij dzherelo kvasnoyi vodi Zgodom u 13 st selo uzhe nalezhalo do volodin ugorskogo korolya Vigidne roztashuvannya Kvasova sponukalo do pobudovi tut zamku I hoch u pisemnih dzherelah vin vpershe zgaduyetsya yak volodinnya rodini Motuchinoyi lishe v 15 st ale jogo krugla vezha bula zbudovana nabagato ranishe Pervisno selo rozmishuvalosya na shilah gori de stoyav zamok Ostannij odnak proisnuvav lishe do 1564 roku koli jogo ostatochno zrujnuvali vijska avstrijskogo imperatora pid komanduvannyam polkovodcya Lazarya Shvedni Z togo chasu i do nashih dniv stoyit u ruyinah A goru na yakij vin roztashovanij nazivayut Gorod Protyagom svoyeyi istoriyi selo nalezhalo riznim vlasnikam panam Najbilsh vidomimi sered nih buli taki yak Nodmigayi Motuchinoyi Lonyayi Rejgani Pereni Karoyi Pogan Centrom yihnih kvasivskih mayetkiv buv spochatku zamok a koli jogo zrujnuvali to nim stav palac zvedenij bilya zamku u 17 st Vin zberigavsya do nashih dniv Same Kvasovo bulo nevelikim poselennyam Tak u 1647 1648 rokah tut zafiksovano vsogo 25 hat Cherez 10 rokiv jogo povnistyu znishili polski vijska Piznishe selo vidrodilosya ale pid chas vijni ugorciv proti avstrijciv pid kerivnictvom Ferenca Rakoci II 1703 1711 rr zaznalo takoyi rujnaciyi sho jogo dovelosya zaselyati znovu Pid chas perepisu 1749 roku u Kvasovi zareyestruvalisya vsogo 4 hati i 6 zhiteliv a takozh vidznachili sho derev yana greko katolicka cerkva stoyit u zanedbanomu stani bo bilshist virnikiv pokinuli selo Ninishni kvasivchani ye nashadkami tih hto mizh 1750 i 1775 rokami prijshli u Kvasovo perevazhno iz suchasnih Irshavskogo ta Mukachivskogo rajoniv Koli u 1775 roci cisarivna Mariya Tereziya rozporyadilasya navesti lad iz povinnostyami yaki vikonuvali selyani dlya paniv to yiyi predstavniki proveli opituvannya i u Kvasovi U pershomu punkti cogo dokumentu vidznacheno sho 10 12 rokiv pered cim 1775 r selo stoyalo pustim i tilki zgodom syudi pochali pereselyatisya lyudi Krim inshih cej dokument pidpisav i todishnij starosta sela Vasil Gopak Na kinec 18 st u Kvasovi vzhe prozhivalo 250 cholovik U podalshomu yih chislo zrostalosya ale duzhe povilno bo she i v 1861 roci yih bulo vsogo 291 cholovik Sered nih rodini Bella Bilkej Burcho Vorchak Geletej Gopak Grishenko Deyak Kosto Kuzan Kepich Lukach Marko Nogach Rushak Saroz Solomka Sondak Turani Chegil Chereshnya Okrim ukrayinciv u Kvasovi prozhivalo i kilka ugorciv ta yevreyiv Tilki u drugij polovini 19 st Kvasovo pochinaye shvidko zrostati tak sho u 1870 roci tut bulo vzhe 98 budinkiv i 675 zhiteliv tobto na odnu hatu pripadalo bilshe yak 6 cholovik U comu mozhlivo svoyu rol zigrav i zasnovanij u 1809 roci zavod po virobnictvu kvasciv urochishe Bila glina ta pochatok vidobutku kaolinu Z 1844 r vidoma najdavnisha pechatka gromadi opisana vidomim zakarpatskim krayeznavcem T Legockim yak zobrazhennya lyudini sho zbiraye frukti z dereva 1904 r za ciyeyu pechatkoyu bulo zatverdzheno gerb selisha na blakitnomu shiti selyanin sho zbiraye vinograd iz kusha Na 19 st pripadaye i budivnictvo u Kvasovi novoyi cerkvi Z samogo pochatku 18 st u seli isnuvala greko katolicka derev yana cerkva i patriarhalnij budinok Znahodilisya voni bilya suchasnoyi cerkvi trohi na shid Protyagom 1894 1895 rr zamist nih buli pobudovani suchasna cerkva i fara krim togo same z cogo chasu sluzhbu v cerkvi pochali vesti dvoma movami ukrayinskoyu ta ugorskoyu Persha polovina 20 st vidalasya dlya vsih u tomu chisli kvasivchan vazhkoyu i tragichnoyu Dvi svitovi vijni perehid do riznih derzhav Chehoslovachchina Ugorshina Radyanskij Soyuz ne spriyali rozvitku sela a chimalo zhiteliv Kvasova zaginulo na riznih frontah Ta popri vse ce Kvasovo isnuye rozvivayetsya Kvasivchani na velikij podiv vchenih etnografiv zhivuchi v chuzhomu etnichnomu otochenni zumili protyagom stolit zberegti svoyu nacionalnist viru U comu svoyu rol zigrala mabut i bagata nasichena ta cikava istoriya Kvasova Toponimi sela i jogo okolicVulicya Pushkina duzhe chasto nazivayut Tretoyu Cya nazva zakripilas za ciyeyu vuliceyu tomu sho vona rozmishena po rahunku vid Golovnoyi tretoyu po poryadku Cya vulicya utvorilas blizko 50 60 rokiv tomu Spochatku vona bula dorogoyu v pole ale z rozshirennyam sela vona shvidko zabuduvalas Vulicya sho vede do richki Borzhava nosit nazvu Borzhoucca vul I Franka Cya nazva vinikla vid nazvi richki do yakoyi vona vede Cya vulicya duzhe vazhliva adzhe bilsha kilkist ornoyi zemli pasovish znahoditsya na livomu berezi r Berezi Vulicya Borzhoucca vede do yedino mosta cherez r Borzhava Vid roztashuvannya takogo obyekta yak cvintar pohodit nazva she odniyeyi vulici Temeteucca Cvintarna Cya vulicya prohodit bilya silskogo cvintarya i vede v bik sela Nodbereg i vihodit na Golovnu vul Lenina V okolicyah nashogo sela bagato urochish lisiv yariv gorbiv Vsi voni mayut svoyi nazvi a Nazvi relyefu Mizh Kvasovo i selom Bene visochit sered rivnini gora pid nazvoyu Kelemenova Pro nazvu isnuye legenda Lyudi rozpovidayut sho v ti chasi koli na nash kraj napali tatari to pid goroyu bulo vikopano yamu de pani pohovali svoyi skarbi i perehovuvalis sami Ale groshej bulo bagato a nayidku malo Tak i pomerli vsi z golodu i sterezhut groshi v shovku Zhiv u s Bene vivchar i mav chotirnadcyatirichnogo sina na im ya Kelemen Hlopec bagato chuv pro shovanku pid goroyu Chasto pas ovec pid neyu i odnogo razu nadumav poshukati skarb Zaliz u temnu yamu i natknuvsya na zalizni dveri Postukav palkoyu i dveri vidchinilisya Z yavivsya malij karlik z biloyu borodoyu i skazav Ne bijsya hlopche u mene dobre tobi bude Kelemen znajshov ta j zalishivsya tam Lyudi znajshli ovec a Kelemena vidshukati ne vdalosya Pobivavsya batko duzhe pobivavsya i vse rozdumuvav de mig jogo hlopec poditisya Prijshli jomu na dumku skarbi v gori Rushiv za sinom ale proniknuti za dveri ne mig Ale vin vid dverej ne vidhodiv i dochekavsya na dev yatij den zalizni dveri vidchinilisya i vijshov do batka Kelemen Ne plach batku kazhe sin ne pobivajsya Hoch ya dodomu vzhe nikoli ne vernusya ale meni tut dobre V cij gori spravdi bagato zolota ale ye tut odna krinicya U krinici zaperti klyuchi vid morya i yaksho htos rozib ye goru to more zallye vsyu zemlyu Tomu skazhi lyudyam abi j ne dumali pro groshi goru ne rozbivali I dosi nihto ne rozbivaye goru Zarosla vona derevami kushami A sho sina vivcharevogo zvali Kelemenom gora j dosi nazivayetsya Kelemenovoyu Legenda zapisana za knigoyu I Hlanti Legendi nashogo sela Pri v yizdi u selo zliva vid dorogi visochiye gora sho zarosla kushami i derevami Ce najvisha visochina u rajoni s Kvasovo Vona nosit nazvu Lont Nazva ciyeyi visochini pohodit zdavna she za chasiv Avstro Ugorskoyi imperiyi Cej lis buv vlasnistyu odnogo z bagatih lyudej sho mav podibne prizvishe do nazvi gori Za neyu i zakripilas do sogodni cya nazva Cyu visochinu i teper nazivayut Lont Urochishe Kijtagiv nosit nazvu cherez te sho znahoditsya mizh dvoma visochinami Lont i Kongo Ce sidlovina mizh nazvanimi visochinami i v perekladi z ugorskoyi movi kejt dva giv visochini Z cogo i zakripilas nazva Kejtagiv za cim urochishem Lazoshi ce urochishe sho znahoditsya na pravomu berezi richki Borzhava Ce rivna ploska teritoriya sho prostyagayetsya vid dorogi yaka vede vid sela Kvasovo do sela Nodbereg do lisu nazvoyu Atak i Cabar Pishla nazva vid slovo laz sho oznachaye pole yake vikoristovuvalos pid sinokis i pasovishe Finansove urochishe yake nalezhalo kvasivskij zhinci sho vijshla zamizh za cholovika yakij pracyuvav u finansovomu upravlinni Berezhskogo komitatu Za zhinkoyu zakripilos prizvisko Finanska to i zemlyu yakoyu koristuvalas nazvali Finansove Chelenicya pidvishennya sho znahoditsya mizh s Kvasovo i s Nodbereg Tut na poverhnyu vihodit chervona glina Vid cogo i pishla nazva Chelenicya Selo otochuye kilka visochin i kozhna maye sovyu nazvu yaki vikoristovuyutsya miscevimi zhitelyami Grunok ce visochina sho roztashovana na pivdennij zahid vid sela Slovo Grun u znachenni gora girskij hrebet shil gorb U bagatoh movah grun vkrita lisom nevelika gora vvazhayetsya sho ce zapozichennya z rumunskoyi movi gruin pagorb verhivka pagorba visochini Gossuged i Kerekged nazvani tak vid svoyeyi formi Gossuged v perekladi z ugorskoyi movi dovga gora vona dijsno maye vidovzhenu formu Visochina Kerekged v perekladi z ugorskoyi movi krugla gora podibna do velikogo kolesa Urochishe Komboshdra ce loshina znizhennya v yakij zavzhdi bulo bagato gribiv i v perekladi z ugorskoyi oznachaye Gribna yama b Nazvi sho zv yazani z imenami lyudej Logova Banya ce misce de miscevi zhiteli probuvali shukati zoloto Prokopavshi dosit gliboko shtolnyu ale ukriplennya stinok i verha bulo zrobleno nepravilno tomu stavsya obval pid yakim zaginuv na prizvisko Loga Cyu miscevist pochali nazivati Logova Banya tobto Logova kopalnya Attak urochishe lis sho znahoditsya mizh richkami Mala Borzhava i Boborzhava Davno cej lis nalezhav ugorskomu ministru Ottoki Tut velas zagotivlya derevini yaku vivozili v Ugorshinu Miscevi zhiteli tut pracyuvali Koli yih pitali de voni pracyuyut to voni vidpovili sho Ottoki Piznishe zakripilas nazva Attak Gryunfeldchin kert ce velikij sad sho znahodivsya po pravu storonu dorogi z s Bene do s Kvasovo Sad nalezhav vlasnici pomishici Gryunfeld Nazva Gryunfeldkert zakripilas za sadom i po sogodni Dyurikova krinicya ce dzherelo sho vitikaye z pid berega v Ugorshini Grunok Tut znahoditsya zemlya sho nalezhala zhitelyu sela Dyuriyu Yuri yakij doglyadav i vichishav cyu krinicyu Okremi polya takozh nosyat imena lyudej sho volodili cimi polyami Do nih mozhna vidnesti Kostyuske pole nalezhalo sim yi Kostyu Glebivske sim yi Gleba Rozina Yama hazyajkoyu vinogradnika bilya Rozaliya Fovriya ce vinogradniki na shili Grunka i nazva dana vid imeni vlasnika Jovzhefa Fori V nazvah okremih chastin sela ye i taka nazva yak Panskij kert Tut i teper stoyit kolishnij budinok Vin buv pobudovanij na najvishij chastini sela bilya ruyin zamku Bilya budinku buv sad sho rozkinuvsya na shili pidvishennya basejn Tomu cya chastina teritoriyi i nazivayetsya Panskij kert v V osnovni nazvi roslini Chi bachili vi bukovij lis Vin shozhij na velichnij hram z kolonami stovburi bukiv duzhe garni gladenki rivni siruvato zelenyavi shozhi na marmurovi Ta rostut buki ne skriz Najbilshe yih na Zakarpatti u girskij chastini Ale bilya s Kvasovo roste spravzhnij bukovij lis Chomu vin tut roste poyasniti vazhko Ale cej lis bukovij i dav comu urochishu nazvu Bukovina Insha teritoriya nosit nazvu Chereshnyush bo tut roste bagato dikih chereshen Voni i dali nazvu lisu yakij tut roste g Inshi nazvi Richka Borzhava protikaye bilya sela Kvasovo Vona bere pochatok z polonini Borzhava sho i dalo yij nazvu Vpadaye v r Borzhava i malenka pritoka yaka sogodni majzhe znikla nosit nazvu Mala Borzhava Nazva yiyi napevne dana na protivagu r Borzhavi i yiyi nazivayut Maloyu Borzhavoyu Navkolo sela z shiliv bere pochatok bagato yariv yaki znosyat tali i pidzemni vodi v r Borzhava Odnim iz takih yariv ye Velikij Yar Vin najbilshij i najdovshij Neodnorazovo jogo vodi nanosili shkodu miscevim zhitelyam Teper jogo vodi vidvedeno u obvidnij shtuchnij kanal Bezimennij She odin yar nosit nazvu Chergiv Cej yar bere pochatok na visochini u lisi Bukovina V yaru pid chas dozhdiv teche burglivo voda a v chas posuhi kilkist vodi zmenshuvalas ale voda tekla z visoti z perepadami yak kraplyami Koli vodi bagato to shum chuti daleko V narodi nazvali ce yavishe cherget cherek ce i dalo nazvu comu yaru Chergiv Nazva odniyeyi z miscevostej pohodit vid vihodu na poverhnyu kristalichnih porid ce Kamin Pochinayetsya cya visochina bilya r Borzhava de najchitkishe vidno vihid kristalichnih porid Miscevi zhiteli peredayut legendu sho na pochatku skeli de stoyav kolis vodyanij mlin treba vikopati yamu glibinoyu i mozhna znajti dveri sho vedut u pidzemnij hid u pidvali Kvasivskogo zamku Ye perekaz sho na verhu skeli bilya zamku znahodivsya kolodyaz yakij mav vihid do r Borzhavi Lyudi tverdyat sho spustivshi kachku v kolodyaz i vona viplivla do richki Borzhava Odin z provulkiv nosit nazvu Kripta tut kolis znahodilos misce pohovannya cvintari yevreyiv sho prozhivali v seli i hristiyan Ci kladovisha rozdilyala mala vulicya Tut bulo pobudovano sklep dlya pohovannya miscevoyi pomishici Pogan Rozaliyi Tomu za ciyeyu miscevistyu i zakripilas nazva Kripta sklep dlya pohovannya Vuzke misceve mizh richkoyu Borzhava i goroyu Lont nosit nazvu Sorosh tobto zvuzhena miscevist Bila glina ce urochishe roztashovano z livogo boku pri v yizdi v s Kvasovo Vono oderzhalo nazvu vid togo sho tut zbiralis vidhodi pislya oderzhannya z porodi alunitiv kvasci Vidhodi bilogo koloru i yih tut bagato V okolicyah sela ye she okremi teritoriyi urochisha i voni mayut svoyi nazvi ale nihto z zhiteliv sela ne mozhe dati yim poyasnennya Nad cimi toponimami she bude neobhidno popracyuvati NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 898 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 93 10 ugorska 5 67 rosijska 1 22 Kvasivskij zamokDokladnishe Kvasivskij zamok Na pravomu berezi richki Borzhavi mizh Bregivskoyu ta Kelemenskoyu gorami she vidno ruyini Kvasivskogo zamku sho zarosli chagarnikami ta kolyuchimi pagonami shipshini Iz strategichnoyi tochki zoru fortecya zajmala duzhe vazhlive misce adzhe zvidsi kontrolyuvavsya tak zvanij Solyanij shlyah yakij viv z Maramoroshu vglib krayini Na dumku Tivodora Legockogo zamok ta prilezhne do nogo poselennya distali nazvu vid skeli Kovachi sho znahoditsya poblizu Persha pismova zgadka pro fortecyu datuyetsya 1390 rokami koli korol Zhigmond daruye yiyi Yanoshu sinu Dyerdya Nodmigali razom iz poselennyam Vari Piznishe vlasnikom staye rodina Yaki Cyu sim yu mala vlasne minule istoriya z nevidomih prichin zabuvaye Yaki mali veliki mayetki v Samari ta Belshev Solnok Transilvaniya Odin iz chleniv ciyeyi rodini Dyerd I zgaduyetsya v 1400 roci yak nadzhupan Berezkogo komitatu Odnu z gilok rodini vzhe za nazvoyu mayetku stali nazivati Kasoni a yiyi predstavnik Laslo Kasoni yakchi u 1505 roci buv delegatom Berezkogo komitatu na rakoshskih derzhavnih zborah Na deyakij chas vid Yaki zabrali znachnu chastinu yih mayetkiv Deyaki z nih distalisya rodini Gunyavi u tomu chisli grafu Yanoshu Gunyavi Tak v 1461 roci u Kvasivskomu zamku stala volodarkoyu jogo druzhina Erzhebet Skladi Sim ya yaki bagato raz sudilasya zi svoyimi susidami sho ne zavzhdi privodilo do bazhanogo rezultatu Odnogo razu yih susidu Batori Sanislofi vdalosya zavoloditi Kvasivskim zamkom Piznishe vin perejshov u spadshinu rodini Motuzyanoyi Yakchi Kasoni Katerina mala jogo za pridane u 1540 roci Dyerd ta Pal Motuznoyi prodali mayetok hustskomu Kapitanu Krishtoffu Kavashi V teksti gramoti sho datovana 1543 rokom govoritsya sho do zamku nalezhali navkolishni zemli dvokolisnij mlin na richci Atak mlin ta mitna pereprava na r Borzhava 1546 roku Kvasivskij zamok povertayetsya do rodini Motuzyanoyi Koristuyuchis vorozhnecheyu yaka vinikla mizh Korolem Ferdinandom i ta transilvanskim knyazem Zhigmondom Yakoshem Pal Motuznoyi vlashtuvav u Kvasivskomu zamku spravzhnij grabizhnickij priton vidmeshkanciv yakogo tremtili navkolishni poselennya Razom z Mengertom Balashsha Pal Motuznoyi perekinuvsya v tabir pribichnikiv cisarya za sho knyaz yakij todi volodiv usiyeyu teritoriyeyu Berezkogo komitatu u svoyemu nakazi vidanomu v Dyudoferegervani nakazuye konfiskuvati Kvasivskij mayetok daruye jogo upravitelyu Mukachivskogo zamku Ferencu Galteri Rozbij yakij chinili Motuzyanoyi dobryache nabrid za sho vin u 1563 roci visilaye v komitat rozslidu valnu komisiyu Na derzhavnih zborah v Pozhoni bulo virisheno dozvoliti provesti perevirku golovnomu kapitanu shob virishiti chi potriben Kvasivskij zamok z tochki zoru oboroni krayini chi ni Yaksho viyavitsya Sho ye v nomu potreba to tut rozmistyat cisarski kazarmi yaksho ni to fortecyu potribno zrujnuvati Ta oskilki zamok znahodivsya u vlasnosti Yanosha Zhigmonda virishiti ce pitannya tak i ne vdalosya U 1564 roci koli Lazar Shvendi razom iz cisarskimi zagonami zajnyav navkolishni teritoriyi Kvasivsku fortecyu tezh vzyato shturmom Todi j zrujnovano ukriplennya Ta ostannij nishivnij udar zavdali zamku tatari yaki vshent rozgromili jogo u 1567 roci Pislya cogo Kvasivska fortecya vzhe nikoli nikoli ne vidbudovuvalasya Centrom zamku i vodnochas najdavnishoyu jogo chastinoyu bula vezha shirinoyu sho roztashovuvalasya v pivdenno zahidnomu kutochku forteci Same do neyi bulo pribudovano zahisnu stinu trikutnoyi formi Zamok buv zahishenij z pivnichnogo boku krutoyu skeleyu ponad a z inshih troh storin otochenij sistemoyu roviv Doslidniki vvazhayut sho ukriplennya zbudovano v period vid HII do XIV stolittya Kvasivskij zamok buv odnim z najgarnishih sho pobudovani za zrazkami Serednyanskogo Z vishe navedenogo vidno sho Kvasivskij zamok ne mav vazhlivogo oboronnogo znachennya Cej zamok buv tipovim feodalnim gnizdom Feodali grabuvali misceve naselennya V takih zamkah voni provodili chas v gulkah polyuvanni Kvasivskij zamok chasto minyav svoyih hazyayiv Vin mav dovgu istoriyu z chasu zgadki pro zamok 1390 r i do 1567 r chasu jogo povnogo zrujnuvannya Sogodni ruyini zamku nosyat neprivablivij vid Stini budov skladu kolishnogo kolgospu pidijshli do pivdennoyi stini zamku Ya dumayu sho pri dalshomu nepravilnomu vidnoshenni do cogo pam yatnika vin bude shvidko rujnuvati i ye zagroza sho cej pam yatnik mozhe zniknuti Ridne Kvasovo moyeRankom vuliceyu ya jdu Z druzyami v shkolu Zeleniyut na lugu Verbi i topoli Prispiv 2 razi Ridne Kvasovo moye Shiritsya micniye Bachu majbuttya tvoye V sribnij dolini ya Gen i richka protika Blizko bilya shkoli De kupayemos shodnya Vlitku mi dovoli Prispiv A za richkoyu lug Lis stoyit stinoyu Vse sho bachu navkrugi Tak lyubime mnoyu Prispiv V shkoli nashi vchiteli Vsomu nas navchayut Nam u ridnomu seli Vsi dobra bazhayut Prispiv Syaye sonce zolote Viter povivaye Ridne Kvasovo moye Kvitne rozkvitaye Avtor pokijnij vchitel muziki Simcho Mihajlo Turistichni miscyaFragment ruyin Kvasivskogo zamkuKvasivskij zamok feodalnij zamok XII XIII st roztashovanij na torgovelnomu shlyahu z Maramorosha v Zadunav ye kontrolyuvav suhoputnij solyanij shlyah i vihid iz Borzhavskoyi dolini greko katolicka cerkva 1895 r poryad z ruyinami zamku roztashovana sadiba Pogani v period radyanskoyi vladi bula skladom Greko katolicka cerkva v s KvasovoBorzhava zapovidne urochishe Yak pokazali arheologichni doslidzhennya teritoriya suchasnogo Kvasova i jogo okolici buli zaseleni starodavnimi lyudmi ponad 100 tis rokiv tomu nazad Z togo chasu lyudi postijno poselyalisya tut pro sho svidchat chiselni znahidki drevnih predmetiv riznih epoh u tomu chisli i dva skarbi bronzovih virobiv vikom ponad 3 tis rokiv Bila glina ce urochishe roztashovano z livogo boku pri v yizdi v s Kvasovo Vono oderzhalo nazvu vid togo sho tut zbiralis vidhodi pislya oderzhannya z porodi alunitiv kvasci Odin z provulkiv nosit nazvu Kripta tut kolis znahodilos misce pohovannya cvintari yevreyiv sho prozhivali v seli i hristiyan Ci kladovisha rozdilyala mala vulicya Tut bulo pobudovano sklep dlya pohovannya miscevoyi pomishici Pogan Rozaliyi PrimitkiKvasovo na Beregivshini idealne misce dlya daunshifteriv FOTO MUKACHEVO NET ukr Procitovano 3 bereznya 2024 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 Lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 Lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 DzherelaKvasovo Selo u tini J Kobal Uzhgorod IVA 2019 116 s il Posilannyahttp ua vlasenko net kvasovo index html 21 Serpnya 2018 u Wayback Machine http www castles com ua kv html 31 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine http ukraine kingdom kiev ua region 06 kvasovo php 27 Lyutogo 2020 u Wayback Machine Kvasivskij zamok na zamki kreposti com ua 5 Serpnya 2020 u Wayback Machine ros Kvasovo selo iz rozbijnichim zamkom drevnye j suchasne 21 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
