Кавад I' (*kwʾt, 473 —531) — шахиншах Персії у 488—496 та 498—531 роках.
Кавад I | |
---|---|
Народився | 473 Ктезифон, d |
Помер | 531 |
Країна | Держава Сасанідів |
Національність | перс |
Діяльність | суверен |
Титул | шахиншах |
Посада | Король королів і Король королів |
Термін | 488—496 та 498—531 роки |
Конфесія | зороастризм |
Рід | Сасаніди |
Батько | Пероз |
Брати, сестри | Замасп |
У шлюбі з | Пероздухт Нівандухт |
Діти | 4 сина |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Сасанідів. Син Пероза, шах-ін-шаха Персії. Народився у 473 році. Після поразки персів у 484 році у битві при Гераті з ефталітами Кавад брав участь у боротьбі з останніми, що спустошили східні сатрапії Персії.
У 485 році перебрався до Ктесифона, де тоді шах-ін-шахом став Балаш. Під тиском частини знаті Кавада було ув'язнено, але йому швидко вдалося втекти до ефталітів.
Перше володарювання
У 488 році повернувся та вступив у боротьбу за владу, поваливши стрийка Балаша. Було страчено низку вищих аристократів, новим канарангом (військовим очільником північно-східного кордону Персії) поставив Адергодунбада. Недовіряючи вищій аристократії та жерцям, шах Кавад I підтримав рух на чолі із Маздаком. Спираючись на маздакитів вдалося завдати суттєвого удару по політичній та фінансовій владі знаті та жерців. Кавада I сприяв Маздаку поки це було в його інтересах. Зрештою у 493 році Каваду I вдалося повалити найбільш впливового сановника та очільника вищої аристократії Сухру з могутнього роду Каренідів.
Водночас боротьба з вищими верствами призвела до внутрішніх конфліктів, чим скористався Вахтанг I, цар Іберії, який остаточно оголосив себе незалежним від Персії. З 490 року Кавада I намагався підкорити Іберію, проте це вдавалося на нетривалий час. Лише Іберію було сплюндровано.
Разом з тим знать вирішила чинити спротив діям шах-ін-шаха, у 496 році вчинивши заколот, в результаті У 496 році Кавада I було повалено і запроторено до «вежі забуття» в Еламі. Новим володарем держави став його брат Замасп.
Друге володарювання
З ув'язнення Кавад втік до ефталітів, де набув їх підтримку, одружившись з дочкою ефталітського правителя. З їх допомогою в 498 році він повернув трон. Натомість передав ефталітам Чаганіан.
Кавад I продовжив боротьбу зі знаттю. Він шукав союзу з візантійцями, проте імператор Анастасій I відмовив йому в підтримці. Шах-ін-шах надав прихильникам маздакізму важливі посади в державі. Одним з перших осіб в державі став сам Маздак. Його прихильники захоплювали майно знаті і передавали його біднякам.
У 502 році Кавад I в союзі з ефталітами почав військові дії проти Візантійської імперії. У 502—503 роках було захоплено важливі міста Феодосіополь та Аміда. Війна завершилася в 505 році. За мирною угоду Персія отримала землі у північній Месопотамії, та Вірменії. У 505—506 роках Кавад I відбив також навалу хозарів до Вірменії та Кавказької Албанії.
Зміцнивши владу в середині держави та здобувши повагу з боку сусідів, Кавада I розпочав розбудову Персії. За наказом шах-ін-шаха було зведено міста Арраджан, Хулван, Кобад-Хуррем, було безліч інших закладених їм міст і селищ, виритих каналів і побудованих мостів. При Каваді I також розпочато підготовку до внутрішніх реформ, що завершилися при сині — Хосрові I Анушірвані.
Деякий час надавав прихисток несторіанцям, що втекли з Візантії. Втім вже у 510-х роках почалися гоніння на християн, частину яких було страчено й майно конфісковано. Водночас встановлено торгівельні відносини з державами Північної Індії — державою Майтрака, Матхурою і царством Вакатаків. У 518 році встановлено дипломатичні стосунки з державою Північна Вей, що призвело у 520-х роках до тривалих торгівельних відносин. Торгівля з цими державами Персія здійснювала як посередник між Китаєм, Індією та Європою в торгівлі шовком та спеціями.
У 523 році Гурген, цар Іберії, повстав проти перського панування, але зазнав поразки від перських військ і сховався в Візантії у імператора Юстина I, а в Тифлісі став правити марзбан, якого призначив Кавад I. Рівновага сил на Кавказі знову похитнулося на користь Персії. У 524 році Кавада I започаткував перемовини з імператором Юстином I, але без результату.
У 526 році візантійські війська під командуванням військовиків Сіти і Велізарія вдерлися до Перської Вірменії та Месопотамії. Ця війна почала початок тривалому конфлікту, який не завершився за життя Кавада I. У 527 році арабські війська, васальні Персії, сплюндрували візантійські райони Сирії.
До кінця правління шахиншах порвав з маздакітами і за допомогою свого третього сина Хосрова у 528—529 роках влаштував знищення очільників маздакизму, оскільки він став загрожувати власне владі шах-ін-шаха. Маздака був звинувачений у відступництві і страчений. Після цього маздакистський рух занепав.
У 529 році візантійський імператор Юстиніан I наказав розпочати нову військову кампанію проти Персії. У липні 530 року Велізарій завдав поразки персам у битві при Дарі. Втім вже у квітні 531 року війська Кавада I у битві під містом Каллініком на березі Євфрату завдали візантійцям поразки, а потім почали облогу Мартирополя, яка розтягнулася на багато місяців. Все це далося персам занадто великими затратами.
Візантійський хроніст Іоанн Малала зазначив у своїй «Хронографі», що саме військові втрати та невдачі при облозі Мартирополя стали причиною смерті шах-ін-шаха Кавада I 8 вересня 531 року схопив удар, прохворівши 5 днів, він помер 12 або 13 вересня 531 року. Новим володарем став його син Хосров I, який був співволодарем Кавада I з 529 року.
Родина
1. Дружина — Пероздухт
Діти:
- Кабус (д/н-530/537), шах Падішваргана (сучасний Мазендаран і Гілянь)
- Замасп
2. Дружина — Нівандухт, ефталітська принцеса
Діти:
- Хосров (531—579)
- Ксеркс
Джерела
- Geoffrey B. Greatrex: Rome and Persia at War, 502—532. Leeds 1998.
- Schindel, Nikolaus (2013). «KAWĀD I i. Reign». Encyclopaedia Iranica, Vol. XVI, Fasc. 2. pp. 136–141.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavad I kwʾt 473 531 shahinshah Persiyi u 488 496 ta 498 531 rokah Kavad INarodivsya473 0473 Ktezifon AshuristandPomer531 0531 Krayina Derzhava SasanidivNacionalnistpersDiyalnistsuverenTitulshahinshahPosadaKorol koroliv i Korol korolivTermin488 496 ta 498 531 rokiKonfesiyazoroastrizmRidSasanidiBatkoPerozBrati sestriZamaspU shlyubi zPerozduht NivanduhtDiti4 sina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Pershe volodaryuvannya 1 3 Druge volodaryuvannya 2 Rodina 3 DzherelaZhittyepisred Molodi rokired Pohodiv z dinastiyi Sasanidiv Sin Peroza shah in shaha Persiyi Narodivsya u 473 roci Pislya porazki persiv u 484 roci u bitvi pri Gerati z eftalitami Kavad brav uchast u borotbi z ostannimi sho spustoshili shidni satrapiyi Persiyi U 485 roci perebravsya do Ktesifona de todi shah in shahom stav Balash Pid tiskom chastini znati Kavada bulo uv yazneno ale jomu shvidko vdalosya vtekti do eftalitiv Pershe volodaryuvannyared U 488 roci povernuvsya ta vstupiv u borotbu za vladu povalivshi strijka Balasha Bulo stracheno nizku vishih aristokrativ novim kanarangom vijskovim ochilnikom pivnichno shidnogo kordonu Persiyi postaviv Adergodunbada Nedoviryayuchi vishij aristokratiyi ta zhercyam shah Kavad I pidtrimav ruh na choli iz Mazdakom Spirayuchis na mazdakitiv vdalosya zavdati suttyevogo udaru po politichnij ta finansovij vladi znati ta zherciv Kavada I spriyav Mazdaku poki ce bulo v jogo interesah Zreshtoyu u 493 roci Kavadu I vdalosya povaliti najbilsh vplivovogo sanovnika ta ochilnika vishoyi aristokratiyi Suhru z mogutnogo rodu Karenidiv Vodnochas borotba z vishimi verstvami prizvela do vnutrishnih konfliktiv chim skoristavsya Vahtang I car Iberiyi yakij ostatochno ogolosiv sebe nezalezhnim vid Persiyi Z 490 roku Kavada I namagavsya pidkoriti Iberiyu prote ce vdavalosya na netrivalij chas Lishe Iberiyu bulo splyundrovano Razom z tim znat virishila chiniti sprotiv diyam shah in shaha u 496 roci vchinivshi zakolot v rezultati U 496 roci Kavada I bulo povaleno i zaprotoreno do vezhi zabuttya v Elami Novim volodarem derzhavi stav jogo brat Zamasp Druge volodaryuvannyared Z uv yaznennya Kavad vtik do eftalitiv de nabuv yih pidtrimku odruzhivshis z dochkoyu eftalitskogo pravitelya Z yih dopomogoyu v 498 roci vin povernuv tron Natomist peredav eftalitam Chaganian Kavad I prodovzhiv borotbu zi znattyu Vin shukav soyuzu z vizantijcyami prote imperator Anastasij I vidmoviv jomu v pidtrimci Shah in shah nadav prihilnikam mazdakizmu vazhlivi posadi v derzhavi Odnim z pershih osib v derzhavi stav sam Mazdak Jogo prihilniki zahoplyuvali majno znati i peredavali jogo bidnyakam U 502 roci Kavad I v soyuzi z eftalitami pochav vijskovi diyi proti Vizantijskoyi imperiyi U 502 503 rokah bulo zahopleno vazhlivi mista Feodosiopol ta Amida Vijna zavershilasya v 505 roci Za mirnoyu ugodu Persiya otrimala zemli u pivnichnij Mesopotamiyi ta Virmeniyi U 505 506 rokah Kavad I vidbiv takozh navalu hozariv do Virmeniyi ta Kavkazkoyi Albaniyi Zmicnivshi vladu v seredini derzhavi ta zdobuvshi povagu z boku susidiv Kavada I rozpochav rozbudovu Persiyi Za nakazom shah in shaha bulo zvedeno mista Arradzhan Hulvan Kobad Hurrem bulo bezlich inshih zakladenih yim mist i selish viritih kanaliv i pobudovanih mostiv Pri Kavadi I takozh rozpochato pidgotovku do vnutrishnih reform sho zavershilisya pri sini Hosrovi I Anushirvani Deyakij chas nadavav prihistok nestoriancyam sho vtekli z Vizantiyi Vtim vzhe u 510 h rokah pochalisya goninnya na hristiyan chastinu yakih bulo stracheno j majno konfiskovano Vodnochas vstanovleno torgivelni vidnosini z derzhavami Pivnichnoyi Indiyi derzhavoyu Majtraka Mathuroyu i carstvom Vakatakiv U 518 roci vstanovleno diplomatichni stosunki z derzhavoyu Pivnichna Vej sho prizvelo u 520 h rokah do trivalih torgivelnih vidnosin Torgivlya z cimi derzhavami Persiya zdijsnyuvala yak poserednik mizh Kitayem Indiyeyu ta Yevropoyu v torgivli shovkom ta speciyami U 523 roci Gurgen car Iberiyi povstav proti perskogo panuvannya ale zaznav porazki vid perskih vijsk i shovavsya v Vizantiyi u imperatora Yustina I a v Tiflisi stav praviti marzban yakogo priznachiv Kavad I Rivnovaga sil na Kavkazi znovu pohitnulosya na korist Persiyi U 524 roci Kavada I zapochatkuvav peremovini z imperatorom Yustinom I ale bez rezultatu U 526 roci vizantijski vijska pid komanduvannyam vijskovikiv Siti i Velizariya vderlisya do Perskoyi Virmeniyi ta Mesopotamiyi Cya vijna pochala pochatok trivalomu konfliktu yakij ne zavershivsya za zhittya Kavada I U 527 roci arabski vijska vasalni Persiyi splyundruvali vizantijski rajoni Siriyi Do kincya pravlinnya shahinshah porvav z mazdakitami i za dopomogoyu svogo tretogo sina Hosrova u 528 529 rokah vlashtuvav znishennya ochilnikiv mazdakizmu oskilki vin stav zagrozhuvati vlasne vladi shah in shaha Mazdaka buv zvinuvachenij u vidstupnictvi i strachenij Pislya cogo mazdakistskij ruh zanepav U 529 roci vizantijskij imperator Yustinian I nakazav rozpochati novu vijskovu kampaniyu proti Persiyi U lipni 530 roku Velizarij zavdav porazki persam u bitvi pri Dari Vtim vzhe u kvitni 531 roku vijska Kavada I u bitvi pid mistom Kallinikom na berezi Yevfratu zavdali vizantijcyam porazki a potim pochali oblogu Martiropolya yaka roztyagnulasya na bagato misyaciv Vse ce dalosya persam zanadto velikimi zatratami Vizantijskij hronist Ioann Malala zaznachiv u svoyij Hronografi sho same vijskovi vtrati ta nevdachi pri oblozi Martiropolya stali prichinoyu smerti shah in shaha Kavada I 8 veresnya 531 roku shopiv udar prohvorivshi 5 dniv vin pomer 12 abo 13 veresnya 531 roku Novim volodarem stav jogo sin Hosrov I yakij buv spivvolodarem Kavada I z 529 roku Rodinared 1 Druzhina Perozduht Diti Kabus d n 530 537 shah Padishvargana suchasnij Mazendaran i Gilyan Zamasp 2 Druzhina Nivanduht eftalitska princesa Diti Hosrov 531 579 KserksDzherelared Geoffrey B Greatrex Rome and Persia at War 502 532 Leeds 1998 Schindel Nikolaus 2013 KAWAD I i Reign Encyclopaedia Iranica Vol XVI Fasc 2 pp 136 141 nbsp Portal Biografiyi nbsp Portal Iran Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kavad I amp oldid 43296113