Алевтина Кахідзе нар 16 березня 1973 19730316 Жданівка українська феміністська художниця перформансистка медіа художниця

Алевтина Кахідзе (нар. 16 березня 1973(19730316), Жданівка) — українська феміністська художниця, перформансистка, медіа-художниця, кураторка та садівниця. Співзасновниця приватної резиденції для іноземних художників та художниць у селі Музичі та онлайн-видання про мистецтво kram.in.ua.

Алевтина Кахідзе



Алевтина Кахідзе демонструє проєкт «Приватна колекція», Київ, Хрещатик, 2007

Народження	16 березня 1973(1973-03-16) (51 рік) Жданівка, Донецька область
Країна	СРСР → Україна
Жанр	графіка, медіа-мистецтво, перформанс
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художниця
Напрямок	Сучасне мистецтво, феміністичне мистецтво
Сайт	alevtinakakhidze.com



Висловлювання у Вікіцитатах

Діяльність

Алевтина Кахідзе народилася в місті Жданівка Донецької області, звідки пререїхала до Києва у 1991 році, щоб отримати освіту художниці. Кахідзе вступила і закінчила НАОМА, яку зараз постійно піддає критиці. Одразу після закінчення НАОМА Кахідзе навчилася в академії Jan Van Eyck [ 12 травня 2020 у Wayback Machine.] (Нідерланди). Художниця вважає, що саме ця школа сформувала її як мисткиню.

Мистецька практика Алевтини Кахідзе розпочалася у 2002 році і перемоги в конкурсі для молодих кураторів, ініційованому Центром Сучасного Мистецтва Сороса (згодом — ЦСМ при НаУКМА), який завершив свою роботу в 2008 році. Завдяки цій перемозі Кахідзе створила свою першу авторську інсталяцію «Запрошення до Австралії, або Музей однієї історії», засновану на власній невдалій спробі отримати австралійську візу.

В 2004 під час навчання в академії Jan Van Eyck Кахідзе ініціює проєкт із малюванням речей з вітрин «Найкомерційніший проєкт». Концепція проєкту полягає у ціноутворенні — ціна малюнків дорівнює ціні намальованого. Через 10 років, у 2014, художниця продовжить досліджувати споживацьку культуру, як це було у вуличному проєкті «Приватна колекція» (2008).

На конференції в Evangelische Akademie Tutzing Кахідзе скаже, що для неї зараз всі ці блискучі вітрини як знак того, що навколо мирне життя.

В 2006-у році Алевтина Кахідзе виконує перший перформанс, феміністський проєкт «Тільки для чоловіків, або Суджений-ряджений, з'явись мені у дзеркалі». Саме з цього перформансу Кахідзе критикиня починає відлік історії українського феміністичного мистецтва.

В 2008-у році Кахідзе разом з чоловіком Володимиром Бабюком відкривають приватну резиденцію для художників та художниць в селі Музичі під назвою «Розширена історія Музичів», яка працює понад 10 років.

Кахідзе часто говорить, що її споживацьке бажання стрімко зростало і сягнуло таких коштовних речей, як приватні літаки. У 2010-у році художниця здійснює політ на приватному літаку в рамках проєкту «Я спізнююсь на літак, на який неможливо спізнитись» за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», у межах програми грантів «і³ [ідея — імпульс — інновація]».

З 2013-ого року Кахідзе досліджує світ рослин та тварин у своїх мистецьких роботах, втілює ідею Дорослого саду — саду, в який дуже мало втручається садівниця або садівник.

В квітні 2014-ого року Кахідзе ініціює проєкт Клубніка Андріївна, який розповідає про буденне життя своєї матері в самопроголошеній «ДНР». В текстах та малюнках художниця описує маму під вигаданим ім'ям. Цей проєкт переривається смертю матері художниці, яка стається на блокпості 16 січня 2019-ого року.

2015 року брала участь у благодійному проекті #добрапоштівка, що був організований зусиллями БФ «Клуб Добродіїв» та компанії .

Примітки

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кахідзе Алевтина Томазівна

. Я Галерея (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
. Архів оригіналу за 26 червня 2019.
. Архів оригіналу за 26 червня 2019.
. Архів оригіналу за 26 червня 2019.
. Архів оригіналу за 26 червня 2019.
О. Голуб .Соціальна жестикуляція мистецтва// День, №17, 31 січня 2008 [1]
. Архів оригіналу за 9 грудня 2021.
История украинского феминистического искусства / Тамара Злобина // Феминистская (арт)критика. Каунас: Teurapolis. 2015. с. 326.
. Архів оригіналу за 26 червня 2019.
. Архів оригіналу за 27 червня 2019.
Проект Алевтини Кахідзе «Я запізнююся на літак, на який запізнитися неможливо».
. Архів оригіналу за 28 листопада 2020.
(рос.) . «Деловая столица». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 13 травня 2020.

[1] . Я Галерея (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.

[2] . Архів оригіналу за 26 червня 2019.

[3] . Архів оригіналу за 26 червня 2019.

[4] . Архів оригіналу за 26 червня 2019.

[5] . Архів оригіналу за 26 червня 2019.

[6] О. Голуб .Соціальна жестикуляція мистецтва// День, №17, 31 січня 2008 [1]

[7] . Архів оригіналу за 9 грудня 2021.

[8] История украинского феминистического искусства / Тамара Злобина // Феминистская (арт)критика. Каунас: Teurapolis. 2015. с. 326.

[9] . Архів оригіналу за 26 червня 2019.

[10] . Архів оригіналу за 27 червня 2019.

[11] Проект Алевтини Кахідзе «Я запізнююся на літак, на який запізнитися неможливо».

[12] . Архів оригіналу за 28 листопада 2020.

[13] (рос.) . «Деловая столица». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 13 травня 2020.