Катіари, котіери (грец. Κατίαροί, лат. Cotieri) — один зі скіфських етнонімів, відомий нам з двох незалежних джерел: Геродота (Історія, IV, 5-6) та Плінія Старшого (VI, XIX, 50).
Катіари |
---|
У Геродота катіари згадані як одна з груп, що була складовою етносу сколоти, у відомому міфі про «небесне золото та царство сколотів». У наведеному міфі катіари згадані у парі з траспіями. щодо цієї пари висловив наступне припущення:
«Різні ознаки вказують на те, що два боги-близнюки, які протежували третю функцію у індоіранців, діючи дуже дружно, займалися, мабуть, один кіньми, інший биками: такий в Індії статус епічних близнюків Накули і Сахадеви, які являють втілення богів — своїх батьків Насат'їв або Ашвінів, такі ж в Авесті і два персонажі-близнюки — Gəuš Urvan і Drvāspā („Душа бика“ і „(богиня) зі здоровими кіньми“) … Отже, якщо серія з чотирьох цікавлячих нас імен має розподілитися по трьох функціях, то, заздалегідь ймовірно, що пара γενη, що походить від Арпоксая … відноситься до „третьої функції“».
Існує інша думка, яка ґрунтується на порівнянні скіфського об'єднання з державними утвореннями кочовиків Середньовіччя, за якою взагалі розподіл скіфського (сколотського) загалу на паралатів, авхатів та пари катіари—траспії розглядається не як соціальна структура, а як військово-політична організація скіфсько орди, де катіарам і траспіям відводилося місце «лівого крила», вільних рядових общинників.
Варто звернути увагу на наступне:
«пов'язування представників будь-якого соціального прошарку до певної території проживання можлива лише в тих випадках, коли соціальний та етнічний розподіл деякою мірою збігається, тобто коли, наприклад, будь-яке підкорене плем'я отримує у структурі суспільства статус нижчої соціальної категорії; приклади такої ситуації в давнину відомі… є певні підстави припускати наявність її і у Скіфії.»
Запропоновані етимології:
Див. також
Примітки. Джерела. Посилання
- (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 6
- (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA, VI, XIX, 50
- (рос.) Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.
- (рос.) Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. — К.: Наукова думка, 1990.
- (рос.) В. Я. Петрухин, Д. С. Раевский. Очерки истории народов России в древности и раннем Средневековье. М.: Знак, 2004.
- у зв'язку з повідомленнями Плінія Ст.(NATURALIS HISTORIA, VI, V, 22, VI, XIX, 50) заслуговує на увагу можлива етимологія від праіранського *čatuar- — «чотири»
- Див.:(рос.)А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII—VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005.
- (рос.)Кулланда С. В. Скифские этимологии. Иранский мир II—Ітыс. до н.э. Москва. ИВ РАН. 2013.
Додатково
- Є. В. Черненко. Катіари [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 141. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katiari kotieri grec Katiaroi lat Cotieri odin zi skifskih etnonimiv vidomij nam z dvoh nezalezhnih dzherel Gerodota Istoriya IV 5 6 ta Pliniya Starshogo VI XIX 50 Katiari U Gerodota katiari zgadani yak odna z grup sho bula skladovoyu etnosu skoloti u vidomomu mifi pro nebesne zoloto ta carstvo skolotiv U navedenomu mifi katiari zgadani u pari z traspiyami shodo ciyeyi pari visloviv nastupne pripushennya Rizni oznaki vkazuyut na te sho dva bogi bliznyuki yaki protezhuvali tretyu funkciyu u indoiranciv diyuchi duzhe druzhno zajmalisya mabut odin kinmi inshij bikami takij v Indiyi status epichnih bliznyukiv Nakuli i Sahadevi yaki yavlyayut vtilennya bogiv svoyih batkiv Nasat yiv abo Ashviniv taki zh v Avesti i dva personazhi bliznyuki Geus Urvan i Drvaspa Dusha bika i boginya zi zdorovimi kinmi Otzhe yaksho seriya z chotiroh cikavlyachih nas imen maye rozpodilitisya po troh funkciyah to zazdalegid jmovirno sho para genh sho pohodit vid Arpoksaya vidnositsya do tretoyi funkciyi Isnuye insha dumka yaka gruntuyetsya na porivnyanni skifskogo ob yednannya z derzhavnimi utvorennyami kochovikiv Serednovichchya za yakoyu vzagali rozpodil skifskogo skolotskogo zagalu na paralativ avhativ ta pari katiari traspiyi rozglyadayetsya ne yak socialna struktura a yak vijskovo politichna organizaciya skifsko ordi de katiaram i traspiyam vidvodilosya misce livogo krila vilnih ryadovih obshinnikiv Varto zvernuti uvagu na nastupne pov yazuvannya predstavnikiv bud yakogo socialnogo prosharku do pevnoyi teritoriyi prozhivannya mozhliva lishe v tih vipadkah koli socialnij ta etnichnij rozpodil deyakoyu miroyu zbigayetsya tobto koli napriklad bud yake pidkorene plem ya otrimuye u strukturi suspilstva status nizhchoyi socialnoyi kategoriyi prikladi takoyi situaciyi v davninu vidomi ye pevni pidstavi pripuskati nayavnist yiyi i u Skifiyi Zaproponovani etimologiyi lat Cotieri lt skif kuti ukr sobaka sho mozhlivo vidobrazheno u vidpovidnij noveli Poliyena grec Katiaroi lt iran kata ar ṷa ukr ti sho mayut ruhomi zhitla ti sho ruhayutsya v zhitlah Div takozhSkifi Skifiya skifski etnonimiPrimitki Dzherela Posilannya gr Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 6 lat Gaius Plinius Secundus NATURALIS HISTORIA VI XIX 50 ros Latyshev V V Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze VDI 1947 ros Murzin V Yu Proishozhdenie skifov osnovnye etapy formirovaniya skifskogo etnosa K Naukova dumka 1990 ros V Ya Petruhin D S Raevskij Ocherki istorii narodov Rossii v drevnosti i rannem Srednevekove M Znak 2004 u zv yazku z povidomlennyami Pliniya St NATURALIS HISTORIA VI V 22 VI XIX 50 zaslugovuye na uvagu mozhliva etimologiya vid prairanskogo catuar chotiri Div ros A I Ivanchik Nakanune kolonizacii Severnoe Prichernomore i stepnye kochevniki VIII VII vv do n e v antichnoj literaturnoj tradicii folklor literatura i istoriya Moskva Berlin Paleograf 2005 ros Kullanda S V Skifskie etimologii Iranskij mir II Itys do n e Moskva IV RAN 2013 DodatkovoYe V Chernenko Katiari 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 141 ISBN 978 966 00 0692 8