Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катерина Браганса порт Catarina de Bragança 25 листопада 1638 31 грудня 1705 королева Англії Шотландії та Ірландії з 166

Катерина Браганська

Катерина Браганська

Катерина Браганса (порт. Catarina de Bragança; 25 листопада 1638 - 31 грудня 1705) — королева Англії, Шотландії та Ірландії з 1662 по 1685 рік, дружина короля Карла II. Донька короля Жуана IV, який став першим королем Португалії з дому Браганса в 1640 році після повалення правління іспанських Габсбургів над Португалією. Катерина була регентом Португалії під час відсутності брата у 1701 р. та протягом 1704-1705 рр. після повернення на батьківщину.

Катерина Браганса
порт. Catarina de Bragança
image
Народилася25 листопада 1638(1638-11-25)[1][2][…]
d, Евора, Португалія[4][5]
Померла31 грудня 1705(1705-12-31)[1][2][…](67 років)
d, Лісабон, Португалія[4][6]
Похованняd[7]
Країнаimage Португальське королівство
image Королівство Англія
Діяльністьрегентка
Знання мовпортугальська
Титулd, королева[d], королева-консорт і d
Посадаd, d і d
Конфесіякатолицтво
РідБраганський дім і Стюарти
БатькоЖуан IV[3]
Матиd[3]
Брати, сестриПедру II, d, Афонсу VI, d, d і d
У шлюбі зЧарльз II[3]
Дітиd[9], d[9] і d[9]
image

Вона не змогла народити королю Англії спадкоємця, переживши три викидні. Її чоловік тримав багато коханок, з яких найбільше відома Варвара Палмер, яку Катерина змушена була прийняти як одну зі своїх дам. Від своїх коханок Карл мав численних позашлюбних нащадків, яких він офіційно визнав.

Катерині приписують введення в Англії культури чаювання, яке тоді було широко поширене серед португальської знаті.

Раннє життя та родина

image
Інфанта Катерина Португальська Дірк Стоп, 1660–1661

Катерина народилася в герцогському палаці Віла Вісоша, як друга дочка Жуана, 8-го герцога Браганса та його дружини Луїзи де Гусман. Після війни за реставрацію в Португалії 1 грудня 1640 р. її батько був визнаний королем Португалії Жуаном IV. З новим становищем свого батька як одного з найважливіших монархів Європи Катерина стала об'єктом женихання для європейських королів, і її пропонували Хуану Хосе Австрійському, Франсуа де Бурбон-Вандому, Людовику XIV та Карлу II. Кандидатура останнього розглядалась через те, що після укладання мирного Піренейського договору 1659 р. між Іспанією і Францією, такий шлюб слугував гарантією створення союзу між Португалією та Англією. Попри постійну боротьбу країни з Іспанією, Катерина мала щасливе дитинство у Лісабоні.

Шлюб

image
Катерина Браганца вирушає з Лісабону з Палацової площі 23 квітня 1662 року

Переговори про шлюб розпочалися ще під час правління короля Карла I, а 23 червня 1661 року, попри протидію Іспанії, шлюбний договір було підписано. Англія отримала в придане Танжер (у Північній Африці) та Сім островів Бомбея (в Індії), торгові привілеї в Бразилії та Ост-Індії, релігійну та комерційну свободу в Португалії та два мільйони португальських крон (близько 300 000 фунтів стерлінгів). Натомість Португалія отримала британську військову та військово-морську підтримку, що виявилося вирішальним у її боротьбі проти Іспанії.

Катерина прибула до Портсмуту 13–14 травня 1662 р. але Карл не відвідував її до 20 травня. Наступного дня подружжя одружилося в Портсмуті на двох церемоніях - спочатку католицькій, що проводилася в таємниці, після чого відбулась державна англіканська служба.

30 вересня 1662 року подружня пара в'їхала до Лондона у складі великої процесії, в яку входили португальська делегація та багато придворних. Її супроводжували менестрелі і музиканти, що грали на шоломіях і португальських волинках, оскільки ті були улюбленими інструментами нової королеви. Процесія тривала по великому мосту, що був спеціально спроєктований та побудований на цей випадок, який вів у палац, де їх чекала Генрієтта Марія, королева-мати, разом з дворянами. Після цього відбувались бенкети та феєрверки. На момент одруження їй було двадцять три роки.

Катерина вагітніла і мала викидні як мінімум три рази. Під час важкої хвороби в 1663 році вона марила, що вона народила. Карл потішив її, сказавши їй, що вона справді народила двох синів і дочку. Королівські радники закликали монарха розлучитися, сподіваючись, що нова дружина буде протестантською і плодючою - але Карл відмовився. Це в кінцевому підсумку призвело до того, що проти неї зговорилися придворні. Протягом свого правління Карл твердо відкидав ідею розлучитися з Катериною, і вона залишалася вірною Карлу протягом усього їхнього шлюбу.

Катерина не була особливо популярна серед англійців, бо вона була римо-католичкою. Також вона мала труднощі через мовний бар'єр. Попри те, що її труднощі з англійською мовою зберігалися, з плином часу несприйняття португальської Інфанти зменшилося. Вона любила грати в карти і шокувала побожних протестантів, граючи по неділях. Насолоджувалася танцями і з великим задоволенням організовувала маскаради. Мала любов до пікніків, риболовлі та стрільби з лука. У 1670 р., у поїздці до Одлі Енду зі своїми дамами, Катерина відвідала сільський ярмарок, переодягнена у селянку. Але її виявили через незвичний одяг та вимову, і великий натовп людей змусив їх поспішно тікати. В 1664 році її улюблений живописець , фламандський католик, намалював її як святу Катерину.

Катерина зомліла, коли Карл представив їй свою офіційну коханку Барбару Палмер. Карл наполіг на тому, що зробить Леді Палмер дамою в опочивальні Катерини. Після цього випадку Катерина припинила проводити час з королем, заявляючи, що вона краще повернеться в Португалію. На це Карл звільнив майже всіх придворних Катерини, після чого вона перестала чинити опір, однак надалі вона брала дуже мало участі в придворному житті і діяльності.

Пізніше життя і смерть

image
В Португалії, Катерина провела решту свого життя в якості наставника для свого племінника, принца Жуана.

Карл важко захворів у 1685 році. Коли він лежав, помираючи, він попросив прийти Катерину, але вона надіслала повідомлення, в якому просила пробачення, якщо вона колись в житті образила його. Він відповів: "О, бідна жінка! Вона просить пробачення? Прошу її всім серцем; передайте їй таку відповідь."

Спадщина

Катерині приписують введення традиції чаювання у Великій Британії, хоча Семюель Пепіс згадує чай вперше у своєму щоденнику 25 вересня 1660 року, ще до шлюбу Катерини з Карлом. Більш ймовірно, що вона популяризував напій, який був незвичним у Великій Британії на той час. Окрім чаю, її приїзд популяризував такі звичні на той час для португальців колоніальні товари, як цукор, лак, бавовна і фарфор.

Квінз, в Боро в Нью-Йорку, був нібито названий на честь Катерини Браганса, оскільки вона була королевою, коли округу Квінз було засновано в 1683 році. Однак, немає ніяких історичних свідоцтв, що Квінз назвали в її честь.

Кетрін-стріт, раніше Бріджеса-стріт у центрі Лондона, названа на честь її.

Шлюб Катерини був важливим моментом для подальшої історії Індії і Британської імперії, хоча королева особисто мала мало спільного з ними. Незабаром після того як Сім островів Бомбея як частина приданого потрапила Карлу II, він віддав їх до Ост-Індської компанії, яка перенесла туди своє представництво – в результаті в Бомбей/Мумбаї починає розвиватися, щоб стати одним з найбільших міст Індії.

Галерея

  • image
    Меморіальна дошка в порту Салі в стінах Гарнізону в Портсмуті вшановує пам'ять першого кроку Катерини на англійській землі.
  • image
    Rex Carolus II та Regina Catharina, Dei Gratia Angliæ Scotiæ Franciæ et Hiberniæ
  • image
    Катерина Браганса, близько 1665
  • image
    Королева Катерина як свята Катерина Олександрійська, Яків Хуйсманс

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  4. http://www.englishmonarchs.co.uk/stuart_29.html
  5. http://www.unofficialroyalty.com/category/formermonarchies/portuguese-royals/
  6. http://h2g2.com/approved_entry/A2998461
  7. португальська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q11921
  8. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  9. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  10. Kenneth J. Panton; Kenneth John Panton (24 лютого 2011). . Scarecrow Press. с. 90—91. ISBN . Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 15 липня 2012.
  11. Herman, (2005)
  12. Laufer, (1999)
  13. Wynne, S. M. (2004). . Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/4894. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 4 червня 2012. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  14. Watkins, Sarah-Beth (28 квітня 2017). Catherine of Braganza: Charles II's Restoration Queen (англ.). John Hunt Publishing. ISBN .
  15. HMC 6th Report (Sir H. Ingilby) (London, 1877), pp. 367-8.
  16. Heidi Murphy. . Britannia.com. Архів оригіналу за 13 December 2013. Процитовано 21 серпня 2016.
  17. Herman, (2005)
  18. Herman, (2005)
  19. Laufer, (1999)
  20. "Catherine of Braganza [ 25 квітня 2020 у Wayback Machine.]", UK Tea Council. Retrieved 1 March 2013
  21. Martin, Laura C (2007). . Catherine of Braganza: Tuttle Publishing. с. 120—123. ISBN . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
  22. Thomas, Gertrude Z. (1965). Richer than spices; how a royal bride's dowry introduced cane, lacquer, cottons, tea, and porcelain to England, and so revolutionized taste, manners, craftsmanship, and history in both England and America. New York: Knopf.
  23. Adrian Room (2006). . McFarland. с. 308. ISBN . Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 15 липня 2012.
  24. Jason D. Antos (14 січня 2009). . Arcadia Publishing. с. 12. ISBN . Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 15 липня 2012.
  25. Jane Mushabac; Angela Wigan; Museum of the City of New York (1 січня 1999). A Short and Remarkable History of New York City. Fordham Univ Press. с. 19. ISBN . Процитовано 15 липня 2012.
  26. More, James F. (2003). The History of Queens County. Ontario: Global Heritage Press. с. 13—14. ISBN .
  27. (вид. reprint). Macmillan. 1992. с. 130.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Katerina Bragansa port Catarina de Braganca 25 listopada 1638 31 grudnya 1705 koroleva Angliyi Shotlandiyi ta Irlandiyi z 1662 po 1685 rik druzhina korolya Karla II Donka korolya Zhuana IV yakij stav pershim korolem Portugaliyi z domu Bragansa v 1640 roci pislya povalennya pravlinnya ispanskih Gabsburgiv nad Portugaliyeyu Katerina bula regentom Portugaliyi pid chas vidsutnosti brata u 1701 r ta protyagom 1704 1705 rr pislya povernennya na batkivshinu Katerina Bragansaport Catarina de BragancaNarodilasya25 listopada 1638 1638 11 25 1 2 d Evora Portugaliya 4 5 Pomerla31 grudnya 1705 1705 12 31 1 2 67 rokiv d Lisabon Portugaliya 4 6 Pohovannyad 7 Krayina Portugalske korolivstvo Korolivstvo AngliyaDiyalnistregentkaZnannya movportugalskaTituld koroleva d koroleva konsort i dPosadad d i dKonfesiyakatolictvoRidBraganskij dim i StyuartiBatkoZhuan IV 3 Matid 3 Brati sestriPedru II d Afonsu VI d d i dU shlyubi zCharlz II 3 Ditid 9 d 9 i d 9 Mediafajli u Vikishovishi Vona ne zmogla naroditi korolyu Angliyi spadkoyemcya perezhivshi tri vikidni Yiyi cholovik trimav bagato kohanok z yakih najbilshe vidoma Varvara Palmer yaku Katerina zmushena bula prijnyati yak odnu zi svoyih dam Vid svoyih kohanok Karl mav chislennih pozashlyubnih nashadkiv yakih vin oficijno viznav Katerini pripisuyut vvedennya v Angliyi kulturi chayuvannya yake todi bulo shiroko poshirene sered portugalskoyi znati Rannye zhittya ta rodinaInfanta Katerina Portugalska Dirk Stop 1660 1661 Katerina narodilasya v gercogskomu palaci Vila Visosha yak druga dochka Zhuana 8 go gercoga Bragansa ta jogo druzhini Luyizi de Gusman Pislya vijni za restavraciyu v Portugaliyi 1 grudnya 1640 r yiyi batko buv viznanij korolem Portugaliyi Zhuanom IV Z novim stanovishem svogo batka yak odnogo z najvazhlivishih monarhiv Yevropi Katerina stala ob yektom zhenihannya dlya yevropejskih koroliv i yiyi proponuvali Huanu Hose Avstrijskomu Fransua de Burbon Vandomu Lyudoviku XIV ta Karlu II Kandidatura ostannogo rozglyadalas cherez te sho pislya ukladannya mirnogo Pirenejskogo dogovoru 1659 r mizh Ispaniyeyu i Franciyeyu takij shlyub sluguvav garantiyeyu stvorennya soyuzu mizh Portugaliyeyu ta Angliyeyu Popri postijnu borotbu krayini z Ispaniyeyu Katerina mala shaslive ditinstvo u Lisaboni ShlyubKaterina Braganca virushaye z Lisabonu z Palacovoyi ploshi 23 kvitnya 1662 roku Peregovori pro shlyub rozpochalisya she pid chas pravlinnya korolya Karla I a 23 chervnya 1661 roku popri protidiyu Ispaniyi shlyubnij dogovir bulo pidpisano Angliya otrimala v pridane Tanzher u Pivnichnij Africi ta Sim ostroviv Bombeya v Indiyi torgovi privileyi v Braziliyi ta Ost Indiyi religijnu ta komercijnu svobodu v Portugaliyi ta dva miljoni portugalskih kron blizko 300 000 funtiv sterlingiv Natomist Portugaliya otrimala britansku vijskovu ta vijskovo morsku pidtrimku sho viyavilosya virishalnim u yiyi borotbi proti Ispaniyi Katerina pribula do Portsmutu 13 14 travnya 1662 r ale Karl ne vidviduvav yiyi do 20 travnya Nastupnogo dnya podruzhzhya odruzhilosya v Portsmuti na dvoh ceremoniyah spochatku katolickij sho provodilasya v tayemnici pislya chogo vidbulas derzhavna anglikanska sluzhba 30 veresnya 1662 roku podruzhnya para v yihala do Londona u skladi velikoyi procesiyi v yaku vhodili portugalska delegaciya ta bagato pridvornih Yiyi suprovodzhuvali menestreli i muzikanti sho grali na sholomiyah i portugalskih volinkah oskilki ti buli ulyublenimi instrumentami novoyi korolevi Procesiya trivala po velikomu mostu sho buv specialno sproyektovanij ta pobudovanij na cej vipadok yakij viv u palac de yih chekala Genriyetta Mariya koroleva mati razom z dvoryanami Pislya cogo vidbuvalis benketi ta feyerverki Na moment odruzhennya yij bulo dvadcyat tri roki Katerina vagitnila i mala vikidni yak minimum tri razi Pid chas vazhkoyi hvorobi v 1663 roci vona marila sho vona narodila Karl potishiv yiyi skazavshi yij sho vona spravdi narodila dvoh siniv i dochku Korolivski radniki zaklikali monarha rozluchitisya spodivayuchis sho nova druzhina bude protestantskoyu i plodyuchoyu ale Karl vidmovivsya Ce v kincevomu pidsumku prizvelo do togo sho proti neyi zgovorilisya pridvorni Protyagom svogo pravlinnya Karl tverdo vidkidav ideyu rozluchitisya z Katerinoyu i vona zalishalasya virnoyu Karlu protyagom usogo yihnogo shlyubu Katerina ne bula osoblivo populyarna sered anglijciv bo vona bula rimo katolichkoyu Takozh vona mala trudnoshi cherez movnij bar yer Popri te sho yiyi trudnoshi z anglijskoyu movoyu zberigalisya z plinom chasu nesprijnyattya portugalskoyi Infanti zmenshilosya Vona lyubila grati v karti i shokuvala pobozhnih protestantiv grayuchi po nedilyah Nasolodzhuvalasya tancyami i z velikim zadovolennyam organizovuvala maskaradi Mala lyubov do piknikiv ribolovli ta strilbi z luka U 1670 r u poyizdci do Odli Endu zi svoyimi damami Katerina vidvidala silskij yarmarok pereodyagnena u selyanku Ale yiyi viyavili cherez nezvichnij odyag ta vimovu i velikij natovp lyudej zmusiv yih pospishno tikati V 1664 roci yiyi ulyublenij zhivopisec flamandskij katolik namalyuvav yiyi yak svyatu Katerinu Katerina zomlila koli Karl predstaviv yij svoyu oficijnu kohanku Barbaru Palmer Karl napolig na tomu sho zrobit Ledi Palmer damoyu v opochivalni Katerini Pislya cogo vipadku Katerina pripinila provoditi chas z korolem zayavlyayuchi sho vona krashe povernetsya v Portugaliyu Na ce Karl zvilniv majzhe vsih pridvornih Katerini pislya chogo vona perestala chiniti opir odnak nadali vona brala duzhe malo uchasti v pridvornomu zhitti i diyalnosti Piznishe zhittya i smertV Portugaliyi Katerina provela reshtu svogo zhittya v yakosti nastavnika dlya svogo pleminnika princa Zhuana Karl vazhko zahvoriv u 1685 roci Koli vin lezhav pomirayuchi vin poprosiv prijti Katerinu ale vona nadislala povidomlennya v yakomu prosila probachennya yaksho vona kolis v zhitti obrazila jogo Vin vidpoviv O bidna zhinka Vona prosit probachennya Proshu yiyi vsim sercem peredajte yij taku vidpovid SpadshinaKaterini pripisuyut vvedennya tradiciyi chayuvannya u Velikij Britaniyi hocha Semyuel Pepis zgaduye chaj vpershe u svoyemu shodenniku 25 veresnya 1660 roku she do shlyubu Katerini z Karlom Bilsh jmovirno sho vona populyarizuvav napij yakij buv nezvichnim u Velikij Britaniyi na toj chas Okrim chayu yiyi priyizd populyarizuvav taki zvichni na toj chas dlya portugalciv kolonialni tovari yak cukor lak bavovna i farfor Kvinz v Boro v Nyu Jorku buv nibito nazvanij na chest Katerini Bragansa oskilki vona bula korolevoyu koli okrugu Kvinz bulo zasnovano v 1683 roci Odnak nemaye niyakih istorichnih svidoctv sho Kvinz nazvali v yiyi chest Ketrin strit ranishe Bridzhesa strit u centri Londona nazvana na chest yiyi Shlyub Katerini buv vazhlivim momentom dlya podalshoyi istoriyi Indiyi i Britanskoyi imperiyi hocha koroleva osobisto mala malo spilnogo z nimi Nezabarom pislya togo yak Sim ostroviv Bombeya yak chastina pridanogo potrapila Karlu II vin viddav yih do Ost Indskoyi kompaniyi yaka perenesla tudi svoye predstavnictvo v rezultati v Bombej Mumbayi pochinaye rozvivatisya shob stati odnim z najbilshih mist Indiyi GalereyaMemorialna doshka v portu Sali v stinah Garnizonu v Portsmuti vshanovuye pam yat pershogo kroku Katerini na anglijskij zemli Rex Carolus II ta Regina Catharina Dei Gratia Angliae Scotiae Franciae et Hiberniae Katerina Bragansa blizko 1665 Koroleva Katerina yak svyata Katerina Oleksandrijska Yakiv HujsmansPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Kindred Britain d Track Q75653886 http www englishmonarchs co uk stuart 29 html http www unofficialroyalty com category formermonarchies portuguese royals http h2g2 com approved entry A2998461 portugalska Vikipediya 2001 d Track Q11921 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kenneth J Panton Kenneth John Panton 24 lyutogo 2011 Scarecrow Press s 90 91 ISBN 978 0 8108 5779 7 Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 15 lipnya 2012 Herman 2005 Laufer 1999 Wynne S M 2004 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press doi 10 1093 ref odnb 4894 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2015 Procitovano 4 chervnya 2012 neobhidna pidpiska abo chlenstvo v publichnij biblioteci Spoluchenogo Korolivstva Watkins Sarah Beth 28 kvitnya 2017 Catherine of Braganza Charles II s Restoration Queen angl John Hunt Publishing ISBN 978 1 78535 570 7 HMC 6th Report Sir H Ingilby London 1877 pp 367 8 Heidi Murphy Britannia com Arhiv originalu za 13 December 2013 Procitovano 21 serpnya 2016 Herman 2005 Herman 2005 Laufer 1999 Catherine of Braganza 25 kvitnya 2020 u Wayback Machine UK Tea Council Retrieved 1 March 2013 Martin Laura C 2007 Catherine of Braganza Tuttle Publishing s 120 123 ISBN 0 8048 3724 4 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2020 Thomas Gertrude Z 1965 Richer than spices how a royal bride s dowry introduced cane lacquer cottons tea and porcelain to England and so revolutionized taste manners craftsmanship and history in both England and America New York Knopf Adrian Room 2006 McFarland s 308 ISBN 978 0 7864 2248 7 Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 15 lipnya 2012 Jason D Antos 14 sichnya 2009 Arcadia Publishing s 12 ISBN 978 0 7385 6308 4 Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 15 lipnya 2012 Jane Mushabac Angela Wigan Museum of the City of New York 1 sichnya 1999 A Short and Remarkable History of New York City Fordham Univ Press s 19 ISBN 978 0 8232 1985 8 Procitovano 15 lipnya 2012 More James F 2003 The History of Queens County Ontario Global Heritage Press s 13 14 ISBN 978 1894378789 vid reprint Macmillan 1992 s 130

Дата публікації:
Топ