Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Категори́чний імперати́в — фундаментальний моральний принцип сформульований філософом Іммануелем Кантом у 1785 році в книзі Grundlegung zur Metaphysik der Sitten (). Книга є одним із головних творів етики. Категоричний імператив є центральним принципом моральної філософії Іммануеля Канта, а також сучасної деонтологічної етики, яку інакше називають моральним законом. Його можна визначити як стандарт раціональності, з якого випливають усі моральні вимоги. Це засадничий принцип етики та керівний принцип для людських вчинків у значенні, чи можуть максими, виведені з них, виступати всезагальним законом, а також набувати значення експертного висновку щодо цінності людини через опозицію: людина — ціль чи людина — засіб для досягнення мети кимось іншим.
Опис
Імператив — це наказ. Таким чином, «категоричний імператив» можна визначити як «безумовний наказ». Категоричний імператив означає абсолютну і безумовну вимогу, на відміну від (умовного наказу), який наказує зробити щось за умови наявності певного бажання чи потреби. Наприклад, гіпотетичний імператив може звучати так: «Якщо хочеш жити довго, з'їдай шість фруктів на день». Або: «Хочеш спекти пиріг — дотримуйся рецепту». Обов'язкова умова виконання наказу — бажання жити довго або спекти торт. Категоричний імператив, навпаки, безумовний: його слід дотримуватися завжди, незалежно від того, які у вас бажання чи потреби. Його слід дотримуватися не задля певних цілей, а заради його самого. Це безумовна і абсолютна форма в якій розум проголошує моральний закон, який найбільш відомий в Кантівських формулюваннях таким чином:
формула універсального закону
 | Дійте лише згідно з тією максимою, яку ви можете водночас бажати, щоб вона стала універсальним законом. Оригінальний текст (нім.) Handle nur nach derjenigen Maxime, durch die du zugleich wollen kannst, dass sie ein allgemeines Gesetz werde. |  |
Кант наводить три версії, три формулювання категоричного імперативу. Вище наведено першу версію, першу формулу, яку він називає «формулою універсального закону». «Максима» для Канта — це правило, яке пояснює причину того, що ти робиш; принцип. Принцип універсалізації визначає виправданість моральної норми у відповідності до того, наскільки вона може претендувати на всезагальність.
Приклад: дотримання обіцянок. Уявімо, що мені потрібні гроші. 100 доларів. Вкрай потрібні. І я знаю, що не можу їх повернути найближчим часом. Я приходжу до вас, і роблю неправдиву обіцянку, якої я не можу дотриматися і знаю про це: «Дай мені, будь-ласка, 100 доларів. Позич гроші. Я поверну наступного тижня». Чи відповідає неправдива обіцянка категоричному імперативу? Кант каже, що ні. Щоб перевірити чи справді неправдива обіцянка йде наперекір категоричному імперативу, треба спробувати її універсалізувати. Універсалізуй максиму, згідно якої ти збираєшся діяти. Якби всі робили неправдиві обіцянки, коли їм потрібні гроші, тоді ніхто не вірив би цим обіцянкам. Тому обіцянок як таких не існувало б, і не виникло б протиріччя. Універсалізована максима сама себе підірвала б. Це тест того, чи максима відповідає категоричному імперативу. Так можна визначити, що неправдива обіцянка це неправильно. Причина, чому треба універсалізувати і тестувати максиму полягає в тому, щоб перевірити чи ставиш ти свої бажання і потреби над чужими. Це спосіб вказати на цю особливість, на цю вимогу категоричного імперативу. Причини і виправдання твоїх дій не мають залежати від того, що твої інтереси, потреби, особливості і особливі обставини, важливіші за чужі.
Є інші формулювання того ж самого категоричного імперативу, наприклад:
формула закону природи
| | ...Чини згідно такої максими, яку ти хотів би бачити всезагальним законом; або так, неначе максима твого вчинку з твоєї волі повинна стати всезагальним законом природи. Оригінальний текст (нім.) Handle nach solchen Maximen, von denen du wollen kannst, dass sie allgemeinen Gesetzen dienen sollen; oder: so, als ob die Maxime deiner Handlung durch deinen Willen zum allgemeinen Naturgesetz werden sollte. | |
Приклад: ви опинитеся в дискусії, захоплені, і вам хочеться вдарити співрозмовника. Згідно з категоричним імперативом, потрібно запитати себе: чи хочу я, щоб принцип мого вчинку — «Ви можете вдарити співрозмовника, якщо ви захопитесь» — став законом, який стосується всіх людей? Якщо ви згодні з собою, що не хочете цього, то вам не потрібно робити цю дію. Навпаки, ви бажаєте, щоб максима «Не можна бити співрозмовника, якщо ви в захваті» стала загальним законом.
формула людства
| | ...Чини так, що ти сприймаєш людство, як в твоїй особі так і в особі будь-кого іншого, завжди як мету і ніколи лише як засіб (чини так, щоб ти завжди ставився до людства і у своїй особі, і в особі будь-кого іншого так само, як до цілі, і ніколи не ставився б до нього тільки як до засобу). Оригінальний текст (нім.) Handle so, dass du die Menschheit sowohl in deiner Person als auch in der Person jedes anderen jederzeit zugleich als Zweck, niemals bloß als Mittel brauchs. | |
Таким чином, серед найважливіших моральних принципів філософ наводить не лише повагу до інших, але й повагу до власної особи або почуття власної гідності.
Поведінка людини є моральною, за Кантом, лише за умови, що вона мотивована виключно повагою до морального закону і вільна від позаморальних спонук — себелюбства, бажання щастя, користолюбства. Категоричний імператив (або моральний імператив) в етиці І. Канта — це моральна норма, яка є формально незалежною у своїй основі від будь-яких фактичних умов людського «хвилювання», яка є безумовно-обов'язковою для виконання при будь-якому наборі наших фактичних цілей. Категоричний імператив Кант вважав вищим принципом етики (загальний обов'язковий моральний закон), який має гранично формальний і всезагальний характер. Це всезагальний принцип, прихований за конкретною багатоманітністю моралі, який (принцип) здатний синтезувати цю багатоманітність. У Канта цей моральний закон виникає не з чисто чуттєвого (матеріального) з усіма його законами (тобто з усіма природними причинно-наслідковими зв'язками), ані з чисто інтелектуального, а із зустрічі цих двох сфер.
Кант стверджував, що гіпотетичні моральні системи не можуть переконати в моральних діях або розглядатися як основа для моральних суджень про інших, оскільки імперативи, на яких вони засновані, надто сильно покладаються на суб'єктивні міркування. Як альтернативу він представив систему деонтологічної моралі, засновану на вимогах категоричних імперативів. Не мету дії, не її продуктивність, а лише намір, тобто відповідність категоричному імперативу, визначають як моральний критерій. Тільки повага до морального закону надає вчинкам людини моральності. Інстанцією, здатною виразити таку повагу до морального закону, є воля, тому етику Канта називають «етикою внутрішнього переконання і доброї волі».
Природа поняття
За Кантом, існує єдиний фундаментальний моральний принцип: чинити так, аби завжди розглядати інших людей як цілі, а не як засоби. Цей принцип є імперативом (командою), і він є категоричним (застосовується без винятків, у всіх випадках, місцях і обставинах). Він є класичним прикладом етичних теорій, систем моралі, що зосереджуються радше на істинному характері поведінки (і намірах особи), аніж на наслідках цих дій.
Одне з формулювань категоричного імперативу Іммануеля Канта: «Дій лише за тією нормою, яку хочеш бачити універсальним імперативом — нормою для всіх людей і також для тебе… Дій так, щоби завжди ставитися до людей і до себе також — як до мети і ніколи — лише як до засобу». Кант також говорив, що аналізуючи людську діяльність, небезпечно ставити насолоду на перше місце — це загрожує самій сутності моралі…
Категоричний імператив часто плутають із золотим правилом моралі, хоча Кант ставився до золотого правила критично, оскільки бажав абстрагуватися від бажань і думок окремої людини й на перший план ставив абстрактну вірність обов'язку заради обов'язку.
Див. також
Примітки
- Kant, Ausgabe der Preußischen Akademie der Wissenschaften, Berlin 1900ff, AA IV, 421 / GMS, BA 52
- Імператив категоричний; Кант Іммануель [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
- Kant, Immanuel; translated by James W. Ellington [1785] (1993). Grounding for the Metaphysics of Morals 3rd ed. Hackett. с. 30. ISBN .
Література
- Г. Ковадло. Категоричний імператив // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- А. Єрмоленко. Принцип універсалізації // ФЕС, с.520
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kategori chnij imperati v fundamentalnij moralnij princip sformulovanij filosofom Immanuelem Kantom u 1785 roci v knizi Grundlegung zur Metaphysik der Sitten Kniga ye odnim iz golovnih tvoriv etiki Kategorichnij imperativ ye centralnim principom moralnoyi filosofiyi Immanuelya Kanta a takozh suchasnoyi deontologichnoyi etiki yaku inakshe nazivayut moralnim zakonom Jogo mozhna viznachiti yak standart racionalnosti z yakogo viplivayut usi moralni vimogi Ce zasadnichij princip etiki ta kerivnij princip dlya lyudskih vchinkiv u znachenni chi mozhut maksimi vivedeni z nih vistupati vsezagalnim zakonom a takozh nabuvati znachennya ekspertnogo visnovku shodo cinnosti lyudini cherez opoziciyu lyudina cil chi lyudina zasib dlya dosyagnennya meti kimos inshim OpisImperativ ce nakaz Takim chinom kategorichnij imperativ mozhna viznachiti yak bezumovnij nakaz Kategorichnij imperativ oznachaye absolyutnu i bezumovnu vimogu na vidminu vid umovnogo nakazu yakij nakazuye zrobiti shos za umovi nayavnosti pevnogo bazhannya chi potrebi Napriklad gipotetichnij imperativ mozhe zvuchati tak Yaksho hochesh zhiti dovgo z yidaj shist fruktiv na den Abo Hochesh spekti pirig dotrimujsya receptu Obov yazkova umova vikonannya nakazu bazhannya zhiti dovgo abo spekti tort Kategorichnij imperativ navpaki bezumovnij jogo slid dotrimuvatisya zavzhdi nezalezhno vid togo yaki u vas bazhannya chi potrebi Jogo slid dotrimuvatisya ne zadlya pevnih cilej a zaradi jogo samogo Ce bezumovna i absolyutna forma v yakij rozum progoloshuye moralnij zakon yakij najbilsh vidomij v Kantivskih formulyuvannyah takim chinom formula universalnogo zakonu Dijte lishe zgidno z tiyeyu maksimoyu yaku vi mozhete vodnochas bazhati shob vona stala universalnim zakonom Originalnij tekst nim Handle nur nach derjenigen Maxime durch die du zugleich wollen kannst dass sie ein allgemeines Gesetz werde Kant navodit tri versiyi tri formulyuvannya kategorichnogo imperativu Vishe navedeno pershu versiyu pershu formulu yaku vin nazivaye formuloyu universalnogo zakonu Maksima dlya Kanta ce pravilo yake poyasnyuye prichinu togo sho ti robish princip Princip universalizaciyi viznachaye vipravdanist moralnoyi normi u vidpovidnosti do togo naskilki vona mozhe pretenduvati na vsezagalnist Priklad dotrimannya obicyanok Uyavimo sho meni potribni groshi 100 dolariv Vkraj potribni I ya znayu sho ne mozhu yih povernuti najblizhchim chasom Ya prihodzhu do vas i roblyu nepravdivu obicyanku yakoyi ya ne mozhu dotrimatisya i znayu pro ce Daj meni bud laska 100 dolariv Pozich groshi Ya povernu nastupnogo tizhnya Chi vidpovidaye nepravdiva obicyanka kategorichnomu imperativu Kant kazhe sho ni Shob pereviriti chi spravdi nepravdiva obicyanka jde naperekir kategorichnomu imperativu treba sprobuvati yiyi universalizuvati Universalizuj maksimu zgidno yakoyi ti zbirayeshsya diyati Yakbi vsi robili nepravdivi obicyanki koli yim potribni groshi todi nihto ne viriv bi cim obicyankam Tomu obicyanok yak takih ne isnuvalo b i ne viniklo b protirichchya Universalizovana maksima sama sebe pidirvala b Ce test togo chi maksima vidpovidaye kategorichnomu imperativu Tak mozhna viznachiti sho nepravdiva obicyanka ce nepravilno Prichina chomu treba universalizuvati i testuvati maksimu polyagaye v tomu shob pereviriti chi stavish ti svoyi bazhannya i potrebi nad chuzhimi Ce sposib vkazati na cyu osoblivist na cyu vimogu kategorichnogo imperativu Prichini i vipravdannya tvoyih dij ne mayut zalezhati vid togo sho tvoyi interesi potrebi osoblivosti i osoblivi obstavini vazhlivishi za chuzhi Ye inshi formulyuvannya togo zh samogo kategorichnogo imperativu napriklad formula zakonu prirodi Chini zgidno takoyi maksimi yaku ti hotiv bi bachiti vsezagalnim zakonom abo tak nenache maksima tvogo vchinku z tvoyeyi voli povinna stati vsezagalnim zakonom prirodi Originalnij tekst nim Handle nach solchen Maximen von denen du wollen kannst dass sie allgemeinen Gesetzen dienen sollen oder so als ob die Maxime deiner Handlung durch deinen Willen zum allgemeinen Naturgesetz werden sollte Priklad vi opinitesya v diskusiyi zahopleni i vam hochetsya vdariti spivrozmovnika Zgidno z kategorichnim imperativom potribno zapitati sebe chi hochu ya shob princip mogo vchinku Vi mozhete vdariti spivrozmovnika yaksho vi zahopites stav zakonom yakij stosuyetsya vsih lyudej Yaksho vi zgodni z soboyu sho ne hochete cogo to vam ne potribno robiti cyu diyu Navpaki vi bazhayete shob maksima Ne mozhna biti spivrozmovnika yaksho vi v zahvati stala zagalnim zakonom formula lyudstva Chini tak sho ti sprijmayesh lyudstvo yak v tvoyij osobi tak i v osobi bud kogo inshogo zavzhdi yak metu i nikoli lishe yak zasib chini tak shob ti zavzhdi stavivsya do lyudstva i u svoyij osobi i v osobi bud kogo inshogo tak samo yak do cili i nikoli ne stavivsya b do nogo tilki yak do zasobu Originalnij tekst nim Handle so dass du die Menschheit sowohl in deiner Person als auch in der Person jedes anderen jederzeit zugleich als Zweck niemals bloss als Mittel brauchs Takim chinom sered najvazhlivishih moralnih principiv filosof navodit ne lishe povagu do inshih ale j povagu do vlasnoyi osobi abo pochuttya vlasnoyi gidnosti Povedinka lyudini ye moralnoyu za Kantom lishe za umovi sho vona motivovana viklyuchno povagoyu do moralnogo zakonu i vilna vid pozamoralnih sponuk sebelyubstva bazhannya shastya koristolyubstva Kategorichnij imperativ abo moralnij imperativ v etici I Kanta ce moralna norma yaka ye formalno nezalezhnoyu u svoyij osnovi vid bud yakih faktichnih umov lyudskogo hvilyuvannya yaka ye bezumovno obov yazkovoyu dlya vikonannya pri bud yakomu nabori nashih faktichnih cilej Kategorichnij imperativ Kant vvazhav vishim principom etiki zagalnij obov yazkovij moralnij zakon yakij maye granichno formalnij i vsezagalnij harakter Ce vsezagalnij princip prihovanij za konkretnoyu bagatomanitnistyu morali yakij princip zdatnij sintezuvati cyu bagatomanitnist U Kanta cej moralnij zakon vinikaye ne z chisto chuttyevogo materialnogo z usima jogo zakonami tobto z usima prirodnimi prichinno naslidkovimi zv yazkami ani z chisto intelektualnogo a iz zustrichi cih dvoh sfer Kant stverdzhuvav sho gipotetichni moralni sistemi ne mozhut perekonati v moralnih diyah abo rozglyadatisya yak osnova dlya moralnih sudzhen pro inshih oskilki imperativi na yakih voni zasnovani nadto silno pokladayutsya na sub yektivni mirkuvannya Yak alternativu vin predstaviv sistemu deontologichnoyi morali zasnovanu na vimogah kategorichnih imperativiv Ne metu diyi ne yiyi produktivnist a lishe namir tobto vidpovidnist kategorichnomu imperativu viznachayut yak moralnij kriterij Tilki povaga do moralnogo zakonu nadaye vchinkam lyudini moralnosti Instanciyeyu zdatnoyu viraziti taku povagu do moralnogo zakonu ye volya tomu etiku Kanta nazivayut etikoyu vnutrishnogo perekonannya i dobroyi voli Priroda ponyattyaZa Kantom isnuye yedinij fundamentalnij moralnij princip chiniti tak abi zavzhdi rozglyadati inshih lyudej yak cili a ne yak zasobi Cej princip ye imperativom komandoyu i vin ye kategorichnim zastosovuyetsya bez vinyatkiv u vsih vipadkah miscyah i obstavinah Vin ye klasichnim prikladom etichnih teorij sistem morali sho zoseredzhuyutsya radshe na istinnomu harakteri povedinki i namirah osobi anizh na naslidkah cih dij Odne z formulyuvan kategorichnogo imperativu Immanuelya Kanta Dij lishe za tiyeyu normoyu yaku hochesh bachiti universalnim imperativom normoyu dlya vsih lyudej i takozh dlya tebe Dij tak shobi zavzhdi stavitisya do lyudej i do sebe takozh yak do meti i nikoli lishe yak do zasobu Kant takozh govoriv sho analizuyuchi lyudsku diyalnist nebezpechno staviti nasolodu na pershe misce ce zagrozhuye samij sutnosti morali Kategorichnij imperativ chasto plutayut iz zolotim pravilom morali hocha Kant stavivsya do zolotogo pravila kritichno oskilki bazhav abstraguvatisya vid bazhan i dumok okremoyi lyudini j na pershij plan staviv abstraktnu virnist obov yazku zaradi obov yazku Div takozhEtika Immanuyila KantaPrimitkiKant Ausgabe der Preussischen Akademie der Wissenschaften Berlin 1900ff AA IV 421 GMS BA 52 Imperativ kategorichnij Kant Immanuel 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Kant Immanuel translated by James W Ellington 1785 1993 Grounding for the Metaphysics of Morals 3rd ed Hackett s 30 ISBN 0 87220 166 X LiteraturaG Kovadlo Kategorichnij imperativ Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X A Yermolenko Princip universalizaciyi FES s 520