Графиня Ана Катаріна Зринська (хорв. Ana Katarina Zrinska, угор. Frangepán Anna Katalin; бл. 1625, Босильєво, Хорватія — 16 листопада 1673, Ґрац, Австрія) — представниця знатного хорватського роду Франкопанів. Вона вийшла заміж за графа Петра Зринського з впливового хорватського роду Зринських в 1641 році і згодом увійшла в історію як Катаріна Зринська. У сучасній Хорватії вона шанується як меценат, письменниця і патріот. Вона померла в невідомості в монастирі в Граці після провалу змови Зринських-Франкопанів у 1671 році і наступної страти її чоловіка Петра Зринського.
Катаріна Зринська | |
---|---|
хорв. Ana Katarina Zrinski | |
Народилася | 1625[2][3][…] Босилєво, Карловацька жупанія, Хорватія |
Померла | 16 листопада 1673[1] Грац, Штирія |
Країна | Угорське королівство |
Діяльність | поетеса, письменниця, меценатка |
Галузь | поезія[4] і меценатство[4] |
Знання мов | хорватська[5][4][6] |
Рід | Франкопани |
Батько | d |
Брати, сестри | Фран Крсто Франкопан |
У шлюбі з | Петар Зринський |
Діти | Ілона Зріні і d |
|
Катаріна Зринська і змова були забуті до 1860-х років, коли хорватський політик Анте Старчевич почав кампанію з реабілітації родів Зринських та Франкопанів. Історія життя Катаріни та її трагічної загибелі стала широко відомою після публікації історичного роману Євгена Кумичича «Змова Зринських-Франкопана» (хорв. Urota Zrinsko-Frankopanska) у 1893 році. На початку XX століття, і особливо після Першої світової війни, стали виникати численні хорватські жіночі асоціації, що носили її ім'я.
У 1999 році Хорватський народний банк випустив в обіг срібну пам'ятну монету із зображенням Катаріни Зринської, в серії Знамениті хорватки (хорв. Znamenite Hrvatice), разом з монетами на честь дитячої письменниці Іванни Брлич-Мажуранич і художниці Слави Рашкай.
Біографія
Катаріна народилася в Босильєво, неподалік від сучасного хорватського міста Карловаць, в родині Вуки Крсто Франкопан, представника знатного хорватського роду Франкопанів, і його другої дружини Уршули Інхофер. Вука Крсто був одним з воєначальників у Хорватському військовому кордоні. Зведеним братом Катаріни, від третього шлюбу Вуки Крсто, був Фран Крсто Франкопан, майбутній політик, громадський діяч і поет.
Катаріна отримала домашню освіту, вивчивши німецьку мову, яка була рідною для її матері, а також латину, угорську та італійську мови, якими вона згодом навчала. У 1641 році вона вийшла заміж за знатного хорватського дворянина Петра Зринського в Карловаці, який згодом унаслудував титул бана Хорватії після смерті свого брата Миколи Зринського в 1664 році. Після одруження подружжя більшу частину свого часу проводили в Озальському замку, родовій резиденції Зринських.
Треба зазначити, що Катаріна була дуже добре освічена й ерудована, багато в чому завдяки багатим приватним бібліотекам в обох будинках батька і чоловіка. В 1660 році вона написала молитовник під назвою Putni tovaruš, який був надрукований у 1661 році у Венеційській республіці, перш ніж був представлений як подарунок хорватському лексикографу XVII століття Івану Белостенецу (книга була пізніше перевидана в 1687 і 1715 роках в Любляні, а потім і в 2005 році в Чаковеці).
Діти
У Катаріни і Петра було четверо дітей, народжених у період з 1643 по 1658 роки:
- Єлена (1643 — 18 лютого 1703). Відома як Єлена Зринська в Хорватії та Ілона Зріні в Угорщині, вона вийшла заміж за трансільванського князя Ференца I Ракоці в 1666 році. Після його смерті в 1676 році Єлена стала дружиною Імре Текелі, угорського політичного діяча, в 1682 році. Її сином від першого шлюбу був Ференц II Ракоці, керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 років. Наприкінці свого життя вона провела 7 років, заточеною в монастирі урсулинок в Австрії, після чого була заслана до Туреччини в 1699 році, де вона і померла через 4 роки. В нинішній час Єлена Зринська шанується як національна героїня Угорщини і Хорватії.
- Юдіта Петронела (1652—1699). Провела велику частину свого життя в монастирях, померла будучи черницею в монастирі кларисинок в Загребі.
- Іван IV Антун Балтазар (26 серпня 1654 — 11 листопада 1703). Іван Антун Зринський був єдиним сином Катаріни. Після нетривалої військової кар'єри він був звинувачений австрійською владою у державній зраді і поміщений до в'язниці. Спочатку він утримувався в Раттенберзі (Тіроль), а потім перебував в ув'язненні у замку Шлоссберг (Грац), де і провів останні 20 років свого життя. Зрештою Іван Антун збожеволів і помер у 1703 році.
- Аврора Вероніка (1658 — 19 січня 1735). Наймолодша дитина пари й останній представник колись впливового роду Зринських. Після краху Зринських-Франкопана, вона пробула більшу частину свого життя черницею. Померла Аврора Вероніка в монастирі урсулинок в Клагенфурті.
Змова Зринських-Франкопана
Після вкрай непопулярного Вашварского миру, підписаного у 1664 році австрійськими Габсбургами й Османською імперією, згідно з яким Австрія повертала туркам частину хорватських та угорських територій, захоплених у них під час австро-турецької війни 1663—1664 років, було організовано змову за участю хорватської та угорської знаті проти Габсбургів. Лідерами змовників були чоловік Катаріни Петро Зринський, її зведений брат Фран Крсто Франкопан і угорський граф Ференц Вешшеленьї. Змова не здобула необхідної підтримки, а в березні 1670 року всі троє його лідерів були кинуті до в'язниці. 30 квітня 1671 року Петро і Фран Крсто були страчені у Вінер-Нойштадті. Напередодні своєї страти Петро написав прощального листа дружині Катаріні, в якому просив прощення і благословення у Бога для своїх близьких.
Крах змови прийшов до фактичного знищення роду Зринських, а їхні володіння і майно або були конфісковані, або розграбовані. Катаріна була заарештована і ув'язнена в місті Брукк-ан-дер-Мур, а потім засуджена до ув'язнення віденським судом. Решту свого життя Катаріна провела в домініканському монастирі в Граці разом зі своєю дочкою Авророю Веронікою, де і померла 16 листопада 1673 року.
Генеалогія
Спадщина та визнання
Хорватський політик Анте Старчевич вважається першим, хто почав кампанію з політичної реабілітації керівників змови Зринських-Франкопана у своїй промові 26 липня 1861 року в хорватському парламенті. Його промова стимулювала відродження інтересу до цієї історії й особистостей Петра Зринськи та Франа Крсто Франкопана. Ці імена стали звучати публічно і використовувалися в закликах хорватських політиків до ще більшої хорватської незалежності від Австро-Угорщини. У 1880 році був навіть створений комітет для перенесення останків змовників з Вінер-Нойштадт до Хорватії. У 1893 році письменник і політик Євген Кумичич опублікував історичний роман під назвою «Змова Зринських-Франкопана» (хорв. Urota Zrinsko-Frankopanska), що сприяло подальшому зростанню слави цих героїв як хорватських патріотів і мучеників за свободу.
У підсумку останки змовників були передані в Хорватії в 1919 році і були зустрінуті натовпами людей в Загребі. До цього часу Катаріна Зринська також шанувалася як велика хорватська жінка минулого і символ патріотизму. У роки, що передували Першій світовій війні, по всій Хорватії і серед діаспор хорватів в інших країнах виникали жіночі товариства, що носили ім'я Катаріни Зринської. Найстарішою організацією була «Хорватська жінка» (хорв. Hrvatska žena), заснована в 1914 році в чилійському Пунта-Аренасе.
У 1919 році в Карловаці була утворена Katarina Zrinjska, перша така жіноча організація в Хорватії. До товариства входили жінки середнього класу і католицького віросповідання, метою яких було заохочення своїх членів, щоб вони були добрими католичками, чесними громадянам, зразковими матерями тощо. Досягалося це шляхом проведення пікніків, концертів, лекцій та інших подібних заходів.. Подібні товариства були активні до початку 1940-х років, поки не були розпущені в травні 1943 року указом маріонеткового уряду Незалежної держави Хорватія.
Після розпаду Югославії на початку 1990-х років ці жіночі організації почали відроджуватися.
Багато площ і вулиць у Хорватії носять ім'я Катаріни Зринської, включаючи і Площу Катаріни (хорв. Katarinin trg) в центральній частині Загреба.
У 1999 році Хорватський народний банк випустив в обіг срібну пам'ятну монету з Катаріною Зринськи в серії «Знамениті жінки Хорватії», номіналом у 200 кун.
Примітки
- FemBio database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118945432 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Faceted Application of Subject Terminology
- Czech National Authority Database
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/88118115
- CONOR.Sl
- Faceted Application of Subject Terminology [ 23 червня 2021 у Wayback Machine.]. (Hozzáférés: 2017. 9 жовтня.)
- FemBio. (Hozzáférés [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]: 2017. 9 жовтня.)
- Integrált katalógustár [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]. (Hozzáférés: 2015. 15 жовтня.)
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 7 квітня 2019.
- . . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 1 мая 2015.
Посилання
- на сайті Хорватського народного банку (хор.)
- Стаття про Катаріну Зринськи [ 26 вересня 2012 у Wayback Machine.], опублікована в липні 2007 року Matica hrvatska (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grafinya Ana Katarina Zrinska horv Ana Katarina Zrinska ugor Frangepan Anna Katalin bl 1625 Bosilyevo Horvatiya 16 listopada 1673 Grac Avstriya predstavnicya znatnogo horvatskogo rodu Frankopaniv Vona vijshla zamizh za grafa Petra Zrinskogo z vplivovogo horvatskogo rodu Zrinskih v 1641 roci i zgodom uvijshla v istoriyu yak Katarina Zrinska U suchasnij Horvatiyi vona shanuyetsya yak mecenat pismennicya i patriot Vona pomerla v nevidomosti v monastiri v Graci pislya provalu zmovi Zrinskih Frankopaniv u 1671 roci i nastupnoyi strati yiyi cholovika Petra Zrinskogo Katarina Zrinskahorv Ana Katarina ZrinskiNarodilasya1625 2 3 Bosilyevo Karlovacka zhupaniya HorvatiyaPomerla16 listopada 1673 1673 11 16 1 Grac ShtiriyaKrayina Ugorske korolivstvoDiyalnistpoetesa pismennicya mecenatkaGaluzpoeziya 4 i mecenatstvo 4 Znannya movhorvatska 5 4 6 RidFrankopaniBatkodBrati sestriFran Krsto FrankopanU shlyubi zPetar ZrinskijDitiIlona Zrini i d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zrinska Katarina Zrinska i zmova buli zabuti do 1860 h rokiv koli horvatskij politik Ante Starchevich pochav kampaniyu z reabilitaciyi rodiv Zrinskih ta Frankopaniv Istoriya zhittya Katarini ta yiyi tragichnoyi zagibeli stala shiroko vidomoyu pislya publikaciyi istorichnogo romanu Yevgena Kumichicha Zmova Zrinskih Frankopana horv Urota Zrinsko Frankopanska u 1893 roci Na pochatku XX stolittya i osoblivo pislya Pershoyi svitovoyi vijni stali vinikati chislenni horvatski zhinochi asociaciyi sho nosili yiyi im ya U 1999 roci Horvatskij narodnij bank vipustiv v obig sribnu pam yatnu monetu iz zobrazhennyam Katarini Zrinskoyi v seriyi Znameniti horvatki horv Znamenite Hrvatice razom z monetami na chest dityachoyi pismennici Ivanni Brlich Mazhuranich i hudozhnici Slavi Rashkaj BiografiyaKatarina narodilasya v Bosilyevo nepodalik vid suchasnogo horvatskogo mista Karlovac v rodini Vuki Krsto Frankopan predstavnika znatnogo horvatskogo rodu Frankopaniv i jogo drugoyi druzhini Urshuli Inhofer Vuka Krsto buv odnim z voyenachalnikiv u Horvatskomu vijskovomu kordoni Zvedenim bratom Katarini vid tretogo shlyubu Vuki Krsto buv Fran Krsto Frankopan majbutnij politik gromadskij diyach i poet Katarina otrimala domashnyu osvitu vivchivshi nimecku movu yaka bula ridnoyu dlya yiyi materi a takozh latinu ugorsku ta italijsku movi yakimi vona zgodom navchala U 1641 roci vona vijshla zamizh za znatnogo horvatskogo dvoryanina Petra Zrinskogo v Karlovaci yakij zgodom unasluduvav titul bana Horvatiyi pislya smerti svogo brata Mikoli Zrinskogo v 1664 roci Pislya odruzhennya podruzhzhya bilshu chastinu svogo chasu provodili v Ozalskomu zamku rodovij rezidenciyi Zrinskih Treba zaznachiti sho Katarina bula duzhe dobre osvichena j erudovana bagato v chomu zavdyaki bagatim privatnim bibliotekam v oboh budinkah batka i cholovika V 1660 roci vona napisala molitovnik pid nazvoyu Putni tovarus yakij buv nadrukovanij u 1661 roci u Venecijskij respublici persh nizh buv predstavlenij yak podarunok horvatskomu leksikografu XVII stolittya Ivanu Belostenecu kniga bula piznishe perevidana v 1687 i 1715 rokah v Lyublyani a potim i v 2005 roci v Chakoveci Diti Portret Yeleni Zrinskoyi U Katarini i Petra bulo chetvero ditej narodzhenih u period z 1643 po 1658 roki Yelena 1643 18 lyutogo 1703 Vidoma yak Yelena Zrinska v Horvatiyi ta Ilona Zrini v Ugorshini vona vijshla zamizh za transilvanskogo knyazya Ferenca I Rakoci v 1666 roci Pislya jogo smerti v 1676 roci Yelena stala druzhinoyu Imre Tekeli ugorskogo politichnogo diyacha v 1682 roci Yiyi sinom vid pershogo shlyubu buv Ferenc II Rakoci kerivnik antigabsburzkoyi nacionalno vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu 1703 1711 rokiv Naprikinci svogo zhittya vona provela 7 rokiv zatochenoyu v monastiri ursulinok v Avstriyi pislya chogo bula zaslana do Turechchini v 1699 roci de vona i pomerla cherez 4 roki V ninishnij chas Yelena Zrinska shanuyetsya yak nacionalna geroyinya Ugorshini i Horvatiyi Yudita Petronela 1652 1699 Provela veliku chastinu svogo zhittya v monastiryah pomerla buduchi cherniceyu v monastiri klarisinok v Zagrebi Ivan IV Antun Baltazar 26 serpnya 1654 11 listopada 1703 Ivan Antun Zrinskij buv yedinim sinom Katarini Pislya netrivaloyi vijskovoyi kar yeri vin buv zvinuvachenij avstrijskoyu vladoyu u derzhavnij zradi i pomishenij do v yaznici Spochatku vin utrimuvavsya v Rattenberzi Tirol a potim perebuvav v uv yaznenni u zamku Shlossberg Grac de i proviv ostanni 20 rokiv svogo zhittya Zreshtoyu Ivan Antun zbozhevoliv i pomer u 1703 roci Avrora Veronika 1658 19 sichnya 1735 Najmolodsha ditina pari j ostannij predstavnik kolis vplivovogo rodu Zrinskih Pislya krahu Zrinskih Frankopana vona probula bilshu chastinu svogo zhittya cherniceyu Pomerla Avrora Veronika v monastiri ursulinok v Klagenfurti Zmova Zrinskih Frankopana Pislya vkraj nepopulyarnogo Vashvarskogo miru pidpisanogo u 1664 roci avstrijskimi Gabsburgami j Osmanskoyu imperiyeyu zgidno z yakim Avstriya povertala turkam chastinu horvatskih ta ugorskih teritorij zahoplenih u nih pid chas avstro tureckoyi vijni 1663 1664 rokiv bulo organizovano zmovu za uchastyu horvatskoyi ta ugorskoyi znati proti Gabsburgiv Liderami zmovnikiv buli cholovik Katarini Petro Zrinskij yiyi zvedenij brat Fran Krsto Frankopan i ugorskij graf Ferenc Veshshelenyi Zmova ne zdobula neobhidnoyi pidtrimki a v berezni 1670 roku vsi troye jogo lideriv buli kinuti do v yaznici 30 kvitnya 1671 roku Petro i Fran Krsto buli stracheni u Viner Nojshtadti Naperedodni svoyeyi strati Petro napisav proshalnogo lista druzhini Katarini v yakomu prosiv proshennya i blagoslovennya u Boga dlya svoyih blizkih Krah zmovi prijshov do faktichnogo znishennya rodu Zrinskih a yihni volodinnya i majno abo buli konfiskovani abo rozgrabovani Katarina bula zaareshtovana i uv yaznena v misti Brukk an der Mur a potim zasudzhena do uv yaznennya videnskim sudom Reshtu svogo zhittya Katarina provela v dominikanskomu monastiri v Graci razom zi svoyeyu dochkoyu Avroroyu Veronikoyu de i pomerla 16 listopada 1673 roku GenealogiyaSpadshina ta viznannyaHorvatskij politik Ante Starchevich vvazhayetsya pershim hto pochav kampaniyu z politichnoyi reabilitaciyi kerivnikiv zmovi Zrinskih Frankopana u svoyij promovi 26 lipnya 1861 roku v horvatskomu parlamenti Jogo promova stimulyuvala vidrodzhennya interesu do ciyeyi istoriyi j osobistostej Petra Zrinski ta Frana Krsto Frankopana Ci imena stali zvuchati publichno i vikoristovuvalisya v zaklikah horvatskih politikiv do she bilshoyi horvatskoyi nezalezhnosti vid Avstro Ugorshini U 1880 roci buv navit stvorenij komitet dlya perenesennya ostankiv zmovnikiv z Viner Nojshtadt do Horvatiyi U 1893 roci pismennik i politik Yevgen Kumichich opublikuvav istorichnij roman pid nazvoyu Zmova Zrinskih Frankopana horv Urota Zrinsko Frankopanska sho spriyalo podalshomu zrostannyu slavi cih geroyiv yak horvatskih patriotiv i muchenikiv za svobodu U pidsumku ostanki zmovnikiv buli peredani v Horvatiyi v 1919 roci i buli zustrinuti natovpami lyudej v Zagrebi Do cogo chasu Katarina Zrinska takozh shanuvalasya yak velika horvatska zhinka minulogo i simvol patriotizmu U roki sho pereduvali Pershij svitovij vijni po vsij Horvatiyi i sered diaspor horvativ v inshih krayinah vinikali zhinochi tovaristva sho nosili im ya Katarini Zrinskoyi Najstarishoyu organizaciyeyu bula Horvatska zhinka horv Hrvatska zena zasnovana v 1914 roci v chilijskomu Punta Arenase U 1919 roci v Karlovaci bula utvorena Katarina Zrinjska persha taka zhinocha organizaciya v Horvatiyi Do tovaristva vhodili zhinki serednogo klasu i katolickogo virospovidannya metoyu yakih bulo zaohochennya svoyih chleniv shob voni buli dobrimi katolichkami chesnimi gromadyanam zrazkovimi materyami tosho Dosyagalosya ce shlyahom provedennya piknikiv koncertiv lekcij ta inshih podibnih zahodiv Podibni tovaristva buli aktivni do pochatku 1940 h rokiv poki ne buli rozpusheni v travni 1943 roku ukazom marionetkovogo uryadu Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiya Pislya rozpadu Yugoslaviyi na pochatku 1990 h rokiv ci zhinochi organizaciyi pochali vidrodzhuvatisya Bagato plosh i vulic u Horvatiyi nosyat im ya Katarini Zrinskoyi vklyuchayuchi i Ploshu Katarini horv Katarinin trg v centralnij chastini Zagreba U 1999 roci Horvatskij narodnij bank vipustiv v obig sribnu pam yatnu monetu z Katarinoyu Zrinski v seriyi Znameniti zhinki Horvatiyi nominalom u 200 kun PrimitkiFemBio database d Track Q61356138 Deutsche Nationalbibliothek Record 118945432 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https plus si cobiss net opac7 conor 88118115 CONOR Sl d Track Q16744133 Faceted Application of Subject Terminology 23 chervnya 2021 u Wayback Machine Hozzaferes 2017 9 zhovtnya FemBio Hozzaferes 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine 2017 9 zhovtnya Integralt katalogustar 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine Hozzaferes 2015 15 zhovtnya Arhiv originalu za 26 veresnya 2012 Procitovano 7 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 1 maya 2015 Posilannyana sajti Horvatskogo narodnogo banku hor Stattya pro Katarinu Zrinski 26 veresnya 2012 u Wayback Machine opublikovana v lipni 2007 roku Matica hrvatska hor