Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катаріна Боснійська Катарина Косача босн Katarina Kosača близько 1424 Мостар 25 жовтня 1478 Рим остання королева Боснії

Катарина Боснійська

Катарина Боснійська

Катаріна Боснійська (Катарина Косача босн. Katarina Kosača; близько 1424, Мостар — 25 жовтня 1478, Рим) — остання королева Боснії, блаженна католицької церкви.

Катарина Боснійська
босн. Katarina Kosača
image
Народилася20 грудня 1425[1]
Благай, Королівство Боснія
Померла25 жовтня 1478 (52 роки)
Рим, Папська держава
ПохованняСанта Марія ін Арачелі
Країнаimage Королівство Боснія
Діяльністькоролева-консорт
ЧленствоТретій регулярний орден Святого Франциска[d]
Титулd і королева-консорт
Конфесіякатолицька церква і Боснійська церква
БатькоСтепан Вукчич Косача
Матиd
Брати, сестриВладислав Герцегович Косача, Херсеклі Ахмед-паша, Балша III Балшич і d
У шлюбі зСтефан Томаш
Дітиd і d
image

Біографія

Дочка багатого герцога Степана Вукчича Косача із сучасної Герцеговини і його дружини Олени Балшич. Косачі були володарями земель на півдні боснійської держави, а також в деяких районах Сербії і Чорногорії, центральної Далмації і місцевостей від Дубровника до Котора.

Виховувалася в патриціанській сім'ї. Її дитинство і життя збіглися з важким періодом для країни. Османська імперія періодично піддавала нападам, грабежам і спаленням боснійських міст і сіл.

26 травня 1446 року вийшла заміж за короля Боснії Степана Томаша. Шлюб був укладений з політичних мотивів, з тим, щоб покласти край політичній нестабільності в країні. До шлюбу вона звернулася в католицтво і вийшла заміж згідно з католицьким обрядом.

В молодості Степан Томаш, як і більшість жителів Боснії, був богомилом, однак згодом прийняв католицтво. Степан Томаш був незаконним сином боснійського короля Степана Остоя, який помер в 1418 році. До сходження на престол в 1443 році, тривалий час переховувався від турків. Зійшовся з простолюдинкою Воячею, пообіцявши їй одружитися, у якій народився син Степан Томашевич (? — 1463), в майбутньому останній король Боснії.

Коли Степан Томаш став королем, дворяни порадили йому залишити Воячу, тому що вона була простолюдинкою і непридатною для ролі королеви. Томаш, став католиком, заявив, що не може зробити цього без особистого дозволу Святійшого Престолу.

19 травня 1445 року папа Євгеній IV визнав його королем Боснії і дав дозвіл на розлучення з Воячею.

Від шлюбу з Катариною у Стефана Томаша було троє дітей:

  • Катарина
  • Сигізмунд (опинився в Османській імперії, прийняв іслам і змінив ім'я на Ісхак-бей Кралоглу)
  • син (ім'я невідомо)

Після смерті Степана Томаша в 1461 році Катарина залишилася з двома малолітніми дітьми, Сигізмундом і Катариною. Степан Томашевич, син Степана Томаша і Воячи, став боснійським королем, першим увінчаний короною з Риму. Його головна турбота полягала також в хороших відносинах зі Степаном Вукчичем Косачем. Через це, ще до того, як він був коронований, він визнав за Катариною всі королівські права і оголосив її королевою-матір'ю.

Катарина залишилася при королівському дворі до смерті Томашевича в 1463 році, коли турецький султан Мехмед II напав на Боснію. Степан Томашевич був схоплений і убитий, а двох дітей королеви Катерини забрали у турецький полон, сама вона змогла уникнути полону, позаяк перебувала з братом Владиславом у південних регіонах країни.

На початку липня 1463 року вона переїхала в Рагузьку республіку, де виступала як законний представник боснійського королівства.

Під час свого перебування в Рагузі Катарина стежила за ситуацією в Боснії і сподівалася, що її королівство незабаром буде звільнено від турків. Але з плином часу звільнення не відбулося, і в 1466 році переїхала в Рим, де знайшла притулок у Папи Павла II, який постановив, що вона буде отримувати постійну допомогу з папської скарбниці. З 1467 по 1478 рік вона отримала не менше 6541 золотого дуката. При ній був невеликий двір боснійців, останні десять років вона жила біля церкви Святого Марка.

image
Надгробна плита Катарини Боснійської

Протягом всього часу проживання в Римі вона думала про звільнення свого королівства і, зокрема, звільнення двох її малолітніх дітей, які були доставлені в Стамбул і схилялися до прийняття ісламської віри. Іноді турки повертали захоплених дітей за хороший викуп, і Катарина вважала, що вона теж може звільнити своїх дітей з полону. З цією метою вона звернулася до багатьох італійських правителів з проханням про фінансову допомогу. Однак всі зусилля були марні. Турки відмовили їй, і вона більше ніколи не побачила своїх дітей.

У 54-річному віці захворіла. Вмираючи, заповідала, щоб її поховали в римській Базиліці Богоматері Небесного Вівтаря (Санта-Марія-ін-Арачелі).

Королева вважалася ідеалом чесноти і було беатифікована, її пам'ять святкується в день смерті 25 жовтня.

Література

  • Bazilije Pandzic, Bosanska Kraljica Katarina, Hrvatski Kalendar 1978, pp. 179-184

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

  • Bosnian Queen Katarina [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Katarina Bosnijska Katarina Kosacha bosn Katarina Kosaca blizko 1424 Mostar 25 zhovtnya 1478 Rim ostannya koroleva Bosniyi blazhenna katolickoyi cerkvi Katarina Bosnijskabosn Katarina KosacaNarodilasya20 grudnya 1425 1 Blagaj Korolivstvo BosniyaPomerla25 zhovtnya 1478 52 roki Rim Papska derzhavaPohovannyaSanta Mariya in AracheliKrayina Korolivstvo BosniyaDiyalnistkoroleva konsortChlenstvoTretij regulyarnij orden Svyatogo Franciska d Tituld i koroleva konsortKonfesiyakatolicka cerkva i Bosnijska cerkvaBatkoStepan Vukchich KosachaMatidBrati sestriVladislav Gercegovich Kosacha Hersekli Ahmed pasha Balsha III Balshich i dU shlyubi zStefan TomashDitid i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDochka bagatogo gercoga Stepana Vukchicha Kosacha iz suchasnoyi Gercegovini i jogo druzhini Oleni Balshich Kosachi buli volodaryami zemel na pivdni bosnijskoyi derzhavi a takozh v deyakih rajonah Serbiyi i Chornogoriyi centralnoyi Dalmaciyi i miscevostej vid Dubrovnika do Kotora Vihovuvalasya v patricianskij sim yi Yiyi ditinstvo i zhittya zbiglisya z vazhkim periodom dlya krayini Osmanska imperiya periodichno piddavala napadam grabezham i spalennyam bosnijskih mist i sil 26 travnya 1446 roku vijshla zamizh za korolya Bosniyi Stepana Tomasha Shlyub buv ukladenij z politichnih motiviv z tim shob poklasti kraj politichnij nestabilnosti v krayini Do shlyubu vona zvernulasya v katolictvo i vijshla zamizh zgidno z katolickim obryadom V molodosti Stepan Tomash yak i bilshist zhiteliv Bosniyi buv bogomilom odnak zgodom prijnyav katolictvo Stepan Tomash buv nezakonnim sinom bosnijskogo korolya Stepana Ostoya yakij pomer v 1418 roci Do shodzhennya na prestol v 1443 roci trivalij chas perehovuvavsya vid turkiv Zijshovsya z prostolyudinkoyu Voyacheyu poobicyavshi yij odruzhitisya u yakij narodivsya sin Stepan Tomashevich 1463 v majbutnomu ostannij korol Bosniyi Koli Stepan Tomash stav korolem dvoryani poradili jomu zalishiti Voyachu tomu sho vona bula prostolyudinkoyu i nepridatnoyu dlya roli korolevi Tomash stav katolikom zayaviv sho ne mozhe zrobiti cogo bez osobistogo dozvolu Svyatijshogo Prestolu 19 travnya 1445 roku papa Yevgenij IV viznav jogo korolem Bosniyi i dav dozvil na rozluchennya z Voyacheyu Vid shlyubu z Katarinoyu u Stefana Tomasha bulo troye ditej Katarina Sigizmund opinivsya v Osmanskij imperiyi prijnyav islam i zminiv im ya na Ishak bej Kraloglu sin im ya nevidomo Pislya smerti Stepana Tomasha v 1461 roci Katarina zalishilasya z dvoma malolitnimi ditmi Sigizmundom i Katarinoyu Stepan Tomashevich sin Stepana Tomasha i Voyachi stav bosnijskim korolem pershim uvinchanij koronoyu z Rimu Jogo golovna turbota polyagala takozh v horoshih vidnosinah zi Stepanom Vukchichem Kosachem Cherez ce she do togo yak vin buv koronovanij vin viznav za Katarinoyu vsi korolivski prava i ogolosiv yiyi korolevoyu matir yu Katarina zalishilasya pri korolivskomu dvori do smerti Tomashevicha v 1463 roci koli tureckij sultan Mehmed II napav na Bosniyu Stepan Tomashevich buv shoplenij i ubitij a dvoh ditej korolevi Katerini zabrali u tureckij polon sama vona zmogla uniknuti polonu pozayak perebuvala z bratom Vladislavom u pivdennih regionah krayini Na pochatku lipnya 1463 roku vona pereyihala v Raguzku respubliku de vistupala yak zakonnij predstavnik bosnijskogo korolivstva Pid chas svogo perebuvannya v Raguzi Katarina stezhila za situaciyeyu v Bosniyi i spodivalasya sho yiyi korolivstvo nezabarom bude zvilneno vid turkiv Ale z plinom chasu zvilnennya ne vidbulosya i v 1466 roci pereyihala v Rim de znajshla pritulok u Papi Pavla II yakij postanoviv sho vona bude otrimuvati postijnu dopomogu z papskoyi skarbnici Z 1467 po 1478 rik vona otrimala ne menshe 6541 zolotogo dukata Pri nij buv nevelikij dvir bosnijciv ostanni desyat rokiv vona zhila bilya cerkvi Svyatogo Marka Nadgrobna plita Katarini Bosnijskoyi Protyagom vsogo chasu prozhivannya v Rimi vona dumala pro zvilnennya svogo korolivstva i zokrema zvilnennya dvoh yiyi malolitnih ditej yaki buli dostavleni v Stambul i shilyalisya do prijnyattya islamskoyi viri Inodi turki povertali zahoplenih ditej za horoshij vikup i Katarina vvazhala sho vona tezh mozhe zvilniti svoyih ditej z polonu Z ciyeyu metoyu vona zvernulasya do bagatoh italijskih praviteliv z prohannyam pro finansovu dopomogu Odnak vsi zusillya buli marni Turki vidmovili yij i vona bilshe nikoli ne pobachila svoyih ditej U 54 richnomu vici zahvorila Vmirayuchi zapovidala shob yiyi pohovali v rimskij Bazilici Bogomateri Nebesnogo Vivtarya Santa Mariya in Aracheli Koroleva vvazhalasya idealom chesnoti i bulo beatifikovana yiyi pam yat svyatkuyetsya v den smerti 25 zhovtnya LiteraturaBazilije Pandzic Bosanska Kraljica Katarina Hrvatski Kalendar 1978 pp 179 184PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaBosnian Queen Katarina 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ