Карпош (? — 1689) — гайдук, воєвода македонської / болгарської гайдуцької чети (загону), одна з найвизначніших постатей повстання 1689 року проти османської влади.
Карпош | |
---|---|
Петър | |
Народився | невідомо можливо Войник (нині Північна Македонія) |
Помер | 1689 Скоп'є ·загиблий у бою |
Діяльність | гайдук, воєвода, повстанець проти османів |
|
Справжнє ім'я Карпоша було Петир (болг. Петър), але вже під час свого життя він став відомий під прізвиськом «Карпош» від болг. карпа — скеля, брила, ймовірно через його ім'я — грец. Πέτρος — скеля. Не виключають також, що його прізвисько відобразило велику фізичну силу, про що непрямо свідчить той факт, що він певний час працював на млині, а потім на руднику. Під цим прізвиськом він і залишився у документах того часу, народних спогадах та, пізніше, у історичних роботах.
Життєпис
Про його походження і життя до 1689 року майже нічого невідомо з певністю — за народними легендами він народився у селі Войник (општина Старо-Нагоричане) поблизу від Куманово, був сином бідного мірошника, якийсь час працював шахтарем на рудниках. Був одружений, мав двох дітей. Гайдуком, за тими ж легендами, він став після того, як османи пограбували його, коли він повертався з роботи у Волощині, відібравши річний заробіток. Начебто після цього він ніколи більше не повернувся до рідної оселі, а знову пішов до рудників, а потім став гайдуком і, врешті решт, капітаном гайдуків. Брак історичних документів того часу не дає змоги перевірити якою мірою ці легенди відповідають дійсності, якщо відповідають взагалі.
Ще до початку повстання 1689 року Карпош вже був відомий у долині Доспат (Західні Родопи, зараз — Смолянська область, Болгарія) як гайдук і ватажок гайдуцької чети. Його діяльність була помічена османською владою, яка спочатку оголосила його злочинцем, а потім, у вересні 1689 року не тільки амністувала, але й призначила головою ополченців (мартолозбаши) Кюстенділської кази (адміністративна одиниця Османської імперії). Ймовірно, таким чином османська влада сподівалася не тільки паралізувати гайдуцький рух у цьому регіоні, а ще й «перетягнути» видатного гайдука на свій бік у час воєнної загрози — австрійська армія тоді розпочала наступ на Балкани (як складову частину кампанії Австро-турецької війни 1683-99 років) і вже взяла Ніш.
Кумановський король
Однак Карпош не виправдав сподівань османської влади. Коли австрійці під командуванням генерала Е. С. Піколаміні просунулися ще ближче до Кюстенділу, він оголосив про початок нової боротьби проти Османської імперії і сам став на чолі повстання. Він зв'язався з керівництвом австрійської армії, домовившись діяти разом, а територію, яку контролювали загони його гайдуків, оголосив вільною державою під сюзеренітетом австро-угорського імператора Леопольда I. Представниками Леопольда I він був визнаний як його васал, отримав від нього імперський патент на право влади, герб, чин генерала та навіть «коронувався» надісланою імператором васальською короною (мак. калпак, болг. кралски калпак). У народної пам'яті він залишився як «кумановський король» (місто Куманово у північно-східній Македонії було «столицею» Карпошової «держави»). У австрійських документах його титул виглядав як нім. Kiral von Kumanova. Хоча після взяття Нішу у Болгарії, зокрема у Пловдиві і Софії, відбулися антиосманські повстання, і багато болгар звідти взяло участь у нападі австрійської армії на окуповані османами македонські села і міста района Скоп'є. Будучи далеко від своїх тилових об'єктів Піколаміні вирішив захопити багатий, повний їжі Скоп'є. Для того, щоб не втратити багато вояк при штурмі, він піддав місто вогню, як це в ті часи робили, аби знищити в місті тривалу епідемію чуми. Скоп'є палав 26-28 жовтня 1689 року. Османи його залишили і, незважаючи на таку пожежу, Піколаміні отримав велику здобич, але заразився на чуму і невдовзі помер. Це мабуть і було одним з тих факторів, що призвели до згортання наступу австрійців і подальшого відступу, незважаючи на приєднання до бойових 5 тисяч місцевих повстанців.
Відступ австрійської армії восени 1689 року означав кінець «кумановського короля».
На територію, яку контролювали загони Карпоша, насунулася османська й кримськотатарська армії на чолі з кримським ханом Селімом Ґераєм I. Саме кримських татар вважають авангардною силою об'єднаного війська. Кримськотатарські загони діяло дуже жорстоко. Карпош спробував боронитися, але в листопаді 1689 року під Скоп'є його «військо» було розгромлено, а сам він був вбитий. Є також свідчення, що кримський хан взяв його у полон, велів посадити на палю, а потім проштрикнути списами і скинути тіло в річку Вардар біля Кам'яного мосту міста Скоп'є у перших числах грудня 1689 року. Також є імовірним те, що Карпоша там стратили через повішення. Але достеменно місце і обставини його загибелі, місце поховання на сьогодні залишаються невідомими.
Пам'ять
Повстання Карпоша та його ватажок, який став хоча б ефемерним, але королем, залишилося у народній пам'яті балканських слов'ян. Через специфіку історичної ситуації у Македонії Карпоша вважають «своїм героєм» водночас Болгарія та Республика Македонія. Ім'ям Карпоша названо 4 населених пункти у районі Скоп'є.
Примітки
- Через суперечки між Болгарією та Північною Македонією кожна країна вважає Карпоша своїм героєм.
- Istoria na Bŭlgaria v chetirinadeset toma: Bŭlgarskiat narod pod osmansko vladichestvo, ot XV do nachaloto na XVIII v. AuthorsVelizar Ivл Velkov, Vladislav Paskalev, Edinen tsentŭr po istoria (Bulgaria), Institut za istoria (Bŭlgarska akademia na naukite), 1999, стр. 238.
- Историја на македонскиот народ, Книга прва, стр.280, Институт за национална историја-Скопје, НИП «Нова Македонија», Скопје, 1969 година.
- Силахдер Финдиклили Мехмед Ага, «Историја на Силахдер», хроніка 1689 року.
Джерела
- Петър Петров Карпошовото въстание (1689 г.) Македонски научен институт, София, 1994 [1] [ 9 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Пламен Павлов. Сто неща от българската история, II. София, «Световна библиотека», 2008.
- Драган Ташковски Карпошовото востание [2] [ 1 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- АЛЕКСАНДАР ДИМИЌ—ПАЛАНЧАНСКИ КУМАНОВСКИ КРАЛ КАРПОШ [3]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karposh 1689 gajduk voyevoda makedonskoyi bolgarskoyi gajduckoyi cheti zagonu odna z najviznachnishih postatej povstannya 1689 roku proti osmanskoyi vladi KarposhPetrGajduk voyevoda Kumanovskij korol Korol Bolgariyi Narodivsyanevidomo mozhlivo Vojnik nini Pivnichna Makedoniya Pomer1689 1689 Skop ye zagiblij u boyuDiyalnistgajduk voyevoda povstanec proti osmaniv Mediafajli u Vikishovishi Spravzhnye im ya Karposha bulo Petir bolg Petr ale vzhe pid chas svogo zhittya vin stav vidomij pid prizviskom Karposh vid bolg karpa skelya brila jmovirno cherez jogo im ya grec Petros skelya Ne viklyuchayut takozh sho jogo prizvisko vidobrazilo veliku fizichnu silu pro sho nepryamo svidchit toj fakt sho vin pevnij chas pracyuvav na mlini a potim na rudniku Pid cim prizviskom vin i zalishivsya u dokumentah togo chasu narodnih spogadah ta piznishe u istorichnih robotah ZhittyepisImovirne ridne selo Karposha Vojnik Pro jogo pohodzhennya i zhittya do 1689 roku majzhe nichogo nevidomo z pevnistyu za narodnimi legendami vin narodivsya u seli Vojnik opshtina Staro Nagorichane poblizu vid Kumanovo buv sinom bidnogo miroshnika yakijs chas pracyuvav shahtarem na rudnikah Buv odruzhenij mav dvoh ditej Gajdukom za timi zh legendami vin stav pislya togo yak osmani pograbuvali jogo koli vin povertavsya z roboti u Voloshini vidibravshi richnij zarobitok Nachebto pislya cogo vin nikoli bilshe ne povernuvsya do ridnoyi oseli a znovu pishov do rudnikiv a potim stav gajdukom i vreshti resht kapitanom gajdukiv Brak istorichnih dokumentiv togo chasu ne daye zmogi pereviriti yakoyu miroyu ci legendi vidpovidayut dijsnosti yaksho vidpovidayut vzagali She do pochatku povstannya 1689 roku Karposh vzhe buv vidomij u dolini Dospat Zahidni Rodopi zaraz Smolyanska oblast Bolgariya yak gajduk i vatazhok gajduckoyi cheti Jogo diyalnist bula pomichena osmanskoyu vladoyu yaka spochatku ogolosila jogo zlochincem a potim u veresni 1689 roku ne tilki amnistuvala ale j priznachila golovoyu opolchenciv martolozbashi Kyustendilskoyi kazi administrativna odinicya Osmanskoyi imperiyi Jmovirno takim chinom osmanska vlada spodivalasya ne tilki paralizuvati gajduckij ruh u comu regioni a she j peretyagnuti vidatnogo gajduka na svij bik u chas voyennoyi zagrozi avstrijska armiya todi rozpochala nastup na Balkani yak skladovu chastinu kampaniyi Avstro tureckoyi vijni 1683 99 rokiv i vzhe vzyala Nish Kumanovskij korolOdnak Karposh ne vipravdav spodivan osmanskoyi vladi Koli avstrijci pid komanduvannyam generala E S Pikolamini prosunulisya she blizhche do Kyustendilu vin ogolosiv pro pochatok novoyi borotbi proti Osmanskoyi imperiyi i sam stav na choli povstannya Vin zv yazavsya z kerivnictvom avstrijskoyi armiyi domovivshis diyati razom a teritoriyu yaku kontrolyuvali zagoni jogo gajdukiv ogolosiv vilnoyu derzhavoyu pid syuzerenitetom avstro ugorskogo imperatora Leopolda I Predstavnikami Leopolda I vin buv viznanij yak jogo vasal otrimav vid nogo imperskij patent na pravo vladi gerb chin generala ta navit koronuvavsya nadislanoyu imperatorom vasalskoyu koronoyu mak kalpak bolg kralski kalpak U narodnoyi pam yati vin zalishivsya yak kumanovskij korol misto Kumanovo u pivnichno shidnij Makedoniyi bulo stoliceyu Karposhovoyi derzhavi U avstrijskih dokumentah jogo titul viglyadav yak nim Kiral von Kumanova Hocha pislya vzyattya Nishu u Bolgariyi zokrema u Plovdivi i Sofiyi vidbulisya antiosmanski povstannya i bagato bolgar zvidti vzyalo uchast u napadi avstrijskoyi armiyi na okupovani osmanami makedonski sela i mista rajona Skop ye Buduchi daleko vid svoyih tilovih ob yektiv Pikolamini virishiv zahopiti bagatij povnij yizhi Skop ye Dlya togo shob ne vtratiti bagato voyak pri shturmi vin piddav misto vognyu yak ce v ti chasi robili abi znishiti v misti trivalu epidemiyu chumi Skop ye palav 26 28 zhovtnya 1689 roku Osmani jogo zalishili i nezvazhayuchi na taku pozhezhu Pikolamini otrimav veliku zdobich ale zarazivsya na chumu i nevdovzi pomer Ce mabut i bulo odnim z tih faktoriv sho prizveli do zgortannya nastupu avstrijciv i podalshogo vidstupu nezvazhayuchi na priyednannya do bojovih 5 tisyach miscevih povstanciv Vidstup avstrijskoyi armiyi voseni 1689 roku oznachav kinec kumanovskogo korolya Krimsko tatarskij voyin strilyaye z luka Na teritoriyu yaku kontrolyuvali zagoni Karposha nasunulasya osmanska j krimskotatarska armiyi na choli z krimskim hanom Selimom Gerayem I Same krimskih tatar vvazhayut avangardnoyu siloyu ob yednanogo vijska Krimskotatarski zagoni diyalo duzhe zhorstoko Karposh sprobuvav boronitisya ale v listopadi 1689 roku pid Skop ye jogo vijsko bulo rozgromleno a sam vin buv vbitij Ye takozh svidchennya sho krimskij han vzyav jogo u polon veliv posaditi na palyu a potim proshtriknuti spisami i skinuti tilo v richku Vardar bilya Kam yanogo mostu mista Skop ye u pershih chislah grudnya 1689 roku Takozh ye imovirnim te sho Karposha tam stratili cherez povishennya Ale dostemenno misce i obstavini jogo zagibeli misce pohovannya na sogodni zalishayutsya nevidomimi Memorialna doshka na mozhlivomu misci zagibeli Karposha shidna storona Kam yanogo mostu u Skop ye na livomu berezi Vardara Pam yatPovstannya Karposha ta jogo vatazhok yakij stav hocha b efemernim ale korolem zalishilosya u narodnij pam yati balkanskih slov yan Cherez specifiku istorichnoyi situaciyi u Makedoniyi Karposha vvazhayut svoyim geroyem vodnochas Bolgariya ta Respublika Makedoniya Im yam Karposha nazvano 4 naselenih punkti u rajoni Skop ye PrimitkiCherez superechki mizh Bolgariyeyu ta Pivnichnoyu Makedoniyeyu kozhna krayina vvazhaye Karposha svoyim geroyem Istoria na Bŭlgaria v chetirinadeset toma Bŭlgarskiat narod pod osmansko vladichestvo ot XV do nachaloto na XVIII v AuthorsVelizar Ivl Velkov Vladislav Paskalev Edinen tsentŭr po istoria Bulgaria Institut za istoria Bŭlgarska akademia na naukite 1999 str 238 Istoriјa na makedonskiot narod Kniga prva str 280 Institut za nacionalna istoriјa Skopјe NIP Nova Makedoniјa Skopјe 1969 godina Silahder Findiklili Mehmed Aga Istoriјa na Silahder hronika 1689 roku DzherelaPetr Petrov Karposhovoto vstanie 1689 g Makedonski nauchen institut Sofiya 1994 1 9 veresnya 2013 u Wayback Machine Plamen Pavlov Sto nesha ot blgarskata istoriya II Sofiya Svetovna biblioteka 2008 Dragan Tashkovski Karposhovoto vostanie 2 1 kvitnya 2021 u Wayback Machine ALEKSANDAR DIMIЌ PALANChANSKI KUMANOVSKI KRAL KARPOSh 3